Уся практика тантричної упасани — це спосіб встановлення зв’язку. Закликаючи Даттатрею, ми прагнемо встановити зв’язок із Даттатреєю. Звісно, Даттатрея — не людина, яка блукає лісами Сах’ядрі у штаті Тамілнад. Це багатовимірна божественна істота, сам Абсолют, що проявляється у безлічі тіл. Наприклад, шістнадцять аватарів Даттатреї втілювалися в різні часи. Це безмежний простір чистого світла, що еманує із себе форми, тіла божеств; це сам Абсолют, який поєднує в собі Брахму, Вішну і Шиву; це сам Ішвара-творець.
Коли ми здійснюємо упасану Даттатреї, ми прагнемо встановити зв’язок з Абсолютом у формі Даттатреї, із цією божественною істотою. У момент зв’язку ми отримуємо зворотний імпульс, благословення. Спочатку ви можете відчувати його на незначному рівні: просто виконуєте гуру-йогу з Ом, візуалізацію, як під час сандх’я-упасани, коли ми співаємо Датта-гаятрі, Брахмананда-гаятрі. Ви посилаєте промені світла, візуалізуєте вбирання променів. На певному етапі ви почнете відчувати, що над маківкою у вас щось очищується, розкривається, ви без жодної причини відчуваєте приплив радості. Це приклад того, що такий зв’язок поступово встановлюється, що ваша упасана починає діяти.
Упасану можна порівняти зі встановленням зв’язку, з підключенням до мережі, до мережі Абсолюту. Коли таке підключення відбулося, атма-шакті починає живити вас через сахасрара-чакру. Те саме можна сказати й про гуру-йогу. Гуру-йога — це також підключення до дерева Прихистку через гуру, встановлення зв’язку з корінним гуру, з парам-гуру, з усім деревом Прихистку. Усе це різні види зв’язку.
Зрештою, через такі види зв’язку ми, достатньо виховавши, очистивши й розвинувши свою свідомість, зможемо підключатися до чистих таттв безпосередньо: до шива-таттви, шакті-таттви, ішвара-таттви. Ви можете навіть без мантр, без закликань, завдяки спогляданню, відчувати, що ваша маківка вібрує, свідомість над головою розкривається, і раптом ви вступаєте в контакт з Ішварою, із вселенською божественною єдиною Свідомістю.
А Ішвара — це сватантрія, свобода. У цей момент ви відчуваєте величне відчуття свободи: я — не тіло, я поза часом, я не обмежений простором. Ішвара — це також сарва-джнятва, всезнання. У цей момент у вас починає вливатися всезнання Ішвари. Ішвара — це також в’япакатва (всепроникнення), коли ви відчуваєте: я присутній усюди, і ваша обмеженість, ваші уявлення, майя-мала, карма-мала зникають. Пурнатва (цілісність) Ішвари передається вам, і раптом ви відчуваєте: я самодостатній, усе є в мені, я не потребую багатств, подруг, друзів, дружин. Я всіх люблю, але ні в кого не прошу любові, уваги. Усе, чого я хочу, — це служити, передавати іншим цю пурнатву, я вільний від усього. Ішвара — це нітьятва. Це означає, що я не обмежений життям цього фізичного тіла, я був завжди, я буду завжди, я є завжди.
Це результат сходження благословення. Благословення — це очищення карми. Коли вона достатньо очистилася, відбувається передавання якостей — не повною мірою, а саме тією мірою, якою посудина нашого розуму, прани й тіла здатна їх умістити. Спочатку передавання благословень просто очищатиме наші самскари й карми. Коли вони більш-менш очистяться, це буде передавання якостей.
Коментар до тексту «Йога Васіштха», розділ 55 «Опис стану смерті в сансарі»
Пробуджена Ліла сказала: «Як людина помирає, так само вона народжується знову. Розкажи мені про це, володарко богів, щоб розуміння знову зросло».
Богиня сказала: «Коли рух вітру по наді зупиняється, людина досягає того, що її розум заспокоюється».
Коли ми живі, ми маємо справу з вітрами. Неважливо, знає людина про це чи не знає, належить вона до китайської системи акупунктури, індійської системи аюрведи, йоги, західної медицини чи тибетської системи — усі вони мають справу з однією й тією самою будовою людини. Це прани. Прани рухаються каналами, місця переплетення каналів — чакри.
Головних пран десять:
апана рухається вниз
прана рухається вгору
самана їх регулює
удана рухається в ділянці голови
в’яна, розлита по всьому тілу, є найтоншою
Прана діє у стані неспання, апана діє у сновидінні, самана діє у сні без сновидінь, удана діє в турії, в’яна діє в туріятіті. Коли людина активує удану, вона набуває здатності виділяти тонке тіло. Удана переносить тонке тіло і в момент смерті, і під час самадхі. Апана пов’язана з розкладанням, із грубими бажаннями, з нижніми чакрами, тому її треба контролювати.
Є також додаткові прани: нага, курма, крикара, девадатта, джананджая. Кожна з них рухається своїми каналами й виконує свої функції. Джананджая залишається в тілі завжди, навіть після його розкладання.
Цикли пран протягом доби
Ми залежимо від плину пран. Прани ще називаються так: прана землі, води, вогню, повітря і простору. Прана води й землі — це апана, прана вогню — самана, прана повітря — прана, що рухається в легенях, прана простору — удана, в’яна — за межами елементів. Ці прани діють у різні періоди часу.
З 5-ї до 7-ї ранку діє прана простору, тому брахма-мухурта добре практикується в цей час, оскільки активована тонка прана удана
З 7-ї до 9-ї діє прана води
З 9-ї до 11-ї діє прана вогню. Прана вогню посилює прив’язаність, прийняття, відкидання. У цей час треба бути пильним, щоб розчиняти їх, об’єднуватися з ними в спогляданні
З 11-ї до 13-ї триває дія прани вогню, людьми рухає раджас
З 13-ї до 15-ї починається дія прани землі, коли хочеться поспати — це активується прана землі, і не лише тому, що ви пообідали, просто в цей час активна прана землі. Прана землі дає млявість, сонливість, загальмованість, заземленість. У цей час потрібно розслаблятися, робити якісь добрі дії тілом, мовленням і розумом, що накопичують заслуги
З 15-ї до 17-ї активне повітря. Прана повітря — це рух думок, хвилювання, певна збудженість розуму, бажання активності. Але також розвинена чутливість до прани. У цей час добре виконувати пранаяму, прана-відью, очищення вітру, щоб узяти прану під контроль
З 17-ї до 19-ї знову активний елемент простору, тому ми медитуємо в цей час махашанті
З 19-ї до 21-ї активна прана води
З 21-ї до 23-ї також активна прана води. Це час, коли багато хто любить поговорити, тому що вода сприяє спілкуванню, діалогу
З 23-ї до 01-ї починається активність прани вогню. Хтось продовжує говорити, уже на прані вогню
З 01-ї до 03-ї настає час прани землі, приходять сонливість і млявість
З 03-ї до 05-ї знову активна прана повітря
Коли діє прана простору, то під час споглядання присутність добре просуватиметься, безперешкодно. Якщо діє прана води, то під час споглядання буде прозорий, чистий стан.
Знаючи, як діють ці прани, ми можемо розуміти, що наш стан змінюється. Прани діють протягом певного періоду, але кожен період також поділяється на дрібніші проміжки. Наприклад, під час періоду простору все одно частково присутній вплив землі, частково вогню, вітру, води й простору. Вони також мають свій поділ за часом, тобто простір на початку періоду, у середині й наприкінці дещо забарвлюється різними елементами.
Отже, ми живемо саме тому, що прана живе в нас. Життя — це прана. Фізичне тіло — це лише механізм, який містить прану, а наше життя — це прана. Якщо прана залишає тіло, то й життя залишає тіло. Прана входить у тіло — тіло знову оживає.
Природа дживи й тонкого тіла
«Чиста свідомість не виникає і не зникає. Вона перебуває в нерухомому й рухомому, у небі, у горі, у вогні, у вітрі. Лише коли вітер зупиняється і його рух утихає, тіло називають мертвим і звуть джада. У цьому тілі, що стало трупом, у вітрі, який перебуває в небі, свідомість перебуває вільною від васан у реальності власної самості. Її називають дживою, Атманом, наділеним васанами. Вона перебуває тут, поруч із цим тілом і в небі. Те, що відповідно до дій і змішування свідомості та васан називається словом "дух", перебуває подібно до аромату у вітрі».
Джива, душа — це тонке тіло плюс прана. У тонкому тілі містяться васани, минулі враження й тенденції, у ньому містяться ахамкара, манас, буддхі й, звісно, Атман у самій глибині. Навіть покинувши тіло, душа не змінює своїх звичок чи тенденцій, тобто програмне забезпечення залишається тим самим. Якими були тенденції, такими вони й переносяться в наступне життя.
Усі ми різні в цьому житті, але тіла не відрізняються. У всіх одна голова, дві руки, дві ноги, пропорції в усіх однакові, але тенденції дуже відрізняються. Є тенденції бути дуже багатими людьми, у когось є тенденції бути ченцями, є тенденції бути садху, домогосподарями, ученими, людьми мистецтва, у когось — можливо, розбійниками. Тенденції бути багатодітними матерями або взагалі не мати дітей. Звідки ці тенденції? Вони, звісно, перейшли з минулого. У минулому вони виникли завдяки умовам і впливам, які накопичувала душа, завдяки її діям, плину думок, виконуваним практикам, гріхам і заслугам. Душа в минулому сформувала ці тенденції своїм життям, умовами, вчинками й мотивами.
Ті тенденції, які ми маємо зараз, ми сформували в минулому, і саме ці тенденції розвиваються. Усе хороше, що в нас є, — це наші благі прагнення, мотиви й учинки. Усе негативне, погане, що в нас є, — також наші минулі вчинки, тенденції та думки.
Очищення тенденцій і набуття див'я-бхави
У цьому житті ми намагаємося розібратися в цих тенденціях і очистити їх, щоб послабити їх, щоб виникла одна тенденція — бути в Абсолюті, бути в недвоїстому усвідомленні, у Богові, у чистому баченні, у вірі та відданості. Така єдина універсальна абсолютна тенденція називається брахма-ахам-бхава або див'я-бхава. Брахма-ахам-бхава означає: Я є Бог, Я єдиний із Богом. Див'я-бхава означає божественне буття, божественне світовідчуття.
Є такі слова в упанішадах: шивам-шантам-адвайтам, сатьям-шивам-сундарам, істина-благо-краса. Усе це — різні грані цієї єдиної тенденції, яку садху вирощує в собі. Ця єдина тенденція брахма-ахам-бхава, див'я-бхава (інша назва — шива-таттва, брахма-таттва, атма-джняна) містить у собі в чистому баченні всі енергії світу. Усі п'ять шакті, усі п'ять чистих таттв містяться в ній.
Ця тенденція вже не кармічна, це ішвара-таттва, сама властивість Ішвари. Хай навіть на рівні мікрокосму, вона містить у собі всі якості Ішвари: сватантрію, сарваджнятву, в'япакатву, нітьятву, айшвар'ю. Коли ми вирощуємо цю тенденцію, вона з часом зміцнюється й проявляється як різноманітні шакті. Ви можете навіть дивуватися: я медитував лише на одну тенденцію, а безліч божественних якостей і властивостей пробуджуються самі. Так, це так. Тому що ця одна тенденція містить у собі все. Її не можна назвати тенденцією, радше це бхава, стан, тобто у стан зв'язку з Богом ми входимо завдяки вмінню споглядати, самовіддачі та зв'язку з Прихистком.
Процес смерті як смертельна непритомність
«Залишивши цю видимість, коли людина перебуває у баченні іншого, це подібне до сну й помислу, тоді вона набуває безлічі образів. У цьому місці вона пам'ятає, якою була раніше, потім, після смертельної непритомності, минуле втілення здається їй чужим».
Тут Васіштха словами Ліли говорить, що це не смерть, смерті немає, а це смертельна непритомність. Душа знепритомніла в одному тілі, а в іншому, тонкому тілі, пробудилася. Вона починає набувати різноманітних подоб. Тонке тіло, доки воно не очищене, набуває різноманітних подоб кармічних тенденцій. Така душа бачить себе то в одній формі, то в іншій, як уві сні.
Іноді уві сні ми бачимо себе в дивних переміщеннях, у дивних ситуаціях, ми не збиралися сюди йти, але чомусь наш розум нас кудись відправляє. Якщо ми практикуємо усвідомленість уві сні, ми думаємо: як я тут опинився? Аналіз сновидіння — як я тут опинився — це спосіб прокинутися уві сні й відновити свою усвідомленість.
Методи усвідомлених сновидінь
Є різні методи. Наприклад, радять подивитися на годинник, якщо у вас на руці або на стіні є годинник. Якщо цифри показують, наприклад, 88 годин, отже, це нелогічно, такого не може бути, і ви згадуєте: це сон. Треба шукати невідповідність. Щойно ми знаходимо невідповідність, помічаємо суперечність, отже, це не може бути реальністю нашого земного світу, наш світ логічніший, отже, це сон.
Є такі санкальпи: я подивлюся на годинник, якщо годинник показуватиме нелогічний час, отже, це сон. Або, наприклад, ви дивитеся на вулицю, там сніг, але люди ходять у футболках — теж нелогічно, отже, це сон. Або ви дивитеся на м’ячик: м’ячик спочатку лежав, а потім піднявся в повітря, завис, потім вилетів через вікно — нелогічно, отже, суперечність. Щойно ви знаходите у сновидінні будь-яку суперечність — це сигнал: це сон, не можна діяти звичайним чином, треба прокинутися, почати читати мантру, закликати благословення Прихистку.
Два шляхи йоги сновидінь
Є два шляхи. Перший шлях — практикувати чисту усвідомленість без перетворення, практикувати ануттара-тантру. Потроху, почати з повноти уваги, потім ходіння в спогляданні, наприклад, з атма-вічарою, або чотири настанови уважності. Поступово, дедалі більше й більше ви входите в природний стан. Коли глибина входження в природний стан зросте, тоді силою самої присутності можна розчинити сновидіння й увійти у вимір чистого світла.
На цьому йога сновидінь закінчується й починається йога світла. Йога світла полягає в тому, щоб утримувати світло й розпізнавати різні види просторів світла, якомога довше утримувати чисте світло й самому в ньому залишатися. Розпізнавати п’ять первісних світел і утримувати чисте світло усвідомлення, не випадати, його ще називають «ясним світлом». Іноді під «ясним світлом» мають на увазі щось інше, але ми маємо на увазі вйома-панчака, тобто чистий вимір світла. Коли розум затьмарюється, прагне імен і форм, прагне випасти з чистого світла, треба постаратися, щоб він випав усвідомлено, не втрачаючи присутності, атма-вічари.
Інший шлях — почати усвідомлено працювати зі снами, наприклад, рухатися в спогляданні, подорожувати уві сні, а потім спробувати обережно щось змінювати у снах, обережно, щоб сни не зникли. Наприклад, кота у сновидінні перетворити на голуба, звичайну стіну перетворити на малахітову або замість вікна зробити двері, перетворювати горщики на стовпи, тварин на людей і так далі, тобто вправлятися в невеликих трансформаціях.
Потім цю трансформацію треба спрямувати на самого себе. Наприклад, у сновидінні ніщо не заважає вам перетворитися на капелюх, замкову щілину, метелика, на високу людину з довгим носом, на якусь іншу істоту. Ви повинні вправлятися в пластичності свого розуму, розширюючи межі своєї фантазії, креативної візуалізації, повністю стираючи хибні уявлення про себе. Медитуйте на те, що ви маєте сиддхі проявляти будь-яку форму: я можу бути ким завгодно. Так тренуйтеся доти, доки розум не стане пластичним.
Відсікання чіплянь і подорожі в локи
Після цього настає ще один момент — відсікання чіплянь, надій і страхів. Відсікання чіплянь, надій і страхів полягає в тому, що ми свідомо спрямовуємо тонке тіло в астральному світі в екстремальні ситуації, наприклад, у пожежу, океан, стрибаємо зі скелі у воду, щоб повністю переконатися, що світ ілюзорний, що нам нічого не загрожує. Усе це не більше ніж ілюзія, ми здатні ці ілюзії розсіювати. Так ми усуваємо страх, відсікаємо чіпляння й надії.
Після цього тренуйтеся змінювати сновидіння. Зупинивши розум, ви просто залишаєте одне сновидіння й замовляєте інше. Наприклад, я був у світі голодних духів, тепер іду у світ дакінь; я був у світі дакінь, тепер іду у світ чистих країн; я був у сновидінні в Америці, тепер іду на Кайлаш, у Непал, потім переміщаюся сюди.
Коли ви можете змінювати сновидіння, ви готові перейти до наступного кроку — подорожей. Це та сама зміна сновидінь, тільки більш просунута, коли силою наміру ви можете спрямовувати свою душу в різні локи. Наприклад, я хочу відвідати світ бога Ваю та його палац; зараз я хочу відвідати чисту країну Даттатреї, зараз хочу відвідати країну такого-то святого, зараз хочу відвідати пітрі-локу, потім — біла-сварґу, підземні раї. Ви вправляєтеся у відвідуванні лок, спрямовуючи свою свідомість, немов ракету.
Усе це просунуті рівні йоги сновидінь. Досвідчені садху можуть це робити, спрямовуючи своє сновидіння силою наміру та виконуючи практики богині Свапнешварі, читаючи її мантру, звертаючись по благословення.
Є розповідь про одного майстра, який практикував йогу сновидінь; у нього був інший знайомий майстер. Другий майстер був ще більш великим практиком йоги сновидінь. У них були певні розбіжності. Один майстер почав будувати храм, а другий був проти цього. Вони жили в різних кінцях країни. Невідомо, чому в них виникли розбіжності, але коли один майстер будував храм, то інший приходив у тілі сновидіння й дивився, чим тут займаються.
Скільки б він не намагався шпигувати в тілі сновидіння, другий майстер у своєму тілі сновидіння зустрічав його на межі свого храму, що будувався, і викидав його зі сновидіння мантрою «пхат». Цей майстер був сильнішим у мантрах, а той був сильнішим у йозі сновидінь. Тому майстер йоги сновидінь почав скаржитися, що той майстер не дає йому наблизитися своїми мантрами. Така взаємодія може відбуватися у снах.
Коли ви здобуваєте досвід переміщень, це рівнозначно досвіду савікальпа-самадхі, тобто ваша нічна практика може стати вашим повноцінним досвідом.
Йога світла
Коли тренування в йозі сновидінь завершено, наш розум очищується, і ми готові розпочати повноцінну практику йоги світла. Йога світла не така цікава, там немає захопливих пригод у снах. Йога світла глибша й величніша. Вам потрібно досліджувати простір світла без імені та форми, про який ми говорили.
У йозі світла потрібно виконувати практики об'єднання зі світлом, іноді з опорою на візуалізацію в анахата-чакрі насіннєвого складу, і, засинаючи, утримувати стан простору та світла. Якщо йогін може протягом усієї ночі утримувати стан світла та простору, то він фактично може уві сні досягти просвітлення. Завдяки нічній практиці він може здобути просвітлення, злиття зі світлом, сахаджа-самадхі.
Звісно, на цей час у нього має бути реалізована стадія виношування, а наяву він повинен уміти замикати коло дня. Об'єднання зі світлом під час нічної практики — це езотеричний метод замикання кола ночі, який вважається найскладнішим. Якщо ви опановуєте методи йоги світла, він перестає бути складним. Щоночі ви працюєте з різними переживаннями світла, об'єднуєтеся з ними й таким чином замикаєте коло ночі.
Йога ілюзорного тіла
Йога ілюзорного тіла об'єднує йогу сновидінь і йогу світла, цілеспрямовано даючи нам змогу прийняти ілюзорне тіло. Ілюзорне тіло очищує сни й завдяки цьому перетворенню на мандалу очищує наші уявлення, а на завершальній стадії дає змогу пережити світло. На завершальній стадії, стадії розчинення в порожнечі (лая-крама), вона нічим не відрізняється від йоги світла. Йога світла входить в ілюзорне тіло.
Чому ми проявляємося повторно після стадії лая-крама? Карма змушує випасти — це одна причина. Але не лише карма, а й наша цілеспрямована робота. Ми хочемо його створювати, тому що нам потрібно опанувати певну енергію, не лише тонку, а й грубішу, проявлену, а отже, нам необхідно поєднати ідею порожнечі, недвоїстого чистого світла з проявом у вигляді форми та імені.
Це буде єдність порожнечі світла й проявленого тіла, пранава-деха. Пранава-деха не створюється перебуванням у світлі, вона створюється лише через вихід із нього у форму, в ім’я, але за умови, що ви поєднуєте шунью і рупу (порожнечу і форму), світло й образ божества. Вона вже не містить жодної карми, вона містить лише вашу волю та чисті світлоносні якості.
Йога сновидінь, йога світла та йога ілюзорного тіла — це особливі практики, які очищують, розширюють нашу свідомість, замикають коло ночі. Коли коло ночі замкнене, то й смерть, і реінкарнація також очищені, замкнені, тобто фактично їх уже немає в тому вигляді, у якому вони є в людини. Такий йогін не реінкарнує, подібно до звичайної людини, не помирає, подібно до звичайної людини, і не переживає процесів проміжного стану, антарбхави, тому що він присутній там усвідомлено.
Процеси смерті й переродження
«У самому собі він бачить інший простір, явища й речі з іншими небом, землею та місяцем. Існує шість видів претів. Вислухай, у чому їхня відмінність: звичайні грішники, середні грішники й тяжкі грішники, існують звичайні доброчесні, середньо-доброчесні та найвищі доброчесні. Деякі мають по одному, два і три таких підрозділи. Деякі великі грішники вважаються такими, що перебувають у непритомності протягом року. Вони відчувають несвідомість усередині, подібно до щільного каменю. Потім через деякий час васани пробуджуються, і тривалий час переживається велике пекельне страждання. Зазнавши народження із сотень лон, переходячи від страждання до страждання, ніколи не заспокоюється кружляння уві сні сансари. Потім, наприкінці смерті й затьмарення, вони стають деревами, і безліч сотень страждань переживаються в серці. Відповідно до своїх васан переживаючи страждання в Нараці, вони тривалий час перероджуються на землі в різних лонах. Середній грішник після смерті й затьмарення на деякий час побачить свій стан, подібний до каменю. Потім, через деякий час, обійшовши все довкола й зазнавши втілення в лоні тварин та інших істот, він входить у сансару. Так переживає смерть якийсь звичайний грішник. Відповідно до своїх васан неодмінно набувається тіло».
Відповідно до своїх васан неодмінно набувається тіло. Якщо поставити людині запитання: яке тіло ви хочете собі в майбутньому? — вона скаже: яке ще тіло? У мене є ось це тіло. Але факт полягає в тому, що ми мали багато тіл, ми матимемо тіла, тому що відповідно до васан неодмінно набувається тіло.
У минулому ми мали тіла, і не одне, і в майбутньому ми матимемо тіла або прояви. Усе питання в тому, які саме. Тіла можуть бути різними. Можна мати тіло в образі зайця, а можна мати тіло як джняна-деха або пранава-деха в образі божества. Можна мати тіло аватара, можна мати тіло божества у світі Індри, у райській лоці, або тіло у вигляді простору. Якесь тіло буде. Але чи буде воно чистим і чи складатиметься із шуддха-таттв?
Здобути чисте тіло — означає не перероджуватися. Чисте тіло із шуддха-таттви — це саруп’я-мукті. Можна здобути тіло в чистій лоці (салок’я-мукті) або здобути тіло поруч із божеством, у почті божества (саміп’я-мукті). Можна здобути нечисте тіло. Ті, хто здобуває чисті тіла в чистих локах, мають рівні звільнення, отже, більше не народжуються і не страждають, що дуже важливо. У чистих локах немає страждань. Ті, хто має нечисті тіла, перероджуються, страждають і зазнають дії карми. Зрештою, саюдж’я-мукті — це возз’єднання з тілом Ішвари, злиття із Шивою, поєднання з Брахманом.
«Тіло — як сон, як уява: яким воно мислиться при смерті, така в ньому виникає пам’ять. Ті, хто найвищою мірою праведні, після смерті й затьмарення, згадавши Сваргу та місто відьядхарів, так відчувають себе».
Праведники згадують своє божество, згадують райські стани й силою душі притягуються до таких райських станів, до божеств. Якою людина себе мислить, такої форми й набуває тонке тіло. Якщо людина мислить: я — Даттатрея, згадує візуалізацію, ключові точки, бгаву, з часом вона такої форми й набуває. Вона рухається шляхом саруп'я-мукті. Звісно, її треба багато разів очищати, доводити до досконалості, занурювати в чистий розчин порожнечі золотого світла, але її розум уже має таку тенденцію завдяки виконаним практикам.
«Далі, скуштувавши ту чи іншу карму, отримують той чи інший власний плід і народжуються у світі людей, благословенному оточенням праведників. Ті ж, хто відданий середній дгармі, після смерті й затьмарення, оточені небесним вітром, входять у паростки цілющих трав. Скуштувавши прекрасні плоди, входять вони в людську істоту. Потім вони потрапляють у сім'я й набувають народження. Відповідно до своїх васан, вони стають претами. Після непритомності вони поступово або відразу відчувають себе так. Спочатку вони гадають: «ми померли», але в міру піднесення родичами пінди — «ми знову народимося». Потім, зв'язаних воїнством Ями, зашморгами часу, слуги Ями ведуть їх до міста Ями».
Тонкий світ і його населення
Душа, що потрапляє в тонке тіло, зустрічається з населенням тонкого світу. У тонкому світі є населення, він не порожній, він населений безліччю істот. У тонкому світі є свої правителі, своя ієрархія, свої контрольні точки, які проходить душа, свої зв'язки й відносини. Це подібно до того, як людина поїхала до іншої країни, наприклад, до Китаю, а там своя культура й свої порядки.
Але в тонкому світі душу оцінюють залежно від її заслуг, і її доля формується на підставі того, наскільки душа не прив'язана, просвітлена, наскільки сяє світлом заслуг і наскільки вона мудра. Тонкий світ дуже гнучкий. До грішників наближаються душі грішників, до святих наближаються душі святих, запрошують божества, ангельські істоти, до відданих богам приходять боги, до асуричних істот приходять асуричні істоти, запрошуючи їх до своєї локи.
Загалом усім цим механізмом керують слуги Ямараджі. Яма (дгарма-радж) — верховна істота, яка контролює тонкий світ. Душа залежить від законів тонкого світу, божеств та їхніх слуг, які керують цим тонким світом. Сильна й мудра душа сама вирішує, як і куди їй іти, куди реінкарнувати. Слабка, немудра душа сама не вирішує, їй указують, куди йти й куди реінкарнувати.
«На прекрасних виманах, що злітають угору, знову й знову відповідно до своєї карми підносяться на небо праведники. У крижані пустелі, колючі, наче зброя, ліси потрапляють за свої гріховні діяння грішники. «Ось моя удача, шлях прекрасний, сади прохолодні, прохолодні тіні й озерна вода попереду», — так думає середній. «Ось я дістався цього міста Ями, а ось і володар бгутів, ось розгляд здійсненої карми», — так він сприймає. Так кожен стикається на Землі з частиною сансари, з перебуванням, рухами та явищами. Як у порожньому просторі усвідомлюється порожня сутність, місце, час дії та протяжність у ній не є нічим. Ось я отримав урок насолоди плодами своєї карми, ось, іду я на небо благе, ось, потім, у пекло. Що відчув я на небі? Що відчув я в пеклі? Що відчув у цих лонах? Ось, я знову народився. Ось, я народився як рис, ось, поступово я перебуваю в плоді. Так, через свідомість рослини він гадає, що став усвідомлюючим. Сплячі істоти, сплячі чуття перебувають у чоловікові у вигляді сім'я. Це сім'я поміщається в лоно й стає зародком у материнській утробі. Цей зародок народжується у світі відповідно до минулої карми. Минуле стає теперішнім в образі грайливої дитини або не стає. Потім він переживає місячне світло п'янкої юності, обернувши до нього лик. Потім від старості лотосний лик юності, немов від зимового холоду, тьмяніє».
Практика довголіття та здоров'я
Коли ми живемо в цьому фізичному тілі, ми повинні створювати санкальпу, намір набуття сіддгі довгого життя, здоров'я та довголіття, щоб ми могли очистити всі свої тенденції, отримати певні знаки реалізації. Це означає, що нам потрібно створювати намір, працювати з праною, вітрами й каналами.
Такі настанови в умі потрібні, щоб жити довго, мати достатньо можливостей для очищення, для накопичення саттви. Якщо ви виконуєте практику Дханвантарі, керуєте вітрами та каналами, займаєтеся шат-чакра-йогою, маєте позитивний ум, контролюєте бажання, то ваша енергія сприятиме накопиченню здібностей до здоров’я та довголіття. Здійснюйте упасану божествам із проханням про благословення на здоров’я та довголіття. Ваша життєва сила зростає. Якщо ваше чисте бачення зростає, ваша життєва сила і тривалість життя також збільшуються.
«Потім знову хвороби, смерть і знову смертельне забуття, потім знову, наче уві сні, перебування, прийняття зародка й тіла. Знову йде він у світ Ями й у наступний світ, і знову в кружляння. Знову і знову він переживає входження в різні лона. Знову і знову це переживається, немов у небі якась небесна форма».
Пробуджена Ліла сказала: «На початку творіння як, о богине, виникає це кружляння? Про це повідай мені знову з милості твоєї, заради усвідомлення».
Завжди виникає запитання: звідки все це виникло на самому початку? У цьому ми маємо розібратися. Якщо минулі тенденції були сформовані минулим, то де були сформовані ще давніші? Хто сформував ці давніші тенденції? Як довго потрібно обертатися в цій нескінченності низки народжень? Відповідь можна дати, лише повернувшись до самого початку, до Джерела, до цього великого вибуху виникнення сансари, у мить, коли наша душа відокремилася від Ішвари, від Брахмана й почала вважати себе самостійною.
Походження творіння
Деві сказала: «Згущення найвищої реальності — гори, згущення найвищої реальності — дерева, згущення найвищої реальності — земля, згущення найвищої реальності — небо. Оскільки вона є сутністю всього, усе, що з неї постає, є Свідомістю, Ішварою, найвищим простором, чистим Атманом, у кожному є Він. На початку творіння уві сні Пуруші творіння постає наяву, початком його є Праджапаті, і як воно виникає, так у ньому й перебуває. У ньому виникає перше коливання, образ, тому його відображення перебуває в кожному об’єкті. Те, що називається порожнім місцем у тілі, туди входить вітер дихання, рухається в ньому, і тіло твориться. Кажуть, що так воно оживає. Так і на самому початку творіння, перебуваючи серед рухомих істот, свідомість нерухома, як нерухомі дерева. Цей простір, будучи частиною простору свідомості, приводить до виникнення четани. Він стає свідомістю, інше стати нею не може. Здобувши місто людського тіла, вона думає про себе, що обмежена очима та іншими органами».
Початковий чіт стає рефлексивною свідомістю, четаною.
«Але свідомість очей дживи не живе у творінні. Як небо є небом, земля — землею, як вода — водою, так через самовідчуття вона вважає себе тілом. І так, через втіленість у всіх тілах, рух усіх рухомих, нерухомість нерухомого, сутність усього перебуває, проявляючись у всьому. З неї походить рух, наділений самоусвідомленням, завдяки якому вона зростає в усьому й перебуває в богах та інших. Свідомість в образі дерева перебуває нерухомо, наче несвідома, вона є і каменем, і деревом, і травинкою. І хоча немає різниці між неусвідомленістю та свідомістю, немає різниці між Ним, творінням та іншим. Буття їхнє єдине. Те, що в дерев і каменів називається внутрішнім самоусвідомленням, на відміну від інших, позбавлене розуму, буддхі, таким є їхнє становище».
Єдність усіх душ
Усі душі насправді — це одна жива істота. Нам здається, що всі різні. Душі думають, що вони різні. Але це одна жива істота, свідомість Ішвари, яка входить у пракриті, матерію. Але в процесі космічного розгортання пракриті в одних частинах зароджується буддхі, зберігається переживання Атмана, в інших буддхі не зароджується й переживання Атмана не зберігається. У деяких буддхі зароджується й проявляється, але усвідомленості не вистачає, щоб переживати Атман, — лише якісь відблиски Атмана.
Це відбувається тому, що свідомість входить у тамасичну, раджасичну та саттвічну майю. Залежно від співвідношення тамаса, раджаса й саттви десь антахкарана зароджується, десь вона зароджується слабко, десь буддхі проявляється сильно, десь слабко. Тому рефлексивне самоусвідомлення творить різноманіття свідомостей душ, а ці свідомості вже входять у тіла й отримують одну з 8 400 000 форм різноманітних видів живих істот.
Насправді це все одна свідомість — у богах, людях, тваринах, деревах. Єдина свідомість створює різноманітні інструменти, які, рефлексуючи, створюють его, ахамкару, встановлюють ідентичність, складні кодекси поведінки, зв’язки, рефлекси, інстинкти, поняття, судження; у них різні відчуття, уявлення та сприйняття. Тому виникає різноманіття душ і різноманіття тіл, карм.
Різноманітні душі притягуються залежно від тамаса, раджаса й саттви до своїх лок, групуючись за локами. Чотирнадцять лок, просторів великого всесвіту, вішва, тайджаса і праджня — це єдине тіло Ішвари, але на різних частотах.
Люди, звісно, так не вважають. Люди вважають, що ми — це ми, Ішвара — це Ішвара, а інші — це інші. Рано чи пізно нам доведеться переконатися, що ми помилялися. Рано чи пізно нам доведеться переглянути свої хибні погляди. Усі наші погляди хибні. Єдино правильний погляд має Ішвара й ті, хто реалізував Ішвару в собі.
Тому ми маємо звикати до погляду адвайти. Погляд означає почати вірити, почати утверджуватися у філософському сенсі, щоб він переростав у споглядання. Споглядання означає, що ми не лише віримо, а свідомістю проникаємо у свідомість Ішвари, у це бачення, де є єдність, де немає розділення. Потім воно поступово проникає і в поведінку.
«Внутрішнє знання нерухомих та інших відрізняється лише різними назвами залежно від їхнього місця перебування. Це та сама нескінченна свідомість, яку інтелект розпізнає як черв’яків, комашок і птахів. У ній немає відчуття відмінності. Так само як люди, що живуть на північному полюсі, не порівнюють себе з людьми, які живуть на південному, так рухомі й нерухомі істоти перебувають у власних відчуттях, і всі залежать від власних уявлень».
Усі живі істоти — раби власних уявлень (лока-дрішті). Дхарма цих лок називається лока-дхарма, місцева дхарма, тобто культура, закон, етика, порядок, уявлення про правильне й неправильне. Чому вони є рабами? Тому що вони ототожнені. Садху, живучи в такій самій культурі й дхармі, не є рабами, тому що вони не ототожнені.
Культура, почуття, уявлення виникають із васан. Коли є ототожнення з васанами, немає чистого простору свідомості, тоді виникає ототожнення з поняттями та уявленнями. Садху працює так, щоб звільнитися від рабства власних понять. Потім він дивиться глибше й бачить, що справа не в поняттях та уявленнях.
Робота з васанами
Одні поняття й уявлення прибираємо, а всередині сидить якийсь жучок, що генерує нові. Поки ми спали, вже згенеровано багато нових понять. Це подібно до комп’ютера: поки ви спали, він уже щось завантажив, оновив і звітує про роботу антивірусної програми. Ви цього не замовляли, не просили, комп’ютер робить своє, живе власним життям.
Так само в тонкому тілі наші васани живуть власним життям. Ми заснули в доброму стані, спали, а прокинулися зовсім не в тому стані, в якому засинали. Чому? Тому що наші васани вже згенерували нові поняття, уявлення за допомогою планет. Планети вплинули на васани. Планети — це великі божества, що дають певний настрій розуму, групуючи васани за течіями. Вони спрямували нам певні васани, а васани вже згенерували для нас нові поняття й уявлення, з якими нам доведеться боротися цього дня; вони забарвили наш день, наш розум тощо.
Садху розуміє, що справа не лише в поняттях, а у васанах, що треба проникнути у васани силою вічари, силою мантри або силою самозвільнення. Неважливо, яким способом ви перемогли: методом сутри, тантри або ануттара-тантри. Щойно ви дісталися до васан, ви позбавили їх контролю над собою, позбавили їх сили переконувати вас і віддавати вам накази. Ви відчуваєте, що справді звільняєтеся, тому що поза васанами існує чистота, існує брахма-ахам-бхава, чиста шакті, енергії Бога, джерело божественного творіння. Звідси приходить звільнення.
Звільнення — це звільнення від васан і всіх тих систем мислення, кармічного бачення, які породжуються цими васанами. Отримання тіл, розподіл по світах — це вже наслідок. Уся справа у васанах.
Звільнення від фіксованих ідей
«Їхнє сприйняття відмінності хибне, подібно до уявлення дурних жаб, що перебувають у печері, про те, що знаходиться назовні. Всюдисуща чітта сприймається у просторі свідомості».
Знаючи цей секрет, садху ніколи не чіпляється за поняття, уявлення, тобто він не наполягає на своїх поняттях та уявленнях, він не наполягає на своєму кармічному баченні, він розуміє, що це тимчасово. Очистяться васани, й уявлення теж зміняться. Садху перестає шукати правду в кармі. Садху розуміє, що треба змінити себе, а сатья, істинна правда, лише одна — у Богові. Він розуміє, що васани непостійні, на них не треба спиратися. Тому він перестає триматися за будь-що зовнішнє, дедалі більше виховуючи відданість і самовіддачу.
Фіксовані ідеї слабшають і залишають його, він вчиться жити без фіксованих ідей завдяки усвідомленню. Фіксовані ідеї — це якраз поняття й уявлення кармічного бачення, породжені васанами. Коли він дістається до їхнього джерела, до васан, то розуміє, що жодна фіксована ідея не має під собою основи, вона порожня.
Наше життя — це безперервний ланцюг, мозаїка, складний візерунок фіксованих ідей, мораль, етика, уявлення — що добре, а що погано, складні зв’язки й стосунки, орієнтація в суспільстві. Це ціла мозаїка певних фіксованих ідей. Святі кажуть: перебувай у чистому усвідомленні без фіксованих ідей. Не тримайся за жодну фіксовану ідею, але водночас не ставай нігілістом.
Розділення погляду та поведінки
Якщо ти триматимешся лише чистого усвідомлення, не враховуючи відносну реальність, ти швидко скотишся у прірву нігілізму. У відносному вимірі підтримуй правильні фіксовані ідеї, хороші фіксовані ідеї, які допомагають накопичувати заслуги, йти духовним шляхом, а негативні — відкидай. Така схема. Це називається розділяти погляд і поведінку. Іншими словами, настанови такі: нехай погляд буде нескінченним, безкрайнім, як небо, а поведінка — як ретельно просіяне борошно.
У відносному ми підтримуємо правильні, хороші, позитивні ідеї, але з поправкою на те, що навіть ці хороші, правильні ідеї все одно порожні, ілюзорні, що основа — лише чисте усвідомлення. Оскільки ми живемо у відносному світі, де треба враховувати різноманітні енергії, ми ними користуємося і спираємося на них. Але зрештою, подібно до того, як палицю, якою ворушать багаття, зрештою кидають у те саме багаття, вони теж мають розчинитися.
Небезпека нігілізму
Трапляється, що люди впадають у нігілізм, ознайомившись із поглядом адвайти, вони просто заперечують будь-які ідеї, зокрема й хороші, правильні. Наприклад, прихисток — це хороша ідея, тому що за ним стоїть свята енергія, це священні тексти, філософія вчення, те, що називають дхармою. Вони сприймають якусь частину погляду адвайти, впадаючи в нігілізм, відкидають будь-які ідеї, але їхні васани залишилися, тенденції залишилися.
У них немає жодного захисту, жодної підтримки, жодної дхарми, жодного зв’язку з прихистком, але є певні уявлення про порожнечу, про адвайту, про те, що не треба мати жодних фіксованих ідей, а слід спиратися лише на чисту свідомість. Але їхня чиста свідомість не реалізована, вони пережили, можливо, крійя-джняну, але не шуддха-джняну, і це аж ніяк не дає змоги впоратися з васанами.
Тому класичний нігіліст — це така гордовита людина, яка інтелектуально сприйняла погляд адвайти з невеликим проблиском досвіду. Але вона міцно тримається за клеші та его, тому абсолютно безсила проти карми й абсолютно неспроможна щодо методу. Впавши в нігілізм, вона тим самим відрізала себе від процесу трансформації, вважаючи, що шлях адвайти — це лише опора на нефіксовану свідомість.
Шлях адвайти святих інший, він передбачає процес, метод, опору на добрі ідеї; це не відкидання етики й моралі, а поступове очищення до божественного, розширення меж і рамок. Неоадвайтист постійно впадає в нігілізм. Вішішта-двайта й двайта мають більше проблем з етерналізмом, а класична адвайта і традиції сиддхів дивовижним чином правильно, гармонійно й збалансовано поєднують і абсолютну свободу, і врахування відносного виміру.
Природа свідомості й творіння
«Усюдисуща читта сприймається в просторі свідомості, у творінні, у русі вітру та в іншому; всюди тут і зараз вона перебуває. Мислення подібне до простору, у якому перебувають вітри. Сутність його коливання — це творіння та інше, як і рух серед об’єктів. У найвищому сенсі ум перебуває і в рухомому, і в нерухомому. Він стає рухомим разом із вітрами дихання, але не стає ними. У цьому хибному всесвіті об’єкт — це промені свідомості. У творінні та іншому вони нереальні, і так само вони перебувають і тепер. Зовнішні форми світу є проявом самої природи свідомості. Вони нереальні, хоча й здаються такими, про це тобі було повідано».
Ані реальні, ані нереальні — таким є ставлення. Нереальні — означає порожні, не мають самобуття, є проєкціями сутнісної природи «Я». Ані нереальні — це означає, що за ними стоїть чит, чиста свідомість Абсолюту, шива-таттва. За ними стоїть розгортання божественних енергій, вони є маніфестацією, грою божественних енергій, п’яти чистих таттв, які відображаються в нашій свідомості, обмеженій трьома малами.
Істинна природа всесвіту
Коли ми бачимо всесвіт, ми не бачимо самого всесвіту. Істинний всесвіт для Ішвари божественний, це п’ять чистих таттв, це джняна-шакті, іччха-шакті, крійя-шакті, чит-шакті, ананда-шакті. Бігає кіт, сидить на паркані — те саме, це поєднання іччха-шакті, крійя- й джняна-шакті. Це різноманітні шакті, а ще є 36 таттв — земля, вода, вогонь, вітер, простір, п’ять пран, читта, манас, буддхі, ахамкара — усе це різноманітні таттви.
Чому ми бачимо інакше? Тому що всі ці божественні шакті відображаються в нашій свідомості, а наша свідомість підвладна трьом малам. Є ще майя-таттва. Вона містить обмеження, різноманітні канчуки, і ми бачимо божественні шакті у вигляді кота, у вигляді мікрофона, у вигляді дивана.
Шива на деякий час змінив свідомість свого відданого так, що той почав усюди бачити Шиву — жіночого роду, чоловічого роду та серед людей на ринку, нічого, крім Шиви. Тобто на якусь мить його ішта-девата дозволив йому бачити чисті таттви. Він усунув майя-малу, анава-малу з його ума.
Ми бачимо світ саме таким лише тому, що божественні енергії відображаються в нашій свідомості. Щойно ми очистимо нашу свідомість, божественні енергії зовсім інакше відображатимуться в ній. Наприклад, ми вправляємося в чистому баченні. Це здається інтелектуальною вправою або наміром, але з часом, коли наші двоїсті уявлення зникнуть, це вже не буде вправою, це буде найприроднішим переживанням. Навпаки, перебування в невіданні чистого буде чимось ненормальним.
Перехід свідомості після смерті
«Це минуло, смерть настала. Поглянь на царя Відуратху, він наближається до тіла чоловіка твого, Падми, готовий увійти в його серце».
Пробуджена Ліла сказала: «Яким шляхом, о володарко богів, потрапив він до цього склепу, адже ми побачимо його й разом із ним вирушимо в дорогу».
Богиня сказала: «Огортаючись внутрішніми васанами, людина йде своїм шляхом. “Це я йду до іншого далекого світу”, — так вона вважає. Цим шляхом ми підемо разом, хоча бажання в кожного свої, навіть у сердець, прив’язаних одне до одного. Її втома минула у світлі усвідомлення, вище бачення виникло в умі найкращої дочки володаря Землі, коли несвідомий розум Відуратхи покинув тіло».
