Коментар до тексту «Махабхарата», книга 3
«Махабхарата», книга третя «Лісова», глава 38. Бесіда ріші Вайшампаяни та Джанамеджаї. Джанамеджая хоче знати історію про те, як Арджуна (його прадід) виконував аскетичну практику, і ставить це запитання Вайшампаяні.
Вайшампаяна — це нащадок Вішампи, учень В’яси. Від його імені ведеться оповідь Махабхарати. Отже, Вайшампаяна каже:
Я розповім тобі історію про Арджуну та про його рукопашну сутичку з Шивою.
Початок аскетичної практики Арджуни
Одного разу Юдхіштхіра звелів Арджуні виконувати практику за порадою ріші Васіштхи для того, щоб отримати магічну зброю перед битвою з Кауравами. І тоді він вирішив зустрітися з Індрою (Шакрою) та з Шивою (Шанкарою), взяв свій лук, меч і пішов на північ у Гімалаї. Потім він проник у дрімучий ліс Кантакіто. Це була обитель мандрівників, ріші, гандхарвів, повна тварин, багата на квіти. І щойно він увійшов до лісу, у небі пролунав звук мушель і барабанів, посипалися квіти, тобто були сприятливі знаки.
Подолавши гору, він оселився на хребті Хімаван, там була дуже сприятлива місцевість, там жили павичі, зозулі, було чути приємний спів птахів. Арджуна, увійшовши до лісу, був захоплений природою цього місця, воно йому дуже сподобалося. З радісним серцем він заглибився в ліс, зняв свої царські шати, одягнувся в шкуру й грубу тканину, взяв палицю та підготував місце для практики.
Спочатку він уживав у їжу обірване або опале листя, а потім — по одному плоду раз на три доби. Другий місяць він їв по одному плоду раз на шість діб, а на третій місяць він приймав їжу лише в повний місяць. На четвертий місяць він живився тільки повітрям. І весь цей час він стояв у врікшасані (позі дерева) на пальцях однієї ноги, піднявши при цьому руки вгору. Тобто він виконував традиційну практику тапасу, займався читанням мантри та спогляданням.
Звернення ріші до Шиви
Це помітили ріші. Вони прийшли до Шиви, щоб сказати йому, що Арджуна віддався суворій практиці, аскетизму й умертвінню плоті, бажаючи, очевидно, щось отримати як благословення. Вклонившись Шиві, вони прославляли Арджуну такими словами:
Величний син Прітхи стоїть на хребті Хімаван. Від його жахливого жару, від його стояння сторони світу затягнулися імлою. Але ми не знаємо його цілей. Вогонь його аскези обпалює навіть наш світ, і аби не сталося якогось дисбалансу, порушення. Його потрібно зупинити.
І тоді Шива сказав:
Не переймайтеся й повертайтеся своїми шляхами. Його мета мені відома. Він не бажає ні небес, ні владарювання, а те, чого він хоче, я йому дам.
Тоді ріші вирушили до своєї обителі.
Поява Шиви в образі горця
Після цього Шива прийняв ілюзорне тіло горця, людини-мисливця. Він узяв лук, стріли й, наче полум’я (стовп золотого вогню), спустився у світ людей разом із дружиною, богинею Майєю. За ним також послідувала його свита, духи, які були віддані йому. В одязі горця він спочатку був оточений тисячами жінок, які були проявом його енергій. Коли він прибув, проявився, у лісі одразу зникли звуки, замовкли птахи.
Наблизившись ближче до Арджуни, він побачив, що один ракшас, син Каш’япи й Дану, прийняв жахливий образ вепра (кабана) і вирішив напасти на Арджуну. Арджуна, побачивши цього кабана (ілюзорне тіло, яке прийняв цей ракшас), узяв свій лук і сказав:
Я відправлю тебе в обитель Ями раніше, ніж ти мене згубиш.
Тоді Шива в образі горця наблизився до нього й сказав:
Це мій кабан! Я мисливець, і я його переслідував, тому тобі краще його не чіпати.
Але Арджуна навіть не взяв ці слова до уваги й метнув у кабана стрілу, що гриміла громом. Він випустив дві стріли, і вони обидві влучили в тіло муки — цього магічного кабана. Той упав, розпростершись, а дві стріли з гуркотом і блискавками встромилися в скелі. Уражений стрілами, ракшас помер.
Суперечка між Арджуною та горцем
Тоді Арджуна побачив сяючого чоловіка у вигляді горця разом із жінкою. Цей горець запитав його:
Хто ти такий? І чому ти стріляв у цього кабана? Адже це моя здобич. Ти мене образив і тепер не підеш живим із цього лісу. Оскільки ти вчинив не за законом полювання, я тебе за це покараю.
Потім горець із посмішкою сказав:
Ця земля завжди була наша. Я бачу, що тобі сподобалося твоє важке аскетичне життя. Ми теж тут живемо, виконуючи різні практики. Але ти ще дуже юний. Як ти подорожуватимеш цією самотньою пустельною країною?
Такими словами Шива вразив Арджуну, назвавши його хлопчиськом. Тоді Арджуна взяв свій величезний лук і сказав:
Для мене немає жодних проблем жити в цьому лісі, якщо я зміг застрелити такого вепра.
Але горець заперечив:
Цього вепра вбито стрілами з мого лука. Він був моєю ціллю, я його вбив. І тобі не годиться, сп’янілому від своєї сили, перекладати свій проступок на іншого. Недоумкуватий гордію, за твоє вихваляння я тебе покараю!
Арджуна прийняв виклик, і тоді горець сказав:
Ну, дивись тоді, я стрілятиму в тебе, а ти своїми стрілами стріляй у мене. І ми тоді подивимося, хто з нас краще стріляє, хто з нас величніший, якщо ти такий гордий.
Битва між Арджуною та Шивою
Арджуна дуже розгнівався через те, що якийсь горець насмілився повчати великого воїна-кшатрія, досконало навченого військовому мистецтву, та ще й погрожував йому. Охоплений люттю, він почав метати в нього стріли, а горець із веселим серцем зустрічав ці залізні стріли й казав:
Ну-ну, ну-ну... Ще давай. Щось дуже слабко.
Арджуна метав у нього бамбукові стріли, залізні стріли, мечі. Він пролив на нього цілий дощ зі стріл. Горець теж метав стріли, але стріл з боку Арджуни було набагато більше. Шива всі їх приймав із задоволеним серцем, а сам стояв неушкоджений.
Тоді Арджуна почав думати: «Дивно... Як цей миршавий гімалайський житель, цей горець може без шкоди приймати такі стріли з мого лука? Можливо, це хтось із богів з’явився, якийсь асур, сура, якша чи рудра? Я чув, що на цю гору навіть приходять боги з-поміж тридцяти трьох головних богів. Таку хмару стріл може витримати лише великий бог, який має великі магічні сили. Якби мені протистояв навіть невисокий бог, то я б його вже давно відправив до обителі Ями».
І він знову сотнями почав метати стріли з ще більшою силою. А горець стояв, як непорушна скеля, прийняв усі ці стріли. Раптом благословенні сагайдаки, якими Арджуну колись обдарував бог Агні, зникли. Арджуна ніяк не міг зрозуміти, хто ж ця людина, що так поглинає його стріли. Він подумав: «Я вдарю його вістрям списа, як можу вдарити слона, і все одно відправлю його до обителі Ями». Він послабив тятиву лука й почав древком лука бити Шиву, але горець просто взяв і вирвав у нього цей лук із рук.
Тоді Арджуна схопив палаш (невеликий меч) і з великою силою вдарив ним по голові горця, але палаш розлетівся вщент, щойно досягнувши голови горця. Тоді Арджуна почав рвати гілки, шукати палиці, які були поблизу, великі валуни, камені, але навіть дерева й величезні камені горець теж відбив своїм тілом. Тоді Арджуна накинувся на нього з кулаками, почавши рукопашний бій. Говориться, що його удари були подібні до громових ударів. Але горець ще потужнішими ударами кулаків почав тіснити Арджуну. Під час цього кулачного бою був дуже сильний гуркіт. Цей поєдинок тривав дуже довго. Арджуна напирав грудьми на горця, а горець бив його. Зрештою Шива його змучив і викрутив руки. Свідомість Арджуни затьмарилася, а Шива притиснув його так, що Арджуна став бездиханним і впав на землю, втративши свідомість. Коли він отямився, то виявив, що весь залитий кров’ю і повністю змучений.
Упізнавання Шиви й отримання благословення
Тоді Арджуна, бачачи, що нічого не можна зробити, почав поклонятися Шиві. Він улаштував невеликий майданчик із глини й невелику гірлянду квітів запропонував як підношення Шиві. Але раптово цей вінок з’явився на голові в горця. Усвідомивши це, він дуже зрадів і припав до стоп Шиви. А Шива йому сказав:
Я задоволений тобою! Немає воїна, рівного тобі за стійкістю. Величчю і відвагою ти уподібнився навіть мені, тому я хочу виявити до тебе прихильність і дарувати різні благословення. Ти можеш будь-яких ворогів і навіть небожителів перемогти в битві. І як благословення я дам тобі нездоланну зброю, яку ти можеш носити.
Тоді Арджуна побачив Шиву разом із богинею, його дружиною. Вони проявили в істинному вигляді свої ілюзорні тіла. Арджуна вклонився Шиві, а потім припав до його стоп і сказав:
Адже ти той, хто носить череп. Ти — владика всіх богів, бог синьої шиї. Тепер я тебе впізнаю, ти — Махадева, бог усіх богів. Я визнаю тебе першопричиною, ти — триокий Господь, ти породив цей світ, ти той, хто непереможний у всіх трьох світах: у світі богів, у світі людей і у світі асурів. Ти є Шива в образі Вішну, а Вішну — це твій образ. Я знаю, що саме ти колись зруйнував жертву Дакші, тому я звертаюся з молитвою до тебе як до триокого, як до носія списа, як до озброєного луком захисника, як до сонця, як до найвищого очищувача. Я прошу тебе, найвищого трансцендентного Пурушу, пробачити мене. Я прийшов на гору побачити саме тебе. І для цього я виконував свою практику. Будь ласка, пробач мене за те, що я, не впізнавши, хто ти такий, бився з тобою. Нехай моє покарання не буде надмірним, оскільки я зважився на таке лише через невігластво. Я повністю покладаюся на твій захист.
Тоді Шива підняв руку і сказав:
Я прощаю тебе.
Потім він обійняв Арджуну, заспокоїв його і сказав:
Насправді ти в минулих життях був ріші Нарою, супутником Нараяни — іншого ріші. Ти сам є втіленням давнього ріші.
Зазвичай ми сприймаємо Арджуну як нерозумного учня Крішни і доброго воїна. Але насправді це лише його оболонка, сам же Арджуна — це еманація, ілюзорне тіло великого просвітленого напівбога, напівсіддха, божества, великого ріші в минулому, який уже здобув реалізацію. Просто ліла була такою, що Арджуна розумом у цьому ілюзорному тілі не до кінця пам’ятав свій рівень і свою реалізацію.
Дарування божественної зброї
І Шива сказав:
Колись у районі Бадрікашраму ви мільйони років здійснювали великий і жахливий тапас. У тобі є така сама величезна сила, як у Вішну. Ви — два найвищі духи, завдяки яким тримається весь світ сансари. Коли Індру коронували на царство, то данави (вороги, напівбоги із суперницької раси) заволоділи магічною зброєю. Але саме ти разом із Крішною здолав їх, і тоді твоя зброя була мною поглинута, але тепер вона знову належить тобі. Я дарую тобі благословення невразливості. Ти також можеш просити в мене будь-яке благословення, оскільки немає рівних тобі серед кшатріїв, навіть на небі немає того, хто був би вищим за тебе.
Арджуна сказав:
Я хочу отримати дивовижну і жахливу зброю, що належить Пашупаті, тобто тобі, Шиво, і притаманну саме твоєму втіленню Рудрі жахливу силу, яка називається «глава Брахми» (брахма-шірас). Це така зброя, якою ти завершуєш цей світ, руйнуючи його наприкінці калі-юги. Мені належить найбільша битва з Кауравами, і я думаю, що лише з такою могутньою зброєю я зможу перемогти всіх данавів, ракшасів, нечистих духів (пішачів) і нагів. Мені передбачено, що в майбутньому я битимуся цією зброєю.
І Шива сказав:
Я дарую тобі мою улюблену зброю. Лише ти здатний її носити, пускати в хід і зупиняти.
Тобто це не був простий лук Гандіва, про який говорять. Це була якась дуже складна магічна зброя, якою треба було вчитися оволодівати. Цією зброєю можна було керувати думками, словом і поглядом.
Шива сказав:
Навіть Кувера (владика якшів), Яма, Варуна, Вайю та інші боги не можуть контролювати цю зброю, а люди тим паче. Але тобі я дам таке благословення, що ти зможеш її контролювати. Однак ти не повинен застосовувати її на малосильній людині. Якщо вона вразить незначний об’єкт, вона принесе великі біди на Землі, тому що в трьох світах усе може бути піддане руйнуванню.
Арджуна здійснив очищення і, наблизившись до Шиви, сказав:
Прошу навчити мене володіти нею.
І Шива посвятив його в таємниці цієї зброї. Цю зброю Арджуна прийняв, тобто завдання його тапасу було виконане. У цей час здригнулася земля з горами, деревами, лісами, морями. Залунали звуки тисячі мушель, бубнів, барабанів. Обрушилися вихори. І тоді ця жахлива зброя так яскраво спалахнула, що навіть боги й данави (представники демонічної раси) побачили її. Шива торкнувся Арджуни, після чого все, що було нечистого в тілі Арджуни в цей час, зникло, тобто його тіло і прани повністю очистилися. Шива сказав Арджуні:
Тепер ти такий чистий, що можеш вирушати на небо.
Так Шива в образі володаря гір, Гіріші, дав Арджуні лук Гандіва, який міг уражати нечистих духів і різних істот, що перешкоджають. Услід за цим Шива разом з Умою зникли, покинувши Арджуну, вони вирушили у свій простір.
Поява інших богів та їхні благословення
Тоді Арджуна у величезному захваті вигукнув:
Оце так! Я бачив самого Махадева! Я дуже благословенний і багатий, бо мені вдалося побачити Шиву. Я навіть торкнувся його рукою! Я реалізував свою мету і досяг вищого Атмана. Пророцтва неодмінно здійсняться — я здолаю своїх ворогів.
Поки він так розмірковував і радів, усі сторони неба осяялися барвами. У цей час з’явився Варуна — володар вод і водяних духів. Його супроводжували наги, різні божества струмків і річок, дайтьї та різні духи. Потім на колісниці з’явився прикрашений золотом Джамбу, тобто прибув променистий Кувера в супроводі якшів (напівбогів-напівдухів). Осяюючи простір своїм образом, він теж прийшов подивитися на Арджуну, благословенного Шивою. Також з’явився святий величний Яма, який вершить і контролює кінець усього світу, а з ним прийшли духи предків, які стежать за життям поколінь. Він ширяв на своїй колісниці, осяюючи три світи, і з ним були гух’яки, гандхарви, наги. У цей час також прибув Індра зі своєю дружиною Індрані та почтом богів.
Усі вони дивилися з вершини гори на блискучого Арджуну, який отримав таке благословення від Шиви. Більше того, вони тримали парасолю над його головою. Сам Арджуна в цей час сяяв як володар зірок, як сонце, що сходить. Його прославляли гандхарви та ріші, які розташувалися на вершині гори. І тоді Яма, знавець дхарми, який стояв на півдні, сказав:
Арджуно, ми — хранителі світу, і ми даруємо тобі магічний зір, бо ти гідний просвітлення. Колись ти був багатосильним ріші на ім’я Нара, що володів великими сіддхами. Твій дух був безмежним, ти був повністю пробудженим, але за велінням Брахми ти зійшов до смертних. Хоч твоя пам’ять і затьмарилася, ти є цим ріші. Саме тобою в битві буде вражений великий праведник Бхішма. Тебе охоронятиме син Бхарадваджі, який прийняв людську подобу. Ти вразиш багатьох данавів, також ти вразиш відважного Карну. Ти заволодієш землями втілених богів, данавів і ракшасів, коли вони впадуть у битві. Усі вони отримають той шлях, який заслужили. Такі плани богів, і ти будеш їхнім виконавцем.
Оскільки Яма є втіленням дхарми (закону справедливості й карми), він передбачив усе це Арджуні та пояснив його місію. Потім Яма сказав:
Твоя слава в цьому світі буде нетлінною. Ти бачив, що Шива залишився задоволений тобою в битві. Насправді він просто перевіряв твої здібності, прийшовши до тебе в образі горянина. Ти маєш разом із Вішну полегшити карму Землі, тому прийми від мене цю зброю, яка є втіленням відплати й очищення людської карми. Ти маєш виконати своє найвеличніше призначення на Землі.
Арджуна прийняв її з мантрами й за певними ритуалами. Тоді підвівся володар вод Варуна, який перебуває на заході, і сказав:
Зараз ти є правителем кшатріїв, ти над ними головуєш. І я підготував особливі сіті Варуни, яких неможливо уникнути і від яких неможливо сховатися. Колись я сам в’язав ними тисячі дайтьїв, чужорідних духів. Прийми від мене ці сіті. Із цих сітей навіть сама смерть не зможе втекти, якщо ти її захопиш. Якщо ти підеш у битву з цими сітями, то, безсумнівно, усі твої супротивники зникнуть із Землі.
Потім на Кайласі Кувера, хранитель скарбів, теж підвівся і сказав:
Я теж дуже задоволений, що ти так проявив себе в битві з Шивою. Колись ти теж був богом і постійно брав участь разом із нами в різних іграх. І після того, як тобі дали небесну зброю Варуна і Яма, я теж дарую тобі магічну зброю — чудові обладунки, володіючи якими, ти розіб’єш війська Дурьодхани. Прийми мою улюблену зброю, яка дає можливість бути невидимим, вона дає блиск, силу і присипляє пильність недругів. Коли Шива руйнував три міста асурів, він спалював асурів саме за допомогою цієї зброї. Тільки ти здатний її втримати, оскільки вона має величезну вагу, подібну до гори Меру.
«Має величезну вагу» означає, що вона має колосальну енергію.
І Арджуна прийняв зброю і від Кувери.
Потім Кувера сказав:
Ти маєш здійснити велику справу, яку задумали боги. Ти маєш тепер зійти на небо. Божественна колісниця з візником спуститься за тобою на землю і відвезе на небо, де ти отримаєш свої дивовижні обладунки.
Коли Арджуна побачив охоронців світу, які зійшлися на гірській вершині, він прийшов у таке ж велике здивування, як коли побачив Шиву, оскільки ніколи раніше він такого не бачив. Він ушанував усіх згідно з ритуалом, зробив їм підношення фруктів і води. Після цього боги повернулися у свої обителі. І Арджуна, прийнявши їхню зброю, подумав, що нарешті результати його тапасу проявилися.
Стадія підношень на шляху божественної гордості
Як ви знаєте з учення шляху божественної гордості, існує так звана стадія підношень. І тут ця стадія підношень, коли йогін бачить різні знаки, отримує благословення, перед ним з’являються божественні істоти, дуже яскраво показана. Тобто сила його розуму настільки очистилася, що чистота його сяйва почала проявлятися як чистий вимір.
Підношення в кармі Арджуни проявилися відповідно до його самскар, тобто самскар кшатрія. Якби Арджуна був не кшатрієм, а пандитом, найімовірніше, він отримав би магічний сувій зі священними текстами або щось подібне.
Таким самим чином, коли ваша свідомість очищується і ви виходите на стадію підношень, ви теж зможете отримувати підношення у вигляді різних вселенських сил, які стають прихильними до вас і дарують свої благословення.
