Запитання й відповіді. Атма-вічара. Просто про непросте
ЧАСТИНА 1
Запитання: Гуру, якою є традиція Атма-вічари?
Уся Санатана-Дгарма просякнута Атма-вічарою. Не можна сказати, що існує лише одна традиція. Таких традицій багато. Та, в якій ми практикуємо, — це традиція Васіштхи, Даттатреї, традиція, що походить від Шиви; це традиція Шрі Аді Шанкарачар’ї; традиція Гуру Брахмананди. Увесь індуїзм, уся Санатана-Дгарма тією чи іншою мірою просякнута Атма-вічарою. По суті, практикувати Санатана-Дгарму означає практикувати Атма-вічару. Уся культура Санатана-Дгарми, релігійна обрядова сторона, мантри — зрештою, усі вони обертаються навколо Атма-вічари як центру усвідомлення.
Запитання: А навіщо практикувати Атма-вічару?
Хороше запитання. Щоб пробудитися. Якщо ви хочете спати, то Атма-вічара вам не потрібна. Але якщо ви хочете пробудитися, пізнати Абсолют, пізнати Бога, вийти за межі кола народження і смерті, то без Атма-вічари вам не обійтися. Зрештою, це дорогоцінне людське народження дане нам не просто так. Воно дане нам для того, щоб ми усвідомили божественну мудрість, перевершили карму й нарешті звільнилися від власних обмежень.
Усі, хто шукає звільнення, просвітлення, самадгі, усі, хто бажає стати святим, практикують Атма-вічару. Усі святі минулого йдуть цим шляхом, усі святі майбутнього йдуть цим шляхом, як і всі святі сьогодення. Не йдучи цим шляхом, неможливо досягти звільнення.
Інше питання — ми повинні зрозуміти для себе, чи шукаємо ми звільнення, чи шукаємо сансару, чи шукаємо ілюзії, чи шукаємо пробудження, просвітлення. Щойно ми позитивно відповідаємо на ці запитання, одразу можна сказати: нам потрібна Атма-вічара.
Атма-вічара — це не те, про що говорять. Атма-вічара — це те, що практикують. І всі люди у світі поділяються на дві категорії: на тих, хто практикує Атма-вічару, і на тих, хто не практикує, незалежно від традиції чи релігійної належності.
Запитання: А хто може практикувати цей метод?
Цей метод може практикувати кожен, хто має здатність до самодисципліни, йогічного самоконтролю розуму та енергії, хто є учнем свого Гуру, хто трохи знайомий із Ведичною культурою. Сама Атма-вічара є позанаціональною, інтернаціональною, не має конкретної прив’язаності до жодної культури чи релігії, тобто це щось невловиме, дуже тонке, коли ми досліджуємо природу власної свідомості. Але сама вона походить саме з Ведичної культури. Атма-вічари не існує в кельтській культурі, єгипетській культурі, давньослов’янській культурі та, можливо, в англосаксонській культурі, культурі майя чи ацтеків.
Атма-вічара — це унікальна традиція саме Ведичної культури. Це означає, що ми повинні долучитися до цієї культури, щоб нам було легко практикувати Атма-вічару. Звичайно, і західна людина, не долучена до Ведичної культури, також може її практикувати, але їй буде складніше. Тому що Атма-вічара оголює такі глибини, де нам потрібні опори.
Опори — це Майстер, Обране Божество, етика й культура як особливий аромат, особливе цвітіння в Санатана-Дгармі, дух самайї, гурубхаї — духовні брати й сестри, санга — спільнота практикуючих, потужна підтримка святих, дерево притулку, тобто весь пантеон божеств і святих. Дуже важливо мати таку підтримку. Тому кожен може практикувати Атма-вічару. Але щоб він був щасливим і успішним на шляху Атма-вічари, йому потрібно встановити зв’язок із Ведичною культурою.
Суть методу Атма-вічари
Запитання: А в чому полягає основна суть цього методу?
Основна суть цього методу проста. Вам потрібно зосередитися на почутті «Я» і триматися цього почуття всередині себе. Вам потрібно відсікати будь-які думки, тенденції розуму, які виникають, якщо вони заважають триматися почуття «Я». Тобто це щось на кшталт самозгадування.
Ґурджієв свого часу давав учням цю техніку, називаючи її технікою «самозгадування». У Ведичній традиції — Атма-вічара.
«Атма» означає вищу душу, абсолютну сутність. «Вічара» означає дослідження. Нам потрібно глибоко проникнути в природу власного «Я», а потім вийти за межі цього власного «Я» і виявити трансцендентну свідомість — Брахман.
І ось усе наше життя ніби розділяється практикою Атма-вічари. Є час, коли ми були неусвідомленими, а є час, коли ми почули про неї й почали практикувати, так само як Шрі Рамана Махарші.
У той момент, коли ми згадали себе, усвідомили себе, зосередилися на почутті «Я» глибоко всередині себе й почали утримувати його — це початок нашої практики Атма-вічари.
Є чудова книга Шрі Рамани Махарші «Будь тим, хто ти є», яку я рекомендую всім початківцям як буквар Атма-вічари. І, звісно, Атма-вічару треба починати з вивчення Адвайта-веданти, тому що Атма-вічара практикується саме в контексті Ведичної традиції, а саме Адвайта-веданти. Але коли ви вивчили Адвайта-веданту, тоді ми приступаємо до практики.
І тут ви повинні спробувати проникнути всередину, заплющивши очі або розплющивши очі (це не так уже й важливо), і виявити «Ахам-вритті» — «Я-думку». Виявивши її, вам треба виокремити її як найголовнішу. Є й інші думки, але «Ахам-вритті» — «Я-думка» — найголовніша. Ось ця думка приведе вас у самий центр циклону, у саму сутність буття, приведе вас до Абсолюту. Як собака за запахом упізнає свого господаря, так і ви, прямуючи за «Ахам-вритті», проникнете у свою безсмертну богоподібну сутність.
Однак це треба робити під керівництвом духовного Учителя. Виховання тонких контурів свідомості, відкриття божественних рівнів свідомості — надзвичайно складне завдання. Практика проста, але процес складний.
