У вченні є два основні розділи: антахкарана-лайя-чинтана, або розділ мудрості, і панчабхута-лайя-чинтана, або розділ енергії. У розділі мудрості ми говоримо переважно про природу Ума, споглядання і медитацію, а в розділі енергії ми говоримо про прани, п’ять елементів. Тому існують дві основні гілки в лайя-йозі: у першій робиться наголос на споглядання і мудрість, а в другій робиться наголос на прани, керування вітрами, чакрами та іншим.
Якщо говорити про наше вчення, то в нас робиться наголос на мудрість, на усвідомлення, а прани і контроль вітрів є вторинною практикою. Тому спочатку ми намагаємося прояснити для себе принцип недвоїстості, споглядання, розвинути уважність і концентрацію, а потім тренуватися в керуванні пранами. Якщо ми зовсім не розуміємо принципу керування пранами, то якщо ми маємо талант, нам, можливо, вдасться добре розвинути своє споглядання і навіть досягти повного пробудження, однак більшості практиків необхідно розвивати здатність керувати пранами.
Є така приказка: «Вершник ума їздить верхи на коні вітру дорогами каналів наді». Наша свідомість подібна до вершника, прани — до коня, а канали — до доріг. Залежно від того, куди переміщується свідомість, так ми себе і почуваємо. З часом, коли ми утвердилися в спогляданні, ми завжди почуваємося однаково, незалежно від стану енергії. А поки свідомість не утвердилася, ми ще дуже залежимо від рівня енергії. Якщо прани мало, то наша свідомість теж у занепаді. Навпаки, якщо прани достатньо, то природний стан і різні тонкі рівні переживання виникають самі.
Доти, доки ми оволодіємо глибиною споглядання, щоб очистити всі клеші, мине час, тому слід також оволодівати пранами. Наприклад, якщо ви за п’ять років досягнете стійкої падмасани, двохвилинної кумбхаки і здатності підтримувати сахіта-кумбхаку 12:48:24, то цього буде достатньо, щоб у практиці тантри приділити роботі з праною трохи уваги. Якщо приступити до керування пранами різко, то це створить перешкоди, тому до технік шат-чакра-йоги, кундаліні-йоги і крійя-йоги слід приступати плавно, повільно, щоб тіло поступово звикало. Якщо ви за дванадцять років розвинете здатність до тепла і реалізуєте сіддхі єдності прани й ума, то можна сказати, що ваша практика керування пранами була успішною. Коли такий стан буде досягнуто, можна більше не займатися кундаліні-йогою, а набути здатності рухати прани силою споглядання.
Перша стадія — арамбха
Що слід зрозуміти, коли ви керуєте пранами? Зрозуміло, спочатку ви очищаєте наді і робите тіло гнучким і податливим через асани. Коли наді засмічені, вітер не може проходити, через це проявляються карми, виникають бажання, тамас або хвороби. Якщо ж асанами і пранаямами наді повільно очищаються, то ваші прани теж повільно приходять у сприятливий стан.
Очищення наді і пробудження кундаліні відбувається на ступені арамбха (першій ступені кундаліні-йоги). Коли це відбувається, ви почуваєтеся комфортно, у вас достатній рівень енергії, щоб більше не відчувати сильного тамасу, добре перетравлювати з’їдену їжу, спати по шість годин на добу. Якщо ж ви збільшуєте крійя-йогу, шат-чакра-йогу або кундаліні-йогу, то у вас виникає тепло, піт і жар у тілі. Цього можна досягати будь-якою з трьох йог, пов’язаних із пранами.
Тоді в тілі виникає жар і дардрі-сіддхі, коли енергія кундаліні пробуджується, розв’язуються вузли (грантхі) і відмиваються відповідні їм карми. Зовні це проявляється в тому, що тіло починає підкидати. Усе це, аж до самадхі, пов’язаного з кундаліні-йогою, переживається на першій ступені, яка називається арамбха. Цю ступінь кундаліні-йоги неважко пережити кожному практикуючому.
Продовжувати період затримки дихання слід м’яко і поступово. Ніколи не слід дихати через рот. Також під час виконання практики потрібно всіляко уникати задимлених та інших несприятливих для дихання місць. Якщо практикуючий здатен затримувати дихання без напруження протягом двох хвилин, вважається, що він виконав мінімальні вимоги на шляху до оволодіння пранами.
У кого на вдиху кумбхака дві хвилини? Три? Чотири? П’ять? Шість? Добре. Це означає, що в майбутньому, зробивши наголос на практиці кундаліні-йоги, ви можете отримати від неї користь.
Затримка на чотири хвилини вважається середнім показником. Шість і більше хвилин становлять уже найвищу вимогу. Слід сказати кілька слів про ознаки входження пран у центральний канал. Це відбувається, коли в якийсь момент під час медитації повітря починає текти плавно й рівномірно через обидві ніздрі. Потім дихання стає надзвичайно легким і, нарешті, припиняється зовсім. Однак це явище також може спостерігатися і при падінні або витоку прани. У першому випадку людина відчуває, що її розум затуманюється, стає сонливою, у другому — вона не може досягти ясної, чіткої візуалізації. Але при входженні пран у центральний канал ці явища не спостерігаються. Про цю велику різницю слід постійно пам’ятати.
Прани можуть увійти в центральний канал, звісно, не лише при кундаліні-йозі. Якщо ви медитуєте добре і ваші канали очищені, то це відбуватиметься самовільно, оскільки процеси у свідомості та енергії взаємопов’язані.
Коли пробуджується енергія, зазвичай самовільно виникає мула- і уддіяна-бандха, муладхара-чакра розігрівається. Деякий час, близько пів року, сняться сни, подібні до фільмів жахів, або сни, у яких ви займаєтеся сексом із батьком чи братом (якщо це жінка). Це пробуджується енергія, отримана від батьків, вона торкається вашого розуму, тому ви бачите такі сни. Іноді ця енергія може з великою силою підніматися, і тоді в районі куприка видно чорний або темно-сірий дим і енергію червоно-малинового кольору. Або вона може бачитися у вигляді спіралі, що розгортається й звивається вздовж хребта. Усе це супроводжується розігрівом, підвищенням температури тіла й відчуттям болю в засмічених ділянках.
Саме за допомогою вправ із тілом усуваються багато вузлів у наді. Вони покращують протікання пран і бінду в наді, а також сприяють відновленню пошкоджених наді. Тому йогін повинен вивчати й практикувати різні вправи для тіла, описані в тантричних текстах. Це надзвичайно важливо.
Друга стадія — туммо (стадія тепла)
У кундаліні-йозі це наступний щабель після того, як енергія пробудилася. Це стадія, коли елемент вогню розігрівається. Ця стадія також називається «туммо». Вона означає, що наша практика розвинулася, що тепер елемент вогню, ставши сильним, може рухати вітер по наді, і слиз, який забивав наді, поступово цим елементом вогню висушується. Стадія тепла — це насправді висока стадія в кундаліні-йозі. Вважається, що якщо ви її реалізуєте за дванадцять років, то цього буде цілком достатньо. Це означає, що згодом ви зможете на цій стадії рухати вітер лише свідомістю.
Вогонь туммо є основою йоги тепла, тому його слід візуалізувати надзвичайно чітко, щоб це тепло справді з’явилося. Якщо практикуючий сподівається досягти істотного прогресу, він повинен домогтися дуже чіткої й стійкої візуалізації.
Є дві основні школи: одні займаються техніками, що нагадують крійя-йогу, шат-чакра-йогу, пранаями й мудри, а інші займаються візуалізацією, коли вітер вводиться в центральний канал саме завдяки візуалізації. Ми візуалізацію як таку майже не використовуємо, вважаючи, що все, що є штучно побудованим, розумовим, візуалізованим або сфабрикованим, не варте уваги. Хоча інші мають щодо цього свою думку. Для нас під час кумбхак, пранаям важлива не візуалізація, а присутність, оскільки здатність до споглядання в будь-яких техніках та іншому для нас є головним принципом.
Якщо йогін здатний виробляти тепло туммо поступово й стабільно, це тепло не зменшуватиметься, і користь буде незмірно великою. Навіть якщо погода вкрай холодна, йогін не повинен носити хутряний одяг. Коли ж дуже спекотно, йому не слід ходити оголеним. Йому не варто надто близько наближатися до вогню, перебувати на гарячому сонці, дути у велику трубу або дихати через рот. Якщо інтенсивне тепло саме виробляється в певній частині тіла, у всьому тілі або між плоттю і шкірою, йогін повинен знати, що це є ознакою раптового розпалювання вогню прани. Але оскільки це тепло не є стійким і невдовзі зникне, йому слід не звертати на нього уваги. Необхідно лише сконцентруватися на туммо в пупковому каналі і намагатися ввести прани в центральний канал.
Перешкоди на шляху керування пранами
До того як ми опановуємо контроль над пранами і стаємо справжнім йогіном, який керує вітром, є різні проблеми, наприклад забиті наді та низький рівень прани, що означає, що є сексуальні бажання або бажання їжі й тамас. Коли наді очищені, бажання самі по собі зменшуються, дихання стає рідким, ви завжди почуваєтеся задоволеним. Якщо щодня по тридцять хвилин робити ашвіні-мудру й харчуватися негострою вегетаріанською їжею, то свадхістана-чакра очищується, і тоді сексуальне бажання зникає.
Також є засмічення й карми в чакрах, тому ці карми проявляються, коли вітер надходить у будь-яку з чакр. Навіть доля або характер людини може змінюватися залежно від того, у яку чакру надходять прани. Ті, хто практикує шат-чакра-йогу, самі це знають: якщо ви довго концентруєтеся на одній чакрі, у вас виникають нові якості й відповідна їм карма.
До того як така стадія досягнута, є й інші проблеми, наприклад дисбаланс вітру, який особливо виражений у тих, хто багато медитує з напруженням, тобто їхній ум ще не став безтурботним. Дисбаланс вітру означає, що вітер не входить у центральний канал, ум інтенсивно працює, немає безтурботності, а верхні чакри перетягують прани з нижніх. Це найпоширеніша (можна сказати, професійна) «хвороба», особливо у послідовників дзен або у тих, хто практикує інтенсивну медитацію. Однак з часом вона усувається, якщо з’являється контроль пран.
Загальний принцип полягає в тому, що вітер завжди слід мати сконцентрованим у йоністхані (між пупком і статевим органом) і відчувати цю ділянку завжди наповненою. Якщо ж прана конденсується в голові (у верхніх чакрах) і при цьому рухається не центральним каналом, а бічними, то вона просто розсіюється, є витоки, а тому в медитації завжди буде млявість. Коли ж ми опановуємо прани, то такий дисбаланс вітру йогіну не страшний. Його елементи й прани гармонійно пронизують усі канали, тому він відчуває велику силу.
Розвиток істинного тепла туммо
Якщо йогін відчуває блаженне тепло в пупковому центрі, яке поступово посилюється і починає поширюватися по всьому тілу, він повинен знати, що це і є істинне тепло туммо, яке величезною мірою збільшує вироблення червоних і білих бінду.
Коли ми робимо кумбхаку, мула-бандху, ми підтягуємо апану вгору. Коли ми робимо джаландхара-бандху, ми штовхаємо прану вниз. Коли ми робимо уддіяна-бандху, ці дві прани змішуються і входять у сушумну. Коли ми робимо так багаторазово, у маніпурі розгорається вогонь.
Спочатку цей елемент вогню може бути важко контрольованим, тому йогіну рекомендується пити молоко з маслом, щоб його тіло не пожер вогонь. Через деякий час контроль елемента вогню досягається. Наприклад, якщо концентруватися на маніпурі, то елемент вогню поступово вщухає, а розгорається він тільки тоді, коли йогін цього хоче. Але до цього може бути постійний апетит протягом приблизно двох років. Але якщо очищати наді, то поступово вогонь береться під контроль.
Потім він перестає бути локалізованим десь у ділянці живота, а рівномірно розподіляється по всьому тілу як приємне, поколююче тепло в будь-яку пору року. Коли досягнуто це тепло, ваш спосіб медитації та снів змінюється. Якщо раніше був тамас або неусвідомленість у снах, тому що вітер не досягав чакр або центрального каналу вночі чи в медитації, то тепер тамаса немає ніколи, тому що вогонь завжди вільно рухає вітер, тому ваше внутрішнє відчуття теж змінюється. Такий йогін відчуває велику життєву силу й енергійність.
Якщо йогін виконує всі ці вказівки, але все одно йому не вдається виробити туммо, він повинен робити більше вправ із тілом.
Я читав, що йог Говіндан практикував крійя-йогу, фактично будучи наполовину мирянином. Він навіть служив у Пентагоні. Однак він дуже старанно практикував крійї, які йому дав його Гуру, йог Рамаях. Він вісім годин на день працював і вісім годин практикував. Завдяки цьому він реалізував безперервну свідомість, або безсонний сон. Це означає, що якщо ми приділяємо достатньо часу крійям або концентрації та керуванню вітром, то цей стан не втрачається.
Тепер щодо переживання блаженства. Якщо говорити загалом, переживання блаженства можна поділити на чотири категорії. Якщо йогін відчуває, що все його тіло стало м’яким і гладким, якщо він відчуває захват і задоволення, торкаючись чого-небудь, це вказує на те, що він приручив багато наді в тілі. Тому цей вид блаженства називається блаженством наді.
Блаженство наді виникає, якщо ви регулярно виконуєте асани, кумбхаку, дотримуєтеся заповідей, бережете свою прану, не розтрачуючи її. Навіть практикою споглядання наді очищаються завдяки тому, що вітер постійно рухається сушумною вгору.
Підйом кундаліні до вищих чакр
Після того як кундаліні пробудилася, вона піднімається сушумною, розв’язуючи вузли в грантхах, доки не досягне маківки. Коли вона досягає маківки, у медитації в аджна-чакрі виникає біле світло, а в сахасрарі – золоте. Спонтанно виникає ясновидіння, пригадування минулих життів або бачення майбутніх. Тонке тіло може легко залишати фізичне в самадхі через ці дві чакри, виходити куди-небудь, проходити крізь стіни, подорожувати вулицями. Це звичайна справа, якщо ваша прана пробуджена. Свого часу я розважався таким способом, коли мені було нудно в ретриті.
Однак виділення тонкого тіла — це ще не те, до чого слід прагнути в кундаліні-йозі. Коли ще більше прани піднімається центральним каналом, сушумною, і ми ще більше генеруємо червону бінду, то ще більше прани надходить у сахасрару. Нектар починає виливатися, а не просто капати. Яскраве золоте світло виникає в брахмарандрі, а слідом за ним виникає золотий вир, який опускається на йогіна. Тоді він може забути про кундаліні-йогу й просто перенести свою свідомість у цей золотий вир, що опускається.
Таким чином він входить у глибокий стан самадхі й бачить своє причинне тіло у вигляді круглої кулі. Спочатку це коло може з’являтися перед очима на деякий час, а потім зникати. Воно може з’являтися розділеним на три частини, наполовину. Або воно спалахує в маківці. Потім воно просто з’являється як золотий пил. Якщо йогін захоче відразу з ним об’єднатися, він може й не зробити цього.
Нарешті, коли прани достатньо, ви можете занурюватися в цей простір. Це подібно до смерті, тому що це дуже глибокий досвід самадхі. У цей час зникають усі ваші ілюзії, і ви об’єднуєтеся з карана-шарірою (причинним тілом). Серцебиття повністю сповільнюється, і ви перебуваєте поза іменем і формою. Це справжнє звільнення завдяки енергії. Якщо ви зумієте бути усвідомленим у цьому світлі, ви перебуватимете як золоте світло в цьому величезному просторі. Якщо ж свідомості недостатньо, ви можете відключитися, і це буде темне самадхі (джада-самадхі): дихання не буде, однак ваша свідомість спатиме в цьому світлі. Вважається, що п’яти годин перебування в такому самадхі достатньо, щоб досягти особистого звільнення в кундаліні-йозі. Цьому передує багато виходів тонкого тіла, розігрівання тіла й пробудження різних видів енергії кундаліні.
Відповідно до трьох каналів у сушумні піднімається три види кундаліні. Каналом сушумна-наді піднімається груба кундаліні, пов’язана з теплом. Якщо вона піднімається до голови, то це неприємно, доки вона не очистилася. Коли ж ваша енергія очищається, і ви переходите на рівень елемента вітру, то вітер піднімається тоншим каналом ваджра-наді, це астральне тіло. Коли ж ваша свідомість ще більше очиститься, енергія піднімається читрині-наді, каналом, який проводить світло, і ви м’яко входите у світло без грубих процесів.
Таке самадхі й досягнення в кундаліні-йозі не є останнім досягненням, це лише самий початок. Звісно, це звільнення в особистому сенсі, звільнення розуму й енергії. Однак, повертаючись у тіло, ми бачимо, що в тілі є елементи, які не звільнені, тому після досягнення такого самадхі йогін практикує, щоб ще більше прани підняти до сахасрара-чакри, і тоді нектар починає виливатися подібно до великого потоку. Не як із відра, але досить інтенсивно.
Протягом двох років, якщо йогін не перериває цього, такий нектар повністю насичує всі канали тіла. Коли цей нектар виливається на чакри, чакри наповнюються блаженством, тому виникають різні види переживань блаженства, і тоді ми насправді можемо пізнати, що означають п’ять просторів у тілі. Коли говориться про ці види блаженства, то вони виникають у результаті об’єднання нектару.
Види блаженства в кундаліні-йозі
Говорять про два види блаженства. Висхідне блаженство може бути пережите навіть на самому початку, коли енергія пробуджується і дає відчуття блаженства у свадхістана-чакрі та маніпура-чакрі. Другий вид блаженства — це низхідне блаженство, яке виникає внаслідок того, що енергія спочатку піднялася, а потім опустилася разом із нектаром. Саме цей вид блаженства є глибоким і недвоїстим.
Якщо відчуття блаженства відчувається в певній частині тіла, подібно до того відчуття, коли людина чеше свербляче місце, але це відчуття швидкоплинне і незабаром зникає, то кажуть, що йогін переживає блаженство прани.
Якщо відчуття тепла або екстазу виникає одночасно в усьому тілі або в певній його частині, то це блаженство спричинене збільшенням червоної бінду.
Відчуття блаженства здебільшого пов’язані з червоною бінду. Червона бінду — це те саме, що й кундаліні-шакті, її ще називають махараджас. Це величезна раджасична енергія, яка сконденсована в куприку. Вона створює блаженство, коли піднімається і з’єднується з елементами в чакрах, і тоді елементи та чакри ніби оживають, починається пульсація енергії та її вирування.
Якщо ви отримували посвяту в сутру «єдності блаженства і порожнечі», то ви, очевидно, розумієте принцип об’єднання порожнечі й блаженства. Під порожнечею мається на увазі споглядальна присутність, наша порожнинна реалізація, наша порожня свідомість, яку ми виростили завдяки медитації та усвідомленню. Коли таке блаженство виникає в чакрі, нам слід розпізнати порожнечу цього блаженства, ніби буквально опустити свідомість у це блаженство і пронизати його цією порожнечею. Тоді ми відчуваємо, що порожнеча може бути не лише в умі, а й у тілі. У нас може розкритися певний вид простору в районі серця або в районі свадхістана-чакри. Цей простір насичений великою енергією.
Інтенсивність блаженства і контроль бінду
Якщо відчуття блаженства подібне до хтивого блаженства статевого акту, інтенсивне й пронизливе для всього тіла, то це блаженство, зване вогнем тепла, що розтоплює бінду, за ступенем інтенсивності можна поділити на такі групи. Перша: якщо блаженство й хіть настільки інтенсивні, що дуже важко утримувати бінду, це називається чоловічим блаженством.
Якщо енергія сильно піднімається, вона нагадує енергію сексуального бажання, оскільки сексуальне бажання й енергія кундаліні — це одна й та сама енергія. Якщо свадхістана-чакра не очищена, то таке бажання, навіть якщо воно контролювалося, може на деякий час посилитися. До цього часу обов’язково потрібно позбутися всіх нечистих думок в умі, очистити свадхістана-чакру сидінням у падмасані, ашвіні-мудрою та іншим. Тоді це буде чиста енергія, не забарвлена жодними почуттями, вона буде просто підніматися і розігрівати тіло. Якщо вона зупиняється в цьому центрі й блокується, то ум починає піддаватися і посилено генерувати різні образи.
Я читав, що один Свамі в Індії відчував великі проблеми, коли в нього пробудилася кундаліні. Він не міг підняти її вище свадхістана-чакри. Він молився всю ніч Гуру, потім уявляв Божественну Матір, але його ум ніби збожеволів. Майже втрачаючи свідомість, він відчув, як свадхістана-чакра очистилася, і енергія пройшла вгору.
Якщо немає розуміння споглядання, то практика кундаліні-йоги може збивати з пантелику практикуючого, тому що вона оголює приховані карми, дає багато досвідів і велику силу уму. Тому передбачається, що, перш ніж ми приступимо до серйозної практики, ми вже відбулися як споглядачі, що ми маємо певну непохитну впевненість у природному стані, тому наш ум не похитнеться.
Якщо блаженство і хіть інтенсивні, але не настільки, як у першому випадку, йогіну легше утримувати бінду під контролем, то це вважається жіночим блаженством. Якщо блаженство і хіть не такі сильні, як у перших двох випадках, йогін дуже легко контролює бінду, це називається блаженством середнього роду.
Тим, у кого добрий зв’язок із кундаліні-йогою, можна буде практикувати її в повному обсязі. У кого є труднощі з каналами і пранами, буде достатньо відчути ступінь тепла й приділяти увагу лише спогляданню. У будь-якому разі, коли ми практикуємо кундаліні-йогу, принцип споглядання завжди важливіший.
