Агіографія. Даттатрея
Оскільки святі махасіддхи завжди перебувають у природному стані, то, слухаючи про їхні якості, виконуючи Гуру-йогу, ми можемо практикувати інтеграцію з ними. Завдяки цьому в умі усуваються двоїсті стани, і ми входимо в ще глибший природний стан.
Даттатрея – перший із майстрів «божевільної мудрості», який проявляв недвоїстість у всіх аспектах.
Даттатрея втілився для того, щоб підтримати порядок у світі. Ще коли він був дитиною, членам ашраму стало зрозуміло, що Датта — надзвичайно незвичайний і видатний хлопчик. Аскети заніміли, коли усвідомили, що він володіє незвичайними духовними силами. Маленький хлопчик здійснив таке, чого престарілі мудреці не могли здійснити навіть після багатьох років старанних занять.
Однією з тих, хто отримав пряму передачу Даттатреї, була його власна мати. Коли він вирішив стати санньясином (монахом), він сказав про це матері. Їй це не сподобалося, оскільки він був ще дитиною, йому було всього шість або дев’ять років. Вона сказала:
«Сину, хоч ти й піднесена особистість, але повинен поважати мене як матір; шкіра, яка покриває твоє тіло, дана мною, вона належить мені, тому залиш її мені».
Вона хотіла втримати його такими словами. Але Даттатрея зняв із себе шкіру, як піджак, і проявив своє Райдужне тіло без шкіри. Побачивши це, мати знепритомніла й занурилася в глибоке самадхі. Так вона стала однією з його учениць. Лише отримавши досвід сяючого тіла, вона зрозуміла, що марно розглядати його як звичайну людську істоту.
Вони з усією очевидністю зрозуміли, що він обдарований безмежними й дивовижними силами, але не могли зрозуміти справжньої сутності, що стояла за Даттатреєю.
Даттатрея вважається втіленням трьох богів, особливо бога Вішну. Він з’явився внаслідок обіцянки бога Вішну втілитися у світі людей. Це відома історія, у якій ріші Атрі та його дружина Анасуя були випробувані богами. Коли Анасуя пройшла це випробування, кожен із богів дав обіцянку якимось чином вшанувати їх у наступних життях.
Було очевидно, що Датта не був звичайною людською істотою. Вони дійшли переконання, що він гідний поклоніння і що він, мабуть, близький до досягнення Атма-йоги, єдиної здатної розсіяти всі печалі.
Так минув час. Даттатрея полюбив усамітнення. Одного разу він замислився віддалитися від усіх і наслідувати аскетичну дисципліну йоги. Однак його товариші зрозуміли це. Вони непокоїлися про те, що буде з ними, якщо Датта піде в усамітнення й ніколи не повернеться. Усі вони обступили Датту й примушували його визнати їх як учнів. Датта вирішив випробувати їх. У їхній присутності він занурився у воду розташованого поблизу озера. Побачивши це, учні Датти були охоплені благоговійним страхом. Вони не могли покинути його через своє прагнення до йоги, прив’язаність до нього й відданість його особистості. Знову й знову згадуючи його божественний благий образ, гідний оспівування в трьох світах, вони вирішили не повертатися до своїх домівок доти, доки не побачать Датту знову. Вони залишилися стояти на березі озера, очікуючи на нього. Так минуло сто божественних років. Даттатрея був занурений у блаженство, що стало результатом глибокої медитації на дні озера. Він був щасливий, побачивши, що через сто років аскети все ще чекали на нього, але вирішив піддати їх подальшому випробуванню. Даттатрея наполегливий як у перевірці, так і в співчутті. Він вийшов з озера, обіймаючи однією рукою красиву дівчину й тримаючи в руках глек вина. Сам вигляд напівоголеної дівчини шокував аскетів, не кажучи вже про глек вина. Даттатрея й дівчина, здавалося, забули, що на них дивляться. Побачивши Даттатрею за таких обставин, багато молодих аскетів відчули відразу.
Даттатрея відомий як великий майстер розіграшів, жартів і прямого введення за допомогою шокуючої поведінки, яка насправді є вправним засобом, щоб пробудити усвідомленість живих істот і оголити їхній ум у недвоїстості. Часто Даттатрея показував живим істотам їхні власні забруднення, оскільки він просто відгукувався на їхні власні двоїсті думки. Коли ж їхні двоїсті думки були усунені, раптово вони бачили, що Даттатрея постає в сліпучому сяючому образі. Іноді він приймав відразливі, огидні форми. Лише ті, хто мав відданість, могли розгледіти Ясне Світло за цими формами й виявити його божественну сутність, і тоді він приймав свій чистий стан.
Вони подумали: «Він, можливо, має невелику йогічну силу, але його праведність не витримала випробувань. Яка ганьба!» Думаючи так, вони повернулися й пішли. Даттатрея сміявся з них і продовжував свої провокаційні жарти, щоб перевірити решту відданих. Неможливо розповісти про всі витівки, до яких він вдавався в товаристві цієї зовні безсоромної дівиці. Здавалося, ніщо не було перешкодою в їхньому потуранні своїм бажанням. Бачачи це, деякі молоді аскети пішли.
Як з’ясувалося пізніше, ця дівчина була проявом його ілюзорної енергії, що вийшла з його тіла. Це було ілюзорне тіло, створене з ума Даттатреї, але аскети були введені в оману, думаючи, що це людина.
Залишилося лише кілька людей; вони веселилися, поки були свідками забав, якими розважався Датта. Потім зі складеними руками вони почали благати його: «Господи Датто, о, владико, змилуйся над нами! Ти — найвищий бог йогів! Вітер, який торкається полум’я лампи, наступної миті торкається язиків палаючого поховального вогнища. Той самий вітер овіває брахмаріші, а потім він стикається з чандалою, але вітер не забарвлений ні чеснотою, ні пороком; так само неправедність не може торкнутися тебе, довершеного, який досяг самореалізації завдяки силі йоги. Нерозумні люди, які не знають цього, прагнуть обмежити тебе мирськими законами, що подібне до спроби зв’язати лева, царя звірів, шматочками нитки. Кілька нерозумних, збитих з пантелику твоїми незвичайними надприродними станами, наслідували тебе й відхилилися від шляху праведності. Такі невігласи не можуть осягнути тебе. Господи, зі співчуття відкрий нам цю тонку істину. Тому, будь ласка, поклади край усім цим перевіркам і піддражнюванням, будь милосердний, врятуй нас.
Цим відданим, які зберегли твердість ума й ясність внутрішнього бачення, усвідомили значення його хитрощів, Даттатрея показав свою істинну універсальну форму. Він благословив їх знанням йоги Всевишнього.
Датта й досі зберігає звичку різними способами перевіряти стійкість і відданість своїх послідовників. Він піддавав перевірці багатьох великих відданих: ті, хто не піддався омані чи мінливості ума, зібрали багатий урожай духовних плодів від Господа.
Одного разу до Даттатреї прийшов бог Індра з проханням допомогти в битві з асурами. Боги зазнавали поразки за поразкою, тоді Індрі порадили звернутися до Даттатреї й сказали: «Будь уважний, Даттатрея не такий простий. Він любить водити за ніс тих, хто приходить до нього. Якщо ти судитимеш про нього як про звичайного святого, ти не розпізнаєш його й узагалі не потрапиш до нього».
Коли Індра прийшов до Даттатреї, той виглядав зовсім як божевільний: іноді він плював на своє тіло, іноді плював в обличчя Індрі, наче не бачив його. Іноді Даттатрея здавався п’яним божевільним, але, незважаючи на це, багато живих істот прислужували йому. Індра подумав, що не можна вмикати двоїстий ум, адже якщо почнеш ототожнюватися й виникнуть емоції, то нічого не вийде. Він звертався до Даттатреї з проханнями, але той казав: «Ти марнуєш час! Хіба ти не бачиш, що я просто дурний божевільний, я нічим не можу тобі допомогти». Коли Індра наполягав, він казав: «Так, я здобув якусь силу йоги, але це було давно, а зараз я повністю все втратив. Я нічим не можу тобі допомогти, не марнуй час».
Кажуть, що Індра сам вагався, але вирішив іти до кінця, виявивши велику стійкість і віру. Нарешті Даттатрея сказав йому: «Гаразд, Індро. Ти досить важлива особа, і я не можу тобі більше відмовляти». Він вирішив допомогти Індрі, і боги зрештою перемогли асурів.
Даттатрея являє собою найвищий аспект практики лайя-йоги — самовпізнавання. Самовпізнавання полягає в тому, що ми маємо впізнати себе й зовнішній світ як Абсолют. Ми не повинні «купуватися» на зовнішні видимості, піддаватися різним ілюзіям і хитрощам, які є перевіркою нас на усвідомленість. Зрештою ми маємо впізнати Абсолют як Абсолют.
Живі істоти постійно вводяться в оману зовнішніми речами. Самовпізнавання доступне лише тому, хто безперервно перебуває в спогляданні, хто розпізнає Абсолют за будь-якими проявами, тому не буде введений в оману.
