6 квітня 2022 р.
Що таке духовна сім’я. Коментарі до тексту Шрі Рамани Махарші «Як бути Собою — чистим Щастям»
Сім’я у відносному й абсолютному вимірі
Інший паломник запитав:
У мене є сім’я. Чи можуть ті, хто живе в сім’ї, отримати звільнення, і якщо можуть, то як?М. Що таке «сім’я»? Чия це сім’я? Якщо знайти відповідь на ці запитання, то решта запитань вирішаться самі собою. Скажіть мені: Ви перебуваєте в сім’ї чи сім’я у вас?
(Відвідувач не відповів.)
Шрі Бгагаван продовжив:
Хто ви? Ви охоплюєте три аспекти життя, а саме стани бадьорості, сновидінь і сну без сновидінь. Під час свого сну без сновидінь ви не усвідомлюєте сім’ю та її узи, і тому ці запитання тоді не виникають. Але зараз ви усвідомлюєте сім’ю та її тягарі й тому шукаєте звільнення. Але в усьому, що відбувається, ви залишаєтеся тією самою людиною.
Поняття сім’ї, роду, нації, раси, належності до класу якихось істот мають сенс лише у відносному вимірі — для людей, які не шукають звільнення. Для садху, який шукає звільнення, ці поняття набувають цілком іншого сенсу. Вони мають цінність, лише якщо сприяють звільненню, а якщо не сприяють — вони не мають цінності й навіть є перешкодами, перепонами, одним із видів пашу. Коли ми стаємо санньясі, ми відкидаємо соціальні та культурні шаблони, оскільки вони необхідні для того, щоб служити майї, служити матерії, продовжувати енергію пракриті, відтворення, служити своєму его, підтримувати добробут, задовольняти чуттєві бажання і, загалом, створювати таку мирську мандалу.
Якщо сім’я карма-санньясі сприяє шляху звільнення, шляху практики, то це нормально — це хороша мандала для карма-санньясі. Для санньясі принцип сім’ї замінюється принципом кули або сангхи — духовної сім’ї, у якій немає родинних зв’язків і цілком інші стосунки. Стосунки між людьми побудовані не на основі чуттєвої прив’язаності, а на основі:
- довіри,
- спільного Символу віри,
- спільної лінії передачі,
- чотирьох безмежних,
- духу самайї,
- співпраці та допомоги одне одному на шляху звільнення.
Такий тип сім’ї називається кула, сангха, а ті, хто до неї входять, — самайні брати й сестри, або гуру-бхайї — учні одного гуру, які дотримуються однієї лінії передачі. Це цілком інші зв’язки та стосунки, які сприяють звільненню у відносному вимірі.
В абсолютному баченні поняття сім’ї, роду, нації розглядаються як суто ілюзорні, такі, що не мають природи самобуття, не мають жодної належності до Абсолюту. Розум без опори має навчитися бути самодостатнім, сильним, спиратися на власне усвідомлення, тому садху не шукає опори в сім’ї як такій. Садху служить сім’ї, садху служить сангсі. Він бачить її як мандалу божественної волі для поширення дхарми, але опору садху шукає у вищих речах: у баченні, у древі Прихистку. В абсолютному сенсі монаша сангха, духовна сім’я, кула — для нас існує, але вона не має того мирського відтінку егоїзму, чуттєвих задоволень, прив’язаності, опори, пов’язаності з матеріальними кармічними зв’язками. Така сім’я ще називається древом Прихистку.
Є також принцип у Санатана Дгармі, який називається «Васудгайва Кутумбакам» — «Увесь світ — одна божественна сім’я». У цьому сенсі ми розглядаємо всіх живих істот, незалежно від статі, раси, нації, культури, релігії, віросповідання, як своїх духовних братів і сестер, як своїх родичів, оскільки в усіх них є Атман, у всіх одна природа, один спільний шлях — попри омани та нерозуміння. Розширити своє егоїстичне розуміння сім’ї до вселенської сім’ї — кули, тантрійської кули, сангхи, до всього древа Прихистку, на чолі якого стоять святі та божества, — це наше розуміння цього терміна.
Сангха як третя коштовність
П. Оскільки я зараз почуваюся в сім’ї, буде правильно, що мені слід шукати звільнення.
М. Ви маєте рацію. Але подумайте й скажіть: Ви перебуваєте в сім’ї чи сім’я у вас?
Інший відвідувач вставив: Що таке сім’я?
М. Саме так. Це необхідно пізнати.
П. У мене є дружина і ще мої діти. Вони залежать від мене. Це і є сім’я.
М. Члени сім’ї пов’язують ваш розум? Чи це ви прив’язуєте себе до них? Хіба вони приходять і кажуть вам: «Ми — ваша сім’я. Будьте з нами»? Чи це ви вважаєте їх своєю сім’єю, а себе — прив’язаним до них?
П. Я розглядаю їх як свою сім’ю і відчуваю себе прив’язаним до них.
М. Саме так. Оскільки ви думаєте, що така-то й така-то — ваша дружина, а такі-то й такі-то — ваші діти, то також думаєте, що ви прив’язані до них.
Деякі люди народилися на землі, отримали тіло. Одна людина зустріла людину іншої статі, вони почали бачитися, займатися сексом. Після вагітності з жіночого тіла вийшла дитина. Між ними виникли прив’язаності, стійкі емоційні кармічні зв’язки, вони стали жити разом. Усе це здається звичайним, вагомим, матеріальним. Насправді це все ілюзорне, порожнє, засноване на довільних припущеннях, на слідуванні загальній культурі, масовій свідомості, інстинктам, звичкам, батьківському авторитету, соціальним шаблонам, штампам і стереотипам. Ці люди, не замислюючись, прийняли ці шаблони, штампи й стереотипи, думки батьків; не замислюючись, прийняли зароджені емоційні та фізичні зв’язки як щось дане, оскільки в суспільстві це прийнято. Насправді це лише система вірувань, певних упереджень.
Та сім’я, яка існує зараз, — це певний шаблон нашого часу. Були й інші шаблони: наприклад, у Тибеті існувала поліандрія — одна жінка й кілька чоловіків у сім’ї. Таке було в Середні віки в Тибеті, коли чоловіків було багато, а жінок мало. Були й інші варіанти: один чоловік і багато жінок. У родоплемінних відносинах, і досі в деяких племенах, існують спільні чоловіки, діти та дружини в одному племені. Це один із варіантів, один із шаблонів, але коли людина вірить у нього, це стає путами, пашею — тим, що мотузками зв’язує душі з певними ідентичностями та належностями.
Духовна сім’я, кула або сангха, — це явище іншого світу, не людське явище. Це наслідок Ануграха-шакті, благословення. Ми поважаємо таку духовну сім’ю, цінуємо її як мандалу третьої коштовності. Це явище не цього світу: воно ґрунтується не на кармі, не на чуттєвих прив’язаностях, не на егоїзмі, а на ідеї служіння Богові, на прийнятті самайї, на прийнятті відданості одній лінії передачі. Цей зв’язок треба дуже поважати, тому ми говоримо, що сангха є третьою коштовністю, що існують самайні відносини, і вони дуже важливі.
Самайні відносини означають, що ми бачимо всіх членів сім’ї чисто — навіть попри періодично виникаючі тертя та сварки, які бувають у всіх. Проте в своїй основі ми не дозволяємо їм укорінюватися, ми швидко їх розчиняємо. В своїй основі ми поважаємо все, що в сангсі відбувається, усіх, хто до неї входить, її етику, структуру, принципи та основи. Тому що те, до чого вона веде, і те, що в ній практикується, перевершує наше людське розуміння. Навіть наші дані в цьому втіленні, наш егоїзм — це прояв божественної енергії Ануграха-шакті. Тому сангха — це третя коштовність, і в «Панчаратна-пранам- мантрі» ми читаємо: «Ом Сангхам Шаранам Прападьям».
Коли самайї дотримуються, коли у відносинах у сангсі є гармонія, медитація відбувається безперешкодно, спілкування є благодатним, а божества в каналах пробуджуються просто завдяки підтриманню такого духу. Благодатне спілкування, що пробуджує божеств у каналах, чистий дух самайї, який із роками лише посилюється, — це і є духовна сім’я, сангха. Вона насправді є третьою коштовністю, яку потрібно берегти. Однак, щоб вона дійсно була такою, усі повинні докладати зусиль, здійснювати певний тапас: позбавлятися егоїзму, контролювати емоції, приборкувати гордість. Тоді це можливо, тоді чистота перемагатиме, самайя перемагатиме карму.
Звільнення від думок і сприйняття Божественної гри
М. Ці думки — ваші. Вони самим своїм існуванням зобов’язані вам. Ви можете живити ці думки або викорінити їх. Перше — залежність, а інше — звільнення.
П. Мені це не зовсім зрозуміло.
М. Вам треба існувати, щоб ви могли думати. Ви можете думати про те чи про це. Думки змінюються, але не ви. Відпустіть минущі думки й тримайтеся незмінного Я. Вашу залежність створюють думки. Якщо їх відкинуто, то це і є звільнення.
Узи не є зовнішніми, а тому немає зовнішнього засобу, необхідного для звільнення. Він усередині вашої здатності мислити й таким чином ставати залежним — або припинити мислення й таким чином бути вільним.
Коли ви намагаєтеся медитувати під час лекції чи сатсангу, ви насправді не медитуєте, тому що вібрація, яка надходить ззовні, не дає вам заспокоїти розум і бути пильними та ясними. Водночас ви також не розумієте ні вібрації, ні сенсу слів. У результаті виникає ефект, коли чується якийсь набір звуків, що заважає вам перебувати в ясності, ви занурюєтеся в сутінковий стан і починаєте засинати. Не потрібно медитувати в цей час — усе одно не вийде, це марно. Це перевірено вже роками, поколіннями. Роками я бачу монахів, покоління монахів, які намагаються медитувати й слухати, і все це закінчується однаково. Натомість ви виконуєте аналітичну медитацію з напіввідкритими очима: слухаєте текст, вникаєте в його суть і трохи аналізуєте, вмикаєте розум, щоб було юкті — осмислення. Ви не занурюєтеся глибоко в себе, але розвиваєте споглядання з відкритими очима, у стані неспання. Тоді будуть пронизлива ясність, розуміння й пильність.
П. Але важко залишатися без думок.
М. Вам не потрібно припиняти мислити. Просто думайте про корінь думок; шукайте його й знайдіть його. Атман, Я, сяє Сам по Собі. Коли Він знайдений, думки зникають самі. Це і є свобода від залежності.
Шукати корінь думки — це суть самозвільнення. Зазвичай ми несвідомо захоплюємося думками й віримо потокам думок, які виникають у нас. Насправді дуже мало досвідчених садху, здатних повністю обірвати потоки думок і звільнитися від них. Адже ми часто використовуємо думки для повсякденного життя, і така натренованість у використанні думок, коли вони корисні, грає з нами злий жарт. Ми починаємо дуже довіряти думкам, сильно на них покладатися, тому, коли думки виходять з-під контролю, ми й далі їм довіряємо. Правильним рішенням буде шукати корінь думок у момент їхнього виникнення, а службові думки, потрібні для севи, породжувати й миттєво звільняти. Тоді ми можемо постійно перебувати в стані за межами думок і сприймати ситуацію не з думок, а з оголеної усвідомленості.
Наприклад, хтось щось робить, і нам це подобається або не подобається. Зазвичай у нас виникають думки, а слідом за думками — емоції. Але якщо ми шукаємо корінь думок у момент сприйняття цієї ситуації, вона буде зовсім іншою. У нас не виникають емоції, не виникають думки, а якщо вони й виникають, то одразу ж розчиняються. Ми просто відчуваємо й бачимо енергію: людина — це енергія, тече річка — це теж енергія, шумить листя на деревах — це також енергія. Ми сприймаємо динаміку енергії, не вдаючись надто глибоко до її інтерпретацій. Наша оголена свідомість від цього лише розширюється й розквітає. Ми не втрачаємо блаженства, щастя, чистоти, ми не втрачаємо переживання порожнинності. Нам подобається ця динаміка енергії, наші уподобання й оцінки тут узагалі не потрібні. Старий досвід, наші шаблони, стереотипи сприйняття тут узагалі не важливі — є лише динаміка та енергія.
Через деякий час ми можемо виявити, що в цій динаміці, виходячи з оголеної свідомості, ми завжди залишаємося чистими й вільними. Ми можемо навіть черпати з неї підтримку, паливо для нашої свідомості — з того, що раніше могло нам як подобатися, так і не подобатися. Ми можемо витягувати з усього чистоту й божественність. Тоді все, що відбувається, починає надихати нас і захоплювати. Ми починаємо переживати ананду — щастя, радість, свободу й блаженство за будь-якого результату подій. Наприклад, ви чуєте прекрасну музику й переживаєте насолоду, викликану вібрацією. Ви чуєте грім, грозу — і теж, не інтерпретуючи, відчуваєте, як ваша насолода й блаженство розкриваються. Так починається єдиний смак. Ви розумієте, що перше й друге за принципом енергії не відрізняються. Це та сама енергія, але в різних іпостасях. Ви насолоджуєтеся й переживаєте блаженство від радісних, приємних ситуацій, від нейтральних ситуацій і від не дуже приємних та радісних ситуацій. Ви відчуваєте те саме блаженство. Усе тому, що в перший момент сприйняття ситуації ви повертаєтеся до кореня думок, до їхнього джерела. Ви звільняєте думки — це вікальпа-кшая.
У стані внутрішньої спостерігаючої свідомості немає проблем, а є лише щастя й радість, і ви можете спостерігати гру того, що відбувається. Від цього моменту ви перестаєте бачити людей як таких, приємні й неприємні ситуації, а бачите постійну гру того, що відбувається, — чіт-шакті-віласу. Буденному розуму важко побачити гру на кухні, на зборах чи деінде, але це доти, доки ви перебуваєте в думках. Щойно ви шукаєте корінь думки й перестаєте перебувати в думках, ви починаєте знаходити гру. Виявляти гру в усьому — це захопливе заняття для садху. Замість того щоб у щось втягуватися, спробуйте знаходити гру в усьому. Спробуйте перебувати в усвідомленні без інтерпретацій, щоб побачити Божественну гру.
Коли ви навчитеся виявляти гру в усьому, це викликатиме у вас радість, захват, блаженство, поглиблення свідомості, поглиблення ясності та Божественне одкровення. Раптом ви бачите, що в усьому є прихований таємний сенс, якого ви раніше не розуміли, що все не так, як здається насправді, що з вами грає невідома Божественна сила, і дуже довго їй вдавалося водити вас за ніс. Ви самі себе водили за ніс, а вона навіть особливо нічого не робила. Як кажуть: вас ніхто не обманює, ви самі успішно з цим справляєтеся. Ваш розум обманювався, але ця Божественна сила як грала, так і продовжує грати, і їй навіть немає діла до ваших уявлень. Вона споконвічно чиста, споконвічно досконала, споконвічно вільна і споконвічно сама по собі. Ця Божественна сила є Великою Матір’ю, енергією Шакті, і ви постійно живете у взаємодії з Нею, а в її основі лежить велика Свідомість, Божественний Батько — Шива.
Коли ви починаєте розпізнавати цю Божественну гру, ви бачите, що це вже не люди, не суб’єкти з об’єктами, не банальні мирські побутові ситуації, а Вселенська, абсолютна, тотальна гра Божественної сили. Таке бачення починає дуже багато змінювати у вашому сприйнятті. Ви починаєте багато чого приймати, багато чого відпускати, тому що вважаєте себе вже не вправі судити Божественну силу, оцінювати її, обмежувати її. Ви визнаєте її божественність, хоч би як вона проявлялася. Коли ви переживаєте щось подібне, у вашій свідомості багато речей починають вирівнюватися. Це самий початок досвіду єдиного смаку — це дуже важливо.
Розуміння Божественної гри, сприйняття її чистоти — це наслідок того, що ви ухвалили велике рішення увійти у велике недіяння. Фактично в той момент, коли ви ухвалили це рішення, світ перестає бути світом. Він стає для вас мандалою, у якій грає і танцює Божественна гра. Ця гра відбувається завжди й в усьому, і вона вже не припиняється. Так само, як із прийняттям великого рішення не припиняється перебування у споглядальному недіянні, так само не припиняється і сприйняття Божественної гри. Те, що раніше було буденним, мирським, кармічним, навіть відразливим, спокусливим, правильним чи неправильним, прив’язаним, матеріальним, — усе це починає бачитися як частина Божественної гри. Особливість цієї Божественної гри полягає в тому, що вона порожня, у ній немає самобуття. Вона самоосвобождена, постійно звільняється. Це означає, що вона не стабільна й постійно змінює свої конфігурації, причинно-наслідкові зв’язки. Вона постійно виявляє свою природу, порожню природу сахаджі. Властивість порожнечі та самоосвобожденості також виявляє її чистоту, хоч би як вона проявлялася. Тобто вона завжди чиста, всередині неї є незбагненна чистота, навіть якщо зовні вона оперує якимись нечистими енергіями.
Кула-драв’я: освячення нечистих елементів у тантричній садхані
Наприклад, у тантричній садхані, у поклонінні, особливо жіночим божествам, існує поняття «кула-драв’я» — елементи для пуджі. Ці елементи можуть бути різними: м’ясо, вино, риба, горох, горіхи, бобові. Якщо дивитися зі звичайної точки зору, це мирські речі. У ведичній же Індії, у суворій брахманічній культурі, це ще й заборонені, нечисті речі — вино, м’ясо тощо.
Однак парадоксальний тантричний погляд говорить, що якщо над вином прочитати певні мантри, освятити його, виконати матсья-мудру, виконати амріта-карана-мудру — мудру творення нектару, — зняти прокляття, освятити, перетворити на нектар, прочитати біджа-мантру, то вино стає мад’єю, тобто символом дорогоцінного нектару. Те саме роблять із м’ясом, рибою, горохом і навіть із хтивістю. Якщо виконати перетворювальну садхану, хтивість стає Божеством, тим, що називають кула-драв’єю.
«Кула-драв’я» означає, що воно освячене й стало Божественним, утративши свою мирську, матеріальну, притягальну природу. Воно стає тим, що можна використовувати в тантричній садхані для пробудження. Воно стає частиною Божественної гри. Це не означає, що монахи повинні зараз сісти, освячувати вино, м’ясо й думати: «Я йду шляхом кула-драв’ї». У монахів своя дхарма, у мирян — своя, в авадхутів — своя.
Запитання: Ом, Гуруджі, а ви будете передавати такі практики?
Після дванадцяти років поговоримо — усьому свій час. Це практики, які йдуть після шайвачари. Шайвачара означає, що ви опанували джняну, опанували самадхі джняна-йоги. Дакшиначара й вамачара включають ці практики. Для мирян вони виконуються буквально, для монахів — частково, із замінами, манасик. Усе залежить від того, до якої категорії ти належиш: пашу, віра чи див’я, — від твоєї бхумі. Тут багато різних умов, усе залежить від того, як ти просуваєшся в садхані.
Принцип тут інший: кула-драв’я, освячені елементи тантричної пуджі, включають навіть раджасичні, тамасичні, нечисті елементи, які, будучи освяченими, включаються до мандали природної усвідомленості й є чистими. Вони служать шляху звільнення, шляху просвітлення.
На що натякає кула-драв’я? Вона натякає, що коли ви зустрічаєтеся в житті з подібними ситуаціями, вони перестають бути страшними, відштовхувальними, такими, що заважають практиці. Але це не означає, що вони повинні вас спокушати, приваблювати, що ви повинні до них прагнути. Просто ви знаходите їм місце в мандалі усвідомлення, знаходите для них чисте місце. Замість того щоб збивати вас із пантелику, спокушати, зваблювати або прив’язувати, ви бачите їх як порожнісну гру, чисту, досконалу гру енергії усвідомлення, яка більше не здатна затьмарити ваш розум.
Сприйняття світу як гри: ознака третьої бхумі
Усі ситуації, що виникають на стадії після прийняття великого рішення, завжди бачаться як гра. Якщо ви не бачите цього як гру, ви помилилися. Якщо ви сприймаєте ситуацію як реальну й у вас немає бачення гри, це означає, що ви вже помиляєтеся — ви випадаєте з простору споглядання, ваше велике недіяння зруйнувалося. Поки є велике недіяння і споглядання, ви бачите все це як гру. Коли відбувається відволікання, ви перестаєте бачити це як гру, велике недіяння й обітниця єдиної самайї втрачаються. Отже, ви повинні його відновити.
Тому після прийняття великого рішення в садху, який повністю прийняв єдину самайю як свій шлях, більше немає проблем. Чому?
Відповідь із залу: Усе є шляхом.
Усе є шляхом — так, принаймні. А ще?
Відповідь із залу: Природа, Всесвіт — вона все очищує.
Так, природа Божественної гри така, що в ній немає й не може бути проблем. Божественна гра божественна, а отже — цілковито благодатна. У ній неможливо знайти навіть тіні бруду. Якщо ви знаходите — це ваша проблема, це не проблема Божественної гри. Як кажуть: на острові із золота не знайти навіть тіні бруду. Природа Божественної гри завжди повністю досконала, споконвічно чиста й благодатна.
Але якщо ви неглибоко прийняли шлях єдиної самайї, якщо неглибоко прийняли велике недіяння або просто тантричні самайї, ще не зрозуміли, як їх дотримуватися, ви можете увійти в нечисте бачення. Тому ми й говоримо про тантричні самайї, що важливо з повагою ставитися до тантричної практики, до субстанцій, до самайних братів і сестер, до вчення, Гуру тощо.
Ця природа Божественної гри завжди благодатна, тому проблем у вас немає. Навіть якщо здається, що на фізичному плані є проблеми, то у свідомості проблем уже немає — жодних, завжди гра. Гра — це атрибут мандали божеств. А коли ви перебуваєте у сприйнятті мандали, у сприйнятті божеств, то проблем у вас немає, тому що це завжди благодатно.
Випасти з мандали, випасти з бачення божеств — це спосіб знайти собі проблему. Не випадати — це спосіб ніколи не мати проблем, тому що сприйняття мандали божеств означає, що все єдине з розумом. Мандала завжди єдина з розумом. Усе цілковито чисте, усе живить вас, усе насичує, ніщо вас не руйнує, не виводить із рівноваги, не створює перешкод, усе вам допомагає. Сприймати мандалу й божеств означає, що світ погоджується з вами, а ви погоджуєтеся зі світом. Усе вас живить, усе благодатне, усе вам допомагає, усе вас оберігає, усе вас захищає — це сприйняття мандали.
Невід’ємна ознака третьої бхумі — сприйняття всього як гри. Іноді ви можете випробовувати себе: на якій я бхумі перебуваю? Перевірте себе: чи сприймаєте ви все як гру — чисту, досконалу, завжди — чи ні? Чи трапляються перерви в цьому сприйнятті, чи ні?
Наслідком перебування в невідволікаючій присутності, наслідком перебування у великому рішенні неодмінно є зовнішнє сприйняття світу як сну, як ілюзії, як порожнього, ілюзорного, єдиного з розумом і як прояву чистої, досконалої, Божественної гри. Це завжди наслідок сприйняття зовнішнього світу. Розуміння поведінки будується на цих принципах. Розділ поведінки стосується того, як сприймати світ як гру, як сприймати його порожнім, чистим, ілюзорним, досконалим і нероздільним із розумом.
Сам спосіб споглядати в ануттара-тантрі відрізняється від тантрійського. Тантрійський метод передбачає ритуальну садхану, освячення — і кула-драв’я здобуваються мантрами, ритуалами, упасаною, поклонінням. А в ануттара-тантрі все інакше: тут увесь світ стає кула-драв’єю завдяки прямому перебуванню в присутності. Увесь світ стає освяченим і обожненим у поведінці завдяки перебуванню в природному стані.
Коментар до тексту Рамани Махарші: необхідність Гуру та неегоїстична дія
П. Так. Тепер я це розумію. Я дізнався про це щойно. Чи є Гуру необхідним?
М. Поки ви вважаєте себе певним індивідуумом, Гуру необхідний, щоб показати вам, що ви не пов’язані обмеженнями і що ваша природа — бути вільним від обмежень.
Інший відвідувач запитав: Дії є узами. Неможливо залишатися без того чи іншого виду діяльності, а тому залежність продовжує посилюватися. Як поводитися за таких обставин?
М. Слід діяти так, щоб залежність не посилювалася, а слабшала, тобто це має бути неегоїстична дія.
Егоїстична дія завжди ґрунтується на тому, що ви глибоко не досліджуєте природу думок, а дієте з поверхневого розуму. Коли ви шукаєте корінь думки, ви наближаєтеся до основи, яка лежить за думками, — це відчуття «Я». Коли ви досліджуєте відчуття «Я», ви наближаєтеся до того, що воно порожнє. Його основа порожня, і ви вже не можете діяти егоїстично. Вам навіть смішно й соромно діяти егоїстично. З точки зору внутрішньої порожнечі усвідомлення, внутрішнього Божественного сяйва та світла, яке відкривається у вас, просто нерозумно й смішно діяти егоїстично — навіть якось соромно. Тому що ваше внутрішнє світло усвідомлення не приймає цього. Ваше внутрішнє світло усвідомлення все вам показує. Ви не можете діяти егоїстично, коли знайшли корінь думки.
Поведінка як провідник Божественної волі
Тоді постає питання поведінки: як із цього стану правильно діяти? Як, знайшовши корінь думки, звільнившись від егоїстичних установок, діяти правильно? Поведінка — найскладніший розділ учення. Це означає, що ви маєте формувати власні крія-шакті та іччха-шакті не на основі розуму, не его, не карми, не кармічних імпульсів-васан, а на основі природного усвідомлення, чистого бачення, сприйняття гри.
Часто в поведінці, як це буває з початківцями, вони бувають збентежені новим баченням і втрачають дію в усвідомленні. Вони просто не розуміють, як діяти, і все відпускають, кажучи: «Я все відпускаю, все трансцендентне». Це показник певного рівня, якого досягають. Вони зрозуміли, що дія нічого не вирішує, що плоди й результати їм більше не потрібні. Відчуття діяча розчиняється: вони зрозуміли, що надії та страхи, пов’язані з діянням, з отриманням плодів і результатів, їм більше не потрібні. Для них набагато важливіше перебувати в усвідомленості та у світогляді. Однак це ще не є досконалістю.
Досконалістю є здатність сприймати гру й оперувати іччха- та крія-шакті, проводячи Божественну волю, але водночас робити це без відчуття діяча, без надії на плоди й результати, цілком на іншому рівні. Стати провідником Божественної волі, Божественної мудрості та Божественних дій. Стати провідником трьох сил: джняна-, іччха- та крія-шакті. При цьому це вже не буде дією у звичному сенсі. Вся подвійність діяча й дії вже розчиняється на стадії прийняття великого рішення. Це означає стати космічним гравцем Шиви, долучитися до Божественної гри, лили, стати одним із центрів, на який проєктується лила, Божественна гра.
Коментар до тексту Рамани Махарші: сила Імені Бога
Один із відвідувачів запитав Шрі Бхагавана:
Люди дають Богові якісь імена, кажуть, що таке ім’я священне, а його повторення — заслуга людини. Це правда?
М. А чому б і ні?
Ви носите ім’я, на яке відгукуєтеся, але ваше тіло не народилося з написаним на ньому ім’ям і не повідомляє кожному, що називається саме так. І все ж ім’я вам дано, і ви відповідаєте на нього, тому що ототожнили себе з ним. Отже, ім’я все-таки щось означає і не є просто вигадкою.
Подібним чином Ім’я Бога також дієве. Повторити ім’я — означає згадати про те, що воно позначає, а звідси й заслуга від повторення Імені.
