Коментар до тексту «Трипура-рахасья», глава 13 «Неспання і сон подібні за своєю природою, а об’єкти — лише розумові образи»
Відносини між простором і об’єктами, між часом і подіями відповідають тому, як ти сам їх оцінюєш. Між ними немає жодних властивих їм самим внутрішніх відносин.
Те, що люди позначили як зовнішнє, — це просто джерело й опора всесвіту, подібно до екрана з його відношенням до картини, що показується на ньому.
Не могло бути нічого зовнішнього для тієї зовнішності, крім свого власного тіла.
Первинні та вторинні причини
Існують поняття «первинна причина» і «вторинна причина».
Первинна причина — це те, що ми собою являємо, наш накопичений сформований досвід. Спочатку первинна причина всього — це єдина Сфера, Всевишнє Джерело. Але здебільшого кажуть, що первинна причина — це ми самі, тобто наш накопичений потенціал карми.
Вторинна причина — це навколишні умови, які проявляються залежно від часу й обставин. Фактично весь всесвіт називають світом різноманітних вторинних причин. Саме через вторинні причини проявляються різні стани ума, клеші, переродження тощо. Вторинна причина є каталізатором, який проявляє щось із нашого потенціалу карми. І доти, доки ми не змінимо себе так, щоб вторинні причини більше себе не проявляли, колесо сансари триватиме.
Можна навести такий приклад вторинної причини. Уявіть, що ви цар, який сидить на розкішному троні, на вас одяг із золотої парчі, у ваших руках десятимільйонна армія, велика держава, безліч міністрів і радників. Якщо ви будете занурюватися в такий стан, у вашому умі почнуть проявлятися певні якості. Якщо ум нечистий, може проявитися гордість і зарозумілість. А якщо ви зрілий практик, то, навпаки, з’явиться мудрість, співчуття, великодушність, бажання принести користь іншим.
У цьому випадку обстановка, царський статус, буде вторинною причиною, яка щось проявить із нашої свідомості, і саме ця вторинна причина відіграє вирішальну роль у тому, щоб сформувати вашу долю. Ваша свідомість, відгукуючись на вторинну причину, працюватиме так, що створиться ціла реальність, ціла лока, пов’язана з поняттям «цар» тощо. Це буде, наприклад, світ, що нагадує світ богів пристрасті. Таким чином буде ініційована прарабдха-карма, що перебуває в тонкому тілі, яка розвиватиметься доти, доки вторинні причини не вичерпаються. Коли вторинні причини вичерпаються, ця карма також завершиться, після чого будуть активовані нові насіння потоку вашої свідомості.
У наших тонких тілах існують насіння. Їх можна уподібнити зернам, які ще не проросли. Подібно до того, як зерна можуть прорости лише в добрих умовах, а в поганих — ні, таким самим чином можна говорити, що насіння нашої карми просто так самі не дають сходів, вони потребують вторинних причин.
Первинною причиною є насіння, а вторинною причиною є, наприклад, добрі умови: ґрунт, сонце, волога тощо. Якщо не буде вторинних причин, насіння не дасть сходів, але за належних вторинних причин насіння обов’язково зійде.
Два способи подолання карми
Є два способи подолати карму.
Перший спосіб: не створювати вторинних причин. Тобто насіння ніколи не проросте, якщо немає вологи, ґрунту, сонця, воно буде в латентному (зародковому) стані. Наприклад, йогін від усього відрікається і медитує, перебуваючи більшу частину життя у стані пратьяхари, тому навіть ті карми, які в нього були, не дозріють. Тобто один зі способів — відречення.
Інший спосіб: усі ці насіння прожарити на сковорідці. Тоді їх можна саджати й поливати водою, але вони все одно більше не дадуть сходів, бо вже не придатні для проростання.
Практикуючи в монастирі, ви свої вторинні причини просто ізолюєте, тому карми, що перебувають у ваших тонких тілах, не проростуть. Можливо, в інших умовах вони б дали сходи, але в цих умовах вони не проростуть. Зрозуміло, навіть якщо в тебе в гороскопі сімейне життя, а ти багато часу проводиш у ретриті, то жодного сімейного життя не буде, бо ти перевершив свій гороскоп силою бхагавата-карми. Це і є приклад блокування вторинних причин. У цьому сенсі чернече життя — це дуже потужний засіб подолання карми.
Однак на глибшому рівні це ще не можна назвати повним звільненням від проблеми. Навіть якщо в цьому житті ви не дасте проявитися вторинним причинам, накопичите достатньо саттви, але самі зерна залишаться, то в наступних життях, якщо вторинні причини зрезонують із цими зернами, вони все одно можуть прорости. Іншими словами, справжнє розв’язання проблеми – це прожарювання зерен карми.
Прожарювання зерен карми
Прожарювання зерен карми означає, що незалежно від того, є вторинні причини чи їх немає, зерна вже ніколи не дадуть сходів. Цей спосіб подолання карми пов’язаний із досягненням сахаджа-самадхі, з розвитком споглядання, яке може відбуватися в будь-якій ситуації незалежно від вторинних причин. Тому друга за значущістю монастирська практика така: заблокувавши вторинні причини, так розвинути своє споглядання, щоб прожарити зерна і вони більше ніколи не дали сходів.
Наприклад, якщо практик не розвинув усвідомлення, то під впливом вторинних причин його свідомість може змінитися. Якщо він потрапляє в гнівну ситуацію, можуть проявитися вторинні причини, які проявлять карму нижніх вимірів. Якщо він потрапляє в ситуацію богів пристрасті, можуть проявитися карми богів пристрасті. Але якщо практик силою усвідомленості спалив власні зерна карми, то незалежно від вторинних причин його свідомість не зміниться, карми не будуть розгортатися.
Що означає «карми не будуть розгортатися»?
Розгортання карми означає такий відгук свідомості, коли відкривається новий тунель реальності, новий варіативний всесвіт, у якому розгортається певний шар кармічного бачення.
Це подібно до того, як ви сидите в ретриті, а вас під час махашанті відвідує думка: «А було б добре, якби...» Тоді ви вже забуваєте тему медитації махашанті, а ця думка розгортається і набирає сили, потім виникає об’ємне відеозображення, у якому ви є діючим героєм і забуваєтеся. Це може бути подібно до цілого кінофільму, у якому ви є головним учасником.
Приблизно таким самим чином творяться нові карми в бардо, але з тією різницею, що відбувається повне перенесення свідомості, і тонке тіло набуває грубої оболонки.
Коли ж стійкість самозвільнення досягнута, розгортання нових всесвітів, нових кармічних тунелів не відбувається. Вони спалахують, але миттєво розчиняються у Всевишньому Джерелі. Тоді кажуть, що йогін спалив усі власні карми, у нього більше немає причин для перероджень, тому він більше не переродиться ні в шести світах сансари, ні де-небудь іще. Переродження для нього можливе лише за власним бажанням, якщо на те буде його воля.
Вплив вторинних причин на свідомість
Вторинна причина може відкривати в людині щось піднесене, але також може розкривати й щось несвідоме. Наприклад, ви йдете в глибокому спогляданні після ретриту, потім сідаєте приймати прасад – у вас загоряються очі; санкальпа забута, немає більше ні глобальності, ні величності, ні ясності, а є лише поглинення. Ви приймаєте прасад, а потім згадуєте, що було втрачено дуже тонку свідомість. Чому так відбувається? Тому що сильна енергія, ініційована маніпура-чакрою, збуджує свідомість, і вона, стикаючись із такою великою спокусою, такою енергією, не встигає бути ясною. Це приклад того, як вторинна причина може пробуджувати нижчу свідомість.
Або, навпаки, ви зустрічаєтеся зі святою особистістю, зі священним текстом, статуєю, бхаджаном, і це пробуджує у вас піднесене почуття, приводить до розширення свідомості. У вас свідомість змінюється за лічені хвилини, ніби відкривається ціла нова сфера, наповнена натхненням, ясністю, розумінням. Це приклад того, як вторинна причина пробуджує вищі тонкі карми.
Коли вторинна причина є пробуджувальною, такою, що сприяє розширенню свідомості, вона називається заслугою. Коли йогін накопичує багато таких позитивних вторинних причин, у нього накопичується дуже багато заслуг – у цьому сенс служіння.
Коли накопичено безліч вторинних причин, медитативний досвід розвивається без перешкод.
