Коли ми починаємо колективну практику, ми починаємо з намасте-крії, або прартхана-мудри, тобто ми входимо в споглядальну присутність, замикаючи місячні та сонячні канали. Якщо ви правильно це робите, то ваша присутність розвивається. Якщо ви робите неправильно, звісно, вона не розвивається. Бхаджан мандала – це практика, що містить безліч тонких нюансів і аспектів, які завжди слід пам’ятати й ретельно виконувати.
Який сенс виконання Гуру-йоги, бхаджан мандали та завершальної медитації чотирьох безмежних? Сенс полягає в тому, щоб увійти в споглядання, отримати переживання бхави божественної гордості, відновити самайний зв’язок із лінією передачі. Я це докладно роз’яснював мирянам на лекції під час останнього ретриту в Москві.
Дерево Прихистку і Гуру-йога
Коли ми робимо Гуру-йогу, ми візуалізуємо Ом у центрі грудей. Уперше ми візуалізуємо Ом, потім візуалізуємо світло, що випромінюється з Ом, і в ньому проєктивно виникає дерево Прихистку. Його бажано уявляти приблизно так, як воно зображене на мандалі.
Що таке дерево Прихистку і який сенс Гуру-йоги? Можна навести дуже зрозумілий приклад із повсякденного життя. Якщо ви хочете скористатися послугами мобільного зв’язку, вам треба звернутися до когось. Тобто ви не звертаєтеся безпосередньо до радіохвиль або в простір, а звертаєтеся до конкретних компаній із проханням підключити вас до послуг мобільного зв’язку. Коли зв’язок установлюється, ви можете спілкуватися завдяки цьому зв’язку. Коли ми виконуємо Гуру-йогу, можна сказати, що ми також намагаємося встановити такий духовний зв’язок, тільки він дуже тонкий і незрозумілий нам, доки наші чакри не очищені. Цей зв’язок тонко-інформаційний, але він існує. Саме завдяки цьому зв’язку ми далі здійснюємо нашу практику.
Ми виконуємо Гуру-йогу, здійснюючи зв’язок із Деревом Прихистку – символічною мандалою, що уособлює всіх святих і Гуру. У дереві Прихистку перебувають божества, ріші, махасіддхи, з якими ми маємо зв’язок, які уособлюють духовні знання, що ми отримуємо, учення.
Принцип самаї та лінія передачі
Первісне ведичне знання називається «апурушея», що означає «нелюдське». Тобто воно отримане з надособистісних, надлюдських джерел, як божественні одкровення. Воно не є винаходом якогось розумного парапсихолога, якогось геніального вченого чи міфологічним творінням. Це знання, яке передавалося божественними істотами іншим учителям, святим або божественним істотам і таким чином дійшло до нас. Тому ми говоримо про принцип самаї вчення, про чистоту лінії передачі, про «підтримання самайного зв’язку». Сенс підтримання самайного зв’язку і Гуру-йоги в тому, що ми встановлюємо зв’язок, підключаємося до компанії дуже духовно розвинених людей або надприродних істот, які й нині, будучи безсмертними, перебувають в інших реальностях. Хоча для нас ці істоти незрозумілі або перебувають надто далеко, тим не менш вони існують. Коли виконується така практика, потроху зв’язок із ними встановлюється.
У дереві Прихистку насправді існує набагато більше святих, але тут виділені ті, з ким у нас є кармічний зв’язок. Це мій духовний учитель махасіддха Ачинтья (деякі ще кажуть Асінта), Мауні Баба, Махамурті Баба, Анама Прабху – безпосередньо наша лінія передачі. Потім сіддха Шанкара, який є засновником Адвайти. Можна сказати, що практикувати адвайту – це медитувати на Шанкару і зливати свідомість із Шанкарою, тобто дивитися на світ очима Шанкари. Наша знаменита ніраламбха-медитація, або божественна гордість, – це безпосередньо даршан Шанкари, це його передача, викладена в текстах «Брахману чинтанам» та інших. Тобто всю дгарму Шанкари можна звести до махавак’ї Ахам Брахмасмі та до медитації божественної гордості. Власне, саме ця практика і є для нас ключем у дгармі.
Далі на дереві Прихистку ви бачите сіддхів Тірумулара і Боганатара (вони найбільш відомі з вісімнадцяти тамільських сіддхів) і всіх інших тамільських сіддхів. Сіддхи Матсієндранатх, Горакшанатх, Чарпатінатх, Джаландхарінатх – найбільш відомі з канону дев’яти натхів, а також інші натхи. Вище розташовані боги рівня Брахма-локи, зокрема рід богів, пов’язаний із Сарасваті, яка є богинею мудрості, оскільки для практики усвідомлення і споглядання це вельми важлива якість. Ще вище ви бачите когорту ріші, яких у текстах називають саптаріші (сім ріші). Їх уособлюють сім зір Великої Ведмедиці.
Ріші та космічні зв’язки
Загалом вважають, що ріші пов’язані із сузір’ям Плеяд. Хтось може подумати, що це просто міфологія, коли якихось особистостей пов’язують із зірками. Але насправді все не так просто. У всесвіті існує багато дуже тонких нематеріальних зв’язків, і в них вписані істоти, боги, святі, планети тощо. Коли кажуть «уособлюють», це не метафора, а якась конкретна інформаційна связь. Наприклад, зірка може бути однією з еманацій ріші. Тобто божеством зірки може бути одне з ілюзорних тіл ріші.
Божества існують усюди. Наприклад, є божества секунди, дня, місяця, року, планет, зоряних систем, галактик. Можна сказати, що це надрозумні, творчі, духовні структури, які поки що є позамежними для нашого розуміння. Деякі з них колись, можливо, були людьми. Так само у різних сузір’їв і галактичних систем є свої божества, саме тому кажуть, що ріші пов’язані із сімома зірками Великої Ведмедиці. Вважається, що ці саптаріші правлять саме в нашу епоху. У минулу епоху були інші ріші. І давніші ріші, такі як Нарада, належать до іншої епохи. Наприклад, коли страж Дхарми вирушає кудись, він залишає замість себе когось виконувати його обов’язки. Так само, коли у всесвіті змінюються умови, інші істоти беруть на себе певні владні повноваження. Саме тому й говориться, що в нашу епоху правлять сім ріші з канону саптаріші.
Про лінію передачі можна говорити дуже багато, і я сподіваюся, що на ці теми будуть написані різні трактати, які глибоко розкривають суть того чи іншого сіддха, святого.
Практика Гуру-йоги
Коли ми практикуємо Гуру-йогу, ми закладаємо в принцип Гуру-йоги зв’язок із духовним учителем, із деревом Прибіжища та з Абсолютом. Її сенс саме у встановленні такого зв’язку. Те саме відбувається, коли ми читаємо мантру Прибіжища або виконуємо бхаджан-мандалу, закликаючи святих. Якщо ми достатньо глибоко виконуємо цю практику, такий зв’язок встановлюється. По суті, практикувати Гуру-йогу — це означає постійно перебувати на такому зв’язку. Вважається, що всі святі пов’язані з єдиною самаєю, тобто через практику споглядання ми пов’язуємося з усіма святими.
Коли ми виконуємо Гуру-йогу з Ом, при першому проспівуванні Ом ми візуалізуємо дерево Прибіжища. При другому Ом ми візуалізуємо вбирання, або отримання світла, тобто ми ніби отримуємо мудрість святих дерева Прибіжища, яка була активована першим Ом. При третьому Ом ми перебуваємо в єдності, розчинивши дерево Прибіжища і своє тіло у світлі.
Гуру-йога дуже важлива в сенсі споглядання та підключення до дерева Прибіжища, тому її можна виконувати не лише перед лекцією, під час бхаджан-мандали, а й уранці, коли ви прокинулися, а також у будь-який інший час.
Питання: Сказано, що в різних випадках перед прийняттям Прибіжища, візуалізуючи його, можна більш крупно уявляти того чи іншого святого, активізуючи певний аспект, який у нього особливо проявлений. Чи можете Ви розповісти про сили, які активізують ті чи інші святі в нашому дереві Прибіжища, якщо їх візуалізувати більшими?
Треба буде присвятити цьому окрему лекцію.
Коротко можна сказати так:
- енергія Горакшанатха дає бездоганність у йогічній практиці під час виконання технік і кундаліні-йоги, тобто це шакті віра-йогіна;
- енергія Матсіендранатха дає розуміння єдиного «смаку» і чистого бачення, тобто це аспект, що більше стосується тантричної практики;
- енергія Даттатрєї дає розуміння дуже глибокого єдиного «смаку» і самозвільнення;
- енергія сіддхів Боганатара, Тірумулара дає розуміння дуже тонких процесів алхімії при кундаліні-йозі;
- енергія божеств, розташованих вище, дає розуміння найтонших аспектів ясності світу форм, духовної чистоти;
- кожен ріші пов’язаний із якоюсь шакті, але якщо говорити про енергію ріші загалом, то вона дає розуміння керівних сіддхі (пракам’я-сіддхі), божественної гордості та статусу Брахми;
- енергія Ачинтья Баби дає розуміння єдиного «смаку» і самозвільнення методом божевільної мудрості (однак цей метод не кожному підходить, принаймні зараз, тому що для цього потрібен певний потенціал); Ачинтья Баба вважається великим майстром ситуацій і даршана введення учнів через ситуації прямо в стан єдиного «смаку» (я це на собі відчув).
