Куди спрямований ваш розум: закон карми та звільнення

Коментар до тексту «Горокхо-біджой» («Перемога Горокхо»)

«З кожним днем минає молодість.

Нещасний чоловік, нічого не розуміючи, приручає у своєму домі тигрицю.

Коли настає день, тигриця чарує світ.

Ніч прийде, висмокче всі соки з тіла.

Украла тигриця горщик із молоком і кип’ятить його,

а кіт сидить поруч і чекає!

На землю вилито найкраще молоко, у небі залишився глечик!

Схилом гори тече струмок, у ньому проти течії пливе дарипуті.

Мучена голодом, квакає жаба, на спину звалилися їй вісім мішків!

Сліпий брат співає пісню, брат-каліка слухає,

безпалий брат грає на барабані!

Яка ж риба, Учителю, йде проти течії в океані, біжить весела, бавлячись?

Будь обережний і в останній, і в десятий дні місячного місяця.

Від дихання тигриці поступово відходить життя.

І дванадцять місяців у році проживеш за один день!

Лише коли узриш лик Учителя, осягнеш істину!

Виконуючи таємні обряди, пізнаєш зліва вітер.

Приборкавши свідомість, збережеш життя.

Ніколи не витрачай власного місяця,

адже життєвий строк у дванадцять років можна прожити за один день.

Слухай, слухай настанови про щастя!»

«Скажи, у чому заключене життя всіх істот?

Яким протоком приходить прана, яким – відходить?

У якому з’єднанні проявляється Атман?

За якого знака вода і глечик благоденствують?

Чим живиться вітер, перебуваючи в небі?

У яку мить свідомість зникає в Атмані?

Яка людина уві сні пробуджує розум?

Де живе свідомість, де – вітер? Де перебувають п’ять сутностей, таттв?

Які звуки зовні й усередині незмінно звучать?

Де вони зароджуються, де перебувають?»

 

Сказавши таке, Горокхо вклонився і молитовно склав руки. Замислившись, вигукнув Мін: «О, Боже, Боже!»

Сміючись, сказав Мін: «О, які великі слова! Таттва, лінга невидимі, чому ж питаєш таке?»

Розгнівавшись, мовив слово цар Мін: «Чому ти – сам учень, а мене так повчаєш?»

Сміючись, відповів Горокхо: «Ти великий, але став ти необізнаним у йозі. Спершу поговоримо, Учителю, про тіло. Звідки отримано тіло? З чого воно з’являється? 

По-друге, поговоримо, Учителю, про найпотрібніше для цього тіла. Яка людина молиться, і яку молитву ми називаємо невимовною? 

По-третє, про п’ятизвучну музику, що її грає сторож, подумавши, розкажи. 

По-четверте, поговоримо, де знаходиться Сріхат. Повідай усі істини, великий мужу! 

По-п’яте, поговоримо, де можна почути невпинний гуркіт. Повтори всі істини, що я тобі відкрив. 

Шостим розкажи про Всевишнього, у якому храмі перебуває Він, який його образ? 

Сьомим поговоримо про сутність сансари. Для якої людини ти Учитель, і сам – чий учень? 

Восьмим повідаєш мені ще про одне: якою силою зберігаються разом вода, земля і небо? 

Дев’ятим назви ознаки вітру. Що ж вкушає вітер, сам будучи загальною поживою? 

Десятим скажи: адже смерть нікого не оминає, коли гасне світильник, куди дівається світло? Розлучаючись із тілом, куди йде прана? Відкрий, о, владика Міне, високий сенс цього! 

Одинадцятим повідай про слово: коли звучить слово, куди йде звук? 

Дванадцятим повідай про диво. При знищенні якого тіла немає болю? 

Тринадцятим розкажи про найвище діяння, що сном називається, і хто пробуджує від сну? 

Чотирнадцятим повідай про місце матері й батька. Раніше в якому світі ти перебував? Звідки ти народився, де перебував у спокої? І які сім тіл створили тебе? 

П’ятнадцятим повідай про причину творіння, розкажи про Адью, про предмети творіння. 

Шістнадцятим запитаю, а ти відповідай, володарю: що називається Тисячопелюстковим лотосом і який він? 

Сімнадцятим запитаю, слухай уважно, розкажи про причину з’єднання великих істот. 

Вісімнадцяте моє запитання послухай, Учителю! Поясни мені, що ти за людина? 

Дев’ятнадцятим також повідай, праведнику, в якому храмі міститься те, що називається свідомістю? 

Двадцятим повідай, де перебуває свідомість? Де перебуває і чим незмінно живиться? 

Двадцять першим повідай, Учителю, про світло Свідомості. Звідки долинають пахощі сандалу й пахощів? 

Двадцять другим повідай, володарю Мін, коли приходить сон, куди йде свідомість? 

Двадцять третім повідай, коли ти був у лоні матері, які боги перебували у твоєму тілі? 

Двадцять четвертим скажу слова, які соромно слухати непосвяченим: коли мати й дружина, брат і син – одне й те саме? 

Двадцять п’ятим повідай ще одну істину, о, подвижнику! У молодик із ким з’єднується місяць? 

Двадцять шостим неодмінно розкажи про відсікання голови в Раху. Питається, коли це трапляється, а коли ні? 

Двадцять сьомим повідай, аби напоумити мене, де народжується свідомість, де рухається? 

Двадцять восьмим повідай ще про одну істину: хто постійно творить добро, хто творить гріх? 

Двадцять дев’ятим повідай ще про одне, о, великомудрий! Звідки народжується тіло, де його місце? 

Тридцятим запитаю, слухай же запитання, що називається свідомістю, що вітром? 

Тридцять першим повідай про те, що запитаю в тебе: хто хоче з’їсти, а хто з’єднатися? Коли Анаді долає час і смерть? Яке космічне тіло виявляє ознаки цього?»

 

«Із Чхаї з’являється тіло, із тіла – свідомість.

Коли Чхая стала тілом, Шива – Шакті.

Другим дізнайся, невимовна мантра – це сутність чотирьох Вед.

Не відає смерті істота, що постійно повторює її.

По-третє, послухай про п’ять тіл і органи чуття,

з яких зведено покої, завдовжки в три ангули.

Коли в тих покоях перебувають Хара й Гаурі,

незмінно там звучить п’ятизвучний інструмент, дзвенить дзвіночок.

Сіддхі заспокоює свідомість, занурившись у споглядання.

Постав сторожем Кхемаї і себе пізнаєш,

утримаєш у домі сонце, місяць, почуєш, як грає п’ятизвучна музика.

Четвертим послухай про призначення Сріхата.

Слухай же уважно! Воно огороджує небесний град.

П’ятим повідаю про те, що знизу вгору піднімається в посудині,

піднімається, покинувши свій дім.

Шостим послухай про Всевишнього!

Він існує в образі й без образу – то Його суть!

Він собою наповнює світ, перебуваючи у власному тілі.

Неможливо узріти Його, хоч Він перебуває поруч.

Сьомим слухай, повідаю про призначення Учителя!

Знай же, лише Гуру є істина в неістинній сансарі.

Всевишній є прояв і дія трьох гун:

знай, йому подібний Учитель.

Гуру гартується подібно до золота у вогні знань.

Зійде зі шляху дурень, а Вчитель наставить на праведний шлях.

Наче тре він камінь об камінь і висікає сяйний вогонь мудрості.

Він подібний до Ніранджани, що перебуває в тілі.

Піди й ушануй стопи Вчителя!

Восьмим повідаю про воду й твердь.

Життя зберігає, наповнює, тіло — заспокоєний вітер.

Дев’ятим розповім, слухай, про призначення вітру:

наповнюючи тіло пахощами, вітер зберігає в ньому життя.

Десятим розповім, як горить потрійне вогнище.

Слухай, володарю, вчителю Мочондоре!

Немає вітру в тілі — тілу смерть.

Вогонь до вогню, вода до води стікається, земля в землі залишається — знай, ось істина!

Ставши золою, прахом, зникне твоє тіло.

Свідомість — це дивовижна колісниця, вітер же — її візник.

На ній возсідаючи, швидко мчить сірий гусак.

Вітер, немов сонце, веде колісницю.

Злетівши, найкращий із гусаків відлітає до міста Брахми.

Одинадцятим послухай судження про слово:

летить звук, аби з’єднатися з небесами.

Дванадцятим розповім, Учителю, про Ніранджану в тілі.

Свідомість, розум відмінний від нього, ось причина!

Тринадцятим розповім, о Вчителю, про причину звуку.

Повідаю ще про небагато, слухай, Учителю, уважно!

Коли їси, дме вітер брахма, у серці дме верхній вітер,

раптово, як зітхання, дме вітер кома.

Рухаються потоки в тілі, так тремтить листя на священній смоківниці.

Швидко змикаються повіки очей. Позбувшись сили, зрештою, впадеш на землю. Відходять Шакті й Шива до Всевишнього.

Стань собі стражем, аби зберегти себе.

Нага та інші п’ять вітрів — головні в тілі. Знай же, у глечику замкнений вітер».

Сказали кодолійки: «Усе це дивовижно, серцем чуємо, воістину, Горокхо — святий!»

Сказали кодолійки: «Він — ракшаса! Прийшов, набувши за допомогою чаклунства образу йога. Навіть мертвого через сім днів зумів воскресити! Обманом хоче він увести нашого володаря».

І оточили кодолійки з усіх боків Міна. Утримували Мінонатха шістнадцять сотень кодолійок.

І вирішив Горокхо: «Видобуду мантру шунья, позбавлю їх розуму! Прожену всіх, тоді заволодію їхнім володарем».

І немов вогонь йог-натх спалахнув! Сказав Горокхонатх, покликавши у свідки Місяць і Сонце: «Ротом їсте, ротом очищаєтеся, ротом же з’єднуєтеся зі Всевишнім. Прокляття Горокхо нехай оберне вас на кажанів! Віднині живіть на деревах, харчуйтеся корінням і плодами. Покінчив я з вами цим прокляттям».

Сказавши так, йог-натх клацнув пальцями. Перетворившись на кажанів, полетіли всі кодолійки. Кодолійки всі полетіли, залишили Мінонатха. Усі кодолійки полетіли, спорожніло місто.

І тоді заговорив Мін, як належить Учителю. Зникла омана, напоумився Мін, прокинувся від сну Мінонатх! Здобув Мін божественні знання і прийняв йогічну позу. Тоді вирішив прийняти йогічну позу і Горокхонатх. Посадили Біндунатха в йогічну позу. Так, прийнявши йогічні пози, рушили вони в путь!

І дісталися вони втрьох Бхуджияногора. Здійснив ритуал тіла Мінонатх, сидячи в йогічній позі. Знизу вгору спрямував Учитель прани. Таке божественне знання!

Згадав Мін давні настанови, усі біджа-мантри згадав. Коли звернешся розумом до давніх заповідей, то поступово зіллєшся з Брахманом. Зміцнив тіло Мінонатх, займаючись йогою.

«Слухайте, слухайте, добрі люди, оповідь про перемоги Горокхо!

Замисліться, озирніться назад і подивіться вперед!

У який бік розумом звернетеся, там і опинитеся!

Тисячу разів вклоняюся до стоп Учителя!

Знайте, завершилася оповідь про напоумлення Міна!»

Контроль напрямку розуму

Ми не будемо зараз коментувати символічну мову Горокхонатха, оскільки тут стільки питань, що знадобиться приблизно два томи коментарів на питання, які він поставив, адже тут викладаються найвищі істини кундаліні- та раджа-йоги. З часом, коли ви достатньо вивчите Вчення, то самі зможете на них поступово відповісти. Горокхонатх пробудив Мінонатха. Говориться: «Замисліться, озирніться назад і подивіться вперед. У який бік розумом звернетеся, там і опинитеся».

Хто такий йогін, як має поводитися монах? Він повинен безперервно контролювати, у який бік звернений його розум. Можливо, ми не зовсім розуміємо, і на початку духовної практики в нас проявляється багато різних речей, наприклад, відсутня віра або впевненість у своєму виборі. Коли ж упевненість у своєму виборі є, то відсутня рішучість або наполегливість, проявляється схильність до компромісу. Коли є рішучість або наполегливість, то немає належного розуміння. Я кажу таким учням: «Завжди замислюйтеся й озирніться, щоб визначити, у який бік звернений ваш розум».

Є учні, які, думаючи, відкладають свою реалізацію. Зараз вирішується все. Оскільки ви стали на шлях Дхарми й пройшли такий великий шлях, не дайте настановам пропасти даремно. Не дайте Вченню не реалізуватися у вас. Використайте цей дорогоцінний шанс! Можливо, ви ще не зовсім розумієте, яка вам випала удача – слідувати високому вченню. Тим не менш це так. Однак, коли слідуєш високому вченню, то й вимога висока. Високе вчення відрізняється від низьких тим, що звільняє за одне життя. Не як сутра за кілька, а за одне. Зазвичай прийнято вважати, що високі вчення призначені для людей із високими здібностями. Це означає, що навіть якщо ми не маємо таких здібностей, ми повинні намагатися їх розвинути. Ніхто не зможе цього зробити, крім нас самих.

Коли ми не розуміємо важливості нашої практики, важливості теперішнього моменту, ми дозволяємо собі бути неуважними. Коли ми усвідомлюємо закон карми й реінкарнацію, ми в жодному разі не миримося з нашою неуважністю. Наше наступне народження залежить від того, у який бік зараз дивиться наш розум.

Приклади кармічних зв’язків із минулих життів

У мене був учень, який був монахом. Я знав його також і в минулому житті. Він тоді був царем, а я був йогом. Я приходив і просив у нього пожертвування, згідно з Дхармою того часу, і іноді проповідував йому. Скільки б я йому не проповідував, його душа дивилася у світ. Одного разу, розсердившись, я сказав йому: «Моєї ноги тут більше не буде. Не хочу з тобою розмовляти, це марно. Ти – повний ідіот! Усе, що я кажу, проходить повз твої вуха». Ось так розсердившись, я пішов від нього. Завдяки кармі, яка була створена, і в цьому житті він прийшов. Тим не менш і в цьому житті він не зумів почути те, що я йому говорив.

У нас є послушниця, яка в минулому житті була принцом за часів цивілізації ацтеків у Південній Америці. Я в той час був на боці тих, хто боровся проти неї, тим не менш кармічний зв’язок був сприятливим. Так само, як і в цьому житті, у неї в тому житті були справи, обов’язки, турботи й родичі. Однак чи пам’ятає вона про це зараз? У того монаха в минулому житті теж були царство, дружини, турботи й усе інше. Чи пам’ятає він про це зараз?

Одна з монахинь була єгипетською царицею в одному з життів, а я був пов’язаний із нею, оскільки вона покровительствувала мені в політичній владі. Вона була прив’язана до себе, до свого статусу цариці. Чи має це значення зараз? Чи мають значення ті стосунки, які були? Мають. У якому сенсі? Лише в сенсі Дхарми, а в іншому сенсі вони не мають жодного значення.

Монах і монахиня з нашої сангхи в минулому житті були випробувачами зорельотів у світі асурів. Вони були друзями чоловічої статі й під час аварії загинули в один день. У цьому житті один отримав тіло жінки, а другий отримав тіло чоловіка. Завдяки старому кармічному зв’язку їхня прив’язаність тривала і в цьому житті. Чи пам’ятають вони про це?

У минулому житті я був духовним Учителем. Протягом кількох життів я був практиком. В інших життях я був священником, воєначальником, жерцем, ворожбитом і провісником. Так само кожен із вас має за плечима шлейф минулих життів. Проте я можу сказати, що зараз це життя найважливіше, це кульмінація. Із цього життя ви можете зробити старт і вирватися з кола народжень і смертей. Якщо ж такого старту не буде зроблено, будуть нові народження, нові тіла й нове невідання. Тому це життя найважливіше. Усе залежить від того, у який бік ви звернете розум. Куди ви спрямовуєте вашу свідомість, на чому її фіксуєте, там і буде ваше наступне народження – це факт, це невблаганний закон карми.

Закон карми й напрями переродження

Той, хто підвладний пристрастям, потрапить у світ пристрасті й продовжуватиме їх задовольняти. Той, хто підвладний прив’язаностям, потрапить у світ прив’язаностей, де знову буде серед приязні й відрази. Той, хто підвладний тамасу й невіданню, потрапить у світ тамасу, немов у морок, у неясний, тупий стан. Можливо, у тіло тварини. Той, хто захоплений рівнями ясності, тонкими станами, потрапить у світ тонких станів, стане девом, розглядатиме янтри й прекрасні палаци, вишукані пейзажі, чутиме гарні мелодії, однак опиниться в стані не-звільнення.

Той, хто захоплений тенденцією асурів, потрапить у світ асурів, буде народжений у світі швидких, лютих, динамічних, активних енергій, коли їхня сила така, що навіть немає часу подумати про Дхарму. Той із вас, хто реалізує усвідомленість присутності, потрапить у світи усвідомленості й присутності, де матиме ясність і тіло, подібне до богів. Той, хто реалізує стан безформних дхьян, потрапить у світ безформних дхьян; він не звільниться, а житиме дуже довго як нескінченна свідомість, не маючи тіла. Він більше не отримає тіла в сансарі чи у світі форм, у нього буде тіло, подібне до простору свідомості. Проте через деякий час він знову опуститься вниз, коли його самадхі вичерпається.

Той, хто досягне самадхі 1-ої, 2-ої, 3-ої та 4-ої дхьяни й утвердиться в цьому самадхі, переродиться богом у світі форми, насолоджуючись прекрасними образами в райських обителях. Проте він буде сп’янілий своїм станом дхьяни. Коли ж воно вичерпається, він, як стріла, пущена в небо, опуститься і знову отримає тіло у світі людей або в інших світах.

Той, хто перевершить дхьяни й розкриє прекрасний стан недвоїстої присутності, стане вільним від усіх світів і не буде схоплений жодним із них, стане самим Брахманом. Він може отримати тіло бога, але це не буде звичайне тіло, він буде повністю пробуджений. У якому б зі світів він не опинився, його свідомість буде свідомістю пробудження, а тіло буде тілом божества. Це закон карми. Ми можемо отримати лише те, що вбираємо у свою свідомість.

Метод навчання: відкидання ілюзій і прив’язаностей

Яким чином я навчаю своїх учнів? Відкиньте всі ілюзії, відмовтеся від усіх прив’язаностей. Якщо у вас є хоча б міліметр прив’язаності, вам доведеться отримати нове тіло в наступному житті й знову відмивати нові карми. Відкиньте власні внутрішні ілюзії, не довіряйте хибному самому собі. Які б думки, емоції, почуття у вас не виникали, спостерігайте їх, не вважайте їх собою, усе це не важливо.

Повністю сконцентруйтеся на вченні, докладіть усіх зусиль, щоб отримати користь від учення. Учення сиддхів — це сік, це нектар, це квінтесенція, це найвище, що є на землі. А якщо є щось інше, то воно виявиться за рівнем приблизно таким самим, оскільки сиддхи однакові, інтернаціональні, їхні вчення загалом подібні. Безсмертні даоси, безсмертні натхи або махасиддхи навчають приблизно одного й того самого.

Сконцентруйтеся на вченні, щоб повністю зрозуміти його сутність, квінтесенцію, застосувати до себе, щоб можна було застосувати всі додаткові аспекти вчення й отримати з нього користь. Практикуйте безперервне споглядання, здійснюйте ваше молитовне діяння, чернече діяння. Щодня в монастирі живіть так, ніби це ваш перший і останній день. Залиште всі мирські й навіть духовні плани на майбутнє. Не беріть до уваги нічого: ні мирське життя, ні старі зв’язки, ні власне сприйняття, а лише святих. Породіть таку безкомпромісну бездоганність у практиці, спогляданні, медитації та служінні. Не дозволяйте своїй свідомості змінюватися, не будуйте взаємини одне з одним, як мирські люди.

Життя істинного йогіна

Коли ви так чините, ви стаєте істинними йогінами, людьми дхарми. Не водіть дружби з тим, хто не є йогіном, не є людиною дхарми. Не засуджуйте їх, але тримайтеся від них подалі, хоча я думаю, що тут таких немає. Для людини дхарми існує тільки дхарма. Для людини, яка прагне пізнати Бога, є тільки Бог.

Слід бути відкритим і дружнім, однак у принципових моментах слід завжди триматися лише істини. Відкритість не означає впускати в себе майю. Дружність не означає дружити з невіданням і мирськими бажаннями.

Служіння як шлях реалізації

Коли ви щоденно наполегливо тренуєтеся у ваших практиках, вони дають ефект. Коли ви займаєтеся служінням, у вас є сприятливий спосіб реалізації — зовсім легкий, а не важкий, який легший, ніж техніки та кундаліні-йога. Займаючись служінням, займайтеся служінням, а не роботою, постійно підтримуйте піднесений стан самовіддачі. Уся справа в тому, підтримуєте ви такий стан чи ні. Якщо ви виконуєте роботу, але немає цього стану, то ви просто втрачаєте енергію. Якщо ж ви займаєтеся служінням із самовіддачею, це стає найпрекраснішою безформною практикою.

Коли піде діяч, піде розрізнювальне «я», яке прив’язане до результату, будує надії, плани, має страхи й прив’язаності, тоді проявиться й оголиться чудовий алмаз недвоїстості. Без зусиль, без технік, без концентрації, він раптово проявиться сам собою, якщо ви правильним чином займаєтеся служінням.