Коментар до тексту «Свамі Шивананди. Сила думки»
Думка — це реальна дія. Вона проявляється як динамічна сила. Радісна думка викликає близьку за духом радісну думку в інших людей. Виникнення благородної думки — це могутня протиотрута і протидія злій думці.
Думки здатні передаватися. Думки — це сила. На фізичному рівні ми не розуміємо цього доти, доки не увійдемо в тонке тіло. На тонкому рівні ми починаємо розуміти природу думки. Наприклад, якщо ви добре практикуєте Йогу Сновидінь, ви можете бачити, як варто вам щось уявити, і воно матеріалізується.
Якщо ви займаєтеся візуалізацією ілюзорного тіла і у вас розвинені сіддхі ілюзорного тіла, якщо ви уявите, як із посоха виходить вогонь або блискавка, вона виходитиме в тонкому тілі. А якщо ви уявите небесного воїна, який оточує вас, він з’явиться і захищатиме вас. А якщо ви уявите, як навколо вас створюється захисне коло вогню, усе це проявиться в астральному світі. На цьому ґрунтується візуалізація в ритуальних практиках.
Або якщо ви уявите, як вогняний тризуб летить в іншу людину і встромляється в неї, то тонке тіло цієї людини зазнає удару від елемента вогню, і вона може навіть захворіти. Уся магія ґрунтується на цьому. Але якщо ця людина сильніша за вас і перебуває в глибокій присутності або візуалізує захист, наприклад, райдужний щит, то тризуб не проб’є цей щит, повернеться назад і полетить у вас. Пряма віддача закону карми.
Тому в магії існує принцип, який називається «зворотний удар». Наприклад, якщо відьма або чаклун хоче навести на когось порчу чи завдати астрального удару, вони підстраховуються, знаючи, що якщо щось піде не так, цей удар повернеться назад. Що вони роблять? Замовляють сусідського собаку, сусідську корову, щоб, якщо цей удар піде назад, він повернувся не до них. Це загальновідомо.
Такі люди цілком чітко і ясно уявляють собі силу думки. Тут жодних жартів немає — думкою можна вбити. Також думкою можна зцілити на відстані, захистити, облагодіяти людину, змінити її долю на краще, дарувати їй багатство. Часто в Індії багато Свамі тільки цим і займаються, оскільки люди, приходячи до них, не запитують про дхарму, про те, як їм досягти Звільнення, а запитують, як знайти дружину, як зробити так, щоб донька вийшла заміж, як здобути багатство, як знайти кращу роботу, як зцілитися. І вони дають різні благословення або виконують ритуали. Кажуть, що мало хто просить дхарму, просять про такі речі.
Думка цілком реальна, і ви повинні знати, що, перебуваючи в монастирі та практикуючи, ви повинні дуже серйозно ставитися до самаї, тому що ваша думка може або врятувати іншого, або зашкодити йому.
Вплив думок на оточення
Важливо розуміти, що слід підтримувати чисті й радісні думки. Якщо поруч перебуває людина, яка випромінює нечисті, нерадісні думки, то від таких людей треба триматися подалі. Вони наче хворі — думка подібна до певного вірусу, і він може передаватися. Якщо людина перебуває в похмурому, пригніченому, нечистому стані, то, просто перебуваючи поруч із нею, ви почнете відчувати її ментальну агресію. Ви почнете відчувати не властиві вам думки й образи.
Якщо ви досвідчений практик, то ви, звичайно, будете самозвільняти це, ви помітите, що це не ваші думки, і це почне зникати. А якщо ви слабкий практик, ви підпадете під це і теж через деякий час перебуватимете в такому стані. У цьому разі дуже важливо щонайменше не дозволяти собі заражатися такими думками, мати власну, особисту бхаву, утверджуватися в чистій і світлій бхаві.
Люди, схильні до певного способу мислення, схильні думати, що всі інші теж мислять так само, вони входять у цілий всесвіт такого бачення. Часто, коли я спілкуюся, такі люди кажуть мені: «А ось усі так думають». Я кажу: «Зовсім ні. Я думаю цілком інакше. Це просто ваше бачення».
Це голодний дух може говорити: «Усі такі». Якщо голодному духові дати води, він вип’є її, вона в шлунку перетвориться на вогонь, і він не отримає від цього жодної користі. Усі голодні духи схильні бачити світ очима претів, голодних духів; для них увесь всесвіт виглядає напівзруйнованим, обшарпаним, із вадами, нестачею, незадоволеним. Це всесвіт голодного духа. Навіть якщо ви хочете щось пожертвувати голодному духові, він це зіпсує. Ви дасте йому гроші — вони загубляться, дасте їжу — вона скисне, дасте воду — вона стане каламутною, непридатною для пиття; він захоче випити, але горло вузьке. Поки ці карми не очистяться, таким істотам важко допомогти. Це просто бачення.
Те саме стосується й бачення богів пристрасті. Дасте богові пристрасті воду — він візьме її в руки, і вона стане нектаром. Дасте колючий кущ — він стане конвалією або лотосом. Дасте йому мідяк — він стане кошиком золота. Дасте камінь — цей камінь стане самоцвітом. Дасте шапку — шапка стане короною. Дасте плащ — плащ стане розшитою золотом мантією. Що б ви не дали богові, усе стане божественним.
Усі живі істоти мають певний лад думок. Цей лад думок зумовлений їхньою кармою та відбитками. Кожен, перебуваючи в цьому ладі думок, створює цілий всесвіт і розділяє його з іншими істотами. Важливо завжди пам’ятати про це й обирати правильний лад думок. Якщо ми мислимо нечисто, ми вже зараховуємо себе до нижчих істот: до тварин, голодних духів, чортів, служителів пекла тощо. Вони наче вже мають на вас право: «Ти подумав так, отже, ти наш». Це справді так. А якщо ми думаємо чисто, піднесено й правильно, ми зараховуємо себе до богів, і вони бачать, що ми споріднені з ними душі. Якщо ж ми думаємо свято, ми зараховуємо себе до святих. І що більше ми так думаємо, то більше зараховуємо себе до такого класу істот.
Розвиток незалежності мислення
За сприяння розвиненого позитивного мислення ми набуваємо творчої сили. Розвивайте індивідуальність, чиніть опір навіюванням. Не піддавайтеся з готовністю впливу й навіюванню з боку інших людей. Майте почуття індивідуальності. Сильне навіювання, хоча й не впливає на суб’єкта негайно, із часом починає діяти. Воно ніколи не минає непоміченим.
Практикуючи споглядання, ви дедалі більше повинні набувати внутрішньої цілісності, внутрішньої незалежності та здатності самозвільняти будь-які зовнішні впливи. Буває, власні карми навіюють нам, що ми маємо бажання, ми піддаємося цьому навіюванню й утрачаємо усвідомленість. Буває, у медитації з’являються видіння або якісь духи, що намагаються навіяти нам неправильний лад думок. Буває, зовнішня сансара проявляється так, що намагається порушити нашу усвідомленість.
Найвищий спосіб — усе самозвільняти, перебуваючи в усвідомленні, максимально відкриватися Світлу Милості, присутності Вищого «Я» й дозволяти цьому Світлу все розсіювати. Якщо ж цього Світла недостатньо, треба залучати розум, логіку, мислення, аналіз, аналітику, аналітичну сторону розуму, знання філософії, теорії та розглядати все безкомпромісно з погляду Вчення.
Незалежність мислення не означає якоїсь егоїстичної вседозволеності. Навпаки, що незалежніші ви в мисленні, то більше ви порожні й смиренні. Люди, які мають залежність, завжди намагаються щось комусь довести, самоствердитися, бо всередині відчувають, що мало що значать, і завжди намагаються самостверджуватися. Це вказує на низький рівень самодостатності. А людина, що має велику цілісність і самодостатність, дуже смиренна й дуже спокійна. Їй не треба доводити іншим, ким вона є насправді, вона й так це знає.
Одного разу один тибетський учитель потрапив до в’язниці, коли китайці завоювали Тибет, і охоронці-китайці намагалися діяти йому на нерви. Спочатку вони говорили: «Ти негідник, ти прихильник реакційних учень тощо». Побачивши, що він лише усміхається, вони почали казати йому: «Ти такий піднесений учитель, святий, мудрий чоловік», — він знову усміхався. Вони бачать, що він не реагує, і запитують: «Ми тебе й ображали, і вихваляли, а ти все усміхаєшся, невже тобі байдуже?» Він каже: «Насправді все, що ви говорите, неважливо. Чому? Тому що я знаю, хто я. Що б ви не говорили, я знаю, хто я». І все.
Так само, якщо ви утвердилися в істинному природному стані, ви знаєте, хто ви є, і вам не потрібно чути думки інших, щоб це підтвердити. Звідси виникають цілісність і самодостатність. Завдання вчителя — завжди допомогти учневі набути такої цілісності й самодостатності.
Існують псевдоцілісність і псевдосамодостатність, засновані на егоїзмі. Егоїстичні псевдоцілісність і псевдосамодостатність — це самовираження й самоствердження, але це не істина. У душі людина насправді не впевнена й розуміє, що в душі вона сама себе не знає. Вона лише пускає іншим пил в очі, намагається виглядати значущою, обізнаною, мудрою або навіть просвітленою. Істинна самодостатність — внутрішня, вона не потребує зовнішнього самовираження, самоствердження. Ви просто знаєте, хто ви є; неважливо, що там назовні.
Навіювання та інтеграція
Усі ми живемо у світі навіювань. Наш характер щодня неусвідомлено змінюється під впливом спілкування з людьми. Ми неусвідомлено наслідуємо дії людей, якими захоплюємося. Ми щодня зазнаємо навіювань з боку тих, із ким перебуваємо в постійному контакті.
Навіювання — це коли ви дієте неусвідомлено й у розумі створюється відбиток. Але якщо ви дієте усвідомлено, то є такий момент, як інтеграція. Ви просто відкриваєтеся певній енергії й усвідомлено працюєте з цією енергією. Це не має нічого спільного з навіюванням, оскільки у вас є принцип усвідомленості. Ви перебуваєте в самозвільненій недвоїстості, але водночас ви не закриті, ви позитивні.
Багато хто, не маючи справжньої самодостатності й будучи дуже навіюваним, закривається. Вони думають: «Я хоча б якоїсь самодостатності, хоча б якоїсь цілісності набуду, залізу в шкаралупу, у свою мушлю й утримуватиму свою фортецю, щоб мені ніхто нічого не навіяв». Такі люди виглядають дуже критичними. Ця критичність насправді — страх втратити власну маленьку цілісність, якої насправді майже немає. Вони не відкриті, не вміють інтегруватися, займають дуже жорстку, непримиренну позицію, ніби ховаються в якійсь фортеці й звідти іноді висовують носа.
Це також не можна назвати позитивним і правильним. Така людина ніколи не знайде духовного Вчителя, не набуде відданості дгармі, ніколи глибоко не відкриється ані просвітлювальній милості, ані Ішта-деваті, ані святим, ані Лінії Передачі. Вона завжди перебуватиме в обладунках і фортеці, думаючи, що хоча б так збереже якусь незалежність і цілісність. Це інша крайність, це також неправильно.
Інтеграція означає, що ви водночас самозвільнені, повністю цілісні й самодостатні, але водночас повністю відкриті, ви — той, хто приймає, і можете працювати з будь-якою енергією.
Вселенський принцип навіювання
Ми здійснюємо дії відповідно до цих навіювань. Людина, яка не мислить самостійно, підкоряється людині, яка мислить глибоко. Слуга завжди перебуває під впливом господаря, дружина вбирає настанови чоловіка, на пацієнта впливає лікар, студент перебуває під впливом викладача. Звичай — це не що інше, як продукт навіювання. Одяг, який ви носите, манери, поведінка й навіть їжа, яку ви їсте, — усе це лише результат навіювань.
Існують різноманітні навіювання з боку природи. Річки, що течуть, сяюче сонце, запашні квіти, дерева, що ростуть, — усі вони невпинно надсилають вам свої навіювання.
Тут Свамі Шивананда розглядає принцип навіювання як вселенський принцип. Це принцип спанди, принцип дії Маха-майї (шакті). Це не просто певний вплив однієї людини на іншу, це глобальна трансляція енергії Маха-майї. Увесь Всесвіт транслює нам свої смисли, і ми, не будучи самозвільненими, підпадаємо під ці смисли.
Якщо практики здатні розпізнати якісь грубі смисли й, трохи орієнтуючись у цінностях, здатні відокремлювати хибні цінності, а істинним слідувати, то тонших смислів, які транслює Маха-майя, вони ще не розрізняють. Наприклад, існує постійна трансляція часу (парінами). Не бувало такого, щоб ви прокинулися, а наступного дня виявилося, що настало вчора, календар відмотався назад. Час плине чітко лінійно, з минулого в майбутнє. Існує трансляція причин і наслідків. Причина передує наслідку, а не навпаки. Не бувало такого, щоб спочатку ви відчули смак, а потім вкусили яблуко. Усе навпаки.
Існує також трансляція трьох вимірів, п’яти елементів, грубих махабхутів, таттв — усе це різні трансляції енергії Брахми. Всесвіт є результатом мислетворчості Брахми, і відбувається безперервна трансляція, навіювання сансарних законів нашому «я». І доки ми не станемо такими ж тонкими, як сам Господь Брахма, ми не звільнимося від законів сансари, створених Брахмою.
Для Брахми весь Всесвіт подібний до сновидіння для нас. Те, що для нас є сновидінням, для Господа Брахми є Всесвітом. Як у сновидінні наш розум творить різні мислеформи знайомих, друзів або родичів, але вони не мають самобуття, вони ілюзорні, так і глобальний вселенський Розум Господа Брахми творить Всесвіт і живих істот. Ми у Всесвіті Господа Брахми є віртуальними персонажами зі штучним інтелектом.
Але сам факт своєї ілюзорності ми, звісно, не визнаємо, наша ілюзорність здається нам реальністю.
Надприродні сили думки
Надприродні сили — результат дисципліни думок. Сила концентрації та волі дає могутньому окультистові змогу загіпнотизувати всю публіку й виконати трюк із мотузкою. Він підкидає червону мотузку в повітря, навіює глядачам, що зараз підніметься в повітря по цій мотузці, і миттю зникає зі сцени. Але фотознімок нічого подібного не фіксує.
Усвідомте й реалізуйте силу думки. Розкрийте свої приховані сили або окультні здібності. Заплющте очі, зосередьтеся, досліджуйте вищі сфери свідомості. Ви зможете бачити віддалені об’єкти, чути далекі голоси, надсилати повідомлення в далекі краї, зцілювати людей на великих відстанях і миттю переміщатися у віддалені місця.
У тридцяті роки в Бурятії одного разу вирішили заарештувати якогось бурятського шамана й послали по нього кількох бійців НКВС. Коли вони спробували його заарештувати, шаман розділив себе на кілька форм, і ці бійці не знали, яку з форм ловити. У результаті вони не змогли його впіймати. Послали великий загін НКВС, близько сорока осіб. Шаман розділив себе на таку саму кількість ілюзорних двійників і вступив у бій із загоном НКВС. Знову не змогли його впіймати. У результаті вони відмовилися від цієї затії. Сила візуалізації розуму шамана була такою, що він міг створювати безліч ілюзорних двійників. Те саме демонстрували давні арії — Картавір’я Арджуна, Равана.
Здатність транслювати видіння, ілюзорні образи, сиддхи зачарування називається моха-сиддхи або саммохан-сиддхи. Коли ваша мислеформа дуже сконцентрована й дуже яскрава, то за умови зосередження інша людина може побачити її так, ніби вона реальна.
Подолання похмурих думок
Думки, їхнє різноманіття та перемога над ними.
Долайте похмурі думки. Дуже уважно стежте за своїми думками. Припустімо, вами оволоділи похмурі думки, ви відчуваєте депресію — випийте маленьку чашку молока або чаю, спокійно сядьте, заплющте очі, з’ясуйте для себе причину депресії та спробуйте її усунути.
Християнський термін краще вказує на похмурі думки — вони називаються скорботами. Кажуть, що коли людина йде до Бога, то Бог посилає їй скорботи як випробування, доки вона не очиститься. У процесі очищення можуть приходити такі скорботи.
Що це означає? Це означає, що є відбитки з минулих втілень, які вам треба пережити, вам треба пройти через це. Це означає, що в минулих втіленнях ви робили щось неправильно, або думали про когось погано, або займалися чорною магією, або чинили насильство. Якби ви були мирянином, ви б хворіли або у вас були б конфлікти, але в чернецтві, прийнявши обітниці, ви переживаєте все це на розумовому рівні, на рівні тонкого тіла, ментальному або астральному, але все одно треба через це пройти й це пережити.
Не треба цього боятися або робити з цього проблему. Це нормально. Усе, що вам судилося за кармою, ви будете переживати й нікуди від цього не подінетеся. Ви переживатимете це або в Росії, або в Америці, або в Африці, але ви все одно це переживатимете, це у вас на долонях записано, у книзі долі записано, куди ви можете від цього подітися? Не треба через це засмучуватися, треба просто прийняти це як даність.
Практик не робить із цього проблему, і якщо скорботи приходять, він вчиться жити з ними, він вчиться їх приймати й навіть любити їх. Він робить це частиною шляху й частиною споглядання, він як Шива, який може носити на собі змій, і ці змії його не кусають. Або як Шива, який випив отруту, але ця отрута йому не зашкодила. Тому що практик не ставить собі за мету бути якимось захопленим або дуже щасливим, він не таке завдання ставить перед собою, він ставить собі за мету — бути насамперед усвідомленим, вбачаючи найвище щастя в усвідомленні.
А різні бхави, скорботи та інше приходитимуть і йтимуть, і цьому не слід надавати жодного значення, треба просто їх спостерігати. А якщо вони сильні, потрібно виконувати якісь практики, що підтримують розум. Головне — не дозволяти затьмарюватися базовому фундаментальному усвідомленню, пам’ятаючи, що карма не нескінченна, і рано чи пізно на зміну поганим кармам прийдуть прояви заслуг. Учора ви переживали якісь скорботні стани, а завтра ви відчуваєте захват, захоплення, азарт, радість, і все це теж проявляється. Це як зміна дня і ночі.
Методи подолання негативних станів
Роздуми про піднесені ідеї та благородні діяння — найкращий метод для подолання похмурих думок і спричиненої ними депресії. Знову згадайте, що позитивне перемагає негативне. Це великий чинний закон природи. Тепер глибоко налаштуйтеся на думки, протилежні понурим і похмурим, думайте про речі, які підносять ваш дух. Думайте про гарний настрій.
Дуже важливо, проходячи через подібні переживання, вміти з ними працювати. Проходячи через такі переживання, ви зростаєте духовно. Не маючи подібного досвіду самозвільнення грубих або негативних думок, станів, ви завжди будете незрілими, ви завжди будете «плюшевими» йогами. «Плюшевий» йог — це той, хто, практикуючи в хорошій обстановці, радісний, веселий і щасливий. Але варто йому наступити на колючку або зустріти якусь перешкоду, його душа «йде в п’яти» й уся усвідомленість втрачається. Істинний йог має бути вогнедишним драконом, який, розкривши пащу, може проковтнути будь-що, але його вогонь не згасне.
Уявляйте всі переваги прекрасного настрою. Відчуйте, що ви й справді маєте цю якість. Знову й знову подумки повторюйте формулу: «Ом, гарний настрій». Відчувайте: «Я в прекрасному настрої», починайте усміхатися й сміятися. Співайте, іноді це швидко піднімає настрій. Спів чудово проганяє зневіру й похмурий настрій. Кілька разів голосно проспівайте «Ом», побігайте на свіжому повітрі, депресія скоро мине.
Робота із сахасрара-чакрою та астральними перешкодами
Іноді, якщо це мирська людина, можна бачити, що такі стани з’являються в неї через те, що сахасрара-чакра закрита, як кажуть екстрасенси, втрачено зв’язок із космосом. Це так, оскільки сахасрара-чакра — це Брахма-двара — зв’язок з Абсолютом. Канал зв’язку дева-вахіні забезпечує зв’язок фізичного тіла, астрального, ментального й каузального. А якщо сахасрара закрита, то цей канал, звісно, не працює. Він може не працювати через те, що за астрологією настав час йому закритися, працюють нижні чакри, а нижні чакри — це не чакри натхнення. Іноді — через те, що думки інших людей закрили йому сахасрара-чакру. Іноді цей канал не працює, тому що виникають перешкоди від духів-кредиторів. Наприклад, маленький дух сидить навпочіпки на маківці людини, але людина цього не бачить. Таке теж може бути.
У цьому випадку важливо відкривати сахасрара-чакру, наприклад, візуалізувати над головою Ішта-девату, Даттатрейю, який сяє в усій красі, у чистому баченні, з усіма атрибутами, і практикувати Гуру-йогу, розглядаючи Гуру та Ішта-девату як одне ціле, уявляти його як сліпучу форму прямо над своєю головою, приблизно на висоті п’яти сантиметрів.
Кармічні духи-кредитори
Іноді кармічні духи-кредитори, потрапивши в астральний вимір, бувають дуже образливими. Якщо через необережність ви комусь завдали шкоди або образили, вони намагатимуться стягнути з вас цей кармічний борг.
Один учитель, після того як залишив тіло, пробирався крізь Бардо; оскільки він був досвідченим практиком і володів деякими силами, він прямував до міста дакінь, і його супроводжували дві дакіні. Він не проходив тих процесів проміжного стану, що й звичайні люди, але коли підійшов до міста дакінь, з’явилася одна дакіні, махнула рукою, світло зникло, і він не зміг пройти крізь браму. Дві його дакіні-помічниці створили сяйво й знову ввімкнули світло в астральному вимірі. Але з’явилася ця дивна дакіні, махнула рукою, і світло знову зникло. Тоді вчитель сказав: «Чому ти перешкоджаєш мені, не даєш пройти до цього міста?» Дакіні сказала: «Пам’ятаєш, коли ти був ламою і читав лекції, одна стара жінка приходила їх послухати, а ти перешкоджав їй, а потім узагалі наказав мене прогнати. Пам’ятай, та стара жінка — це я. Я була на тебе ображена, і тепер хочу покарати тебе за твою надмірну зарозумілість». Тоді цей учитель розкаявся, попросив у неї вибачення, і дакіні не стала йому перешкоджати.
Так само душі вбитих тварин часто приходять на суд Ями до мисливців, щоб свідчити проти них і вимагати відплати за свої страждання. Якщо таких випадків було багато, вони кажуть: «Подивися, скільки нас було вбито, і ти хочеш знову відправити цю людину у світ людей? Ні, вона заслуговує на пекло». Вони прагнуть напасти на неї, свідчачи проти неї. Духи іноді бувають дуже ревнивими й прагнуть отримати свій борг, тому їх і називають кармічними кредиторами.
Але буває, що ми ще не в Бардо, а у світі людей, тоді як духи перебувають у Бардо, проте вони пам’ятають, адже духи можуть жити і тисячу років, і дві тисячі років. Вони можуть прагнути стягнути свої борги ще за нашого життя. Через це й виникають перешкоди.
Методи усунення перешкод
Один зі способів усунути перешкоди — виконати манасіка-пуджу, зробити ментальне підношення. Ви візуалізуєте вівтар, візуалізуєте щедрі підношення, і навіть якщо не бачите якихось істот, що чинять перешкоди, ви запрошуєте їх: «Прийміть мої підношення. Я каюся, якщо образив вас, і прошу вибачення», — та робите щедрі підношення, уявляючи коштовності, напої, їжу, одяг, пахощі тощо. Зробивши такі підношення, ви відчуєте, як астральна ситуація гармонізувалася.
Хороший практик, який перебуває у присутності, не потребує манасіка-пуджі. Він просто своєю брахма-бхавою, зануреністю в глибину божественної гордості настільки змінює простір, що всі істоти отримують передачу цієї брахма-бхави, природно насичуються й повністю задовольняються. Кажуть, що коли святий перебуває в самадхі, то в радіусі п’яти миль усі живі істоти в астральному світі також входять у самадхі.
Практика пратіпакша-бхавани
Це метод пратіпакша-бхавани раджа-йогів, це найпростіший метод. Метод силового керування похмурим настроєм за допомогою вольових зусиль, настанов і контролю емоцій дуже напружує волю, хоча й є найефективнішим. Він потребує величезної сили волі. Звичайним людям це не під силу. Метод витіснення або заміщення негативного почуття шляхом заміни його на протилежне, позитивне почуття дуже простий. Протягом дуже короткого часу небажане почуття зникне; практикуйте цей метод і відчуйте самі.
Іноді можна читати тексти, щоб усунути певні мислеформи, які чинять перешкоди. Якщо людина духовно сильна, то, читаючи мантри або тексти, вона може випромінювати сильне світло й розсіювати цілі астральні завіси та хмари.
Був один святий. Одного разу, подорожуючи, він зустрівся з одним брахманом. Цей святий навчався у дуже високого духовного вчителя, і коли вони розмовляли, брахман сказав: «Якщо хочеш, ставай моїм учнем». Цей чоловік відповів: «Я зліз із коня, а ти пропонуєш мені сісти на віслюка». Це зачепило брахмана. Він сказав: «Ну, давай перевіримо наші знання». Виявилося, що брахман знає менше, ніж учень цього святого вчителя. Але брахман усе одно не здався і сказав: «Те, що ти краще знаєш філософію і тексти, ще нічого не означає. Уночі побачиш, хто з нас більш просунутий». Уночі в цього учня почалися проблеми: літали ритуальні предмети, падав посуд, і він відчував дуже сильний тиск. Він звернувся до свого Гуру й сказав: «Коли я читаю тексти, цього не відбувається. Варто мені відволіктися — виникає така ситуація». Гуру сказав: «Брахман виконує якісь обряди, щоб зашкодити тобі». Учень запитав: «Що ж робити?», учитель відповів: «Я дам тобі текст, тобі потрібно буде залізти в бочку й читати цей текст, накрившись кришкою». Він читав його три дні, а на третій день відбувалося щось зовсім жахливе — дув вітер, дерева виривало з корінням, стіни хиталися, до нього в сарай, де він практикував, залетів магічний кинджал, який літав по всьому сараю, але не міг у нього влучити, тому що той був захищений цією бочкою. Оскільки цей кинджал не знайшов своєї цілі, він повернувся назад і вразив брахмана.
Навіть якщо ви кілька разів зазнаєте невдачі, продовжуйте. Через кілька сесій і в міру опанування практики ви досягнете успіху. Так само працюйте й з іншими негативними думками та почуттями. Якщо ви відчуваєте страх, думайте про любов. Якщо ваші думки сповнені ревнощів, думайте про користь доброзичливості та великодушності. Якщо у вас напад меланхолії, згадайте якусь надихаючу сцену, яку ви бачили деякий час тому, або викличте в пам’яті якийсь захопливий епізод. Якщо ваше серце зачерствіло, подумайте про милосердя; якщо вами оволоділа хіть, думайте про переваги статевого утримання. Якщо ви хочете обманути, подумайте про чесність і прямоту; якщо у вас напад скупості, думайте про щедрість і щедрих людей. Якщо ви відчуваєте безрозсудну пристрасть, думайте про розрізнення та Атма-вічару.
Важливість віри та образного мислення
Дуже важливо вміти залучати тонке тіло, уяву. Якщо ви добре залучаєте образне мислення, у вас усе виходить набагато швидше й краще. Якщо ви виконуєте якусь садхану Кундаліні-йоги, потрібно уявляти, що ви є практиком Кундаліні-йоги, у вас з’являються дардрі-сіддхі, енергія пробуджується, ви входите в самадхі. Потрібно буквально живо це бачити. Тоді ваші пранаями, мудри, бандхи й асани будуть дуже ефективними. Якщо ви практикуєте Йогу ілюзорного тіла, потрібно буквально відчувати, що ви володієте таким ілюзорним тілом і у вас усе виходить. Іншими словами, потрібно мати сильну віру в те, що ти робиш.
Наприклад, людина практикує якусь санкальпу чи садхану й думає: «Може вийти, а може й ні». Це неправильний підхід. Ви повинні сильно вірити в метод.
Якщо ви приймаєте чернечі обітниці, ви повинні вірити у свої обітниці, ви не повинні думати: «Може, я буду хорошим монахом, а може, й ні. Чи вийде в мене?», ви навіть таких думок не повинні допускати. Ви повинні думати: «Я буду найпрекраснішим, найкращим монахом або послушником». А якщо ви не впевнені, отже, у вас слабка віра. Якщо ви йдете в ретрит, не потрібно думати: «А раптом у мене не вийде?», ви повинні думати: «Швидше сонце й місяць змінять свої орбіти, ніж у мене не вийде в ретриті». Такою має бути ваша віра. Ідучи по пожертви, ви не повинні думати: «Чи зможу я зібрати пожертви, чи не зможу?» Ви повинні йти, наче ріг носорога: «Там, де йду я, пожертви просто течуть рікою, я лише встигаю підставляти обидві руки, сумку, мішок для пожертв і ще проповідую, захоплюючи за собою нових монахів».
У віруючої людини земля «горить» під ногами в хорошому сенсі, і боги її благословляють. Людина зі слабкою вірою — це завжди істота, залежна від карм; нею керують его, карми та інші речі. Якщо ви практикуєте зцілення, ви повинні мати сильну віру в те, що ви неодмінно зцілитеся. Чому? Тому що світ складається з віри. Віра — це глибинний сенс, що лежить в основі творення всього Всесвіту. Коли Брахма творив Всесвіт, він глибоко вірив у реальність цього Всесвіту, тому він здається таким реальним усім живим істотам. І якщо ми хочемо щось сотворити або створити, ми також повинні сильно вірити.
