Невимовність Нірвани та інтеграція філософських систем

Коментар до тексту «Сутра. Питання Мілінди. Книга третя. Питання десяте. Про Нірвану»

«Шановний Нагасено, ти вживаєш слово Нірвана, але чи можна описати обриси, або вигляд, або вік, або розміри цієї Нірвани, виходячи з будь-якого порівняння, доказу, причини чи підстави?

Нірвана ні з чим не порівнянна, володарю. Тому неможливо описати ані її обрисів, ані вигляду, ані віку, ані розмірів, виходячи з будь-якого порівняння, доказу, причини чи підстави».

Нірвана як мета духовного шляху

Нірвана — це синонім Брахмана, стан Тур’ї або Тур’ятіти, тобто це наша мета. Коли ви медитуєте, ви піднімаєтеся до першої дг’яни й приблизно починаєте зрівнюватися свідомістю з богами сфери Кама-локи. Потім піднімаєтеся до другої дг’яни, третьої дг’яни й свідомістю зрівнюєтеся з богами Сварга-локи та Махар-локи. Потім піднімаєтеся до рівня четвертої дг’яни, зрівнюєтеся свідомістю з богами Джана-локи. Потім піднімаєтеся до п’ятої, шостої дг’яни, рівня нескінченного простору, і зрівнюєтеся свідомістю з цими богами. Нірвана — це далі, це сьома, восьма, те, що перебуває на восьмій і далі. Тобто це саме споконвічне Світло, сам недвоїстий Брахман.

У буддійській класифікації зазвичай Нірвана більше пов’язується з порожнинністю (Шуньєю). У ведантичній класифікації також є поняття Брахма-нірвана та Шуньята, і це описується в деяких сутрах, агамах. Однак на ній не робиться акцент, оскільки Шунья — це лише один з аспектів Абсолюту. Брахман має безліч аспектів, і казати, що Брахман — лише сама порожнеча, це все одно, що казати, що якийсь монах — це носій сірої курти. Крім того, що він носить сіру курту, у нього карі очі, він знає Мандук’я-каріку, сидить у падмасані годину, добре танцює, чемпіон із шахів, входить до інструкторської мандали кшатріїв. У нього багато якостей, і казати, що цей послушник або монах — лише носій курти, не зовсім правильно. Це лише одна частина якостей. Ось такий погляд ведантичної традиції на порожнинність.

Утім, поняття порожнинності, Порожнечі та Нірвани — це законний термін ведантичної філософії. Тобто це не запозичений термін із буддійської філософії, це законний, її власний, рідний термін. З цього приводу навіть існує стаття одного вченого-сходознавця, індолога. Ті індуїсти, які слухали його, дотримуючись поглядів Двайти та Вішішта-двайти, були дуже здивовані. А тим, хто дотримується погляду Адвайти, чого дивуватися — для них це звичайне, рідне, природне поняття.

Нірвана в різних філософських школах

Нірвана в дуалістичних системах філософських шкіл Двайти та Вішішта-двайти не розглядається, оскільки вона закриває ці філософські школи, вона не дуже зручна для них. А для нас це рідна філософія, лише з неї все й починається. Це базова точка відліку, базова опора та фундаментальний Ішта-девата, це все. Інше питання, що ми дуже багато говоримо про творче самопроявлення, маніфестацію Нірвани. Це не застиглий стан порожнинності, як стверджують прихильники самої лише Порожнечі, а здатність до випромінювання, до еманацій, до вібрацій, до прояву спанди.

Ті ж, хто сильно прив’язаний до імені та форми, перебуває у двоїстості, у диспутах ніколи не можуть витримати такого аргументу. Вони кажуть: «Джива — це джива, Шива — це Шива, і ніколи їм не бути разом». Тоді ви дістаєте дротик Індри й кажете: «А що відбувається з дживою під час Маха-пралаї? Куди вона дівається, коли всі імена та форми розчиняються?» Це дуже сильний аргумент, ніхто не може його відбити. Вони починають казати: «Джива зливається із Шивою», тоді наводимо другий аргумент: «А якщо джива зливається із Шивою, отже, всі розмови про вічність взаємин душі й Бога у двоїстості — це фарс, ілюзія, якщо в момент Маха-пралаї вона все-таки зливається з ним? Невічне не може бути винятком під час Маха-пралаї. Отже, це не вічний стан, вічним станом ми можемо визнати лише те, чого не зачіпає Маха-пралая. А те, чого не зачіпає Маха-пралая, — це тотожність дживи та Шиви. Це Адвайта, монізм».

Виходячи з цього, ми можемо сказати, що монізм включає в себе системи Двайти й Вішішта-двайти, але Двайта й Вішішта-двайта не включають у себе систему монізму. Один аргумент Маха-пралаї вільно розсіює всі аргументи Вішішта-двайти й Двайти. Інше питання, що ми також можемо дуже легко інтегрувати Двайту й Вішішта-двайту. Ми говоримо, що Двайта й Вішішта-двайта мають місце у двох аспектах. По-перше, вони є певними стадіями зрілості душі на шляху її сходження до Абсолюту. А по-друге, вони виражають форму ігор Абсолюту. Тобто Абсолют не перебуває постійно в Маха-пралаї, Абсолют не зависає в порожнинності, Він знову розділяє себе на дживу й Шиву, Він знову грає у двоїстість, і тут відкривається все поле для Вішішта-двайти.

Ми можемо прийняти Двайту й Вішішта-двайту з поправкою на те, що її серцем є Адвайта. А Вішішта-двайта й Двайта є формою творчої гри, її маніфестацією. Іншими словами, дваїтинам і вішішта-дваїтинам ми можемо вказати на глибину й велич їхньої власної філософії, не заперечуючи її, а лише звеличуючи. Просто ми можемо вказати на ту глибину й велич, яких вони самі не розуміють. Чому вони їх не розуміють? Тому що, аби зрозуміти глибину величі філософії Двайти й Вішішта-двайти як ліли Абсолюту, треба пізнати недвоїстість, порожнинний аспект. Не можна його заперечувати, треба його поважати й реалізувати. А якщо ми просто його заперечуємо й не поважаємо, отже, ми не розуміємо власної глибини. Тоді як маніфестації, як еманації всі види філософських учень прекрасні, правильні й закономірні, кожен на своєму місці.

Діалог про природу Нірвани

«Але ж Нірвана існує, шановний Нагасено. Ні, я не згоден із неможливістю вказати її обриси, вигляд, вік і розміри, виходячи з будь-якого порівняння, доказу, причини чи підстави. Будь ласка, обґрунтуй мені це».

«Добре, володарю, я наведу обґрунтування. Скажи, володарю, океан існує?»

«Так, шановний, океан існує».

«А якби хтось, володарю, запитав у тебе: "Скільки, володарю, в океані води й скільки в океані мешканців?", як би ти відповів на таке запитання, володарю?»

«Якби хтось, шановний, запитав мене: "Скільки, володарю, в океані води й скільки в океані мешканців?", то я сказав би ось що, шановний: "Не про те ти, чоловіче, питаєш, так узагалі не можна ставити запитання. Такі запитання залишають без відповіді. Знавці мирських наук океан не виключали, неможливо виміряти кількість води в океані чи порахувати істот, які його населяють". Ось таку відповідь я дав би, шановний».

«А чому б ти дав таку відповідь, володарю? Адже океан існує. Слід було б порахувати й назвати число: стільки-то в океані води, стільки-то істот населяє океан».

«Не вийде, шановний. Усе це поза межами можливого».

«Ось, володарю, як неможливо виміряти кількість води в океані чи порахувати істот, які його населяють, хоча він і існує, так само, володарю, неможливо описати ані обриси, ані вигляд, ані вік, ані розміри Нірвани, виходячи з будь-якого порівняння, доказу, причини чи підстави, хоча вона й існує. І навіть якби хтось, наділений надзвичайними силами, володарю, своєю думкою зміг виміряти кількість океанської води й порахувати істот, які населяють океан, то й цей володар надзвичайних сил, володарю, своєю думкою не зміг би описати ані обриси, ані вигляд, ані вік, ані розміри Нірвани, виходячи з будь-якого порівняння, доказу, причини чи підстави».

Три аспекти Сахадж’ї

Брахма-нірвана — це Аді Сахадж’я. Аді Сахадж’я означає фундаментальний Ум у його природній таковості до того, як ми його пізнаємо. Аді Сахадж’я існує ще до того, як ми народилися, і неважливо, знаємо ми про нього чи ні. Припустімо, якщо є якийсь кінь або собака, він також перебуває у стані Аді Сахадж’ї, неважливо, що в нього таке тіло й карма, його сутнісне Світло — це однаково Аді Сахадж’я.

Якщо ми пізнаємо Нірвану через расу, це даршан Сахадж’ї, коли в нас відбувається певний спалах ясності або самадхі в медитації. Потім ми повинні виношувати цю расу. І коли стан Нірвани стає нашим безперервним станом і досягає кульмінації та реалізації, це Пурна Сахадж’я, реалізований природний стан.

По суті, у глибині, даршан Сахаджа, Аді Сахаджа і Пурна Сахаджа — одне й те саме, але за плодами результати, звісно, різні. Тут усе залежить від того, чи включений суб’єкт, ми як суб’єктивне усвідомлення, у розуміння та усвідомлення Нірвани. Собака і Будда перебувають у Нірвані, у самій сутності, але плід у них різний. Плодом собачого усвідомлення є тіло собаки, прагнення бігати, просити їжу. Плодом усвідомлення Будди є реалізація нескінченної Свідомості та здатність до еманації незліченних ілюзорних тіл. Плодом усвідомлення Нірвани Брахмою-творцем є здатність творити нові всесвіти. Плодом усвідомлення Нірвани Індрою є здатність бути царем Тридцяти Трьох Богів.

Попри те, що всі живі істоти занурені в Аді Сахадж’ю, Пурна Сахадж’ю, результат різний. Пурна Сахадж’ю (Сахадж’ю Плоду) і Даршан Сахадж’ю (Сахадж’ю Шляху) мають лише арії, достойні, благородні істоти, ті, які ведуть садхану. Припустімо, істоти нечистих світів, прети, тварини, звичайні люди не мають Даршан Сахадж’ї, відповідно, не мають Пурна Сахадж’ї, тобто не мають смаку Нірвани й не мають плоду Нірвани. Святі, сиддхи, ріші та будди мають і смак Нірвани, і плід Нірвани.

Отже, починаючи з погляду, ми йдемо до смаку Нірвани, а потім — до плоду.

Приклад із безобразними богами

«Слухай далі, володарю, ще одне обґрунтування, з якого також зрозуміло, що неможливо описати ні обрисів, ні вигляду, ні віку, ні розмірів Нірвани, виходячи з будь-якого порівняння, доказу, причини або підстави, хоча вона й існує. Скажи, володарю, чи є серед богів так звані безобразні боги?»

«Так, високодостойний, відомо, що серед богів є й безобразні боги».

«Чи можна, володарю, описати обриси, або вигляд, або вік, або розміри цих безобразних богів, виходячи з будь-якого порівняння, доказу, причини або підстави?»

«Ні, високодостойний».

«Отже, володарю, безобразних богів немає?»

«Є, високодостойний, безобразні боги, але ні обрисів, ні вигляду, ні віку, ні розмірів їхніх, виходячи з будь-якого порівняння, доказу, причини або підстави, описати неможливо».

«Ось, володарю, як неможливо описати ні обрисів, ні вигляду, ні віку, ні розмірів безобразних богів, виходячи з будь-якого порівняння, доказу, причини або підстави, хоча вони й існують, так само, володарю, неможливо описати ні обрисів, ні вигляду, ні віку, ні розмірів Нірвани, виходячи з будь-якого порівняння, доказу, причини або підстави, хоча вона й існує».

Принцип самозвільнення та неописовість Абсолюту

Тут ми розуміємо логічне осмислення принципу самозвільнення. Брахма-нірвану, стан Абсолюту, неможливо описати, виходячи з логічних засновків, законів логіки, категорій, понятійного розуму, філософських систем, теорій і доктрин. Таким є погляд. Такий погляд — це фундамент, який дає нам змогу рухатися далі.

Багато людей інтелектуально й концептуально дуже добре описують Бога. Вони можуть наводити дуже сильні аргументи й цитувати писання напам’ять. Залежно від того, як вони це роблять, люди їм вірять або не вірять. Але для нас це не аргумент, це лише зріз на рівні логіки, відносний вимір. 

Коли ми говоримо про погляд, то доходимо до найвищого погляду — невимовності. Услід за невимовністю настає самозвільнення. Це не означає, що ми не використовуємо понятійний апарат. Є такі люди, які кажуть: «Я медитую», запитуєш: «А на що ви медитуєте?», «Це неможливо висловити словами», і на цьому все закінчується. «А які у вас переживання дг’яни?», «Це неможливо висловити словами». «А на чому ви зосереджуєтеся?», «Це неможливо висловити словами». Такі люди теж є. Вони самі собі закривають шлях духовного зростання, тому що багато речей можна висловити словами у відносному вимірі, якщо не йдеться про погляд. Саме погляд недвоїстості неможливо висловити словами. Але те, що ми переживаємо, цілком можна описати, оскільки ми ще нечасто перебуваємо в недвоїстості.

Але коли йдеться про Нірвану, ми відразу підводимо до неможливості визначення. Услід за неможливістю визначення настає самозвільнення. Якщо ми дійшли згоди щодо неможливості визначення, то будь-які спроби визначити й навісити концептуальні ярлики мають розбитися об цю тезу неможливості визначення. Від цього моменту етерналізм закінчується, починається істинна внутрішня Дгарма, Дгарма Сахадж’ї, споглядальна Дгарма. Ми зламуємо розум і виходимо на рівень не-розуму. Рівень не-розуму — це неконцептуальне усвідомлення.

Коли йдеться про неконцептуальне усвідомлення, то ми говоримо не про логічні аргументи й не про сукупність накопичених знань, а про стан. Ти або перебуваєш у цьому стані, або не перебуваєш, і важливо, наскільки ти в ньому перебуваєш і добре орієнтуєшся, наскільки добре можеш його проявити. Ось що зараховується. Це можна зрозуміти лише тоді, коли ти вже відійшов від етерналістської точки зору.

Тут у певному сенсі закінчуються теоретичні диспути, догмати кліриків і починається обмін ясністю, обмін розумінням. Поки ви ще не дійшли до цієї точки, триває боротьба канонів, концепцій, ортодоксальних теорій, але щойно ви підійшли до цієї точки, усе це закінчується й починається порівняння рівнів ясності, розуміння, зануреності в неконцептуальну усвідомленість, гнучкості та здатності проявити. Усе інше вже не має значення.