Коли ви медитуєте, дуже важливо навчитися розрізняти розпливання і збудженість. Якщо ви не відзначаєте у свідомості, коли з’являються розпливання і збудженість, то, звичайно, ви робите помилки в медитації. Коли розпливання і збудженість помічаються, то ви застосовуєте уважність і пильність. Уважність – стан, коли ви зосереджені на об’єкті; пильність – стан, коли ви перевіряєте своє зосередження на об’єкті.
Уважність подібна до охоронця, який постійно стоїть біля воріт на сторожі, пильність подібна до начальника охоронця, який перевіряє, чи не заснув той. Так само ви перевіряєте себе під час концентрації.
Далі ми поговоримо про практику з шакті-янтри, про процеси, пов’язані з енергією.
Очищення каналів
Перші кілька років найголовніше — добре очищати канали й відчувати течію вітру в тілі. Коли ви очищаєте канали, ваше тіло зазнає трансформації, можна сказати, що відбувається трансмутація нечистих пран у чисті. Іноді це супроводжується переживаннями, які не дуже приємні. І тексти попереджають про такі переживання, яких не потрібно лякатися, наприклад зубний біль, головний біль, свербіж у тілі, загострення хронічних захворювань. Усі ці переживання пов’язані з тим, що вітри в якихось частинах активізуються, і в тих місцях, де були засмічення, ці засмічення дають про себе знати. Це відбуватиметься доти, доки всі прани не почнуть вільно циркулювати тілом.
Найменше досягнення успіху в практиці керування вітром – це здатність переживати дардрі-сіддхі й нектар. У монахів, наприклад, у тримісячному ретриті буде тижневий ретрит із досягнення дардрі-сіддхі й нектару. Дардрі-сіддхі проявляються, коли прана й апана об’єднуються, тому тіло починає здійснювати стрибки під час пранаями. Нектар виникає, коли достатньо енергії піднімається до маківки, і тоді з піднебіння сочиться особливий містичний секрет. Це мінімальний критерій, що вказує на успішність вашої практики з керування пранами.
Практика чандалі
Після того, як ці два критерії досягнуті, виникає можливість практикою чандалі, тобто обертанням енергії по колу, підняти багато енергії до маківки. Тоді проявляються наступні критерії – бачення світла, зупинка дихання і виходи тонкого тіла через маківку. Усі ці критерії, необхідні в практиці, переживаються один за одним. Наступний критерій – це безперервна свідомість.
Можна сказати, що це мінімальні критерії в досягненні кундаліні-йоги, щоб іти до ще вищих щаблів, про які ми говоритимемо пізніше. Наприклад, я пояснював одній матаджі всі ці щаблі. Вона сказала: «Але це не є моєю метою!» Ви спочатку вчення вивчіть, щоб зрозуміти, що ж є вашою метою. Коли ви практикуєте, ви ж не повинні робити це навмання, ви повинні точно знати, які кроки слід здійснити, а також які переживання при цьому виникають. В абсолютному сенсі нашою метою є Ясне Світло, але у відносному сенсі в нас є тіло, від якого ніяк не відвернутися. І тіло діє за своїми законами, у нього є канали, прани. Хочете ви чи ні, ці переживання відбуватимуться з вами, якщо ви правильно практикуєте.
Тобто переживання, пов’язані з каналами, вітрами, бінду, тонким тілом – це просто супутній феномен, який супроводжує практику будь-якого практикуючого. Це як певний ступінь святості. Коли в тебе мінімальний ступінь святості, ти не відчуваєш нектар, але вже думаєш, що святий. Але ти святий тільки на рівні свідомості. Коли в тебе вищий ступінь святості, ти вже відчуваєш цей крапельний нектар і прану, що рухається каналами. А коли ти святий ще вищого рівня, ти можеш входити у Світло, і твоє тонке тіло може виходити через будь-яку чакру. Це означає, що ти святий не лише на рівні свідомості, а також і на рівні прани.
Вісім відчуттів на перших етапах практики
Розрізняють вісім відчуттів, які відносять до розряду нормальних на перших етапах виконання вправ.
Тепло: буває дуже гаряче і пече до болю.
Холод: іноді тривалий озноб.
Оніміння, мурашки: ніби по окремих частинах тіла бігають або повзають комахи, іноді з різною швидкістю або різного розміру.
Коли у вас очищуються бічні канали, Іда і Пінгала, ви відчуваєте, що вас кидає або в жар, або в холод. У вас може бути відчуття застуди, підвищення температури. При цьому свідомість буде доволі ясною, у тілі буде достатньо енергії. Таке хворобливе відчуття, що нагадує застудне, може бути під час практики пранаями.
Свербіж: буває настільки нестерпним, що хочеться буквально роздерти шкіру.
Легкість: іноді повна втрата ваги й відчуття втрати тіла.
Коли удана-вайю активізується, у вас виникає відчуття легкості тіла, наче ви йдете, ледве торкаючись землі. Навпаки, коли апана-вайю активізується, виникає відчуття важкості, наче ви ледве пересуваєте ноги. Наприклад, існують методи раджа-йоги, коли ви можете поєднуватися з елементом землі й посилювати вагу тіла. А коли ви концентруєтеся на удана-вайю, тіло стає легким, тому можна ходити по колючках, болотах, шипах. Однак на початкових етапах, коли контролю над вітром немає, це може виникати спонтанно, мимовільно. Якщо займатися пранаямою дві години на день, такі переживання будуть дуже плавними, не яскраво вираженими, і виникатимуть вони в невеликій кількості. Але якщо ви починаєте займатися пранаямами, асанами по вісім годин на день, а чандалі практикувати по шість годин на день, то такі переживання можуть бути сильними. У нашому стилі ми практикуємо асани м’яко, у помірній кількості, щоб переживання не були дуже різкими.
Важливість поступової практики та робота з підсвідомістю
Чому ще важливо так практикувати? Коли ми практикуємо з енергіями, також змінюється наше сприйняття. Вітри входять у центральний канал, і ми опиняємося все ближче й ближче до підсвідомості. Як ви знаєте, підсвідомість — це світ образів, у якому безпосередньо бажання проявляють себе. Підсвідомість не контролюється суспільством або поверхневою свідомістю. І якщо в підсвідомості у вас є таємні бажання або емоції, то вони виражають себе прямо, їх важко стримувати, якщо ви недосвідчені.
У поверхневій свідомості ви можете думати: «Ну, мені цього хочеться всього лише трохи». Але якщо ви в підсвідомості, то виникає таке відчуття, що вам цього хочеться більше за все на світі, що ви більше нічого знати не хочете, наче те, чого вам хочеться, представляє стан усього всесвіту. Для недосвідченої людини так діє сила підсвідомості. Тому, якщо ви не навчилися самозвільняти свої думки й бажання, не рекомендується йти ще глибше, тобто з астрального тіла в план каузального тіла. Каузальне тіло — це план причини підсвідомості, тобто того, що стоїть вище підсвідомості, — спостережного усвідомлення, яке взагалі не має бажань і якихось коливань. Якщо ви не навчилися самозвільняти, вам буде важко справлятися з такими проявами підсвідомості, тому виникатимуть великі перепади в емоційному стані.
У писаннях кажуть, що монахів і відлюдників пристрасті спокушають більше, ніж мирян, тому що в мирян є певні якорі, прив’язки до поверхневої свідомості. Наприклад, коли монах практикує в ретриті кундаліні-йогу, його рівень енергії підвищується. У нього немає прив’язок у вигляді фіксованих ідей поверхневого інтелекту; оскільки він тривалий час зосереджується на внутрішніх даних, такі внутрішні якорі його більше не стримують. У цьому разі стримувальним якорем має стати самозвільнення, спостережна свідомість, яка, переживаючи що завгодно, проте не чіпляється ні за що й здатна не надавати нічому значення. І тоді наша практика кундаліні-йоги просуватиметься без труднощів.
Додаткові відчуття та феномени в практиці
Розпирання, важкість: неможливо відірвати ноги від землі.
Слизькість: враження таке, ніби шкіра слизька, як лід. Інтенсивність відчуття залежить від багатьох факторів, але передусім від стану організму як фізичного, так і емоційного.
Окрім цього трапляються феномени й відчуття, пов’язані з певними захворюваннями або просто зі змінами у фізичному тілі та еволюціонуванням поточного.
Наприклад, у людини була якась хвороба, пов’язана зі статевими органами (хронічне запалення передміхурової залози або якась інша), яка перебігала у млявій формі з порушенням прани, але яка не минула. Якщо така людина починає концентруватися на свадхістана-чакрі, то в цій ділянці в неї через деякий час з’явиться біль. Але якщо вона продовжить концентруватися, з часом канали очистяться, відповідно, карма також зникне, тому біль мине.
Коли рівень йогіна посилюється, він періодично починає відчувати різні болісні ділянки у своєму тілі. Він розуміє, що це спазмовані, стиснені ділянки в каналах, де вітер не може вільно рухатися, тому іноді це відчувається болісно. Але він знає, що якщо очистити канали, то вітер рухатиметься по всьому тілу, застояні прани почнуть вільно циркулювати й омивати всі органи, і тоді всі болісні відчуття в тілі зникнуть.
Я чув, що в одного йогіна, коли він у ретриті виконував пранаяму, з вуха постійно тек гній. Це карма асурів у вішуддха-чакрі, тобто нечисті прани вивільнялися таким чином. Він дуже інтенсивно робив одну з просунутих пранаям, годин по шість-вісім на день.
Температурні відчуття та балансування каналів
Ми коротко розглянемо найпоширеніші з них. Отже, якщо сонячний і місячний канали в організмі не збалансовані, то практик може відчувати холод або тепло. Концентрація енергії у звичайних і середніх центрах зазвичай викликає відчуття теплого або гарячого кульки. За правильного виконання певних енергетичних практик та інтенсивного набору енергії з довкілля іноді виникає таке відчуття сильного жару, що його важко витримати, частішає серцебиття, починається рясне потовиділення. На певних етапах практики в деяких виникають відчуття різної температури правої та лівої долоні або правої та лівої половини тіла. Це пов’язано з тим, що одна половина в нас більше сонячна, а друга – місячна. Існують методики, практики, які дозволяють розвинути й закріпити такий ефект. У давні часи вони використовувалися в бойових системах. Однією рукою можна було обпекти супротивника, як вогнем, іншою – обдати холодом. Іноді кілька днів практик відчуває озноб, починає кутатися, але все одно не може зігрітися. Тоді треба більше практикувати. Це свідчить про перебудову в організмі, що почалася. Іноді після виконання певних практик виникає відчуття настільки різкого холоду, що здається, ніби кров холоне в жилах. Лякатися такого стану не треба. Не треба намагатися переривати його штучно. Це означає, що, попри припинення виконання вправи, у тілі продовжують відбуватися зміни. Треба продовжувати практику або просто перетерпіти такий стан. І після цього ви підніметеся на наступний щабель у розвитку свого організму. Відкриття активних точок супроводжується відчуттям мурашок, що бігають по тілу, або свербежу. Якщо ці точки десь, особливо на голові й руках, були заблоковані, то свербіж може бути просто нестерпним. Зазвичай такі інтенсивні відчуття швидко минають, і практик після цього починає відчувати полегшення й легкість у цій ділянці. Він може через неї ніби дихати. Іноді відчуття мурашок супроводжуються вібрацією цих зон, але не постійною, а такою, що ніби накочується хвилями. Такі відчуття радше цікаві, ніж дискомфортні, але іноді вони можуть межувати з больовими, що свідчить про дуже інтенсивне відкриття точок. Після цього здається, що тіло стало пористим і продувається наскрізь. У такому разі, поки ви не зріднитеся з цими відчуттями, краще утриматися від купання в холодній воді та контрастного душу. Легкість, невагомість виникає в тому випадку, якщо вам під час вправ вдається забути про себе, тоді ви переходите в інший стан, коли тіло вам не заважає і не обмежує ваше сприйняття, ваші відчуття.
Перехід до переживання блаженства
Якщо ви практикуєте, то через деякий час такі незвичайні відчуття минають, і замість них починають виникати різні види блаженства. Канали очищуються, рівень енергії підвищується, і ви починаєте відчувати блаженство в тілі, яке супроводжує вас постійно. Це блаженство описане в текстах, воно буває чоловіче або жіноче, блаженство пран або блаженство наді. Наприклад, воно може виникати у свадхістана-чакрі й супроводжуватися мула-бандхою та уддіяна-бандхою, які відбуваються довільно. Це вказує на те, що енергія піднімається і трохи входить у центральний канал. Блаженство може виникати в муладхара-чакрі й розтікатися вгору по спині, від нирок до лопаток. Воно може виникати в пупку, маніпура-чакрі, і переживатися як блаженство, що нагадує відчуття під час споживання їжі, тільки більш витончене, яке дає веселощі й радість. Блаженство в анахата-чакрі проявляється як блаженство від любові або радості, від зустрічі з друзями; воно вас охоплює і дає тонкий стан піднесення, подібний до тонкого божественного екстазу. Блаженство у вішуддха-чакрі проявляється як стан азарту. Блаженство аджна-чакри та сахасрара-чакри проявляється як стан безпричинної радості.
Тобто на ступені, коли канали очистилися й подолано всі вищеперелічені труднощі, виникає інша спокуса – різні переживання блаженства. Іноді практикуючому настільки добре, що йому хочеться постійно сміятися, танцювати або співати.
Робота з важкістю та легкістю в тілі
Відчуття важкості виникає через невміння розслабитися й прийняти правильну позу, і тоді незвичне положення різних частин спричиняє важкість або біль, оніміння чи інше. Так само і під час входження в образ та наповнення енергією всього тіла.
Для того щоб відчувати легкість і невагомість у тілі, слід уміти відпускати себе й входити в присутність. Щоразу, коли ви не фіксуєтеся на фізичному тілі й можете відпустити свій ум на свободу, дозволяєте собі розширюватися, ви обов’язково входите в присутність, а це завжди дає фізичному тілу легкість. Легкість виникає тому, що вітри з усіх бокових каналів підтягуються і починають циркулювати центральним каналом (сушумною). Сушумна теж усередині містить іду й пінгалу, тільки на тоншому рівні. Тобто два бокові канали існують обабіч центрального, але коли вітри сходяться і входять у центральний канал, то всередині сушумни також є власні іда й пінгала. Це чітріні-наді й брахма-наді, які на тонкому рівні також представляють сонячну та місячну енергію. І коли вони циркулюють, йогін переживає дуже глибокі стани ясності, його тіло не відчувається.
Розпирання в чакрах і його причини
Наповнення енергією викликає також відчуття розпирання: пальці можуть набрякати, їх важко зігнути, набрякають ноги. З часом починає відбуватися рівномірний розподіл енергії в усьому тілі.
Розпирання іноді може бути в чакрах. Коли ви практикуєте концентрацію або циркуляцію вітру, а якась чакра засмічена, то це може супроводжуватися таким розпиранням. Наприклад, якщо в людини забита анахата-чакра, у неї постійно буде стан покашлювання, що є ознакою засмічення в анахата-чакрі. Якщо забиті канали не ефірного тіла, а на рівні астрального тіла, то енергія зупиняється в анахата-чакрі. Якщо така людина відчуває любов до Бога, відданість та інші піднесені стани, то на рівні грудей у неї буде червона пляма, у неї завжди буде відчуття горіння в ділянці грудей.
Рамакрішна, щоб перевірити, чи бачила людина Бога, просив її показати грудну клітку, щоб перевірити, чи була активізована її анахата-чакра. Якщо в людини була така червона пляма, він казав: «Так, точно, ти бачив Бога». І це справді так. Наприклад, мої груди протягом кількох років постійно були червоними в цій ділянці через те, що вітер в анахата-чакрі працював дуже інтенсивно.
Якщо ж прани нечисті й свідомість не може їх сублімувати, то іноді можуть виникати стани невеликої важкості в ногах і навіть набряклості. Наприклад, у людини муладхара-чакра працює дуже сильно, у неї виникає безпричинний гнів, але вона не встигає його звільняти й об’єднувати зі спогляданням. Тоді цей гнів, замість того щоб підніматися центральним каналом і циркулювати, буде йти вниз і відкладатися в неї в ногах. І вона відчуватиме, що в неї набрякають ноги. Це не дуже приємний стан. Якщо ж вона якимось чином позбудеться гніву, то в одну мить знову відчує в ногах легкість.
Стани прани дуже залежать від свідомості.
Енергетичні феномени та видіння
Відчуття вібрації часто пов’язане з надходженням енергії ззовні та проходженням енергії каналами. Іноді здається, що в тілі знаходяться гудячі дроти. Закладання вух, гул, як у літаку під час зміни висоти польоту, пов’язані з отриманням великої кількості енергії ззовні та її надходженням у мозок. У майбутньому практик отримає здатність чути звуки й розмови на дуже великій відстані. Спалахи світла перед внутрішнім зором пов’язані з активізацією в області аджна-чакри, коли в цю зону надходить достатня кількість енергії. Видіння, образи або спілкування з божествами, святими, бесіди з ними, картини з різних епох земного життя, картини інших світів, голоси, світло тощо – на перших щаблях усе це є моделями нашого мозку, свідомості, психіки, базується на наявній інформації на свідомих і підсвідомих рівнях.
На перших щаблях, коли ми переживаємо такі видіння, це не обов’язково видіння якихось святих чи божеств. І навіть коли ми їх бачимо, не потрібно надто зваблюватися. Іноді форми прекрасних видінь можуть набувати звичайні духи.
Прийняття форм божеств і видіння
У тантрах написано, що йогіни, щоб приборкати когось або підкорити якихось ворогів, можуть набувати форми божеств, яким поклоняються ці вороги. Наприклад, одного разу мусульмани вирішили завоювати Індію, і тоді один йогін набув форми мусульманського пророка й проявив себе на небі, зупинивши таким чином мусульман.
Так само, якщо ми бачимо якесь божество, це не означає, що ми бачимо істинну форму цього божества, це може бути просто якийсь прояв. Наприклад, одна матаджі бачила Саї Бабу, який приходив на кухню допомагати готувати коржі, при цьому він ще покурював і поводився дуже розкуто. Вона здивувалася, що таке може бути. А уявіть, що це побачила б людина, яка щиро поклоняється Саї Бабі, але в якої ще є свої забруднення. У результаті в її астральному тілі створився б певний образ святого Саї Баби.
Тобто, якщо ми поклоняємося чомусь, шануємо, вступаємо в самаї, наші тонкі канали випромінюють тонкі стани свідомості, які набувають форми тих божеств, які нам найбільше звичні. І їх можна бачити досить часто. Зрозуміло, вони мають певний стан мудрості, оскільки це тонкі стани розуму. Однак йогін намагається все самоосвобождати й не надто спокушається, коли бачить щось.
Наприклад, одна черниця часто контактувала з Бабаджі, але щось мені не подобалося в цих її контактах. Скільки я не намагався прояснювати її свідомість і підняти на вищий рівень, вона була захоплена й вірила, що контактує зі справжнім Бабаджі. Коли я подивився, з яким саме Бабаджі вона контактує, то виявилося, що це кілька істот, які набувають такої форми. Один із них був духом невисокого рівня, який, простіше кажучи, морочив їй голову.
Йогін має завжди критично дивитися на все й думати так: «Мене цікавить тільки порожнеча, світло, безкінечний простір». Це те, у чому неможливо помилитися. А все, що пов’язане з видіннями, ім’ям, формою, може дуже добре водити нас за носа.
Ставлення до феноменів і видінь
Усе це не є істинним, це не більше ніж феномени, не слід на них акцентувати увагу, хоч би якими цікавими вони були. Видіння й відчуття весь час змінюватимуться, оскільки це пов’язано зі змінами тіла та свідомості. Якщо приділяти увагу таким феноменам, то можна легко зійти з дороги, що веде на вершину, і ніколи не досягти кінцевої мети. Це можна порівняти з трасою, якою ви їдете в машині, і яку потрібно подолати за певний час. За вікнами миготять різні пейзажі, ви можете ними милуватися, відкладати їх кудись у свою пам’ять, але при цьому стежити за основною дорогою й пам’ятати про кінцеву мету вашої подорожі.
Зазвичай так кажуть: «Побачив щось? Це ні погано, ні добре, тому продовжуй практику. Пережив якийсь досвід? Це ні погано, ні добре».
Якщо ви зупинятиметеся на кожній новій ділянці й виходитимете, щоб оглянути околиці, то може так статися, що ви застрягнете на самому початку шляху, не підозрюючи про те, що все це лише початок, переддень, а далі – інші краєвиди, інше сприйняття. Ви ризикуєте заблукати, безнадійно запізнитися або взагалі не доїхати до місця. Вашого життя може не вистачити на те, щоб досягти мети подорожі. Пам’ятайте, це всього лише ілюзії, не звертайте на них уваги, не потурайте своїм слабкостям і бажанням доторкнутися до незвичайного.
Слабкості високого й низького порядку
Існують слабкості так званого високого порядку, бажання доторкнутися до незвичайного. Існують також слабкості нижчого порядку, що походять із наших власних забруднень. Наприклад, коли ви довго концентруєтеся на анахата-чакрі, у вас можуть виникнути переживання, пов’язані з родичами: прив’язаність, любов, почуття провини, каяття, бажання попросити пробачення в мами за щось або до кінця з’ясувати стосунки з залишеною в миру коханою тощо в цьому роді. Це все просто канали анахата-чакри, не слід їм потурати. Навпаки, якщо гнів та інші подібні емоції були пригнічені, то тепер вони можуть проявитися.
Один буддійський практик просидів у ретриті дев’ять місяців. Сталося так, що якимось чином ретритні правила були порушені, і йому з великої землі (він практикував на острові) передали звістку, що через вісім місяців після того, як він пішов у ретрит (він був мирянином), його покинула дружина й вийшла заміж за іншого. Тоді замість теми ретриту він почав сходити гнівом і ненавистю. На дев’ятому місяці він вийшов із ретриту й попрямував до вчителя з проханням підказати, як йому вбити суперника, з яким йому зрадила дружина. Учитель сказав: «Ти увійшов у неправильний стан, тому ретрит для тебе закінчується».
Тобто ми можемо переживати багато чого, але ми нічому не повинні потурати, думаючи, що так проявляються якісь наші нечисті карми, які ми просто маємо спостерігати. Якщо не вдається їх спостерігати, то слід викликати протилежні відчуття, миттєво перебудувавши свою свідомість. Метод протилежного відчуття називається пратипакша-бгавана, тобто якщо виникає ненависть або гнів, то треба викликати протилежне почуття (любов, співчуття тощо) і відразу уявити, що ви любите цю людину. Якщо виникають сексуальні образи, захопленість розуму, то слід викликати почуття безпристрасності, повної байдужості. Застосовуючи такий підхід, можна впоратися з усіма внутрішніми даними.
Больові відчуття під час практики
Больові відчуття можуть бути спричинені кількома причинами. Якщо практик здоровий, і в нього з’являється достатньо енергії, яка піднімається вгору до ділянки голови й аджна-чакри, то перше – біль виникає під час активізації нервової системи в ділянці третього ока та під час його відкриття, а також під час активізації й відкриття точок верхньої частини голови по периметру. Це підготовка тіла до можливості майбутнього виходу душі.
Несильний, ниючий біль може виникати в грудній клітці, якщо ви інтенсивно займаєтеся кумбхаками, пранаямами, а особливо під час практики бхастрика-пранаями. У цьому разі потрібно зменшити навантаження на анахата-чакру, знизити тривалість затримки дихання й кількість технічних практик. Якщо ж ваші енергії вільно йдуть угору до голови, то біль може виникати в районі чола, аджна-чакри. Це вказує на вузькі канали, через які вітер не може вільно проходити. У цьому разі потрібно більше уваги приділити анулома-вілома пранаямі, віпаріта-карані, підйому й опусканню енергії. Якщо ви піднімаєте енергію надто швидко, можуть виникати не надто приємні відчуття. У цьому разі потрібно зосередитися на тому, щоб підйом і опускання відбувалися максимально плавно.
Якщо ви затримуєте енергію під час підйому й опускання або концентруєтеся, то для того щоб вітер не накопичувався в цій ділянці, потрібно просто уявляти, як він переднім каналом опускається вниз живота, тобто потрібно виконувати другу частину чандалі – опускання й зосередження енергії внизу живота.
Хвороби й енергетичні процеси
У другому випадку больові відчуття виникають, якщо в практика є або були які-небудь захворювання, травми, операції тощо. У цьому разі больові відчуття неминучі. Зупинимося на цьому докладніше.
Стани, пов’язані з хворобами практика.
Перше. Больові відчуття.
З погляду традиційної медицини, на будь-якій ділянці локалізації захворювання, теперішнього чи минулого, спостерігається звуження або закупорка каналів, якими циркулює енергія. Це спричиняє застій або непрохідність енергії крізь цю ділянку, а разом із нею і порушення циркуляції крові. Такий стан каналів можна порівняти з руслом пересохлої річки, коли лише в найглибших місцях ще залишається волога. Під час практики в організм починає ззовні надходити енергія. У міру її накопичення вона автоматично перетікає на ті ділянки, де її бракувало. Відбувається перерозподіл енергії. І коли вона починає проходити через звужену або закупорену ділянку каналу, людина відчуває біль. Про це кажуть: «Енергія бореться з хворобою». Біль може бути різної інтенсивності та тривалості.
Перше. Буває так, що гострий біль виникає під час занять у залі або вдома і швидко минає, не відновлюючись у майбутньому. Це означає, що людина отримала достатньо енергії, щоб одразу, ніби ривком, пробити важкопрохідну ділянку каналу. Тоді хвороба починає відступати.
Друге. Буває, що біль, який виникає, схожий на звичайне загострення хвороби і триває довго, іноді кілька днів або тижнів, але варто припинити практику, і біль минає. Так буває у випадку тривалих хронічних захворювань. Іноді при цьому починає боліти все. Це означає, що у вас занадто багато порушень в організмі, і напевно він перенасичений ліками, а накопичення енергії відбувається повільно. Тоді потрібен час, щоб перемогти хворобу і вивести весь бруд, ліки, шлаки, солі тощо. Тому в жодному разі не можна припиняти практику. Треба дати можливість енергії довести процес лікування до одужання, до кінця, адже при будь-якому лікуванні хвороба часто загострюється, а потім настає одужання.
Це не означає, що щойно ви починаєте практикувати з енергією, ви будете відчувати різні болі та інші неприємні стани. Якщо в людини достатньо заслуг, а її духовна карма чиста, то вона переживає такі процеси практично безболісно й непомітно. Тобто тут не потрібно бути аж надто недовірливим.
Гармонізація енергії та інші переживання
Існує універсальний спосіб, який дозволяє гармонізувати енергію. Це практика шат-чакра-йоги, пов’язана з концентрацією на нижніх чакрах. Коли ви звикаєте концентруватися на чакрах і відчувати при цьому, як легко прана циркулює тілом, ви відчуваєте, як за допомогою кожної чакри можна відрегулювати будь-яку ділянку свого тіла до чудового стану. Для вас у принципі механізм саморегуляції в будь-яких ситуаціях зрозумілий.
Інші переживання, з якими може зіткнутися практик, – сильні розгойдування, інтенсивні рухи, інтенсивні вібрації. Вони виникають, коли вітер сильно піднімається під час технічних практик із поверхневими каналами або при пробудженні кундаліні, якщо у вас хороша падмасана. Можуть виникати нудота або позиви до блювання, якщо підйоми енергії в людини різкі й незбалансовані, однак вони відразу ж минають.
Через деякий час ми стаємо вправними в переживанні різних енергетичних станів і можемо їх регулювати. Загальний принцип такий, що в будь-яких станах ми намагаємося, якщо це пов’язано з підйомом енергії вгору, опускати енергію переднім каналом і накопичувати її в районі йоністхани. Ми завжди практикуємо так, щоб заземлюватися і відчувати зв’язок нижньої частини тіла із землею.
Коли ми знаємо всі ці принципи, наші енергії виходять на новий рівень, і тоді різні негативні та неприємні відчуття змінюються блаженством, а потім виникають різні види містичного досвіду. По суті, містичні переживання стають для йогіна частиною його фізіології, тобто це вже не розглядається як щось містичне, а розглядається як щось настільки ж природне, як сон або їжа. Наприклад, відчувати прану в чакрах і згущувати її там, дозволяти їй вільно циркулювати тілом, здійснювати виходи в тонкому тілі, відчувати нектар – усе це з часом стане частиною вашої фізіології у фізичному тілі.
Підтримання чистоти каналів
Таке тіло і таке чисте переживання енергії є основою для поглиблення практики споглядання й успіхів у самадхі. Тому кожен йогін має знати, як мати чисті канали, як завжди тримати прани під контролем, а якщо вони забруднилися, то як їх очищати. Істинний йогін не допустить забруднених каналів, а тому не відчуватиме сильних бажань. Він завжди пильнує себе так, щоб його канали були очищені, кумбхака мала пристойну тривалість, прани були збалансовані, енергетичний стан був добрим, а тіло було сильним. Він ніколи не допустить відчуття важкості в животі через переїдання або засмічення свадхістана-чакри, коли сексуальне бажання долає, але ти нічого не робиш для запобігання цьому. Він не допустить відчуття несвідомого засинання і тамасного пробудження, відчуття важкості в ногах при засміченій апана-вайю, відчуття втрати енергії при еротичних сновидіннях уночі, кумбхаки тривалістю тридцять п’ять секунд на вдиху. Істинний йогін такого в принципі ніколи не допустить. Він завжди намагається підтримувати себе в хорошій формі й очищати те, що в його силах.
Запитання і відповіді
Запитання: Чи справедливо те, що в процесі очищення сукупність карм, які є в тілі, образи й думки мають спливти саме в такому порядку? Це неминуче чи вони можуть розчинитися як акарма? Чи все залежить від методу?
Це все індивідуально, тому що в кожного різні карми. Це також залежить від ступеня інтенсивності практики й методу, який практикуєш. Деякі люди можуть практикувати одні й ті самі методи, але мати різні результати. В одного не буде жодних проблем, тому він одразу увійде в самадхі, а інший відчуватиме, як його кидає то в жар, то в холод. Це все дуже індивідуально, хоча загальні тенденції приблизно схожі в певних груп людей. Загалом усе залежить від того, до якої категорії йогінів ви належите: дів’я, віра чи пашу. Тут описувалися досвіди для пашу. Віра відчує легку вібрацію в хребті, тепло в тілі, у нього трохи поболить голова, і він увійде в самадхі. Дів’я одразу буде в екстазі відчувати блаженство в тілі. Це різні типи темпераменту.
Запитання: «Наприклад, практикується один метод, і в процесі очищення відчувається біль у колінах. А якщо все-таки практикувати інший метод, який діятиме тонше, то чи буде цей біль неминучим? Чи може бути таке, що цей біль не відчується або відчується, але дуже слабо, тобто карма в корені зживеться?»
Треба розглядати конкретно кожен метод. Наприклад, якщо ви будь-що вирішили сидіти в падмасані, то у вас болітимуть коліна, тому що ви таким силовим методом очищаєте апана-вайю. Але якщо ви сидітимете не в падмасані, а в сукхасані, виконуючи сахіта-кумбхаку, то у вас не болітимуть коліна. Це все залежить від застосовуваних підходів. Якщо ви сидите в позі ріші, то ваші забруднення в каналах можуть дуже м’яко й гармонійно сублімуватися та увійти в центральний канал, хоча це займе більше часу. Тобто на це запитання не можна однозначно відповісти. Результат залежить від побудови лінії практики й від багатьох інших чинників. Кожна лінія практики неповторна й дає якісь різні відтінки відчуттів. Але принцип такий: якщо канали в якійсь ділянці засмічені, то вони все одно викликатимуть відчуття неправильної або слабкої циркуляції енергії. Чи очистите ви їх шат-чакра-йогою, сахіта-кумбхакою, сидінням у падмасані, спогляданням у позі ріші або шамбхаві-мудрою — це справа техніки.
Наприклад, у людини засмічена свадхістана-чакра через те, що вона п’ятнадцять років вела сексуальне життя, не сублімуючи енергію, а потім прийшла в монахи. Коли вона приступить до практики, у неї ця ділянка буде забита, тому їй буде важко сидіти в падмасані, і в неї будуть труднощі під час сахіта-кумбхаки, постійно виникатимуть болі, а під час підйому енергії з’являтиметься сильне сексуальне бажання. Але якщо вона робитиме по тридцять хвилин на день ашвіні-мудру сахіта-кумбхаку, віпаріта-карані, то приблизно через два роки апана-вайю очиститься, тому все це мине. І щоб енергія не ввергала у стрес, слід піднімати її вгору й опускати вниз уздовж хребта так, як ми це робимо під час чандалі. Тоді карма нижніх світів очиститься, і біль зникне. Тобто вона виникатиме лише під час дуже довгого сидіння в падмасані або під час сильних технічних практик, а за звичайних навантажень вона більше не відчуватиметься. Якщо людина просто сидить і концентрується на свадхістана-чакрі, то в неї буде відчуття обертання у свадхістана-чакрі, яке розтікається по всьому тілу й до колін, а також відчуття розкриття каналів і циркуляції прани. Таким чином вона теж може очистити карму. Якщо вона робить тренування вітру або віпаріта-карані, то відчуватиме, як висхідний вітер розкриває канали в м’язах, вони звільняються, тому починається циркуляція енергії. Іншими словами, енергію можна очистити різними методами. І таких методів існує дуже багато.
Запитання: Коли відбувається концентрація на чакрах і розкриваються засмічення в каналах, то відчуття вібрації в каналах стає сильнішим, ніж відчуття чакри. У цьому випадку увагу потрібно залишати на чакрі чи перемикати на ці засмічення?
Відчуття вібрації в каналах сильніше, ніж вібрації в чакрі? А які вібрації в каналах відчуваються?
«Важкість або біль».
Продовжувати концентруватися на чакрі. Спробувати трохи переносити увагу всередину, ближче до центрального каналу. Якщо це хребет, то ви концентруєтеся на пелюстках, на кшетрам, тобто на поверхні тіла. Але ви можете спробувати трохи зсунути точку концентрації ближче до сушумни й дослухатися до відчуттів, а потім знову пересувати до кшетрам. Є різні школи йоги, і деякі рекомендують концентруватися на кшетрам, під шкірою, на пелюстках чакри, на зовнішніх поверхнях, а є ті, які рекомендують концентруватися ближче до центрального каналу, тобто в глибині тіла. Ми концентруємося на кшетрам, але якщо виникає те, про що ви запитуєте, то можна переносити увагу глибше, продовжуючи утримувати об’єкт концентрації.
На вищих етапах практики, коли ви оволодіваєте присутністю і можете переносити її в низ живота, у куприк, у маніпура-чакру і в анахата-чакру, ви можете очищати канали силою самої лише присутності. Це найвеличніший спосіб керування своїми пранами.
Очищення каналів в усвідомлених сновидіннях
Запитання: А можна, якщо досягнеш усвідомленості в сновидіннях, очищати канали в усвідомленому сновидінні? Чи буде це ефективніше, ніж під час неспання? Кажуть, що дві хвилини там можуть дорівнювати тижням або місяцям очищення тут.
Очищаючи тонке тіло, ви очищаєте лише тонкі прани в тілі. Можливо, якісь грубі канали ви так одразу й не очистите, але тонкі прани за допомогою усвідомлених сновидінь можна досить швидко очистити.
За рахунок чого прани очищаються самі по собі, без технік? За рахунок витончення свідомості. Якщо ви викликаєте в собі витончені бхавани, чисте бачення, то канали очищаються самі по собі, навіть якщо ви взагалі не робите жодної техніки. Щоправда, це метод не такий швидкий, він потребує років витончення свідомості. Наприклад, у мирському житті всі ви зустрічали витончених людей, таких вишуканих, рафінованих мирських богів. Це дуже рідкісні люди — боги пристрасті. Вони не обов’язково практикуючі, однак мають точене тіло, вишукані манери, дуже мудру мову. Це певні великі художники, скульптори, музиканти, поети тощо. Їхні прани тонкі, вони не відчувають таких сильних бажань, як звичайні мирські люди. Їх не збивають вібрації нижніх чакр, тому під час малювання їхня рука не тремтить, і вони можуть виводити витончені лінії. Їхні прани підкоряються їхній ясності. Це означає, що їхня витончена свідомість без технік контролює енергію. Вони навіть не займаються йогою, а просто за кармою мають таку структуру тіла і прану, такий стан витонченості.
Ми теж звертаємо увагу на те, щоб мати таку витончену свідомість.
Практичні питання щодо пранаями
Питання: Якщо під час виконання пранаями відчуваєш болісні відчуття в анахата-чакрі, але цей біль терпимий, усе-таки краще знизити навантаження чи продовжувати практикувати?
Слід знизити навантаження до зникнення болісних відчуттів. Болісні відчуття свідчать про те, що пропускна здатність анахати ще не така, щоб довго утримувати кумбхаку. Треба зберігати комфорт під час практики доти, доки наді не очистилися, але трохи докладати зусиль за межами цього комфорту. Коли ваші канали очистяться, ви не відчуватимете дискомфорту навіть при затримках у три хвилини під час тригодинних і чотиригодинних пранаям. Це також буде для вас комфортним і сприйматиметься як певна розвага. Але поки канали не повністю очищені, не слід форсувати події, викликаючи дискомфорт у тілі.
Питання: Що може бути наслідком цього форсування?
Усі ті переживання, про які ми говорили, у більшій кількості, ніж це потрібно. Є, звичайно, віра-йогіни, герої, які, форсуючи події, думають: «Ну, нічого страшного. Зате я швидко переживу трансмутацію». Вони за місяць досягають самадхі світла, безперервної свідомості. Гуру належить до такої категорії. Але загалом учням рекомендується практикувати м’якше, тобто витратити більше часу, але мати більшу стабільність у практиці.
Питання: Чому при концентрації на будь-якій чакрі постійно розпирає анахату?
Це вказує на те, що анахата-чакра у вас провідна, що канали там найширші, але вони також мають і засмічення. У цій чакрі вітер накопичується в більшій кількості, тому практики, пов’язані з анахатою, у вас виходитимуть краще, ніж інші. Але при очищенні каналів це зникне. І ще важливо під час концентрації концентруватися не розумом, не головою, а відчувати чакру тілом. Тоді вітер збиратиметься там.
Особливості концентрації на точці
Питання: Є настанови про те, що при концентрації на точці, наприклад, слід не звертати уваги на виділення слизу. Але як бути, якщо виділяються сльози, виникає сильна різь, очі печуть так само сильно, як коли чистиш цибулю? За допомогою сліз відбувається очищення, тому не потрібно звертати на це уваги? Чи треба припинити концентрацію?
Якщо у вас сильний дискомфорт, ви можете припинити концентрацію. Однак ці настанови дані для того, щоб увійти в дх’яну; тобто поворухнешся — зруйнуєш дх’яну, не звертатимеш уваги — глибше увійдеш у медитацію. Якщо це вас не відволікає від дх’яни, можна продовжувати. Якщо ж ваш розум збуджується, якщо ви втрачаєте концентрацію, то краще зупинитися й перечекати.
Питання: Чому рекомендується концентруватися на кшетрам, а не на корені чакри?
Це пов’язано з тим, що треба спочатку очистити цю ділянку в чакрах, перш ніж проникнути до сушумни. А на коренях чакри, тобто ближче до центрального каналу, потрібно концентруватися пізніше, коли в чакри збільшується пропускна здатність. Якщо ми робимо це від самого початку, то пелюстки в чакрах наче ще не активізовані, канали не розкриті. Тобто ми намагаємося одразу проникнути через чорний хід, але в нас не буде вільного проходу для енергії.
Питання: Скільки часу потрібно змішувати прану під час глечикового дихання, наприклад, при затримці в тридцять секунд? Наприкінці затримки чи постійно під час затримки?
Ви вдихнули, м’яко штовхнули прану вниз, підтягнули апану вгору, злегка упакували енергію й тримаєте її нижче маніпури ці пів хвилини. А якщо вона виходить з-під контролю, то стисканням нижніх воріт, легким штовханням діафрагми або легким підтягуванням удіяни контролюєте її далі. Тобто ви від самого початку змішуєте, а потім здійснюєте лише контроль трьома замками.
