Коментар до тексту «Свабхава-упадеша-чинтамані»
Як ви знаєте, на шляху лінії споглядання ви займаєтеся переважно оголеним усвідомленням. Відкриття оголеного усвідомлення є основою для подальших практик. Поки ми його не відкрили, наше розуміння дхарми буде ілюзією, слова вчителя будуть ілюзією, сприйняття Трьох коштовностей і духовного шляху — все буде представлене в неясному світлі. Відкриття оголеного усвідомлення наближає нас до бачення реальності такою, якою вона є. Це самий початок, але це вже наближення до розуміння суті речей. Доти, доки оголене усвідомлення не розкрито, ми перебуваємо на стадії концепцій, ми перебуваємо в невіданні, в ілюзії, оскільки спокушені концептуальним мисленням.
Оголене усвідомлення розкривається саме за допомогою лінії споглядання. Коли ви розкрили оголене усвідомлення, для вас виникає розуміння вашого «Я». Не можна сказати, що у вас виникає повне розуміння, тому що це лише початок, але ви приблизно знаєте, в якому напрямку працювати. Ви знаєте, що вчення — внутрішнє, а не зовнішнє, тому можете правильно інтерпретувати настанови вчення.
Логіка нашої практики в праджня-янтрі приблизно така: спочатку ми медитуємо на принцип усвідомлення, на ум, на «Я», потім ми медитуємо «Я — Бог», наприкінці ми медитуємо «Бог», тобто вже немає жодного «Я», а є лише Абсолют. Приблизно таким чином розвивається принцип усвідомленості згідно з трьома лініями практики в праджня-янтрі.
Спочатку ми повинні відкрити принцип усвідомленості, природи Уму, розкрити принцип «Я». Але ми не повинні задовольнитися цим станом, тому що просто розкрити оголене усвідомлення — це зовсім нічого не означає. Багато хто вважає це певним досягненням, але насправді такий стан дозволяє стати трохи більш усвідомлюючим, перестати бути несвідомим. На цій стадії дуже важливий принцип самаї та Гуру-йоги, тому що щойно ми починаємо підбиратися до «Я», відкривати природу свідомості, наш егоїзм може зрости, клеші можуть активізуватися. Ми ніби починаємо підбиратися до кореня Буття, тому дуже важливо мати щось надособистісне, щось, що перевершує наше мале «я», тому що, як сказав один монах, «світ стає легкою здобиччю в руках моїх мирських бажань».
Завдяки практиці санкальпи ми відкриваємо принцип «Я» і виявляємо, що в нас з’явилася вівека (розрізняюча мудрість). Розрізняюча мудрість дозволяє нам відділяти принцип чистого «Я єсмь» від тіла, емоцій, думок, навіть від своєї волі, від ахамкари, від буддхі. І ми розуміємо, що чисте «Я» у своїй основі ні з чим не пов’язане, тому ми стаємо трохи більш вільними, невразливими. Коли ви відкриваєте принцип оголеного усвідомлення, ви знаходите цей довгоочікуваний внутрішній центр. Ваше серце трохи спустошується, і вже ні радість, ні горе не можуть вас вразити. Якщо все-таки вас вражають радість або горе, то це означає лише одне: принцип оголеного усвідомлення поки що для вас загадка.
Три стадії духовного розвитку
Що відбувається далі? Далі ми практикуємо з метою трансцендувати це відчуття «Я», повністю віддати його чомусь вищому, вийти на надособистісний рівень. Тому настає черга практики божественної гордості, коли ми медитуємо не тільки «Я», а «Я є Абсолют». При цьому наша медитація, звісно, неконцептуальна. Стадія божественної гордості означає постійне поєднання оголеного усвідомлення з бхавою доти, доки вона не почне повністю зливатися.
Нарешті, коли бхава настільки просочує свідомість, що витісняє залишкове відчуття ототожнення з «я», то настає останнє переживання — це просто стан «Абсолют», тобто без «я». Ця стадія називається самовпізнаванням.
Такими є три стадії у вченні, які називаються «самозвільнення оголеним усвідомленням», «самотрансценденція», тобто вихід за межі себе, і «самовпізнавання». Цим трьом стадіям відповідають три лінії практики, яких ми дотримуємося:
- лінія споглядання (наприклад, із санкальпами);
- лінія божественної гордості, коли ми утверджуємося в чистому баченні;
- лінія простору.
Стадії реалізації божественної гордості
Стадія очищення (раса):
збільшення співчуття, любові, творчої свідомості.
Якщо ви правильно практикуєте, то, як мінімум, очищаєтеся. Минають роки, і у вас поступово починають витіснятися нечисте бачення й нечисті думки, а натомість цього виникає щось чистіше й піднесеніше. Завдяки практиці божественної гордості та чистого бачення це відбувається особливо ефективно.
Як відомо, існує два виміри: нечистий вимір (сансарний) і чистий вимір (чисте бачення). У нечистому сансарному вимірі люди відчужені від принципу першоджерела, вони перебувають не в спогляданні, а в подвійственному розумі та клешах, вони зумовлені кармою. Чистий вимір — це вимір тонкої ясності, де живі істоти занурені в присутність, клеші їх не терзають. Це вимір, де живі істоти, кожна на своєму рівні, перебувають у мандалі, тобто у священному просторі. Можна сказати, що чистий вимір — це простір сакрального бачення, простір священного, створений не з грубих елементів, а з тонких, чистих елементів, нероздільних зі спогляданням.
Хтось може подумати, що аналог чистого виміру в християнстві — це Рай, Небеса. Це може бути так, а може й не так, бо для нас головний критерій чистого бачення — це поєднаність із недвойовим усвідомленням. Іншими словами, звичайні Раї, у яких присутня подвійність, нас не особливо цікавлять. Чисте бачення відрізняється від них тим, що там існує присутність недвойовості, і енергії, які проявляються в чистому баченні, пов’язані саме із зануреністю в недвойовість. Коли ми розуміємо цей принцип «чистого» і «нечистого», подальша практика виглядає просто — це перехід із нечистого виміру в чистий. Цей перехід відбувається через зміну свідомості, витіснення якихось нечистих аспектів і проявлення чистих.
зростання чистого бачення гуру, святих, братів і сестер по дхармі та світу загалом;
збільшення відданості, самовіддачі;
зменшення чіпляння, надій, страху, прийняття й відкидання, поділу на чисте і нечисте, поглиблення рівнісності, одного «смаку» всіх явищ;
розвиток гнучкості розуму.
Коли ви правильно ведете практику, у вас поступово проявляється інша істота. Ви не створюєте її візуалізацією, вона проявляється природно, спонтанно, без якихось штучних побудов, а просто завдяки перебуванню в присутності. Наприклад, якщо ви правильно споглядаєте і правильно практикуєте налаштування на божественну гордість, то автоматично має зростати принцип чистого бачення. Ви починаєте прозрівати, що усвідомленість — це не лише порожнеча, але усвідомленість також пов’язана з принципом енергії, з маніфестацією, тобто це інша сторона Абсолюту. Ці енергії, залежно від ступеня усвідомленості, можуть розглядатися в чистому баченні або в нечистому. У чистому вигляді енергії розглядаються як тонші, творчі, такі, що походять від божеств. У міру вашої практики божественної гордості чисте бачення зростає, а якщо воно не зростає, то треба знайти, де допускається помилка.
Наприклад, коли ви бачите людину, ви знаєте, що це людина тільки в одному ракурсі, а в іншому ракурсі це божество, принаймні через неї проявляються якісь божественні енергії. Ви починаєте сприймати ці божественні енергії як частину вашої реальності, вони вам відкриваються так само природно, як відкриваються людські взаємини. У нечистому баченні є монастир і монахи, тобто кілька людей, які живуть особливим чином. У чистому баченні сангха — це проєкція божественних світів, у яких розгортаються незбагненні ліли. У нечистому баченні гуру — це просто людина середніх років, яка дуже начитана, має досвід медитацій і дещо знає більше, ніж ви. У чистому баченні гуру — це еманація Абсолюту, шакті-авеша-аватар, який має місію поширити дхарму богів. Це лише один із ракурсів. У ще чистішому баченні гуру — це Брахман, який веде свою лілу. У нечистому баченні учень — це просто колишній мирянин, який вирішив іти шляхом практики, бореться з бажаннями, має обмеження. У чистому баченні учень — це прояв енергії певного божества, певної родини, що входить у мандалу гуру.
Іншими словами, коли ми практикуємо принцип чистого бачення, божественну гордість, у нас розкривається зовсім нове сприйняття реальності, проявляється новий ракурс. І залежно від того, якими очима ми бачимо, так реальність і проявляється. Іншими словами, якщо ви бачите в людині божество, вона буде божеством для вас; якщо ви бачите в ній людину, вона й буде людиною, бо все залежить від установки у свідомості, оскільки світ є не чим іншим, як відображенням нашої власної установки у свідомості. Знаючи цей секрет, ми свідомо плекаємо в собі звичку сприймати світ саме з позиції чистого бачення. Це, як мінімум, корисно для дхарми.
Наприклад, учні якось сказали Міларепі: «Міларепо, ймовірно, ти є переродженням якогось великого святого, якщо можеш так практикувати». Міларепа сказав: «Чи є я переродженням великого святого, чи я якийсь прета (голодний дух), але якщо ви розглядатимете мене в абсолютному сенсі, то отримаєте користь для своєї практики».
Якщо зростає ваше розуміння принципу божественної гордості та чистого бачення, ваша відданість і самовіддача збільшуються, тому що хибне «я» (ахамкара) знаходить бхаву, знаходить великий об’єкт, з яким можна інтегруватися. Ваші чіпляння, надії та страхи теж зменшуються, тому що великий центр усього також виявляється. Ваша гнучкість, інтуїтивна свідомість і творче бачення світу поглиблюються, тому що це властивість світу богів. Коли в людини з’являються такі якості, то це означає, що попереднього успіху в практиці божественної гордості досягнуто. Яким же є подальший розвиток?
Стадія приборкання
Стадія приборкання:
приборкання власного розуму, его, гордості та звичайних клеш.
На наступній стадії ви можете навіть на глибокому рівні приборкувати ті енергії, які раніше були вам недоступні. Тобто ви можете поширити бхаву й чисте бачення на власне «я», на розум і на глибинні забруднення. Що таке приборкання? Це передача бхави й очищення силою бхави.
Щоб продемонструвати, що таке принцип божественної гордості, ми зараз зробимо таку практику. Виберіть собі якогось партнера (прабху — прабху, матаджі — матаджі) і сядьте одне навпроти одного. Тепер спробуйте уявити, що перед вами істота, яку потрібно приборкати. Що означає приборкати? Вам треба зародити в собі величну бхаву, тобто увійти в стан божественної гордості й передати це іншій істоті, ніби ви хочете передати їй це відчуття та розкрити в ній божество. Щоб це зробити, вам потрібно спочатку зародити це відчуття в собі, тобто щоб навіяти іншому якусь ідею, ви повинні мати її всередині себе. Це один зі способів показати, що таке божественна гордість. Ви повинні навіяти іншому ідею приблизно такого змісту: «Я — Абсолют. Я є всевишнє Джерело». Ви повинні передати йому власну внутрішню піднесеність, велич, глобальність, чистоту, вічність, гармонію, красу, парадоксальність, незбагненність. Тобто ви повинні хвилю своєї свідомості передати іншому. Вам не обов’язково медитувати, заплющивши очі. Це бажано зробити наяву, з відкритими очима. Так набагато важче, але саме це і є практика споглядання. Коли ви відкриваєте очі, то бачите образ, який вас збиває, але ви не повинні збиватися, а повинні утримати цю бхаву. Більше того, ви повинні її утримати, навіть якщо хтось інший зовсім не налаштований сприймати вас. Уявіть, якщо інша людина роздратована, взагалі не бажає сприймати вас і всіляко намагається вивести вас із цього стану. Але ви все одно передаєте цей стан, заспокоюєте її розум, приводите її в гармонію, впізнаєте в ній божество, тобто не пригнічуєте її бхавою, а своїм баченням розкриваєте в іншому божество. Якщо ви розкриваєте в ній свободу, творчість, усвідомленість, гру, парадоксальність і вона сама це розуміє, якщо під впливом вашого розкриття змінюється її свідомість, її поведінка й ставлення до вас, то це і є принцип приборкання.
Наприклад, таким чином сіддхи приборкують навіть демонів, шкідливих духів. Щоб приборкати іншого, тобто якусь істоту, яка виводить вас із рівноваги, ви повинні передати їй цю бхаву, побачити в ній божество.
Зародження божественної гордості можна порівняти з принципом царя. Тобто ви повинні помістити своє внутрішнє «Я» на трон, звести на п’єдестал. При цьому вам не слід напружуватися, судомно намагаючись породити божественну гордість, впливаючи на іншого — це помилка. Вам слід розслабитися, увійти в присутність, виразити відданість цій присутності й дозволити їй вийти на перший план. Ви зароджуєте божественну гордість не з его, не з відносного «я», а просто дозволяєте присутності проявити велич. Це означає, що ви відпускаєте себе, розслабляєтеся, дозволяєте присутності вийти на перший план і потім вплинути на зовнішнє, очистити, і тоді це буде істинна практика божественної гордості. Іншими словами, ви не намагаєтеся від себе передавати цю божественну гордість, інакше це буде самообман.
Таке тренування — дуже добрий урок для нас, воно добре приборкує наш егоїзм. Ми починаємо розуміти, що наше его не має жодної сили, що за допомогою его ми не можемо позитивно вплинути на іншого: ні очистити його, ні надихнути, ні приборкати, якщо це щось шкідливе. Уся істинна сила, істинна божественна гордість криється за межами его — у природному стані.
Принцип божественної гордості — це зміна статусу, зміна внутрішньої самооцінки. Коли ми справді змінюємо внутрішню самооцінку і внутрішній статус, ми це також можемо проєктувати в зовнішній простір, передавати іншим. Це дуже важливий принцип у магічних світах, у тантричних садханах. Наприклад, якщо йогін-сіддх входить на небеса богів, він себе якось позиціонує, і залежно від того, як він себе показує, до нього так і ставляться. Цей принцип діє всюди у всесвіті. Іншими словами, ти є тим, який у тебе внутрішній статус усвідомлення. Якщо в тебе божественної гордості вистачить на те, щоб позиціонувати себе як Брахма, то зорі й планети підкорятимуться тобі. Один твій рух — божества планет змінять орбіти, якщо це тобі потрібно; один твій намір або кліпання повік — створиться новий всесвіт, тому що божества, які керують всесвітами, визнаватимуть твій статус, якщо в тебе сила присутності, рівна силі присутності бога-творця Брахми. Якщо в тебе сила присутності дозволяє передавати бхаву Дхармараджі або Ямі, ти можеш втручатися в карму інших, змінювати долі людей і богів, збільшувати тривалість їхнього життя, викреслювати їх із книги «Життя і смерті», оскільки божества слухатимуться тебе. Ключ до керування подіями полягає у впливі на тонкі божественні енергії, оскільки божества стоять за всіма проявами. Це означає, що якщо ви хочете вплинути на ситуацію, то вам треба впливати на ці божественні енергії. Але впливати на них ви зможете лише якщо ваш статус це дозволяє. Наприклад, якщо до царя піде простий селянин і скаже змінити закон, цар його навіть не слухатиме. Це означає, що селянин повинен себе представити, щонайменше, в образі ще могутнішого царя, щоб цар до нього прислухався.
Нас поки не особливо цікавить вплив на зовнішній світ. Йдеться про вплив на власну карму. Наприклад, щоб звільнитися від кола перероджень, наша божественна гордість повинна розвинутися настільки, щоб ми могли вплинути на тонкий механізм свого розуму, де правлячими внутрішніми божествами закладено механізм реінкарнації. Це і є принцип звільнення.
приборкання тонких станів свого розуму і сильних клеш;
приборкання затьмарених мирських умів інших і звернення їх на шлях дхарми, припинення шкідливої свідомості з їхнього боку.
Особливо таке приборкання може проявлятися на стадії сновидінь, а також коли ви зустрічаєтеся з перешкодами. Вважається, що в сновидіннях часто приходять перешкоди, але якщо ваш рівень усвідомленості й бхави глибокий, то ви не піддаєтеся цим перешкодам, ви їх, навпаки, можете розчиняти або приборкувати. Коли ви зустрічаєтеся з чим-небудь і передаєте цей піднесений стан, тоді енергія, яка може персоніфікуватися в образі якоїсь істоти, перестає шкодити вам; ви передаєте їй свою волю або намір, наприклад берете з неї обіцянку не шкодити іншим живим істотам і допомагати дхармі.
приборкання затьмарених умів нелюдських істот, таких як демони, духи, сансарні боги, мирські дакіні, і звернення їх на шлях дхарми через зв’язування обітницями, передавання настанов тощо.
Можна навести такий приклад. Коли в колективі з’являється людина, то оточення розглядає, як її оцінювати, як до неї ставитися; якщо ця людина зарекомендувала себе як дуже мудра або могутня, то інші починають її поважати. Щось подібне відбувається з приборканням енергій або клеш. Коли ваше усвідомлення набуває великої ваги, ви можете приборкувати різні нечисті карми свого розуму, різні перешкоди тощо, ви можете передавати їм божественну свідомість.
Стадія підношень
Стадія підношень (махабхава):
становлення подібним до божества і перетворення навколишнього простору Всесвіту на чистий вимір (мандалу).
Коли ваша бхава зростає, чистота збільшується і поступово починає поширюватися на все довкола: на стосунки, на зовнішній світ, на внутрішнє бачення, на сновидіння. Усе, що починає з вас випромінюватися, виходить як чистий прояв, як тонкі творчі енергії мирних або гнівних божеств.
Наприклад, те, як проявляються святі сиддхи, — це приклад переходу в чисті виміри. Будь-які їхні дії — це ігри Абсолюту; будь-які слова подібні до благословень; будь-який предмет, що їх оточує, подібний до прикраси або палацу. Це означає, що більше не залишилося нічого нечистого, нічого подвійного, затьмареного.
Якщо сиддхи інтегруються з нижніми світами, з гнівними енергіями, то вони постануть в іншому образі — у лютому, і тоді їхні прикраси зміняться. Наприклад, їх прикрашатиме чаша з черепами; або вони замість лотосового трону танцюватимуть на трупі; або їхній палац буде створений із відрубаних голів, а в руках вони триматимуть чашу, наповнену кров’ю. Це буде прикраса гнівної мандали, проте все одно вони будуть у мандалі, все одно навіть із цими енергіями вони проявлятимуться творчо. Тобто навіть ці гнівні люті енергії поєднані з принципом усвідомленості. Це і є принцип повного переходу в чисте бачення.
Залучення божественних істот
залучення уваги мирських божественних істот і отримання від них посвят, благословень, пророцтв і похвали;
залучення уваги великих піднесених божественних істот верхнього світу форм, отримання від них схвалення, благословень, пророцтв, похвали у снах, у медитації або наяву.
Що це за істоти, яких ви залучаєте? Насправді ці істоти не є чимось зовнішнім, а це ваші власні божественні енергії. Можна сказати, що це ваші двійники в чистіших варіантах. Це ваші тонкі виміри або внутрішні божества (девати), до яких у звичайному житті ви ніколи не діставалися, але коли ваші канали й ум очищуються, тоді ви починаєте бачити свій чистий бік.
Звісно, спочатку вони сприймаються як щось подвійне, окреме, але поступово ми починаємо розуміти, що це наші власні внутрішні девати, і починаємо вступати з ними в контакт, тобто ми починаємо возз’єднуватися зі своїми тонкими божественними ілюзорними тілами.
отримання рясних підношень від божественних мирських істот і включення їх у мандалу ума як своїх супутників і свити, божеств периферії.
Коли ви практикуєте або перебуваєте в глибокій присутності, у вас можуть з’являтися чисті бачення, де божества вручають вам скриньку з коштовностями, сувій, передають щось. Це вказує на те, що ваша тонка внутрішня енергія розкрилася, що ваші прани очищуються, тривалість життя збільшується, усвідомленість зростає, ви поступово вступаєте в чистий вимір.
Такий йогін може сприймати божеств п’яти елементів. Якщо приходить божество, що править якимось елементом, то це вказує на те, що здобуто контроль над відповідним елементом (води, землі тощо) або досягаються його сиддхи.
Перехід у чисті землі
У міру поглиблення вашої божественної гордості ви виявляєте, як ваша свідомість змінюється, як простір навколо вас поступово насичується чистим баченням. Поступово здійснюється перехід у такий світ, де всі дії є грою, де всі взаємини будуються на самаї (священному зв’язку), де більше немає нічого конфліктного, затьмареного або подвійного. Це світ, який цілком складається з чистої свідомості.
Існує безліч описів світів, званих «чисті землі». Можна сказати, що в таких світах домінує чисте бачення. Живі істоти там перебувають у присутності, але їхні енергії вже очистилися до такої стадії, коли елементи тіла, ґрунту, зовнішніх стихій завжди гармонійні. На ще вищих рівнях існують світи бога Брахми, небеса Аканіштха. Це стан граничного чистого бачення, коли присутність і енергія повністю об’єднані.
Якщо сказати просто, то перебувати в чистому баченні — це означає безперервно спрямовувати ум на піднесене, завжди тримати ум піднесеним. За рахунок чого може виникнути така спрямованість? Тільки за рахунок зануреності у всевишнє Джерело, коли ви черпаєте натхнення звідти. Це те саме, що й принцип Гуру-йоги.
