2021-05-01
Благословення і прохання про наставництво
Запитання: Пранам. У мене невелике прохання — я консультант із джйотіші та васту, і до вступу в традицію тлумачила священні тексти та писала про шлях йоги. Прошу дати благословення, щоб я була провідником волі Бога, його любові та знання на благо всього світу, щоб його воля доходила до сердець тих, хто звертається до мене по допомогу.
Ом, мої благословення. Це гарне прохання.
Шива і Шакті: єдність у чистих таттвах
Запитання: Є дві енергії — Шива і Шакті (усвідомлення та благодать), див'я-бгава. Виходячи зі свого досвіду, насмілюся припустити, що в каузальному тілі ми переживаємо їх обидві. Ви говорите, що їх можна переживати окремо. Чи правильно я розумію, що окремо їх можна переживати так: в астральному тілі відчуваємо благодать завдяки відкритій анахаті, а в ментальному тілі — усвідомлення завдяки споглядальній санкальпі. Такі досвіди астрального й ментального тіла нетривалі, тому потрібно прориватися в каузальний простір. І досвіди астралу й менталу не дають відчуття єдності — єдність починається з каузального тіла. Чи правильно я розумію?
Так, правильно. Коли ми переживаємо їх окремо — це або невідання, коли переживається лише Шакті, або нестійкий стан дг'яни, коли переживається лише Шива. У вищих вимірах Шива і Шакті нероздільні — вони не усвідомлюють себе окремими.
Усі п'ять чистих таттв — це історія кохання Шиви і Шакті, відчуття цілковитої нероздільності. Хоча є різні нюанси: Шива говорить «Я» — Шакті виходить і говорить «а я є». Потім відбувається подальша взаємодія: «я» є «це» — Шива починає виявляти Шакті дещо окремою. Потім Шакті починає усвідомлювати в собі: «Оце все є я». Потім вони розходяться ще далі, і там є «я» і «це»: «я» — це завжди Шива, «це» — це завжди Шакті, але вони завжди єдині, вони завжди злиті. П'ять чистих таттв — це єдність Шиви і Шакті.
Буддгі й Атман: співвідношення з тонкими тілами
Запитання: Що таке буддгі й Атман? Ваша учениця пояснила мені, що буддгі й Атман — це рівні свідомості, а не тіла. У ваших лекціях ментальне тіло й буддгі іноді звучать як одне й те саме. Чи можна якось співвіднести буддгі й Атман із тонкими тілами?
Атман — це наша сутнісна природа, це не тіло. Це Брахман, який сприймається нашою свідомістю, коли він усвідомлюється. Це наше божественне «Я».
Буддгі — це духовний розум. Місце розташування буддгі таке: частина його перебуває в ментальному тілі, частина — у причинному тілі. Буддгі відображає світло Атмана. Коли буддгі спроєктований у ментальне тіло — він є частиною антахкарани, інструментом. Просвітлена частина буддгі сприймає Атман і пов'язана з причинним тілом. Це не можна назвати тілом — це певна здатність наших оболонок сприймати світло Атмана й мислити на дуже абстрактні, глибокі теми, усвідомлювати дуже глибоко. Це те, що називають духовним розумом.
Воля і концентрація: як доводити справи до кінця
Запитання: У мене є дуже неприємна схильність не доводити справу до кінця. Власними силами ніяк не вдається подолати цю проблему, яка дуже заважає і в садгані також. Які практики мені допоможуть?
Допоможе концентрація. Справи не доводяться до кінця, тому що бракує концентрації. Концентрація означає, що ми залучаємо іччха-шакті — волю. Концентрація виховує волю. Воля дуже важлива, вона має бути сильною та відточеною. Відточіть волю концентрацією. Коли беретеся за щось — не беріться за великі справи, що вимагають довгострокової перспективи. Навчіться доводити до кінця маленькі справи, і поступово ваша воля, відточившись, зможе доводити до кінця й досить великі справи.
Насправді, що означає «довести до кінця»? До якого кінця? До пралаї? Мається на увазі логічне завершення чогось, але це логічне завершення — не більше ніж ілюзія, не більше ніж умовність. Правильно було б довести до кінця усвідомленість, споглядання й досягти звільнення — лише це буде правильний кінець.
Усі інші види «кінців» умовні. Ніхто нічого не доводить до кінця. Хто довів до кінця великі царі та правителі? Радянський проєкт польоту на Місяць — хто його довів до кінця? Гітлер хотів установити свою імперію — не вдалося. Олександр Великий довів до кінця свої плани? Чингісхан?
Ніхто нічого не доводить до кінця, тому що сама по собі ця концепція хибна. Кінець настане лише тоді, коли завершиться наша обумовленість у сансарі — це називається звільненням. Коли ми досягаємо четвертої бхумі, ми вичерпуємо свої васани й самскари — ось це можна довести до кінця. Вичерпати свою карму — ось це можливо. Жодну мирську справу неможливо довести до кінця.
Тому кажу: доводьте до кінця маленькі справи. Почали прибирати квартиру — закінчіть. Почали готувати прасад — закінчіть. Усе інше умовне, і поняття тренування волі треба переносити на шлях звільнення.
Негативні емоції, карма та споглядання
Запитання: Чому раніше я ніколи не ображалася й усе пробачала? Тепер же не можу звільнитися від цього почуття, та й загалом багато негативних емоцій були невідомі в юності, але з віком ніби обростаєш негативом. Як очищуватися?
Треба подивитися гороскоп. Є періоди саде-саті, які загострюють наші кармічні схильності. Кармічні схильності є, але вони дрімають — коли ж планети займають певне положення в гороскопі, вони їх активують, і ті починають буйно квітнути. Тут треба застосовувати упайю.
Крім того, зрештою треба подивитися глибше. Наша сутнісна свідомість — та, що сприймає образи, та, що є суб’єктом, — хіба в ній є щось подібне? Хіба вона все одно не залишається вільною?
Якщо ми пам’ятатимемо, що на тлі всього цього є атма-вічара і вона завжди переживається, — це дієвий шлях. Наступний етап атма-вічари — це простір усвідомленості, який не ображається й не чіпляється. Переносити увагу з проблем на свідомість спостерігача, а свідомість спостерігача розкривати як простір усвідомленості — це дієвий спосіб розв’язання цієї проблеми. Споглядальна практика, джняна-йога та бхакті-йога.
Іншими словами, у періоди саде-саті самостійно впоратися з дією грах і різними кармічними схильностями складно, але якщо ми привнесемо Бога і джняну — це відбувається само собою, навіть якщо у вас є саде-саті.
Визначення свідомості: межі концептуального мислення
Запитання: Філософія, психологія, наука безуспішно б’ються над проблемою людської свідомості тисячу років, намагаючись дати їй єдине коротке визначення. Чи коректно з погляду недвоїстого вчення адвайта-веданти дати визначення тому, що шукають двоїсті профанні науки й філософії, — тобто феномену усвідомлення: спостерігач, джива, сакшин, маючи на увазі Атмана, прихованого первинними покривами упадхі?
Визначення можна дати, але будь-яке визначення загрожує суб’єктивністю й обмеженнями. Якщо є спостерігач, то він щось спостерігає — отже, неминуче є спостережуване. І якщо є спостерігач, то є той, хто помітив цього спостерігача й визначив його, — ще хтось. І той напівсвідомо прагне стати спостерігачем спостерігача. Усе це вже розгортається й розростається у свідомості у двоїстість, у троїстість — це вада будь-якого визначення.
Джнята, джняна, джнея: джнея — це те, що спостерігається, зовнішній світ; джняна — це процес сприйняття і спостереження; джнята — це той, хто спостерігає. Шива називається пара-праматрі, і будь-який спостерігач називається праматрí, а Шива — пара-праматрі, тобто вищий, верховний сприймач. Тут, навіть якщо використовуються слова, говориться: «Вище за нього нікого немає, і він сприймає лише самого себе» — це і є свідомість.
Яке б визначення на концептуальному рівні ви не дали, знайдеться той, хто захоче його спростувати. Знайдеться вчення, яке виявить у ньому вади. Наприклад, був один чоловік, який знайшов у філософії адвайта-веданти Шрі Шанкарачар’ї чи то 46, чи то 76 помилок і докладно їх виклав. Це вади концептуального мислення, тому що концептуальне мислення завжди може бути зрозуміле лише виходячи з розуму іншого. Але це не помилки Шанкари — це помилки того, хто шукав ці помилки. Він хотів їх знайти — він їх знайшов, тому що свідомість знаходить те, що шукає. А Шанкара як був звільненою душею, так і залишився.
Тому ми з певною критичністю ставимося до концептуальної свідомості: ми її використовуємо, але кажемо: «Досвід, метод і досвід».
Самадхі та пробудження кундаліні
Запитання: Чи можливе входження в самадхі без пробудження кундаліні? Або до якої дх’яни можна дійти без пробудження кундаліні, але з приборканим розумом і більш-менш чистими каналами?
Можливо, і до найвищої дг’яни. У деяких медитативних традиціях не працюють із праною, але в процесі старанної медитації тонка кундаліні все одно пробуджується — лише завдяки медитації, тобто кундаліні світла, що рухається по чітріні-наді.
Наприклад, ченці дзен не займаються асанами та пранаямами, але займаються медитацією — проте не всі з них досягають самадхі. Якось до одного святого корейського буддизму — Сон Чоль Синіма — приїхав інший чернець і розповідав: «Зі служінням, чернечою дисципліною, вивченням текстів справи йдуть непогано, але от із медитацією просто не виходить» — медитація порожнечі важка, хоча це їхнє головне заняття. Важко скрізь, у кожного з медитацією свої труднощі.
Але якщо людина досягає прориву в медитації, її тонка кундаліні світла починає рухатися по сушумна-наді, по брахма-наді. Груба кундаліні при цьому спить — кундаліні тепла й кундаліні вітру, що рухаються по ваджра-наді та сушумна-наді, — але тонка пробуджується. Якщо ви дуже добре медитуєте, вона все одно піднімається: активується аджна-чакра, сахасрара — і вони активують муладхара-чакру, активують сушумну й тягнуть кундаліні по сушумні.
Запитання: Чи могли б ви навести приклади того, як практики пробуджували кундаліні без цілеспрямованої практики кундаліні-йоги?
Медитацією, концентрацією. Іноді вона може пробудитися навіть спонтанно. У деяких вона пробуджується під час сексуального бажання, якщо людина має чисті канали, — але вони не дають собі з нею ради, і вона потім витрачається. Під час служіння, самовіддачі, під час споглядання.
Ви не можете оминути кундаліні. Річ у тім, що ви їсте прасад — і ваша кундаліні діє. Кундаліні — це не те, що дає вам феноменальний досвід. Кундаліні — це те, що діє всередині вас як прана, просто вона не так сильно пробуджена. Усі досвіди споглядання, досвіди поклоніння — усі вони так чи інакше активують кундаліні, усі медитації.
Свідомість не слід відокремлювати від енергії — енергія і свідомість завжди йдуть разом. Енергія — це як кінь, а свідомість — як вершник. Вершник зрячий, але кульгавий — це розум, свідомість. Кінь добре рухається, але не знає куди — це енергія. Вони завжди в тандемі, завжди разом.
Тому ви можете пробудити кундаліні, займаючись практикою споглядальної ходьби або концентрації, читанням мантри — якщо у вас є старанність, якщо ви виконуєте тапасью. Якщо ви зберігаєте сексуальну енергію і дотримуєтеся йогічного режиму харчування — це можливо. А якщо ви робите мула-бандху, ваджролі-мудру, ашвіні-мудру, сахіта-кумбхаку — тим паче.
Десять орденів санньясі та Джуна Акхара
Запитання: Що таке десять орденів, одним із яких є «Джуна Акхара», з езотеричного погляду? Чи правильно я розумію, що за ними стоять конкретні божества?
Дашанамі-санньясу — десять орденів санньясі — створив Шанкара. З езотеричного погляду: прийшов Шива на землю, передав людям благословення, висловив намір, щоб його енергія та його вчення підтримувалися у світі людей. З’явилися десять орденів. Шанкара — аватар Шиви, його санкальпа діє крізь тисячоліття. Різні чернечі ордени — акхари, — але всі вони дотримуються вчення недвоїстості, недвоїстого шиваїзму Шанкари. Це не вайшнавські вчення — це саме вчення адвайта-веданти та шиваїзму. У «Джуна Акхарі» Даттатрея є обраним божеством, хоча це також шиваїтська акхара. Раніше «Джуна Акхара» називалася «Датта Акхара».
Ідентифікації, канчуки та йога ілюзорного тіла
Запитання: На шостій землі мудрості чи буває зісковзування в самоідентифікацію «я — людина»? Якщо буває, то на який час — за мірками відносного виміру?
На шостій землі мудрості такого немає взагалі — жодних ідентифікацій, жодних зісковзувань. Це рівень святості, причому позамежної святості. Там про самоідентифікацію взагалі не йдеться.
Запитання: Якщо святий розчинив ідентифікацію «я — людина», не використовуючи практику ілюзорного тіла, чи потрібна вона йому згодом?
Річ у тім, що недостатньо розчинити ідентифікацію «я — людина». Ця ідентифікація стосується нинішньої прарабдха-карми, але в глибинах тонкого тіла можуть бути насіннєві ідентифікації: «я — дух», «я — божество», «я — нага». Розчинили ви ідентифікацію «я — людина» — а як щодо розчинення інших ідентифікацій? Цим усе не вичерпується. Якщо не розчинена ідентифікація «я — божество світу форм» — переродишся божеством світу форм. Якщо не розчинена ідентифікація «я — дух» — народишся пітрісом.
Питання в тому, як розчинити всі ідентифікації, як розчинити те его, яке створює ідентифікації, — цю зв'язку: чітта, манас, ахамкара — і як розчинити насіння его, присутнє в причинному тілі. Йога ілюзорного тіла — ішта-девата-йога — саме для цього й призначена. Це не питання візуалізації себе в людській формі, схожій на божество. Йога ілюзорного тіла набагато глибша — вона покликана розчинити карми причинного тіла, поєднати порожнечу з недвоїстим усвідомленням, розчинити канчуки.
Ідентифікації походять із канчук. Канчука — це зумовлений стан енергій, званих дікчарі, бхучарі, кхечарі, гочарі: вселенські сили, зв'язуючи нас, створюють ці канчуки. Канчуки — це різні види сприйняття:
- сприйняття себе як діяча;
- сприйняття себе як зв'язаного причинно-наслідковими зв'язками;
- сприйняття обмеженого знання: кала-канчука, відья-канчука, рага-канчука;
- сприйняття себе як неповноцінного без задоволення бажань.
Усе це глибоко міститься в причинному тілі. Йога ілюзорного тіла усуває ці глибинні проблеми.
Звісно, вона потрібна — але потрібна в тому разі, якщо ви обираєте шлях тантричної садхани. Якщо ж ви йдете шляхом ануттара-тантри, лише присутності, і здатні розчиняти канчуки, обмежувальні енергії та всі ідентифікації лише усвідомленням — то можете робити акцент тільки на лайя-йозі. Тут у вас є вибір.
П'ята бхумі: йога ілюзорного тіла без діяча
Питання: Чи займається святий, який перебуває на п'ятій землі мудрості, вищою практикою ілюзорного тіла? І чи можлива така практика без нама та рупа?
Якщо він вирішує перебувати в тонкому світі, то займається — але інакше, уже без діяча. Наприклад, якщо святий перебуває у фізичному тілі, він займається йогою фізичного тіла: їсть, ходить — це йога фізичного тіла. Він займається нею, бо має тіло й має певні ігрові завдання в цьому світі, але ставлення до тіла інше. Те саме й із тонким світом. Йог п'ятої бхумі може займатися чим завгодно — ніхто йому цього не заборонить, якщо він має відповідну санкальпу. Але чим би він не займався — він займається цим із недвоїстої усвідомленості, без его. Це подібно до ліли — гри.
На рівні п'ятої бхумі він має тіло в образі божества. Він спонтанно еманує ілюзорні тіла, дає благословення, відправляє ілюзорні тіла в інші світи, може генерувати одне, десять, сто ілюзорних тіл. Може проявляти різні типи магічної активності: шанті-карма — умиротворювальна дія, паушті-карма — збагачувальна дія, владна дія, приборкувальна дія — різні види ілюзорної, ігрової активності. Він уже має ілюзорне тіло, він перебуває в стані досягнення — на п'ятій бхумі це звільнена душа.
