Поговорімо про деякі аспекти шакті-янтри, про те, як уникнути дисбалансу пран під час інтенсивної практики.
Якщо йогін інтенсивно медитує тривалий час, а його розум не перебуває у спокої через збудженість, то вважається, що він може скотитися в небезпечну ущелину двоїстих думок. Коли ви довго медитуєте в ретриті, вам слід ретельно вивчити настанови щодо розпливання та збудженості, які частково містяться у фундаментальних практиках лайя-йоги.
Справжній медитатор — це той, хто чітко розуміє, що таке розпливання і що таке збудженість у медитації, та знає, як їх припиняти й уникати. Якщо ми не знаємо, як їх припиняти, то можемо навіть десять років просидіти в ретриті, але так і не отримаємо результатів. Для нас важливе саме це тертя, коли у свідомості починається іскріння від медитації, коли під час кожної сесії відбувається прорив до нового рівня. А такий прорив можливий лише тоді, коли ми позбулися помилок у медитації, тобто розпливання та збудженості.
Подолання розпливання та збудженості
Розпливання — це стан, коли ваш розум входить усередину, ви губитеся у прострації, присутні сонливість і притупленість сприйняття під час медитації. Нібито вам комфортно, ви можете сидіти тривалий час, думок немає, може навіть не бути відчуття тіла, але ви чи то дрімаєте, чи то розширюєтеся. Це такий не дуже ясний стан, зависання. Такої прострації йогін повинен уникати.
Якщо відбувається розпливання, треба розплющити очі, уявити яскравий об’єкт, наприклад сонце або місяць, чи об’єкт, який надихає, наприклад Даттатрею, Будду, святого. Можна розтерти обличчя, підбадьорити себе, а якщо все це не допомагає, то треба зробити якісь рухи.
Збудження — це стан, коли ви сидите в медитації й замість порожнечі або атма-вічари думаєте про те, як поїдете до себе додому й працюватимете там, коли буде наступний ретрит тощо. Замість того щоб утримувати тему медитації, ви втягуєтеся в образи, що виникають. Ви лише й встигаєте ловити себе на цьому відволіканні. Ви даєте собі слово, що не занурюватиметеся в образи, а медитуватимете, але за три хвилини втягуєтеся в нові візуальні або мисленнєві образи.
Щоб не втягуватися в таку збудженість, слід розмірковувати про згубність відволікань, про страждання в сансарі, непостійність. Треба сказати собі: «Що ти робиш!? Якщо ти й у ретриті так забуватимешся, то просто змарнуєш багато дорогоцінного часу, але так нічого й не реалізуєш». Треба привести себе в належний стан бадьорості, немовби постійно бити цей фантазуючий розум по руках або по щоках.
Один дуже радикальний Учитель у відлюдництві наставляв свого учня й казав: «Якщо не медитуватимеш правильно, то просиди хоч двадцять років у ретриті, а від твоєї практики не буде жодного результату, крім купи випорожнень біля підніжжя».
Слід дуже чітко запам’ятати, як ми маємо підходити до ретритних медитацій. Ми повинні мати налаштування, що зараз — найідеальніший час для практики, коли всі причини та наслідки вже склалися, тому все залежить лише від мене.
Зазвичай кажуть, що мають існувати два аспекти: пильність і уважність.
Уважність — це така оперативна свідомість, яка утримує об’єкт медитації, з яким ми працюємо більшу частину часу, наприклад у махашанті ми утримуємо стан без думок, утримуємо атма-вічару.
Пильність — це сірий кардинал, який виходить лише тоді, коли це потрібно. Пильність — це стратегічна свідомість, частина розуму, яка спостерігає за уважністю. Коли уважність не справляється з медитацією та відключається, тоді вже вступає в дію пильність, яка пробуджує уважність. Пильність — це така ділянка свідомості, коли ми сидимо й приблизно кожні п’ятнадцять або тридцять секунд, а за сильних відволікань — кожні п’ять секунд, перевіряємо, де наш розум. Перевіряємо уважність, ахам врітті, тобто це певна тонка свідомість, яка пробуджується й перевіряє.
Можна навести такий приклад. У потязі є спеціальний прилад пильності, на який машиніст повинен періодично натискати. Якщо він, наприклад, засинає і прилад пильності не подає сигналу диспетчеру, то вмикається сирена, подається сигнал тривоги. Машиніст — це основна свідомість, а прилад у кабіні машиніста — це та свідомість, яка перевіряє уважність, і вона називається пильністю.
Можна навести інший приклад. Уважність — це солдат, який несе вартову службу, а пильність — це черговий офіцер, який періодично обходить вартових, тобто відбувається подвійний контроль.
Таким чином, якщо в нас є пильність і уважність, то ми медитуємо правильно, ми можемо долати сильні розпливання та збудженість.
Спочатку ми повинні докладати тонкого зусилля. Якщо в нас є розпливання або збудженість, але ми не докладаємо зусиль, а пускаємо все на самоплив, то це помилка, яка називається «недокладання зусилля в медитації». Коли ж нам вдалося настільки стабілізувати ум, що ми односпрямовано тривалий час сидимо без жодних проблем, тобто немає ані розпливання, ані збудженості, то таке зусилля, навпаки, є перешкодою, тому його треба усувати.
Дисбаланс пран: причини та ознаки
Якщо йогін у медитації споглядання хапається за порожнечу і його дух губиться в ній, якщо він старанно працює з вітрами та каналами без настанов Учителя, якщо він, не вміючи контролювати прани, подовгу зосереджується на верхніх чакрах у міжбрів’ї та на маківці, щоб швидко увійти в самадхі, якщо в нього вітряна конституція, то всі ці причини можуть призвести до того, що гармонія його енергії може погіршитися, унаслідок чого прани вийдуть із рівноваги. Це називається розладом вітру.
Також якщо йогін одержимий фіксацією на якихось розумових ідеях, якщо в нього є сильне розумове напруження, наприклад щодо якнайшвидшого звільнення, то це також ознака дисбалансу пран.
Інші ознаки дисбалансу пран такі:
Уранці сильний тамас, млявість, слабкість, відчувається втома або важкість у тілі
У голові відчувається розпирання, а в животі та статевих органах, навпаки, порожнеча й відсутність енергії
Їжа не приносить радості, їжа погано перетравлюється
Йогін втрачає ентузіазм, радість блаженства, що йде від червоної бінду в статевих органах, оскільки його зв’язок із цією бінду погіршився
У вухах може чутися неприємний шум
Можуть з’являтися видіння, які не приносять такої радості, як видіння в медитації
Часто паморочиться в голові, тіло здається таким, ніби його несе вітер
Ум йогіна збуджений, неспокійний або пригнічений
У йогіна може виникати відраза до медитації, він не може виконувати затримку дихання, асани, тривалість кумбхаки зменшується, оскільки від них посилюється слабкість
Усі ці ознаки вказують на розлади вітру, на те, що йогін утратив зв’язок зі своєю землею та водою, із червоною бінду в статевих органах, що в нього надлишок вітру та простору. Це серйозна перешкода, якщо й надалі її ігнорувати.
Методи відновлення балансу пран
Якщо з’являються ознаки такого розладу, йогін повинен старанно практикувати, щоб збалансувати прани, відновити зв’язок зі своєю червоною бінду, червоною сутністю в статевих органах, посилити елементи землі та води.
Для цього слід:
Тримати ум розслабленим, відкинувши гонитву за досягненнями й усе те, що гарячково змушує його працювати
Навчитися розслаблятися й утримувати ум у природному стані
Допустимо навіть замінити сидячу медитацію ходьбою
Припинити певні садхани з тілом, якщо вони спричиняють дискомфорт: асани, пранаями, мудри
Зайняти тіло служінням і фізичною працею
Перебувати поруч із водоймами та працювати на землі, щоб змінити перебіг пран, тобто інтегруватися з нижніми елементами
Потім йому слід розпочати усунення дисбалансу пран за допомогою медитації м’якого масла; також потрібно буде виконувати практику ходьби для посилення зв’язку із землею, виконувати сидячи концентрацію на двох нижніх чакрах: муладхара-чакрі та свадхістана-чакрі, а також на ділянці нижче пупка — йоністані. Слід виконувати інтеграцію з елементом води, сидячи біля водойми або під час ходьби, а також з елементом землі, сидячи або під час ходьби. Також корисно проводити більше часу, купаючись у воді або працюючи на землі, щоб фізичне тіло втомлювалося, робити масаж і займатися тим, що приносить задоволення.
Коли прани відновляться, слід продовжити концентрацію на двох нижніх чакрах, додавши також концентрацію на анахата-чакрі для остаточного врівноваження вітру. Після застосування цих методів баланс пран неодмінно відновиться, тіло відчуватиме силу в ділянці муладхари та свадхістани, медитація також відновиться, а йогін знову зможе виконувати високі практики.
Можливо, це не актуально для вас, але, як правило, такі проблеми виникають у медитаторів, які дуже довго й інтенсивно практикують у ретриті, але мають відхилення в медитації. Проте не слід чекати, доки це стане актуальним. Якщо ви знаєте, як запобігати дисбалансу прани, ви завжди розумієте принцип заземлення та вкорінення в нижній частині тіла шляхом концентрації на нижніх чакрах і регулювання вітру.
Сприйняття елементів у медитації
Коли ви медитуєте, у тілі виникають різні відчуття. Здебільшого це сприйняття або п’яти пран, або п’яти елементів і танматр — тонких складових елементів. Якщо йогін очистив наді, відкрив чакру й активізував один з елементів, то змінюються його дихання, сприйняття кольорів і форм.
У момент активізації елемента землі в тілі відчувається приємний солодкий смак, духовним зором бачиться жовте світло або жовтий квадрат, дихання рухається рівно по центру ніздрів.
Коли в тілі домінує елемент води, відчувається гіркуватий присмак, що дарує тілу тонку насолоду. Духовним зором бачиться біле світло, яке дарує радість і ясність. У міжбрів’ї бачиться півмісяць.
Якщо в тілі домінує елемент вогню, у тілі відчувається сильніший гіркий присмак, що приносить задоволення. Духовним зором бачиться червоний колір або червоний трикутник, дихання проходить через верхню частину ніздрів.
Коли в тілі домінує елемент вітру, повітря, відчувається тонкий кислий смак, а духовним зором у міжбрів’ї бачаться відтінки синього кольору або синя сфера. Дихання проходить краями ніздрів.
Коли домінує елемент простору, відчувається сильний гіркий присмак, бачиться дим, у міжбрів’ї бачиться димчасто-сірий колір із цятками світла, а дихання стає ледь відчутним і проходить легко.
Різні досвіди, що виникають, пояснюються сприйняттям тонких складових різних елементів.
Чисте й нечисте бачення
Коли ви медитуєте, це має привести вас до сприйняття іншого способу життя, чистішого бачення. Іншими словами, йти до звільнення — означає прагнути вийти з нечистого кармічного бачення хоча б на рівні свідомості. Поки ви не матимете наміру вийти з нечистого кармічного світу свідомістю, тобто порвати з цивілізацією, до якої ви прив’язані, досягти звільнення неможливо.
Йдеться про те, щоб порвати з цивілізацією хоча б усередині себе, хоча б подумки, доки не будуть відсічені всі надії, плани, прив’язаності та чіпляння за матеріальний світ, соціальні зв’язки й будь-що інше, окрім духовного шляху, оскільки світ, у якому ми живемо, з погляду святих вважається непробудженим і нечистим. Водночас слово «нечисте» — це не моральна категорія, що має зневажливий відтінок, а категорія, пов’язана з елементами та свідомістю.
Існує чисте бачення і нечисте бачення. Нечисте бачення — це зумовленість подвійністю. Чистий світ або чисте бачення — це перебування в недвоїстості. Увійти в чисте бачення — це означає порвати із сансарою, порвати з подвійним баченням. Тому йдеться про те, що неможливо досягти звільнення, не покинувши сансару.
Сансара — це не географічне поняття. Покинути сансару — це означає порвати з подвійним баченням. І доки не усвідомиш, що потрібно порвати із сансарою в собі, з подвійним баченням світу, неможливо її позбутися. Тому, де б ви не перебували, у вас має бути налаштованість покинути сансару.
Покинути сансару неможливо, просто вдягнувши курту ченця чи роблячи що-небудь. Покидання сансари — це більш тонкий стан.
Один чоловік прислуговував Учителю. Він був неписьменним і особливо не практикував, але іноді разом з іншими учнями слухав, як Учитель читав лекції, на яких постійно говорив: «Потрібно покинути сансару». Він бачив ченців у помаранчевому вбранні й думав, що потрібно вдягнути таке саме вбрання, поголити голову, і це означатиме, що він покинув сансару.
