Ми продовжимо обговорення проміжного стану та його значення з погляду йоги ілюзорного тіла. Як ми говорили вчора, духовна практика полягає в постійному очищенні, і той, хто цього не робить, випадає з процесу духовної практики. Ми очищаємо власну несвідомість, затьмарення, кармічні прани за допомогою світла ясності, яке виникає внаслідок споглядальної практики. Саме відсутність світла ясності змушує живих істот перебувати в затьмареннях, ілюзіях і перероджуватися. Навпаки, поява цього світла рано чи пізно призводить до того, що все, що було забруднене, очищується.
Відсутність ясності щодо фізичного тіла призводить до того, що фізичне тіло хворіє, або живе недовго, або воно негнучке, тобто ти не розумієш, що ж із ним узагалі робити. Відсутність ясності щодо прани призводить до того, що ти відчуваєш нестачу прани, у тебе є засмічення, не вдаються технічні практики, ти не розумієш, що ж робити з цими пранами, як їх регулювати. Або не контролюються бажання, у тебе немає ясності щодо того, як можна сублімувати сексуальне бажання, як очистити свадхістана-чакру, як повернути назад плин пран, змусити їх піднятися до голови. Усе це приклади відсутності ясності. Відсутність ясності в правилах чернечої дисципліни призводить до плутанини у взаєминах, ієрархії, власній практиці, коли людина не зовсім орієнтується в усьому цьому. Відсутність ясності щодо власної свідомості призводить до плутанини в проміжному стані, виникають різні види світла, людина не знає, куди йти, за чим слідувати, чи входити їй в утробу, чи отримувати нове тіло, чи йти шляхом богів, чи залишатися в тому стані. Тобто вона відчуває сильне збентеження. Навпаки, коли в нас посилюється світло ясності, уся внутрішня плутанина очищується, усе стає гармонійним, цілісним, божественним і правильним.
Перехід із ясного світла в проміжний стан
Отже, коли розум перебуває в стані ясного світла, він перебуває без руху у вищому стані порожнечі. Цей стан порожнечі називається брахмаджйоті (сяйво Брахмана), тур’ятіта (позамежний стан). Але рано чи пізно виникає невелике коливання, ніби легкий трепет у свідомості.
Якщо людина недостатньо усвідомлена, вона починає відчувати трепет і випадати з ясного світла. Це ознака того, що стадія чистого ясного світла закінчується, найтонші прани й розум залишають маленьке бінду біло-червоного кольору в серці та починають виходити назовні. У цей час звичайне фізичне тіло залишають, починає з’являтися тіло проміжного стану.
У якому випадку тіло проміжного стану не з’явиться? Якщо людина увійшла в недвоїстість, повністю реалізувала споконвічне світло й не бажає з нього виходити, або якщо вона натренована в практиці п’ятої, шостої, сьомої дг’яни, тобто багато медитувала на безмежний простір, на безмежну свідомість або на стан небуття й вирішила стати богом-довгожителем — безформним богом, подібним до космічного духу. Однак якщо вона так зробить, то припуститься помилки, оскільки навіть такий піднесений стан в образі бога-довгожителя не є звільненням; по суті, це ще «піднесений світ сансари», оскільки тонку двоїстість іще не подолано. У цьому стані неможливо перебувати в споглядальній присутності, оскільки дг’яна (поглиненість безформним) і присутність — це різні речі. Хтось може думати, що це одне й те саме, але це зовсім не так. Як ви знаєте, дг’яна — це все-таки «заклинювання» розуму в певному стані, це певна односпрямованість. А присутність — це, навпаки, розкритий необумовлений стан. Стати мешканцем світу без форм, увійшовши в п’яту, шосту, сьому дг’яни, — означає сформувати односпрямованість у свідомості. Це дуже тонка й піднесена односпрямованість, проте це не природний стан, оскільки в ньому заперечується форма й наявна лише однобічна прив’язаність до безформності. А істинний природний стан — це здатність одночасно сприймати нескінченне й скінченне, форму й безформність. Сіддхи кажуть, що переродження в цих сферах є несприятливим для того, хто шукає повного звільнення. Ти можеш чудово провести там багато мільярдів років, проте твій справжній поступ зупиниться, ти не зростатимеш у цьому стані, тому що стани дг’яни не придатні для зростання, це поглиненість одним певним баченням. Кажуть, що лише високі душі, які мають багатовимірну свідомість, у станах дг’яни можуть продовжувати розвиватися.
Формування тіла проміжного стану
Отже, у цей момент біле начало в серці рухається вниз і виходить назовні зі статевих органів, а червона крапля виходить з ділянки носа. Вважається, що з’являється тонка прана, і вона є основою для фундаментальної свідомості. Зазвичай кажуть, що її колір білий. Але це світло випромінює п’ятикольорове сяйво — біле, червоне, жовте, зелене й синє. І на основі цієї тонкої прани створюється образ істоти проміжного стану, вона має тіло з прани.
Наприклад, духи в проміжному стані живляться запахами, оскільки запахи випромінюють певну прану. Вбираючи ці запахи, духи насичують свою прану. Тому, коли роблять підношення пахощами або коли запалюють будь-які підношення, вони можуть їх отримувати. Істота в проміжному стані має образ тієї істоти, якою їй належить народитися в наступному житті. Наприклад, якщо їй належить народитися претою, то вона матиме тіло прети, а якщо належить народитися богом, то вона матиме вигляд бога.
У цей момент у зворотному порядку з’являються білий розум тонкого прояву, червоне наростання й чорна близькість досягнення. Чорне світло близькості до майже досягнення й досягнення проміжного стану переживаються так швидко, що той, хто не практикує, навіть не здатен цього помітити. Усе це відбувається немов за клацанням пальців. Ці стани настільки тонкі, що лише досвідчений практик, натренований у розпізнаванні цих світел, може довго в них залишатися й усвідомлювати їх.
Жива істота починає народжуватися одразу ж у проміжному стані, коли вона випадає з фундаментального світла. У цей час також з’являються кінцівки, органи, різні частини її тіла. Далі у зворотному порядку проявляються різні ознаки, притаманні також процесам кундаліні-йоги. Вони описані в упанішадах і різних тантрах.
Як це відбувається у зворотному порядку? З ясного світла з’являється чорний простір, із чорного простору з’являється простір тонкої червоності, з нього, своєю чергою, з’являється простір тонкої білизни. Потім з’являється видіння полум’я, подібного до полум’я олійного світильника, потім — видіння іскор або світлячків, потім — видіння диму, потім — видіння міражів. Так у проміжному стані відбувається розгортання елементів у зворотному порядку.
І така жива істота вирушає на пошуки місця нового народження та на пошуки запахів, оскільки в цей час вона живиться запахами. У неї формується тонке тіло. Тонке тіло формується в усіх, воно складається зі свідомості й породжене лише праною. Це тонке нематеріальне психічне тіло.
Грубе тіло складається з першоелементів, які проявляються як видимі нам плоть і кров.
І це тонке тіло є основою ілюзорного тіла, якого ми плануємо досягти. Якщо ми очистили свою свідомість, то з неї з’явиться чисте божественне безсмертне ілюзорне тіло. У різних текстах описується, що істота в проміжному стані має різні особливості: володіє ясновидінням, може проникати в майбутнє й минуле, переміщатися в різні світи. Звісно, кожна — відповідно до своїх здібностей. Навіть духи та нерозвинені істоти володіють ясновидінням.
У неї одночасно з’являються різні частини тіла. Це тонке тіло неможливо пошкодити жодними матеріальними речами, але на нього можна впливати силою магії, візуалізації. Воно може вільно проникати крізь стіни, гори. Воно лише не може потрапити в утробу матері майбутнього народження, якщо ще не настав час. Також воно може силою однієї лише думки переноситися куди забажає.
Часто живій істоті, яка потрапила в проміжний стан, важко змінити його на будь-який інший, якщо ця істота нерозвинена, оскільки вона сильно зумовлена. Однак той, хто має належний рівень усвідомленості, може змінювати проміжний стан, у який він потрапляє. Загалом це пов’язано зі здатністю до самозвільнення, здатністю черпати внутрішній простір, бхаву, божественну гордість із глибини власної свідомості.
Цикли проміжного стану
Вважається, що в проміжному стані найбільша тривалість життя — сім днів. Після цього, якщо переродження не відбулося, стається так зване мале вмирання, після якого настає новий проміжний стан. І так триває сім разів, доки причини нового переродження не змусять увійти в нове тіло або доки жива істота не стане якимось духом.
Як відбувається таке мале вмирання? Тонке тіло істоти в проміжному стані починає згортатися згори та знизу, збираючись у серці, а потім поступово зникає, починаючи з країв. Різні тонкі двоїсті стани в цей час розчиняються, і знову виникають різні ознаки, про які ми говорили. Коли ці ознаки виникають, проявляються різні види світла, про які ми говорили, аж до ясного світла, і знову відбувається мале розчинення. Тільки переживаються вони в цей час не так виразно. Виникають чотири порожнечі, і знову з’являється споконвічна порожнинна світність, споконвічне ясне світло порожнечі.
Усі ці малі смерті переживаються в проміжному стані, але це не справжня смерть, яка була у фізичному тілі. Інші кажуть, що і ці малі смерті в проміжному стані, і фізична смерть — це одні й ті самі процеси, тільки у фізичному тілі ці процеси виражені сильніше, оскільки грубі елементи дають більше енергії під час переживань. Власне, із цього погляду це взагалі не смерть, а смерть як фізіологічний процес послідовного розчинення та проявлення тонких елементів, світла і прани, які є основою для нашого фундаментального розуму.
Те, що люди називають народженням і смертю, — це просто послідовне проявлення тонких пран та їхнє розгортання, створення цих елементів або їхнє розчинення. Споконвічне ясне світло безсмертне, фундаментальна свідомість також безсмертна. Але річ у тім, що ця свідомість забуває й ототожнюється з проявами грубих елементів, вона створює основу для себе в чомусь тимчасовому — фізичному тілі, двоїстих уявленнях.
Коли йогін набуває ясності й утверджується у стані фундаментального ясного світла, для нього немає смерті як такої, а є лише процес втягування та розгортання, який він може повністю контролювати. Уже не відбуваються неконтрольовані процеси, коли він розгортається і його ясне світло неконтрольовано набуває форми демона або істоти пекла. А процеси розгортання тонких пран із фундаментального світла повністю чисті й підконтрольні, тобто він може увійти у світло, а потім розгорнути свої прани й перетворитися на те божество, на яке він хотів, а потім знову увійти у світло, розгорнути прани й перетворитися на людину.
І цей процес розгортання пран зі стану фундаментального світла порівнюють із рибою, що вистрибує з води. Якщо вода, гладінь озера — це споконвічна основа нашої свідомості, то прани, що розгортаються, ілюзорне тіло, яке проявляється, — це наче риба, яка на деякий час вистрибує з води.
Точки виходу свідомості та переродження
Той, кому належить народитися істотою пекла, залишає тіло через задній прохід; той, хто народиться голодним духом, — через рот; той, хто народиться твариною, — через сечовипускальний канал; той, хто народиться людиною, — через очі; той, хто народиться богом світу пристрасті, — через пупок; той, хто народиться богом-чародієм, — через вуха; якщо належить народитися у світі форм — через середину чола, а якщо у світі без форм — через тім’я. Так викладається вчення про точки в тілі та їхній взаємозв’язок із переродженням.
Це справедливо для звичайних людей. Але йогін, наприклад, який досяг успіху в шат-чакра-йозі, сам може спрямовувати свою прану й виходити через будь-яку чакру у фізичному тілі. Залежно від того, через яку чакру він вийшов, він може перероджуватися в тому чи іншому світі. Зрозуміло, найвищою чакрою є сахасрара. Вважається, що той, хто виходить через неї, досягає звільнення. Або, якщо йогін стійкий у присутності чи має глибокий рівень бхави, то незалежно від того, через яку точку він виходить, він може змінювати свій стан лише силою своєї усвідомленості. Але для решти це справді так.
Вважається, що якщо людина має погану карму, не має заслуг і їй належить погане переродження, то спочатку свідомість припиняється в голові, у верхніх частинах тіла, тобто в неї домінує апана-ваю. А якщо людина має заслуги й чисту свідомість, то спочатку циркуляція прани припиняється в ногах, а в голові вона залишається. Погану людину із сильними затьмареннями гріхи наче тягнуть униз за допомогою апана-ваю. А свідомість піднесеної людини, яка практикує, іде вгору, оскільки вона тонша.
Видіння у проміжному стані
Також у проміжному стані живі істоти, яким належить утілитися в поганих видах світів, бачать розгорнуту чорну тканину або просто стан темряви. Іноді бувають видіння, у яких вони бачать себе перевернутими. І, навпаки, ті, кому належить народитися у вищих світах людьми чи напівбогами, бачать розгорнуту білу тканину або білу місячну ніч.
Іноді говориться, що в проміжному стані ті, хто прямує до нижніх світів, падають наче головою вниз, ті, хто прямує до вищих світів, рухаються вертикально вгору, а ті, хто перероджується у світі людей, ідуть прямо. Істоти пекла також описуються як такі, що кольором тіла нагадують обгоріле дерево, прети — воду, тварини — дим, боги пристрасті й люди — золото, а боги світу форм виглядають прозорими, наче складаються з білого сяйва.
Щоб народитися у світі бажань або у світі форм, потрібно пройти через проміжний стан. Вважається, що для тих, хто мав дуже затьмарений стан і є кандидатом до світів пекла, проміжного стану не існує, тобто вони миттєво перероджуються там. Також не існує проміжного стану для тих, хто перероджується у світі без форми. Якщо людина здійснила п’яту або шосту дх’яну й глибоко в ній закріпилася, вона не проходить жодних видінь, а миттєво входить у порожнечу й перебуває в цьому просторі порожнечі.
Практика ілюзорного тіла та безперервна свідомість
Отже, це різні описи проміжного стану, який йогін очищує за допомогою практики ілюзорного тіла.
Коли ясність починає проникати в повсякденне життя, проникати у сни, то, зрозуміло, вона проникає і в проміжний стан. І коли цієї ясності достатньо, вона насичує тонкі енергії йогіна й робить їх чистими. За допомогою йоги ілюзорного тіла ми остаточно відновлюємо цю відсутню ділянку в нашій свідомості, очищуємо її, тому в нас більше немає розривів в усвідомленості. Припустімо, ви споглядали протягом дня, ваш стан був рівним і глибоким, а потім ви проспали шість годин у несвідомому стані. Уві сні з вами відбувалися різні речі, але ви їх не контролювали — це і є розрив у свідомості, це наче темна пляма у вашій добі, яку ви не можете контролювати.
Але за допомогою практики ілюзорного тіла та привнесення ясності всі такі темні плями повністю усуваються, йогін має безперервну цілодобову свідомість. Якщо ви просто займаєтеся спогляданням, перебуваючи в природному стані, — цього вже достатньо. Без візуалізацій, мантр і поклонінь ви можете реалізувати чистий вимір, повне перетворення своїх пран на мандалу чистого бачення. А практика ілюзорного тіла допомагає такому перетворенню.
Запитання: Стан пран за життя все-таки впливає на формування тіла в бардо чи це не має значення? Чи не має значення, яким був стан твоїх пран? Тобто чи впливає домінування пран у цьому житті на формування ілюзорного тіла в бардо?
На тих, хто не розвинений у практиці споглядання, це впливає. На тих, хто має велику духовну силу, бхаву або споглядальну ясність, не впливає.
Є розповідь про царя, який здійснив жертвопринесення, піднісши свою голову в ритуальний вогонь. Він був видатним йогом і магом. Коли він здійснив таке підношення, у нього відразу з’явилися чотири ілюзорні тіла. Ці ілюзорні тіла мали розум, інтелект і жили самостійно. В одному ілюзорному тілі він практикував тапас, в іншому відвідував світи богів, а третє ілюзорне тіло пожер крокодил, і він жив усередині крокодила. Коли крокодил помер, він виліз із його тіла в подобі маленького крокодила й доповз аж до Північного Льодовитого океану та потрапив у світ богів, який на той час розташовувався там. Там він і залишив тіло. Оскільки те місце було енергетично дуже насиченим, він також переродився богом завдяки дії прани цього місця. Тобто прана місця вплинула на його переродження в одному ілюзорному тілі.
Однак якщо є глибока бхава й глибока присутність, то стан пран не надто впливає на майбутнє народження й тонке тіло в бардо. Але, з іншого боку, прана є вираженням ума. Тобто не слід думати, що прана й ум — це різні речі. З часом, якщо ум очищується, прани також очищуються.
У практиці йоги ілюзорного тіла ми створюємо дублікат свого тіла, створений не з нечистих кармічних пран батька й матері, а з тих, що походять із чистого природного стану та божественної гордості. Наприклад, у цьому тілі існують біла й червона краплі як продукт карми батьків, батьківської та материнської пристрасті. Входження в це тіло — це символ нашої незрілості.
Природа людського втілення та ілюзорного тіла
Чому ми є людьми, а не богами? Ми могли б перебувати на небесах Індри, небесах бога Брахми, але ми увійшли саме в це тіло, на яке нам вистачило зрілості, за винятком тих, хто зробив це свідомо задля своєї певної місії.
Саме тіло несе карми й незрілість нашого «я». Але ілюзорне тіло, навпаки, проявляє нашу заслугу, воно виникає з чистого усвідомлення ясного світла та з божественної гордості й складається з тонкої прани ума. І вдихання в ілюзорне тіло фундаментального світла та божественної гордості — це наріжний камінь практики ілюзорного тіла.
