Коментар до тексту Йога Васіштха. Глава 6. Про Звільнення
Коли ви вступили на духовний шлях, стали учнями Гуру, членами громади, це означає, що ви стали самайними братами й сестрами. Ви увійшли в особливий духовний простір етики, особливої культури садху. Це треба зрозуміти. Коли ти увійшов у простір культури садху, треба зрозуміти, що таке культура, етика садху, а мирську культуру, культуру его, людини залишити позаду.
Коли ви стаєте учнями Гуру, для вас починається інше, нове життя. Навіть якщо ви самі ще не зовсім це зрозуміли, це так. Я вас запевняю, це так, тисячу разів. У новому житті треба вчитися мислити по-новому, говорити по-новому, діяти по-новому. Коли ви захочете діяти по-старому, ви повинні зрозуміти, що такий спосіб мислення, спосіб мовлення, спосіб дії не годиться для садху. Інші принципи, інша етика, інший хід думок.
Це не так просто, ви відчуєте, що перевиховувати себе нелегко, якщо вам тридцять років або сорок років. Навіть двадцять. Старий хід мислення весь час намагатиметься збити вас. Але в цьому й полягає садхана — перевиховувати себе. Тільки тоді ви маєте право стати садху.
Тому що садхана — це не є щось, що відбувається саме собою. Це не природне явище. Припустімо, вам хочеться їсти. Після того як поїли, через деякий час хочеться в туалет. Через деякий час хочеться спати. Усе це природні явища. Вам не треба вчитися цьому. Самодисципліна для цього не потрібна. Це даність за прарабдха кармою.
Садхана, духовна етика, духовне розуміння — усе це те, що ви створюєте самі. Те, що виховується, те, що не існує відразу. Це результат тапасьї, самодисципліни. Коли ви вступили на духовний шлях, ви повинні вчитися діяти зі стану самодисципліни, самовиховання. Вирощувати нове ставлення, нову роботу свідомості, нове мислення, щоб стати садху. Якщо ви мислите егоїстично — мисленням старої людини, ви не змінитеся, ви не виховаєте себе. У просторі такої свідомості у вас не буде духу пробудження, очищення, духу святості.
Практика самоаналізу й каяття
Зараз ми проведемо такий експеримент. Хто за останні три дні погано подумав про іншого або погано сказав про іншого, встаньте. Або зробив. Якщо ви й далі так продовжуватимете, це гріх, самайні брати й сестри. Це суперечить тому, чого я навчаю. Я навчаю чисто бачити, чисто думати, ви помиляєтеся, це неправильний шлях, навіть якщо це дрібниці.
Ви повинні одразу зрозуміти, всередині себе, швидко це зрозуміти, покаятися, відійти від цього. Покаятися означає сказати: «Це не я. Я не буду так, це не моє». Навіть якщо це сталося, дистанціюватися, витягнути з цього свою свідомість. І тоді робіть простирання. Я як ваш учитель зараз нагадав вам про це. Це моє завдання — допомогти вам не заблукати. Коли учень іде не туди, учитель каже: «Дивись, це не той шлях, яким треба йти».
Ви проаналізували все це за три дні, а тепер уявіть, що в такому режимі треба діяти кожні три секунди. І без нагадувань. Не за останні три доби, а за останні три секунди. Вам треба взяти цей стиль собі на озброєння. Минуло три секунди — одразу відбувся аналіз. Не через три доби. І без нагадування. Ви самі собі повинні нагадувати.
Коли ви так навчитеся діяти без мого нагадування, через три секунди будете це виконувати. Не обов’язково фізично робити каяття, головне — в душі відділяти себе від неправильного ходу думок, тіла, мовлення й розуму. Тоді ви діятимете як садху. Діючи як садху, ви очистите свій ум, і це правильний шлях. Це шлях справжнього садху. Для цього не треба, щоб вам хтось нагадував, якщо ви скоротите цей проміжок із трьох діб до трьох секунд і самі будете це робити. Тому що садху весь час дуже пильний. Садху сам себе виховує. Треба стати тим, хто виховує самого себе.
Етика взаємин і самая
У нас є етика. Етика регулює стосунки одне з одним. Найбільше помилок ми робимо у взаєминах одне з одним. Тому що ми дуже прив’язані, ми медитуємо одне на одного. Ми дуже орієнтовані на зовнішній світ. Ми за звичкою намагаємося проєктувати внутрішній негатив на інших. Це дуже пов’язано з вішну-грантхі. Це все карма вузла Вішну відпрацьовується.
Коли вузол Вішну розв’яжеться, усі ваші проблеми у взаєминах зникнуть. Ви зрозумієте: немає того, хто будує стосунки. Немає того, з ким будувати стосунки. Це одна свідомість, бог із богом спілкується. Одна гра. Етика дотримуватиметься природно. Але для цього треба завжди пам’ятати.
Четверте правило з чотирнадцяти корінних обітниць — підтримувати гармонійні стосунки з братами й сестрами по дхармі. Ви повинні поважати Бога одне в одному, ви повинні чисто дивитися одне на одного. Навіть якщо карми щось проєктують, одразу помітити це й сказати: «Це неправильний шлях». І виконати каяття. Це буде тоді самозвільненням. Постійно себе привчати. Тоді ваша самая буде бездоганною. Самая, пов’язана зі взаєминами.
Відмінність між садху і звичайною людиною
Звичка думати чисто, діяти чисто, мислити чисто не приходить одразу. Потрібен час. Потрібно перевиховувати себе. Цим і відрізняється садху. Звичайна людина каже: «З якої причини я буду перевиховувати себе, я взагалі прекрасний. А він діє неправильно, він винен. Проблема в ньому, не в мені».
Садху так не думає: «Я не досконалий, не такий уже я й прекрасний. У мені є досконалість, але вона глибоко всередині. Але сам я ще не дійшов до досконалості. Я повинен виховувати себе. Проблема не в іншому. Інший — це лише дзеркало, він відображає всі мої чесноти й недоліки». У садху завжди є проблематика виховання себе, на відміну від звичайної людини. Садху завжди розуміє свою недосконалість і працює з цим. Коли у вас буде такий хід думок, тоді ви вже на правильному шляху.
Є одна історія, коли один святий медитував, сидячи в темряві. Якийсь інший мирський чоловік пройшов, і було темно, цей чоловік помочився на нього. Тому що було темно. Тоді цей святий встав і сказав: «Дивись, его, ось чого ти заслуговуєш».
Він мислив як садху. Щоразу, коли у вас відбувається щось у житті, ви не повинні шукати проблему в інших людях. Ви повинні зрозуміти: ця проблема у вашій кармі, у вашому его. Ви повинні зрозуміти, саме цього воно й заслуговує. Це ж ваша карма. Повернутися до неї прямо, безстрашно подивитися цій кармі в очі й визнати це. Тоді в цей момент у вас зародиться розуміння: «Я — це не той, хто отримує плоди карми. Моє істинне Я за межами цього, я відділений від цього».
Час змін і прискорення карми
Зараз багато астрологів, мирських учених дають прогнози, і багато в чому їхні прогнози збігаються, вони кажуть, що зараз настає особливий час. Зараз всесвіт зайнятий тим, що вибраковує людей, які не відповідають новим духовним вібраціям. Багато спекуляцій на цю тему. Інтернет просто переповнений спекуляціями, роздумами про 2012 рік. Ця тема вже збурила й уми простих людей, не лише практикуючих.
Раніше практикуючі були любителями поговорити про перехід у шосту расу, апокаліпсис та інше. Але зараз це дійшло до звичайних людей, навіть до вчених. Дані статистики такі, що відбуваються справді великі зміни. Усі ці розмови — це індикатор, що в колективному підсвідомому назрівають великі зміни. Світ іде до оновлення. Зараз це всі відчувають.
Будь-яке оновлення прискорює розвиток карми. Тому ті, хто мають заслуги, отримають прояв заслуг. Ті, хто має клеші, негативні кармічні реакції, отримають повернення кармічних реакцій. Садху в цьому випадку повинен виховувати себе, щоб заморозити свої клеші й щоб пробудити свої заслуги.
Васіштха дає такі настанови Рамі:
О, Рамо, коли ти робиш те, що необхідно в певній ситуації, розум не повинен бути прив’язаний до дій, думок чи об’єктів.
Де б ми не були, чим би ми не займалися, наш розум не повинен бути зосереджений на зовнішньому об’єкті, на думках або на самій дії. Він повинен перебувати в певній точці ясності, точці розуміння й усвідомлення своєї природи. Лише діючи з цієї точки, ми можемо діяти правильно. У цій точці відбувається трансмутація, самозвільнення. Це точка, коли ми бачимо Бога, розмовляємо з Богом, відчуваємо дух Даттатреї, коли ми єдині з ним. У всіх інших точках, коли ми прив’язані до дій, об’єктів чи думок, ми втрачаємо це.
Так само він не повинен бути прив’язаний до небес, пекла чи чогось іншого. Він не повинен бути пов’язаний зовнішніми стосунками, природними рухами внутрішніх почуттів або життєвою силою. Розум не повинен перебувати ні в голові, ні в піднебінні, ні між бровами, ні на кінчику носа, у роті чи в очах. Він не повинен відпочивати ні в темряві, ні у світлі, ні навіть у прихистку серця. Стан неспання, сновидіння чи глибокого сну не повинні його утримувати. Навіть широкий чистий простір не повинен бути його домом.
Тут даються дуже важливі, унікальні настанови про безопорний стан ума. Про усвідомлення за межами концепцій.
Коли я був у товаристві Гаятрі, зустрічався з його керівниками разом із Бабаджі, ми поговорили про цей стан. Я сказав: «Цей стан називають ніраламбха самадхі». Інша людина сказала: «Так, так». Бабаджі усміхнувся і сказав: «Тільки його треба пережити».
Якщо ми говоримо про аманаска, ніраламбха, але самі з цим не працюємо, це будуть розповіді про поїдання торта людиною, яка ніколи його не їла. Вам треба вчитися їсти цей торт щосекунди. Усі мої настанови — це саме розповіді про те, як самому їсти цей торт. Якщо ви їсте цей торт, поступово це вноситиме гармонію у ваші дії, слова, у ваші стосунки.
Неприв’язаний до кольору, руху чи нерухомості, до початку, завершення, середини чи до чогось іншого, розум не повинен триматися ні на відстані, ні поблизу, ні перед, ні в об’єктах і ні в собі.
Це дуже важлива настанова щодо усвідомлення, медитації. Васіштха багато давав настанов щодо погляду в цій книзі. Але тут він дає настанови саме щодо медитації, усвідомлення. Погляд, медитація і поведінка — це три кити духовного шляху. Навіть знаючи погляд адвайти, ми повинні встановити свій ум у правильному стані усвідомлення і працювати з цим.
З іншого боку, доки ми не навчилися перебувати в правильній медитації і правильному усвідомленні, ми повинні пам’ятати про принципи етики і правила, за якими ми живемо. Чим монастир відрізняється від мирської спільноти? Ми живемо за певними етичними правилами. Ми діємо за цими правилами. Ці принципи, правила та ідеали називаються самайя. Вони дуже важливі для нас. Їх треба дотримуватися. Тому що вони виражають дух учення, заповіти святих, і вони виражають сам медитативний стан.
Чуттєві відчуття, невігласький стан щастя, концепції та об’єкти не повинні мати над вами влади.
Якщо ми не усвідомлені, то владу над нами мають чуттєві відчуття або концепції, або різні переживання, і наш ум нестабільний. Такій людині не можна довіряти, вона сама собі не господар. Але Васіштха говорить:
Розум повинен перебувати в чистій свідомості, як чиста свідомість, лише з невеликим зовнішнім рухом думки, усвідомлюючи повну марність об’єктів цього світу.
Наша базова свідомість перебуває в безопорному, безоб’єктному, а на поверхні допускається невеликий рух думок. Його має вистачити на розмови, спілкування, приготування прасаду, служіння, побутові стосунки та інше. Усе, що ми робимо, — це невеликий рух думок. А глибинна справжня сутність перебуває в безопорному.
Якщо ви так живете тривалий час, дотримуєтеся цих настанов, очищення відбувається само собою, внутрішній самоконтроль, самодисципліна самі розвиваються. Але для цього ви повинні бути постійно пильними. Не зісковзувати на рівень его, почуттів. Вони не повинні мати над вами влади. Навіть якщо хтось говорить вам щось неприємне, яка різниця, це не повинно мати над вами влади. Зробіть у душі поклон і похваліть його.
До одного святого підійшла людина й облаяла його, той поклонився і сказав: «І тобі привіт», — і пішов далі. Цим він сказав: «Це твої проблеми, це ти нещасний, тому ти так поводишся. Але я щасливий, і я не збираюся підпадати під це. Тому я теж бажаю тобі щастя». У цьому смирення садху, у цьому дух чистоти, піднесеності садху.
Ви не повинні відповідати грубістю на грубість, не повинні відповідати поганою дією на погану дію щодо вас. У чистому баченні ви повинні прощати іншу людину, ставитися до неї чисто і зі смиренням. Завдяки цьому ви очистите себе від переродження в нижчих світах. Ви закриєте ці шляхи. У цьому сенс етики, самайї, чистого бачення.
Розчинення індивідуальної свідомості
Коли розірвані всі прив’язаності, індивідуальна свідомість стає неіндивідуальною свідомістю. А потім відбувається те, що потрібно. Чи то дія, чи бездіяльність. У такому стані індивідуальна свідомість не прив’язується до результатів дії.
Поступово, якщо ви вчитеся так діяти, мислити і споглядати, ваша індивідуальна свідомість розширюється, і вона стає не індивідуальною, а надособистісною, безмежною, розширеною. У такому стані вона перестає прив’язуватися до того, що вона робить. Карма перестає впливати на неї.
Або, відійшовши навіть від цього стану невеликого розуміння об’єктів, дозволь індивідуальній свідомості розчинитися у вищому спокої.
Усередині вас є цей вищий спокій. Ви повинні шукати його, доки не знайдете. Коли ж ви утвердитеся в ньому, вам потрібно просто залишатися в ньому. Тоді, що б ви не робили, ви будете незворушними. Природно, ви будете дотримуватися всіх видів правил вінаї та самаї.
Ознаки самоусвідомленого мудреця
Такий мудрець назавжди вільний від страждань і страхів, здається оточенню, що він діє чи не діє. Усі люблять і шанують таких людей. Навіть якщо в очах інших він здається схвильованим, усередині він укорінився в мудрості. Його свідомість не прикрашається щастям, і він не затьмарюється нещастям. Він не звертає уваги на блиск і привабливість світу. Досягнувши самоусвідомлення, він живе в постійному спогляданні, тому він не прив’язаний ні до чого в цьому всесвіті.
Перша ознака того, що така людина утвердилася в самоусвідомленні, — у неї відсутня гріховна робота свідомості. Гріховна робота свідомості означає затьмарення, клеші. Він звільнився від впливу поганих світів, нечистих сутностей, його клеші більше над ним не владні. Друга ознака — чисте бачення стає для нього природним.
Піднявшись над протилежностями, він здається глибоко сплячим навіть у пробудженому стані.
У такої людини присутній безперервний самоконтроль. Що б вона не робила, її самоконтроль дозволяє відстежувати тонкий простір усвідомлення. Її неможливо вивести з себе, вона завжди незворушна. У неї ніколи немає проблем. Чи дасте ви такій людині солоний прасад, прокислий прасад або дуже смачний прасад, у неї в душі не буде ні гніву, ні обурення. Чи буде така людина жити в палаці, у келії, у поганому місці, у чистому й красивому місці, у неї ніколи в душі не буде ні обурення, ні протесту, ні чогось іншого.
Така людина не жадає зовнішніх об’єктів. Вона розуміє — усе всередині. І вона радіє тому, що всередині, а зовнішнім об’єктам, іншим людям вона не надає великого значення. Вона, граючи, сприймає життя. Вона до всіх ставиться рівно і зі співчуттям. А якщо таку людину образить хтось інший, думаєте, вона буде боротися з ним або ненавидіти його? Зовсім ні, вона буде йому співчувати. Подумує: «Це його проблеми. Мабуть, йому важко, якщо він так діє. Мабуть, його розум ще не знайшов безтурботності й спокою».
Стан глибокого сну в пробудженні
Стан, у якому розум звільнений від властивого йому руху думки і в якому існує тільки відчуття миру, відомий як стан глибокого сну в пробудженні.
Стан такого святого подібний до стану глибокого сну під час неспання. У звичайному стані він ходить і говорить, але сам він ніби глибоко спить. Він усвідомлює астральний світ і усвідомлює каузальний світ.
Знову ж таки, під час Кумбха-мели журналісти брали інтерв’ю у Пайлот Бабаджі. Вони запитували: «Ви були пілотом, вам доводилося навіть скидати бомби на людей. А зараз ви святий». Бабаджі сказав: «Це було багато років тому, тоді я був іншим, але зараз я інший. Зараз, якщо у вас є сміливість, якщо захочете, можете навіть убити мене. Я не проти. Я прийму все». Це повна неприв’язаність до себе і того, що роблять. Такі святі перебувають у стані сну без сновидінь, тоді як вони не сплять.
Той, хто перебуває в ньому, живе спонтанно, звільнений від будь-якого типу розумових відволікань і занепокоєнь, не заклопотаний коротким чи довгим життям. Коли стан глибокого сну в пробудженні повністю дозріває, він відомий як тур’я або четвертий стан.
Цей стан сну без сновидінь наяву ще не є повним звільненням. Це основа істинного споглядання, яка відкривається у кожного, хто досягає стадії народження. Але він є основою для подальшого сходження. Він дозріває і переходить у стан тур’ї.
Дозрівання стану і перехід до тур’ї
Сахаджа самадхі набирає силу з восьмої стадії по шістнадцять кала і йде далі, стає тур’я, тур’ятіта — четвертий стан за межами неспання, сну зі сновидіннями і сну без сновидінь.
Утвердившись у ньому, мудрець сприймає всесвіт як величезний ігровий майданчик, а життя — як космічний танець. Цілком вільний від страждань і страху, від оман видимого світу, той, хто утвердився в стані тур’ї, більше не робить помилок. Він завжди занурений у блаженство і йде далі, до стану величезного, невимовного блаженства.
Далі Васіштха говорить, що це невимовне блаженство слідує за тур’єю. Це неописуваний і незбагненний стан.
Стан того, хто звільнився в цьому житті, словами можна висловити ще так. Тур’я або глибокий сон, пробудження, стан повної свободи. Але наступний за цим стан недоступний для опису словами. Він за межами тур’ї. О, Рамо, прагни досягти його.
Шлях від садху до джняні
Наша практика має приводити до того, що ми утверджуємося у дедалі глибшому стані. Спочатку ви стаєте садху. На те, щоб із людини стати садху, минає років дванадцять. Навчитися думати як садху, діяти як садху. Ви переходите в іншу категорію людей, в іншу расу, в інший клас. Люди живуть своїм життям, у них своя культура, свої цінності та ідеали в житті. Але ви вже не належите до цього класу, це не для вас.
Прийшовши сюди, ставши учнями або монахами, послушниками, ви намагаєтеся стати садху. Отже, у вас інші ідеали в житті, інші цінності, інша етика, психологія, мислення. Навіть енергетика має стати іншою. Вам треба йти іншою дорогою. Шлях людей не для вас. Ви ще багато разів будете бачити, як ваше его, ваш ум хоче діяти по-старому, по-людськи, на основі ревнощів, заздрості, агресії, осуду, прив’язаності. Тоді ви маєте згадати і сказати собі: «Це не мій шлях. Я маю йти іншим шляхом». Садху діє інакше, мислення у садху інше.
Але стан, коли людина перебуває в глибокому сні в пробудженні, це вже не садху, це вище. Це стан джняні. Ви можете його досягти, якщо будете бездоганними садху. Якщо тривалий час будете вести спосіб життя садху. Якщо будете виховувати себе за системою садху. Мислити як садху, дотримуватися принципів садху, тренувати ум.
Васіштха каже: «Рамо, прагни досягти його». Тобто прагни досягти стану джняні. Для вас це головне завдання вашого життя. Головне завдання вашого життя — це стати хорошим садху, а потім досягти стану джняні. У світі люди ставлять багато цілей і завдань. Заробити багато грошей, вдало влаштувати сімейне життя, здобути престижну освіту — усе це цілі в житті. Прийшовши сюди, ви відмовилися від цих цілей. Ви пожертвували дуже багатьом, щоб потрапити сюди. Тоді ви маєте зрозуміти, у чому ваша мета тут. Ваша мета — стати хорошим садху. Ви маєте очистити себе карма-йогою, дотриманням принципів самайї, етики, спогляданням, медитацією. Ставши хорошим садху, ви без труднощів зможете перейти в наступний клас, у клас джняні. Але вам знадобиться час, щоб стати по-справжньому хорошим садху. Багато чого треба в собі змінити, багато перевиховати, багато в собі очистити.
Настанови Васіштхи про недвоїстість
Спочатку утвердись у стані глибокого сну в пробудженні. Залишайся незацікавленим в існуванні або неіснуванні тіла. Знаючи, що тіло — лише ілюзія. Ти мудрий, о Рамо, і ти досяг внутрішнього пробудження. Розум людини, яка знає свою власну сутність, не падає вниз. Тут існує тільки чиста свідомість. Тому не дозволяй поняттям «я такий-то і такий-то» або «це моє» виникнути в тобі. Навіть слово «сам», «я» використовується лише для передавання думок. Істина перебуває поза цими описами. Немає двоїстості, немає тіл, тому немає взаємовідносин між ними. На сонці немає тіні. Хоча я говорю з тобою, припускаючи певну двоїстість, в істині немає такого розділення.
Лише ставши хорошими садху й утвердившись у спогляданні, ви дістанетеся до розуміння джняні. Зараз цьому розумінню заважають різні обмеження. Ці обмеження називаються мала — забруднення ума, двоїсті завіси. Мала, вікшепа, аварана. Різні види завіс в умі заважають розумінню недвоїстості. Ваше завдання — терпляче терти й терти ці завіси. Рано чи пізно ваш ум стане чистим. Він стане подібним до чистого, прозорого дзеркала. Усі завіси зникнуть, і сяйво вищого Я ніколи не покидатиме вас.
Коли істина відома, зникає помилкове сприйняття. Власна сутність є свідомістю — чистою, вічною, позбавленою змін. Це світло в собі. Тоді як тіло не вічне й нечисте.
Коли це настане, ваше усвідомлення розділиться і стане окремим від тіла. Ваше усвідомлення зможе подорожувати окремо від тіла, медитувати окремо від тіла. Ви не будете ототожнювати себе з тілом.
Тіло оживляється життєвою силою або іншими елементами. Воно не може перебувати в жодних стосунках із Вищим Я. Навіть якщо сутності тіла розглядаються як окремі реальності, між ними не може бути жодного стосунку. Але якщо ця подвійність нереальна, тоді самі думки стають абсолютними. Нехай ця істина утвердиться в тобі. Немає несвободи, немає звільнення — ні для кого, ніколи й ніде. Ясно, що все це лише єдина нескінченна свідомість, сутність або вище Я.
Коли свідомість вийде за межі тіла, ви по-справжньому утвердитеся. Ваш погляд і споглядання стануть одним. Це перестане бути абстрактною філософією. За допомогою вчення ви самі зможете творити своє прекрасне майбутнє. Чому ви зможете творити прекрасне майбутнє? Тому що ви вийдете за межі минулого, майбутнього й теперішнього. Ви відокремите себе від потоку часу. Поки ти перебуваєш у потоці часу, неможливо творити своє прекрасне майбутнє. Неможливо нічого створювати.
Якщо ти дослухатимешся до концепцій «я щасливий, я нещасливий» або «я невіглас», тоді вони принесуть тобі нескінченне страждання.
Природа розуму й минулі враження
Наш розум діє за певною системою. Розум — це складна програма, операційна система. Він діє на основі минулої пам’яті. Наприклад, у дитячому садку в Росії була дівчинка, вона підводилася й казала: «Будьте прокляті». Її переводили з однієї групи до іншої. Завідувачка сказала одній виховательці: «З нею ніхто не може впоратися. Якщо ти не впораєшся, ми її виключимо з дитячого садка». Вона була хороша дівчинка, але якщо їй щось не подобалося, вона казала так. Молодша вихователька сказала: «Я подаю заяву. З цим неможливо жити». Усі її побоювалися.
Коли викликали парапсихолога, він подивився минуле життя цієї дівчинки. З’ясувалося, що в минулому житті ця дівчинка жила в середньовічній Європі, вона була в такому оточенні, де всі з неї насміхалися, ніхто її не любив. Тоді вона подумала: «Якщо вже мене ніхто не любить, не поважає, нехай хоча б бояться». Вона почала вивчати магію, щоб навіювати страх іншим. Але зрештою вона постаріла, виявилася нікому не потрібною, забутою, покинутою старою, яка померла в такому стані претензій до світу, у ненависті. Але при цьому вона накопичила достатньо заслуг. Результатом ходу такого мислення стало те, що вона стала такою дитиною.
Свідомість як основа всього
Тіло почало існувати лише від життєвої сили. Воно існує завдяки цій силі, його мовлення викликане нею ж. Усі чуття працюють також завдяки цій силі. Інтелект у ньому є лише нескінченною, неподільною свідомістю. Вона розкинулася всюди, як простір. Вона відображається у свідомості, і це відображення називають розумом. Коли розум залишає своє тіло-в’язницю й переноситься, він відчуває свою сутність, яка є свідомістю. Де є квітковий запах, там є і квітка. Де є розум, там є і свідомість. Але тільки розум є єдиною причиною позірного світу. Тому що свідомість всюдисуща й нескінченна. Вона, хоч і є первинною причиною причин, не є причиною позірного світу. Воістину, нею є нерозуміння.
Причиною нашого позірного світу є омана, нерозуміння, авідья, ілюзія. Усі живі істоти тією чи іншою мірою перебувають у нерозумінні.
Прети перебувають у нерозумінні, тому в них усе виглядає ущербним, негативним. Навіть якщо ви дасте прету підношення, він не зможе його з’їсти, воно зіпсується. Його свідомість перебуває в такому стані, що все ущербне, усе негативне.
Асури перебувають у стані нерозуміння через сильні ревнощі й заздрість. Хід мислення асура такий, що якщо ви говорите, то асур думає, що ви йому заздрите або збираєтеся напасти на нього. Якщо ви мовчите, асур думає, що ви виношуєте плани, як би напасти на нього. Якщо ви каєтеся, асур думає, що це ваш хитрий хід, щоб приспати його пильність, а потім напасти на нього. А якщо ви не каєтеся, то тим більше, з вами все зрозуміло. Жодного шансу. Бачення асура повністю все перевертає.
Омана богів пристрасті полягає в тому, щоб витончено насолоджуватися, володарювати, покровительствувати, і все це замішане на себелюбстві.
Усі живі істоти живуть у тих світах, які відповідають їхньому нерозумінню. Нерозуміння живих істот створює світи, локи, і вони збираються в цих світах.
Як лампа миттєво розганяє темряву, так світло самоусвідомлення миттєво розганяє темряву невігластва. Тому треба досліджувати те, що називається індивідуальною свідомістю, розумом або внутрішнім психологічним фактором.
Коли ми починаємо досліджувати — це загальна назва для процесу повороту всередину, очищення та вивчення алмаза усвідомлення. Одразу нам не вдасться відкрити цей алмаз усвідомлення й приручити його. Мине чимало часу, поки ми його намацаємо і почнемо потроху розбиратися в цьому. Але іншого шляху немає. У цьому й полягає принцип духовного шляху — повернутися всередину, виявити алмаз внутрішнього усвідомлення, очистити його й утвердитися в його знанні.
