Коментар до тексту «Чатурашіті-сіддха-праврітті». Манібхадра
«Ще її називали йогинею Бахурі. Колись в Агартсі жив багатий домовласник. Його тринадцятирічна дочка була одружена з чоловіком тієї самої касти й такого самого достатку. Одного разу, коли вона приїхала провідати батьків, до будинку завітав учитель Куккуріпа й попросив у неї їжі.
– Ти в чудовій формі, – сказала вона йому, – і тобі зовсім не личать лахміття та жебрацтво. Узагалі, тобі потрібна жінка. Ти маєш одружитися, але неодмінно з незайманою, яка обов’язково має бути з твоєї касти.
Він відповів:
– Я боюся життя в сансарі, і, підганяючи мене страхом, моя праця несе мене до великого звільнення. Якщо я не зроблю всього зараз, у ці короткі миті, що усміхаються мені, то як я зможу пережити їх знову, ставши іншим? Якщо ж цей безцінний час існування, подібного до діаманта, буде впійманий, накритий чимось чужорідним, як-от сім’я, дружина тощо, тоді те, що становить пристрасть мого життя, буде знищене, і з’явиться всілякий непотріб. Знаючи, що так і буде, я залишаюся без жінки.
Слухаючи це, жінка раптом відчула, що повірила в нього. Подаючи вчителеві їжу й питво, вона попросила:
– Покажи мені, як досягають звільнення.
– Я живу на кладовищі, – сказав він, – якщо хочеш, приходь.
І хоча зробити це було майже неможливо, тієї ж ночі, незадовго до опівночі, жінка прийшла на кладовище. Куккуріпа побачив, що вона справді готова отримати вчення, і дав їй посвячення. Потім він пояснив їй практики стадій розвитку й завершення та методи їх повного об’єднання. Кілька днів вона практикувала в нього. Коли вона повернулася додому, батьки обсипали її лайкою та побили. Вона казала їм:
– У всіх трьох світах немає жодної живої істоти, яка не була б мені батьком або матір’ю. Навіть зі своєю кастою та родоводами ви не можете вибратися із сансари й завжди падаєте назад. А я йду до звільнення, мене підтримує мій учитель. І ваші удари штовхають мене вперед!
Вислухавши її, батьки вирішили, що все це – дурниці, і дали дочці спокій. Вона ж медитувала відповідно до отриманих настанов, і наслідки карми поступово зникали з її розуму.
Так минув рік. Потім чоловік забрав її назад до себе. Вона виконувала всі обов’язки мирського життя, завжди залишаючись стриманою й чарівною. У неї народилися син і дві дочки. Коли вона захотіла, щоб хлопчик отримав благословення, вона зустріла свого вчителя. Це було через дванадцять років після їхньої першої зустрічі. Одного разу, повертаючись додому з глечиком води, вона перечепилася об коріння дерева й упустила свою ношу. Вода всотувалася в землю поміж глиняними уламками. Увечері, коли жінка не повернулася додому, чоловік знайшов її на тому самому місці. Хто б до неї не заговорював, здавалося, вона не чує. Вона й далі дивилася в одну точку. Нарешті вона сказала:
– Що ви кажете? Ви всі одержимі?
На заході сонця вона сказала:
– Усі живі істоти розбивають глечик свого тіла. Чому я маю повертатися додому? Мій глечик розбитий. Я більше не повернуся до сансари; я прямую до величезного щастя. Поглянь, о Вчителю, на це маленьке диво: у пошуках найвищого блаженства я шукаю в тебе прихистку.
Двадцять один день вона, піднявшись у повітря, давала настанови жителям Агартсе. Потім вона пішла в Ясне Світло».
Два шляхи практики
Шлях практики – це шлях безперервного очищення. Саме для цього ми й стаємо ченцями. Існує поділ шляху на два основні: миттєвий і поступовий. Поступовий шлях називається віка, миттєвий – лайя. Віка – це шлях зусилля, лайя – це шлях самотрансценденції, самовіддачі. Віка – це шлях поступового вдосконалення, лайя – це шлях стрибка. Їх також називають шляхом «мавпеняти» і шляхом «кошеняти».
На шляху поступового просвітлення починають із фізичного тіла, з контролю й очищення розуму та іншого. На миттєвому шляху починають із природи Розуму й завершують природою Розуму, починають із самотрансценденції й завершують самотрансценденцією.
Шлях очищення означає, що ми повинні очистити свої тонкі тіла. Зрозуміло, ми повинні усвідомити, що вони забруднені. Звичайні люди не розуміють, що їхні тонкі тіла забруднені, тому вони живуть безконтрольно, як їм заманеться, марно витрачаючи свої життя. Йогіни ж прагнуть очищати свої тонкі тіла, знаючи, що якщо не вдасться їх очистити й поєднати з Ясним Світлом, існування безглузде. Ці тонкі тіла в йозі відомі як ефірне, астральне, ментальне та каузальне. Це все азбука, базові доктрини.
Ефірне тіло — пранамайя
Ефірне тіло називається пранамайя. Вважається, що це енергетична оболонка фізичного тіла. Якщо хтось тренується в практиках концентрації, то колись він зможе вивести ефірне тіло з фізичного. Ефірне тіло нагадує фізичне, тільки воно трохи більш розмите й складається зі світних волокон. Це енергетичний двійник фізичного тіла.
Коли ми практикуємо кундаліні-йогу, канали очищаються. Це означає, що очищається наше ефірне тіло. Коли ефірне тіло забруднене, його прани нечисті, тому в людини домінує тамас, багато мирських бажань, вона швидко втомлюється, багато спить, дихає часто й хаотично. Коли ж канали очищаються практиками зречення, заповідями, кундаліні-йогою, тоді немає втоми, немає тамасу, сон короткий, тіло йогіна приємно пахне, бажання не турбують його, енергія циркулює в тілі, виділення зменшуються, апетит добрий, але потреби багато їсти не виникає.
Кажуть, що свята Тереза могла раз на два дні з’їдати маленьку облатку розміром із п’ятикопійчану монету. Вона була в похилому віці й уже десятки років присвячувала практиці очищення себе. Доти, доки ваш рівень енергії не стане таким, як у сиддхів, я не рекомендую вам з’їдати лише маленьку облатку, тому що в йозі, особливо якщо ви практикуєте техніки, несприятливо їсти мало.
Проте сам собою настає такий момент, коли вас не турбують ані сексуальні бажання, ані прив’язаності. Мула- й уддіяна-бандхи мимовільно відбуваються в тілі йогіна, куприк розігрівається, а в сушумні в нього ніби вібрує натягнута струна (його енергія), самі собою відчуваються наді, звуки нада чути в правому вусі. Тоді енергія досягає верхніх чакр голови, самі собою пробуджуються містичні здібності: виникають сни про минулі життя, видіння майбутніх життів, спонтанно проявляється ясновидіння. А коли енергії стає ще більше, нектар починає виливатися, немов вода, із сома-чакри, опускаючись униз і даруючи тілу блаженство. Вбираючись у чакри, цей нектар дає велике блаженство, яке розтікається по всьому тілу. У цей час елемент вогню стає дуже тонким, сильним і випалює слиз у тілі, тоді немає жодних перешкод для вітру, і вітер рухається каналами, циркулює дуже вільно. Такий йогін може випускати прану з пальців.
Коли Гампопа медитував під керівництвом Міларепи, щоб перевірити рівень Гампопи, Міларепа дав йому таке завдання: він насипав купку пилу й сказав йому тренуватися у випусканні прани доти, доки не з’являться ознаки. Одного разу Гампопа випустив прану з кінчиків пальців, і пил почав вихритися. Тоді Міларепа сказав йому припинити практику кундаліні-йоги.
Коли канали очищені, виникають занурення в самадхі (світло) і перебування в цьому самадхі. Тонке тіло викидається простим зусиллям волі. Коли багато енергії, силою розуму йогін може концентрувати свідомість у точці анахата-чакри, вішуддха-чакри або маніпура-чакри. Сидить він чи лежить, він відчуває обертання, потім певне потьмарення свідомості, а потім опиняється за межами тіла. Це астральне савікальпа-самадхі. У нього виникають дардрі-сиддхі, а коли енергія виходить через тім’я, відбувається зупинка дихання. Такий йогін може занурюватися у світло. Коли він багато занурюється у світло, навіть коли вночі засинає, його енергія не опускається, тому в нього безперервна свідомість.
Усі перелічені прояви — це ознаки очищення ефірного тіла. Якщо ви практикуєте правильно, ви відчуєте їх усі через дванадцять або двадцять років практики. Не слід поспішати з кундаліні-йогою. Якщо ви захочете різко очистити канали, виконуючи мудри та пранаями, то ви пробудите кундаліні, тому що техніки працюють. Однак енергія може бути неконтрольованою, і якщо ви не опанували присутність, можуть початися проблеми або виникнуть перешкоди. Тому говориться, що практикувати очищення потрібно повільно, не поспішаючи. Але очистити ефірне тіло — цього мало.
Астральне тіло — маномайя
Астральне тіло називається маномайя. Коли ваше астральне тіло очищене, у вас у серці спокій і немає хвилювань, ваші емоції більше вас не турбують. У вас є безтурботність, коли горе й радість для вас є одним. У вас є одна радість, яка триває безперервно, вона дуже тиха й м’яка, у вас немає емоційної розхитаності. Коли є емоційна розхитаність (гнів, запальність, сердитість тощо), це ознака неконтрольованого астрального тіла. Для справжнього йогіна це мінус.
Коли ж астральне тіло очищене, усе бачиться чистим: чисте чи нечисте, погане чи добре, але емоція завжди одна. Це як Чотири Безмежні, коли є лише відданість, захват, радість, божественна гордість. Астральне тіло змінює самовідчуття людини (бхавану). Якщо, приміром, раніше в мирському житті ви відчували зневіру, невдоволення, роздратованість, то коли астральне тіло очищене, ви завжди відчуваєте тонку радість і безтурботність. Той, у кого астральне тіло очищене, бачить лише гарні сни.
Астральне тіло очищується начитуванням мантр, візуалізаціями, практикою бхаджан-мандали, поклонінням, простяганнями, медитацією Чотирьох Безмежних, чистими самаями та Гуру-йогою.
Ментальне тіло — самбхогакайя
Наступне тіло — це ментальне тіло. Його ще називають самбхогакайя або пранава-деха. Ментальне тіло міститься у вішуддха-чакрі. Що означає очистити ментальне тіло? Це означає вийти за межі концепцій. Той, у кого ментальне тіло очищене, більше не перебуває в ілюзії свого розуму, не зв’язаний думками, він безперервно їх самозвільняє. Тобто очищати ментальне тіло — це означає опанувати справжнє самозвільнення. Думки, виникаючи, більше не відволікають йогіна від присутності. Він осягнув у справжньому сенсі принцип самозвільнення.
Ментальне тіло очищується спогляданням, уважністю, медитацією типу махашанті, коли ви спостерігаєте за думками, потім зупиняєте їх і знову тримаєтеся порожнечі. Той, хто не зрозумів принципу самозвільнення думок, подібний до флюгера, який слідує за своїм розумом, і розум його постійно дурить. До нього приходить одна думка чи інша, і він зазнає їхнього впливу, а той, хто зрозумів принцип самозвільнення й правильно споглядає, завжди безтурботний.
Каузальне тіло — анандамайя
Нарешті, останнє тіло — каузальне тіло, анандамайя або карана-шаріра. Що означає очистити каузальне тіло? Це означає відкинути надію і страх, саму егоїстичну мотивацію, его, почуття «я», яке коріниться в каузальному тілі та пов’язане з волею. Тобто очистити каузальне тіло — це означає втратити свою волю й віддати її Всевишньому Джерелу. Саме очищення каузального тіла — це пробудження, просвітлення. Той, хто очистив каузальне тіло, живе без минулого й без майбутнього. У нього немає поняття власного «я», він відчуває, як у його усвідомлення вливається велике світло, що походить з Атмана.
Каузальне тіло очищується служінням, самовіддачею, тобто такими речами, коли его не насолоджується, а навпаки, зрікається своєї волі, і, звісно, лайя-йогою, споглядальною присутністю. У каузальному тілі міститься безліч карм, які обов’язково колись спливуть, дадуть паростки й призведуть до нового народження, якщо не очистити їх за одне життя. Ці карми називаються «біджі». Ці біджі виникли в минулому через кармічні борги — рнанубандхану. Рнанубандхана — це кармічний борг. Припустімо, якщо ви вбиваєте якусь тварину й поїдаєте її, то за кармічним боргом ви надаєте цій тварині право колись убити й з’їсти вас — такий закон. І такі рнанубандхани містяться в каузальному тілі, навіть якщо ми про них не підозрюємо. Очищення означає, що ми ці зерна карми немов прожарюємо, і вони більше не дадуть сходів. Той, хто розкриває третій рівень самозвільнення (самотрансценденцію), очищує каузальне тіло.
Також вважається, що найефективніше очищення каузального тіла дають джьоті-йога та медитація споглядальної присутності.
Результат очищення тонких тіл
Коли ми, практикуючи, очищаємо наші чотири тіла (або три тіла, оскільки іноді астральне об’єднують із ментальним), тоді ми стаємо чистими, порожніми й прозорими. У серці виникає спокій, у розумі — безтурботність, в енергії — циркуляція. Тоді світло споконвічної Мудрості не зустрічає перешкод і починає вливатися в нас, тоді ми самі стаємо носіями цього світла. Така чистота — це результат бездоганної практики чернецтва. Коли ми повністю чисті у своїх тонких тілах, немає жодних перешкод для світла, тому світло саме починає вливатися в нас, наші тонкі тіла не чинять йому опору. Тоді ми можемо відкинути особисті зусилля й повністю стати на шлях лайї.
Спочатку ми неминуче йдемо шляхом зусилля (віка), вправляючись у шляху лайї. Але ми розуміємо, що шляху лайї недостатньо, оскільки ми ще не дуже добре вміємо споглядати й здійснювати самотрансценденцію, тому нам потрібен шлях віка. Коли ж ми чисті, то можемо повністю перейти на шлях лайї й довірити все цьому споконвічному світлу.
Насправді духовна практика — це найзвичайніша річ: очищуй свої тонкі тіла й віддавайся споконвічному світлу. Труднощі виникають тоді, коли наші старі карми починають опиратися очищенню. Тоді говориться, що йогін повинен докласти героїчних зусиль і мужності, щоб, попри все, все одно досягти такого очищення.
Індивідуальні схильності до очищення
Найлегше очищується те тіло, яке було чистим у минулих життях. Це подібно до того, як ви робите десь отвір, потім розширюєте його, і через цей отвір вливається світло. Тому схильність кожного до практики визначається чистотою того чи іншого тіла.
Інтелектуал швидко очистить ментальне тіло, зрозуміє принцип самозвільнення й утвердиться в ньому.
Той, у кого чисте астральне тіло, швидко зрозуміє принцип відданості й самовіддачі, а завдяки цьому йому буде легко практикувати інші речі.
Той, хто має чисті канали, буде здатний керувати вітрами й практикувати кундаліні-йогу; маючи високий рівень енергії, він швидко просуватиметься в медитації.
Нарешті, той, у кого чисте каузальне тіло, не має ані надії, ані страху, він здатний самою лише усвідомленістю здійснити самотрансценденцію, а потім очистити свої нижчі тіла.
Зрештою результат завжди один, тому що ми приходимо до такої чистоти на всіх рівнях. Коли всі наші тіла очищуються, настає найсильніший рівень споглядання, коли починає очищуватися й фізичне тіло.
Два підходи до очищення
Коли ми говоримо з погляду шляху віка (поступового шляху), то очищення справді важливе, й існують ступені очищення. Коли ж ми говоримо з погляду шляху лайї (миттєвого пробудження), ми повинні прийняти таку точку зору, наче всі наші тіла вже споконвічно чисті, тому очищувати нічого. Ми повинні зайняти абсолютну позицію й повністю довіритися споконвічному світлу. Але навіть якщо ми маємо ці обмеження, ми приймаємо позицію абсолютної чистоти, медитуючи на споконвічне світло, розкриваючись йому, перебуваючи у споглядальній присутності поза концепціями. Ми дозволяємо цьому світлу вливатися в нас і усувати цю нечистоту. Якщо ваш розум гнучкий, ви розумієте, як практикувати миттєвим, а як — поступовим шляхом, не плутаючи їх.
З погляду абсолютної досконалості миттєвого шляху немає жодної нечистоти, тому що споконвічно це тіло є тілом божества й уже повністю пробуджене. Потрібно лише визнати цей факт і безперервно пам’ятати про нього, а пам’ятаючи, бути уважним до присутності, дозволяючи світлу цієї чистоти безперервно наповнювати нас. Іншими словами, шлях лайї означає: навіть якщо ти не будда, ти повинен вважати себе буддою, ти повинен звикати вважати себе таким. Це відрізняється від гордині, самообману чи чогось іншого. Зовні, звісно, слід пам’ятати, що ти чернець і людина. Це стосується внутрішнього стану.
Настанови для цього випадку такі: навіть коли розум у тебе як у будди, поводься як звичайна людина; навіть коли ти почуваєшся повністю реалізованим, наче ти Бог, проявляйся відповідно до своєї ситуації. Проте щодо внутрішніх даних шлях лайї передбачає, що потрібно орієнтуватися лише на каузальне тіло й безперервно медитувати на абсолютну досконалість.
Спочатку ми думаємо, що перебувати у спогляданні — це просто підтримувати повноту уваги до тіла, думок і самозвільнятися. Потім ми розуміємо, що споглядання глибше. Споглядання означає безперервно сприймати велике Джерело й віддаватися йому, самотрансцендуватися.
На найвищих же етапах, коли немає різниці між тобою і великим Джерелом, — це просто день у день перебувати Абсолютом, відчувати себе Абсолютом, жити як Абсолют і ходити як Абсолют.
Штучний і справжній абсолютний стан
Зрозуміло, це зовсім не означає, що ми породжуємо певний створений абсолютний стан. Якщо ми сядемо й думатимемо: «Ахам Брахмасмі, Ахам Брахмасмі. Я — Абсолют», то станемо пихатими, великими, ми можемо навіть штучно розширити своє тіло, штучно породити велику божественну гордість. Це методи нижчих тантр, коли людина уявляє себе божеством доти, доки її тонке тіло не перетвориться на божество.
Однак це буде щось штучне, сфабриковане, сконструйоване й не вважатиметься абсолютною реалізацією. У найкращому разі цей шлях дасть змогу стати божеством вищого світу форми. Це щось створене, оскільки воно складається з розуму.
Бути Абсолютом означає, що до цього часу наше «я» має повністю зникнути. У певному сенсі це означає зникнути самому, коли ми повністю полишаємо своє «я», свої маленькі бажання, уподобання та оцінки. Раптово ми відчуваємо, що стали повністю порожніми, ми стали повністю прозорими, і тоді абсолютний стан сам вливається в нас. Це не штучний, а справжній стан, і ми перебуваємо в такому абсолютному стані.
