Перш ніж ми почуємо текст «Горакхо Біджой», можна поговорити про карму.
Матсієндранатх є великим святим. То чому він впав в ілюзію? Це здається неймовірним, однак якщо ми розглянемо п’ять видів карми, які існують у кожної людини, то це може стати зрозумілішим.
Нами керують п’ять видів карми. Зазвичай кажуть, що є такі види карми:
дрідра — карма, яку можна змінити, якщо докласти певних зусиль;
адрідра-дрідра — карма, яку можна змінити, якщо докласти дуже великих зусиль;
адрідра — карма, яку неможливо змінити.
Наприклад, є карма, яку дуже важко змінити, поки ви перебуваєте в цьому житті. Ви є людьми, тобто не можете в цьому житті так просто стати якоюсь іншою істотою, однак ви можете змінити цю карму, якщо докладете дуже великих зусиль. Наполегливо практикуючи, ви можете стати божествами, богами. Це приклад того, як проявляється адрідра-дрідра.
Є карми, які можна змінити, просто доклавши зусиль. Наприклад, якщо ви поки що не опанували позу лотоса, то зможете сісти в неї, якщо очистите наді й навчитеся керувати вітром.
А є карма, яку ви навряд чи можете змінити. Наприклад, планети Сонячної системи та галактики рухаються відповідно до своїх орбіт, і втручання в ці карми поки що вам не до снаги.
П’ятифакторна класифікація карм
Є інша класифікація карм, яка ґрунтується на п’яти головних факторах:
прарабдха-карма — це проявлена карма нинішнього життя;
дхарма-карма — це обов’язок, який має кожна жива істота у всесвіті (родові, сімейні, етнічні та інші обов’язки), це наша включеність у колективну карму людства та безліч інших дрібних карм;
манаса-карма — це те, як ми зазнаємо впливу навколишнього середовища; її також називають резонансним фактором;
буддхі-карма — це наша власна воля, це те, як ми тренуємо й розвиваємо свою свідомість, як можемо впливати на себе та на світ;
бхагавата-карма — воля Бога, втручання вищих сил, тобто те, що не залежить від нас.
Ці п’ять видів карм визначають наше майбутнє. Боги добре знаються на таких речах, як карма людей. Іноді вони її коригують, втручаючись у манаса-карму, тобто враховують резонансну взаємодію, якщо хочуть вплинути на когось.
Прарабдха-карма — проявлена карма цього життя
Що таке прарабдха-карма? Це проявлена карма цього життя. Вона подібна до сценарію нашого життя, який ми створили в минулому втіленні. Коли ми живемо в цьому світі, то свідомо чи несвідомо породжуємо бажання. Будь-які бажання виникають від зіткнення розуму з об’єктами чуттів і породжують думки, які закарбовуються в нашому тонкому тілі та впродовж життя накопичуються там.
Якщо ми прагнемо повторити якісь бажання, то відповідні думки посилюються, починають мати велику силу й впливають на наступне життя, визначаючи його. Перемагають думки, найретельніше виплекані протягом минулого життя. Можна сказати, що своїми нинішніми думками ми сіємо насіння, яке дасть паростки в наступних життях. Насіння, яке ми зберігаємо у своєму серці впродовж багатьох існувань, зможе прорости лише за конкретних умов; якщо такі умови не створюються, це насіння залишатиметься в прихованому (латентному) стані.
Прарабдха-карму дехто порівнює з човном, який пливе за течією річки. Людина сидить у цьому човні й не знає, як ним керувати. Можна сказати, що прарабдха-карма — це певна даність, з якою нам просто доводиться стикатися. Усе, що відбувається в нашому житті, цілковито залежить від наших бажань. Коли ми з чимось стикаємося — це наше власне бажання та прарабдха-карма.
У «Горакхо біджой» описуються моменти, коли сіддхи, спокушені богинею Шакті, дозволили якомусь бажанню промайнути. Ці бажання здійснилися, тобто кожен потрапив у матеріальному світі в те тіло, яке побажав. Ступінь здійснення бажання залежить від того, наскільки усвідомленим воно є, які шари розуму задіяні: або це манас (грубий розум), або це буддхі (інтуїтивний розум), або це Атман. Якщо це грубий манас, то бажання проявляється в наступному житті повністю неусвідомлено, людина перебуває цілковито під контролем цього бажання. Якщо це усвідомлена воля, творча інтуїція (буддхі), то бажання проявляється як вписане в споглядання. Якщо ж це ліла, то бажання проявляється як гра, що походить із природного стану, тобто бажання і прарабдха проявляються як ліла, яка не зачіпає людину.
Наприклад, людина від самого народження усвідомлювала, що не мала жодного зв’язку з цим світом, що жодні цінності світу людей її не хвилюють. Вона вважала себе радше якимось учасником шоу, навколо якого все обертається, — це правління прарабдха-карми в образі ліли або у варіанті буддхі. Прарабдха проявляється, однак вона не зачіпає або майже не зачіпає.
Отже, прарабдха-карма подібна до човна, яким ми не надто керуємо. Ми створили цей човен силою минулих бажань, а зараз він просто проявляється як усе, що з нами відбувається.
Дхарма-карма — невідворотна доля
Наступний вид карми — це дхарма-карма. Це в певному сенсі доля, те, чого не можна відвернути. Можна сказати, що це пороги або звуження русла, де човен змушений зупинитися, тобто ми просто маємо щось пережити. Це певні правила гри всередині прарабдхи, вузлові моменти, коли людина стикається з чимось невідворотним.
Коли людина народжується в будь-якій сім’ї, державі, на планеті, то внутрішні божества, її ангели-охоронці, стежать за тим, щоб вона народилася в тому місці, яке відповідає її прарабдха-кармі й дало б змогу якнайповніше розкрити її потенціал. Важко повірити, що кожним із нас опікуються тонші істоти, однак це справді так. На відміну від людей, такі істоти не мають обмежень, для них не становить великих труднощів опікуватися мільярдами людей, спостерігати за кожним із них і розраховувати програми різних взаємодій у цьому світі. Усе це неймовірно для людини, але для божеств такий контроль цілком реальний. Тому вважається, що коли на долю живої істоти випадають якісь випробування, то вони сплановані божествами як потужний урок для її зростання, який дасть змогу відпрацювати минулі бажання і прарабдха-карму. Такі божества (особливо Дхармараджа — той, хто керує реінкарнацією) ретельно стежать за тим, як ми реалізуємо наш талант на певних етапах еволюційного розвитку. Оточення, друзі та вороги — усе це також вписується в нашу карму такими божественними істотами. Можна сказати, що божественні істоти — це надтонкі, надсвідомі творчі енергії, які перебувають у наших тонких тілах. Вони свідоміші за нас самих, тому в такий спосіб вибудовують лінію долі людини, щоб вона потрапила в обставини, які максимально сприяють її пробудженню.
Вважається, що вплив дхарма-карми неможливо подолати, тому що вона створює певні неминучі обставини, які дають нам дуже важливий еволюційний досвід. Іноді людина, яка стикається з дхарма-кармою, може відчувати страждання або страх за своє майбутнє, відчуваючи, що перебуває під певними обмеженнями. Але якщо вона зуміє усвідомити ці страждання як певний потужний урок, який дає їй змогу відсікти надію, страх, прив’язаності, і почне усвідомлювати, то вона все-таки зможе звільнитися від дхарма-карми. Дхарма-карму не можна подолати, але можна змінити ставлення до неї й у такий спосіб усе-таки подолати її.
Наприклад, якщо в бурхливій річці є пороги, мілина або звуження, то можна навчитися так керувати човном за допомогою системи навігації, щоб максимально зменшити втрати, коли човен наближається до таких перешкод. Можна сказати, що занурення Матсієндранатха в ілюзію було проявом його дхарма-карми внаслідок минулих втілень, яку він не зміг контролювати, попри свою майстерність.
Манаса-карма — резонансний чинник
Наступний вид карми — це манаса-карма. Вона є резонансним чинником. Це наша схильність зазнавати або не зазнавати впливу, відгукуватися на навколишнє середовище. Наприклад, вважається, що спілкування зі святими робить людину святою, а спілкування з кримінальними особами породжує в людини кримінальні схильності — це і є приклад манаса-карми, резонансного чинника. Іншими словами, у нашій підсвідомості є певні тонкі зерна, які відгукуються на подібні прояви в зовнішньому середовищі й підлаштовуються під нього. Манаса-карма визначає, наприклад, яке виховання людина отримує в житті, з ким вона спілкується, наскільки вона зазнає впливу й духовно зростає. Її уподібнюють до дороговказів на шляху, коли ми пливемо на човні долі.
Вважається, що божества, ангели-охоронці переважно використовують манаса-карму, щоб впливати на долю живої істоти. Знаючи манаса-карму, неважко передбачити, як людина поводитиметься в певній ситуації. Наприклад, знаючи карму послушника або ченця, я можу передбачити, як він поводитиметься, якщо потрапить у якусь пікантну ситуацію, або жорстку ситуацію, або двозначну ситуацію. Можна точно сказати: «Ось цей, найімовірніше, самозвільнить ситуацію, приборкає її, візьме під контроль. А цей, найімовірніше, розгубиться, відчує збентеження, не знатиме, що робити. Цей постарається відгородитися від ситуації, а цей, навпаки, розкриється їй, увійде в споглядання і зробить її частиною себе. Цей поводитиметься дуже жорстко». Це все прояв манаса-карми. Манаса-карма подібна до супутників, що з’являються на нашому шляху й підказують правильний напрямок або, навпаки, вказують хибний напрямок. Залежно від рівня усвідомленості ваша манаса-карма діє сильно або не дуже.
Буддхі-карма — творча інтуїція і воля
Наступний вид карми — це буддхі-карма. Це карма, пов’язана з творчою інтуїцією, волею, усвідомленістю. Можна сказати, що це наша здатність до звільнення власними силами, це наша воля. Для практиків лайя-йоги буддхі-карма дуже важлива, тому що ми діємо саме з рівня творчої інтуїції (буддхі), коли тренуємо розум, розвиваємо усвідомлення і присутність. Наприклад, людина, яка перебуває в спогляданні, навіть якщо їй випадає важка прарабдха-карма, несприятлива манаса-карма і якась обмежувальна дхарма-карма, здатна силою буддхі-карми заблокувати всі ці види карми.
Буддхі-карму можна уподібнити до досконалої навігаційної системи, супутникового зв’язку, завдяки якому людина може так керувати човном, щоб уникати всіх порогів і звужень, зчитувати правильні знаки, а неправильні відкидати. Якщо ви уважні, пильні й перебуваєте в усвідомленні, то всі інші види карми самозвільняються; з чим би ви не зіткнулися, ви завжди на коні, ви ніде не зазнаєте поразки, ніде не зазнаєте збитків, ви не випадете з поля гри мандали чистого бачення.
Буддхі-кармою володіють боги, наприклад мешканці світу Брахми. Вважається, що буддхі-карма впливає на манаса-карму, наприклад, якщо у вас розвинене усвідомлення, то ви самі обираєте, якого впливу ззовні зазнавати, а якого не зазнавати. Ви самі розумієте, яких порад дотримуватися, а яких не дотримуватися, що в книзі вважати правильним і застосовувати, а що вважати неважливим. Так проявляється буддхі-карма.
Бхагавата-карма — втручання Бога
Нарешті, останній вид карми — бгаґавата-карма. Бгаґавата-карма означає втручання Бога в життя людини. Це трансцендентне втручання, сходження милості, шактіпатха, тобто щось, що не залежить від особистості самої людини. Це подібно до того, як людина пливе на човні й бачить космічний корабель, що спускається та своїми променями втягує в себе її човен і відлітає у відкритий космос. Тобто бгаґавата-карма — це щось позамежне щодо всіх інших карм. Вважається, що коли втручається бгаґавата-карма, то все інше анулюється.
Коли ми займаємося практикою, ми завдяки спогляданню утверджуємося в буддгі й посилюємо нашу позитивну буддгі-карму. Коли ж ми повністю розвиваємо споглядання й отримуємо низхідну силу, просвітлювальний імпульс, то в цей час уже починає втручатися бгаґавата-карма. Втручання цієї трансцендентної бгаґавата-карми звільняє нас від усіх карм, і таким чином вузол безлічі карм розв’язується.
Коли бгаґавата-карма проявляється повністю? Коли ми звільняємо свій розум і утверджуємося в брахма-ахам-бгаві.
Реалізувати природний стан — це означає активізувати бгаґавата-карму. Наприклад, те, що ви стали ченцями або послушниками, — це ваша прарабдга-карма. Можливо, довгі роки життя ви плекали це бажання. Те, що в монастирі відбувається навчання або спілкування, завдяки якому ви щось отримуєте, — це манаса-карма. Медитативний досвід, який у вас виникає внаслідок споглядання, — це буддгі-карма. Нарешті, щось трансцендентне, що проявляється у вас унаслідок правильної практики, яка звільняє вас від зв’язаності всіма іншими кармами, — це бгаґавата-карма.
