Вчення лайя-йоги поділяється на п’ять розділів, або п’ять янтр. Це п’ять великих розділів учення, які учень вивчає послідовно:
Праджня-янтра — розділ мудрості, який навчає нас споглядання, усвідомлення та медитації
Шакті-янтра — розділ енергії, який навчає нас керувати внутрішньою енергією
Йога-нідра — розділ йоги сновидінь, який навчає поводитися з тонким тілом у сновидіннях
Нада-янтра — розділ йоги звуку
Джьоті-янтра — розділ йоги світла
Розділи нада-йоги та джьоті-йоги належать до вищих розділів, їх не передають початківцям, а передають лише тим учням, які достатньо просунулися на шляху. Базові розділи праджня-янтри та шакті-янтри передають після виконання базових практик. Вивчати лайя-йогу — це означає вивчати п’ять янтр, тобто п’ять розділів учення.
Три золоті принципи
Три золоті принципи вчення звучать санскритом так: шравана, манана, нідідхьясана. Якщо перекласти українською, то це означає таке: потрібно отримати від учителя пряме бачення споконвічної природи Ума, потім слід відсікти всі неясності й сумніви щодо цієї природи, а далі необхідно безперестанку перебувати в природі Ума від секунди до секунди, від хвилини до хвилини, від тижня до тижня, з року в рік, з місяця в місяць. Тобто все життя плекати природний стан.
Ці три золоті принципи описують роботу споглядання та входження в природний стан. По суті, вся подальша практика йогіна полягає в проясненні та застосуванні цих трьох золотих принципів.
Принцип сахаджа — природний стан
Ключовий термін у лайя-йозі — це стан сахаджа. Сахаджа перекладається як «природне». Принцип сахаджа вказує на дзеркало нашого Ума, на природу «Я», на чистий Ум як такий. Його називають фундаментальною Основою, всевишнім Джерелом, первісним «Я», базовою Свідомістю, Умом як таким, істинною таковістю (Татхата), природою Ума. У веданті він описується як Брахман, у йозі — як принцип Шиви, нірвана. Тобто можуть використовуватися різні терміни.
Для нас Абсолют, Бог, божественний Першопринцип — це завжди стан усвідомлення, усвідомленість. Ми не молимося Богові, не читаємо йому мантри, не звертаємося до нього як до Отця на небесах. Термін «Бог» — це радше неофіційний термін. Можна сказати, Бог для нас — це усвідомлення, це присутність усвідомленості, яку ми реалізовуємо в момент споглядання. Його можна або знати, або не знати, або працювати з ним, або не працювати, або відкрити, або втратити.
У лайя-йозі йдеться про те, що принцип Абсолюту реалізовується, коли ми змінюємо свій рівень усвідомлення. Навіть якщо ми говоримо про Бога, оспівуємо йому хвалу, читаємо мантри чи молитви, повторюємо його імена, це не означає, що ми його реалізували. Принцип Абсолюту передбачає недвоїстість, але якщо ми перебуваємо у двоїстості, між нами завжди є дистанція, і ми завжди дистанційовані. Оскільки ми дистанційовані від Абсолюту, ми ніколи не задовольняємося своїми практиками. Принцип природного стану означає, що ми тренуємося споглядати так, щоб увійти в недвоїстість.
Якщо людина попросить мене показати їй Бога, то я можу сказати їй: «Ти сам можеш його побачити, якщо зміниш рівень усвідомлення, якщо навчишся принципів споглядання. Через деякий час, якщо добре практикуватимеш, ти сам зможеш його побачити. Ти повинен постаратися це зробити. Ти сам повинен докласти старанності у своїй практиці».
Шлях реалізації природного стану
Три золоті принципи означають, що учневі, чий розум підготовлений, за допомогою вчителя даються настанови, і він входить у цей стан сахаджа. Коли він увійшов у нього вперше, його розум розкривається. Але це ще нестійкий стан, це лише невеликий смак. В учня все одно ще є сумніви, тому він його втрачає. Він повинен закріпити цей стан, ставлячи запитання й усуваючи всі сумніви. Він може думати: «Це такий стан чи не такий?» Коли він багаторазово переживає цей стан, його сумніви зникають, і тоді його завдання полягає в тому, щоб безперервно утримувати його від ранку до вечора, під час ходьби, роботи, їжі, розмови, стояння, сидіння, лежання, одягання, задоволення потреб тіла.
Тобто він повинен інтегрувати в повсякденну діяльність принцип усвідомленості та привнести принцип усвідомленості в усі побутові ситуації. Якщо принцип усвідомленості привноситься навіть у побутові ситуації, то кажуть, що йогін практикує лайя-йогу, він займається спогляданням. Але привнесення цього принципу усвідомленості в повсякденну діяльність — це вже рівень зрілого практика, який вийшов за межі концепцій і тренується на рівні тонкого усвідомлення.
Але навіть якщо таке привнесення здійснено, це ще не означає, що реалізації та просвітлення досягнуто. Йогін повинен тренуватися далі й керувати вітрами та каналами, щоб поглиблювати цей принцип усвідомленості. Наприклад, він застосовує різні методи йоги, мудри, пранаями, асани, концентрацію на чакрах, візуалізацію, розпалювання внутрішнього вогню, роботу з блаженством і порожнечею в чакрах. Він робить це, щоб поглибити принцип усвідомленості. Також він продовжує медитацію сидячи, щоб поглибити стан споглядання.
Випробування усвідомленості в дестабілізуючих ситуаціях
Щоб споглядання зростало, йогін тренується особливим чином. Наприклад, він зіштовхує природний стан із різними дестабілізуючими ситуаціями, які вибивають його зі звичного бачення, наприклад відвідує місця сили, де його усвідомленість не втрачається.
У момент зіткнення з дестабілізуючими ситуаціями, тобто коли духи чинять перешкоди, виникає страждання, проявляються якісь дисгармонійні енергії, йогін тренується утримувати цю усвідомленість, відточуючи таким чином її силу та глибину. Кажуть, що йогіни найвищої кваліфікації можуть утримувати свою усвідомленість незалежно від завад, перешкод, страждань фізичного тіла. Вони можуть утримувати її навіть уві сні без сновидінь. Наприклад, якщо такий йогін вирушає в гори, до місця сили, де духи чинять йому перешкоди, то він може приборкати їх силою свого споглядання.
Вищі методи та досягнення райдужного тіла
Нарешті, щоб ця усвідомленість досягла кульмінації та розплавила елементи фізичного тіла, йогін застосовує методи нада-йоги та джйоті-йоги, які є духовним апогеєм, вершиною. Це глибоко таємні езотеричні методи, які дають змогу досягти райдужного тіла вже протягом цього життя.
Якщо йогін настільки щасливий, що отримує передачу цих методів і правильно їх застосовує, то наприкінці життя його фізичне тіло поступово розчиняється, перестає відкидати тінь і зникає. Тоді кажуть, що йогін досягає реалізації пранава-деха, райдужного тіла. Він переможно завершує свій духовний шлях, реалізувавши найвищий стан звільнення, ставши божеством, повністю звільненим.
