Розпізнавання Божественної Гри як Шлях до Звільнення

Коментар до тексту «Шріпада Шрі Валлабха Чарітамрітам». Глава 45. Настанови Шрі Хануману втілитися на землі. Перебування Шріпади в Каші

Після того як ми закінчили обідати в домі Шрі Бхаскара Шастрі, він почав свою розповідь:

«Мої дорогі, божественні ігри Шріпади не піддаються логіці. Він благословив багатьох великих людей у Каші. Він дарував їм необхідні йогічні сили та сіддхі. Він сказав групам мудреців: «Я перейду в інше втілення під ім’ям Нарасімха Сарасваті. У Мене є вагома причина для того, щоб Я прийшов безпосередньо до Каші після того, як зник у Пітхікапурамі. Це велике святе місце. Це місце багатьох сіддхів. Я приходитиму щодня йогічним шляхом, щоб здійснити омовіння в річці Ганзі. Я отримаю посвяту в орден санньясі лише у втіленні Нарасімхи Сарасваті. Я наказую Шьяма Чарану народитися тут, щоб навчати крія-йоги домогосподарів у наступні віки. Хануман стане Брахмою для наступної юги. Я відправлю Ханумана до Шьяма Чарана, щоб отримати крія-йога-дікшу. У цьому істина».

Потім Він йогічним шляхом досяг Бадаріка Ванама разом із групами ріші. Він посвятив багатьох у крія-йога-дікшу в печері Нара-Нараяни. Звідти Він вирушив до Урваші-Кунди на відстані 12 крош. Він також здійснив омовіння в Ріші Ганзі. Він благословив великого йога на ім’я Сарвешварананда, який звершував тапасью протягом 5000 років. Звідти Він вирушив до Непалу.

Даршан Хануману в образах Сіти, Рами, Лакшмани, Бхарати й Шатругни

Там Він дав даршан Хануману, який сидів на горі в глибокій медитації на ім’я Рами, як Сіта Рама Лакшмана Бхарата Шатругна. Він сказав Хануману:

«Мій дорогий Ханумане. Неможливо порахувати, скільки мільйонів разів ти повторив Агні-біджу «Рам». Ти промовляєш насіннєвий склад «Рам» навіть кожної миті. Чітрагупті важко вести облік. Це незліченно. Навіть під час великої нескінченної маха-шунья-кали ти повторював звук «Рам» мільйони й мільйони разів, тому ти перевершив час. Ти став Калатмакою. Чітрагупті важко визначити твій вік навіть сотнями тисяч років. Ти маєш одного дня втілитися в цю калі-югу; оскільки ти здатний умиротворяти схильності почуттів, ти станеш відомим під ім’ям Саї».

Сила насіннєвого складу «Рам»

Хануман сказав:

«Мій Господи. Звук «Рам», без сумніву, є насіннєвим складом вогню. Я здобув прихильність бога Вогню. Я став досконалим завдяки єднанню з вогнем. З фізичного погляду я — твій слуга. З погляду життєвої сили я — твоя частина. З погляду Атми я — це ти. Будь ласка, скажи, у якій формі я маю втілитися».

Шріпада усміхнувся й сказав:

«Попри те, що ти народився як божественне втілення Шиви, ти став відданим Рами. В арабській мові «Ал» означає «Шакті», «Аха» означає «Шакта», тобто той, хто тримає Шакті. Отже, «Аллах» означає об’єднану форму Шиви й Шакті. Ти поклоняєшся Мені у формі Джанакі Валлабхи. Відтепер ти поклонятимешся Мені як Шиві-Шакті, промовляючи ім’я «Аллах», як це зазвичай роблять млеччхи».

Хануман сказав:

«Господи. Я знаю, що мудрець Бхарадваджа проводив Савітра Катхака Чаянам у Пітхікапурамі за часів трета-юги. Я також знаю, що Ти народився в лінії мудреця Бхарадваджи відповідно до блага, дарованого того дня. Я не хочу розлучатися з тобою за жодних обставин. Твоя родова лінія також має бути моєю родовою лінією. Я твоя дитина».

Діалог між Шріпадою та Шрі Хануманом

Шріпада: «Мій дорогий Ханумане. Нехай, згідно з твоїм бажанням, твоє тіло народиться в лінії Бхарадваджи».

Хануман: «Аллах Малік, це означає: Аллах — Господь».

Шріпада обійняв Ханумана й сказав: «Ханумане. Облиш своє уявлення про тіло. Ти частина мене».

Хануман: «Господи, я згоден, що я частина тебе. Проте амша-аватари зливаються зі своєю первісною природою після завершення місії на Землі. Тоді ці амша-аватари втрачають усю свою цінність і значущість, тому амша-аватар, якого я збираюся прийняти, має бути постійно пов’язаний із первісною природою та повинен володіти всім багатством сили й могутності, які присутні в тобі як у джерелі».

Шріпада: «Мій дорогий Ханумане, ти дуже розумний. Нехай перебувають у тобі вся Моя сила й велич. Я залишатимуся невпізнаним у тілі Нарасімхи Сарасваті в Кадалі Вана протягом 300 років у йога-самадхі. Тоді я стану відомим як Свамі Самартха в Праджняпурі. Коли настане час залишити Моє смертне тіло, Я втілюся в тобі, коли ти будеш в образі Саї. Я однозначно оголошу, що моє втілення перебуває всередині тебе. Ти станеш відомим як моє втілення Сарва Самартха Садгуру».

Хануман: «Господи. Я Твій слуга з погляду фізичного тіла, тому я співатиму слова «Аллах Малік». З погляду дживатми я поводитимуся як гуру з іскрою твоєї божественності, але хіба Шрі Чарана не сам Господь Датта? Чи правильно, що між мною й тобою має бути різниця? Недвоїстість буде досягнута лише тоді, коли я стану тобою, а ти — мною. Тож прошу, дозволь мені зануритися в сутність Господа Датти».

Шріпада Шрі Валлабха наказав, щоб Кала Пуруша постав перед Ним. Кала Пуруша прийшов і став зі складеними руками. Тоді великий Господь наказав:

«Кала Пуруша, Хануман перевершив тебе й став калатітхою. Я хочу дарувати йому стан злиття зі мною. Я також надаю йому титул «Надха». Відтепер нехай його називають «Саї Надха». Я оголошую цей день днем Датта Джаянті. Свідомість у Ханумані може бути відповідним чином перетворена на Датта Сварупу».

Усі святі з подивом дивилися на Господа. Тим часом усі живі клітини в тілі Ханумана вибухнули. Мати Анасуя вийшла з них. Вона подивилася на Шріпаду й сказала:

«Мій дорогий Крішно Каннайє, який же ти хитрий малюк. О Датто, коли я народжувала тебе, то, природно, переживала пологові перейми. Я думала, що в пологовому болю буде якась насолода. Але Ти народився без жодного болю для мене. Тепер ти, можливо, вирішив дати мені цей досвід пологового болю. Тепер у мене сильний біль у животі. Ти переді мною. Ти хочеш знову народитися з мого лона? Що це? Що це за Вайшнава-майя?»

Шріпада: «Мати, сини повинні виконувати законні бажання своїх батьків. Хануман у твоєму лоні. Я дарую йому стан єдності зі мною. У певному сенсі я знову народжуюся з твого лона через свою власну Майю».

Через деякий час пологовий біль посилився. Мати Анасуя народила чарівну форму Датти з трьома головами. Через деякий час ця форма зникла, і на її колінах опинилася маленька дитина. Анасуя годувала новонародженого грудьми. Через деякий час ця сцена зникла. Хануман став видимим. Перед Хануманом стояли лише Джанакі й Рама.

Хануман: «Мій Господи. Я постараюся об’єднати все добре з релігії млеччхів і все добре із Санатана Дхарми. Також має бути гуру-млеччха».

Шріпада: «Великий мудрець на ім’я Махабуб Субхані перебуває в Мені. Я дам йому втілитися як Варіш Алішах. Він буде твоїм гуру й навчить тебе таємниць йоги. Шьяма Чаран навчить тебе крія-йоги. Якщо тобі потрібні інші благословення, ти можеш попросити».

Пришестя Господа Манік’ї

Хануман: «Господи, я чув, що Ти, Падмаваті й Венкатешвара невидимі. Тому дай мені вайшнавського гуру, який знає, як поклонятися тобі».

Шріпада: «Я подарую тобі великого відданого Вішну на ім’я Гопаларао як твого наставника. Він завжди пам’ятає мене й завжди злитий з моєю свідомістю. Будучи відданим Господа Венкатешвари, він називатиметься Венкуша. Після того як він залишить тіло, поклади його попіл у глиняний горщик і зберігай його під землею. Коли ти відкриєш горщик за Моєю вказівкою, то знайдеш мурті Венкатешвари. Якщо ти поклонятимешся цьому мурті, я буду радий і дарую благо».

Хануман сказав Матері Джанакі:

«Мати! З любов’ю ти подарувала мені діамантове намисто. Я розламав його, щоб подивитися, чи було десь у цих діамантах ім’я Рами. Коли я не знайшов імені Рами, то викинув це намисто. Будь ласка, пробач мені цю велику образу».

Шріпада: «Ніщо не відбувається без причини в божественній присутності. Я зберіг цю Манік'я Хару. Це намисто також є формою Датти. Навіщо сумніватися? Я вдихнув життєву силу в Манік'я Хару за допомогою Атма Джйоті в Мені. Нехай ця Манік'я Хара процвітає у формі Гуру. Нехай ця форма гуру називається Господь Манік'я».

Дорогий мій, Шріпада Шрі Валлабха — це форма Нараяни в Бадарі. Він сказав, що мудрець на ім'я Нара знову втілиться на Землі. Тільки Шрі Чарана знає, під яким ім'ям і в якій формі відбудеться втілення.

Шріпада перебуває в селі Шамбала Гірі на горі Дронагірі

Одного разу в Пітхікапурамі дядько Шріпади по материнській лінії Шрі Венкавадхані навчав дітей Вед. Поруч росла кокосова пальма. Мавпа прийшла до того святого місця, де викладали Веди, й уважно слухала ведичні звуки. Не псуючи кокосових горіхів на деревах чи будь-яких інших предметів, мавпа уважно прислухалася до звуків Вед.

Шріпада запитав свого дядька: «Дядьку, чи має кокосова пальма перевтілення, як Бог має втілення?»

Дядько по материнській лінії сказав: «Каннайя! Що це за запитання? У запитанні має бути якийсь сенс».

Шріпада зауважив: «Дядьку, річ не в цьому! На дереві росте незрілий плід. Цей фрукт або горіх знову стає деревом. Це дерево знову дає незрілий плід. У міру того як цей процес триває, дерево перетворюється на плід, а плід, своєю чергою, перетвориться на дерево».

На цьому розмова закінчилася. Раптом із кокосової пальми, що росла поруч, упав великий кокос. Шріпада взяв кокос у руки. Подивившись на мавпу, він сказав:

«Я не хочу відправляти тебе з порожніми руками. Я даю його тобі власними руками як прасад. Більше ти не повинна просити інших кокосів із моїх рук. Ти можеш узяти його, якщо погодишся».

Мавпа кивнула головою на знак згоди. Шріпада власноруч дав їй кокос і з любов'ю погладив мавпу. Вона пішла дуже щаслива. Хто знає, ким насправді була ця мавпа, чому їй дали кокос і чому кокос сам собою впав на землю? Його грайливі вчинки дуже дивні й перебувають за межами уяви.

Великий Господь вирушив на гору Санджевані, яка називається Дрона Гірі. Він провів там кілька днів із групами мудреців. Хто знає, що Він дарував там великим йогам? Потім він вирушив до села Шамбала, де втілиться Господь Калкі. Це місце розташоване в області, яку не можуть відвідати навіть маха-йоги. Там живуть великі душі, які протягом тисячоліть здійснюють тапасью в Гімалаях. Шріпада пив чисту воду на кришталевій горі в селі Шамбала. Вік тих, хто п'є цю воду, залишається незмінним, тому відтоді Він залишався 16-річним юнаком без будь-яких змін у тілі.

Сходження Шріпади до райських світів з області Гокарна

Після цього він подорожував багатьма святими місцями, благословляючи відданих і Махарші. Він досяг Гокарна-кшетри. Шріпада залишався в Гокарна-кшетрі три роки. Це великий центр паломництва. Там Він явив багато божественних ліл. Їх була незліченна кількість. Він насолоджується іграми щомиті. Звідти Він прийшов до Шрішайли. У Шрішайлі Шрі Бапанар'я в минулому провів велику яг'ю.

Природа божественної гри та карми

Шріпада насолоджується іграми щомиті, він не діє. Те, що відбувається для нас як життя, коли він щось здійснює, — для Даттатреї є грою. Це гра, оскільки він вичерпав усі свої діяння — це називається карма або крія-нішпатті (вичерпання всіх дій). Чому дії вичерпані? Тому що в божественній свідомості вичерпані всі внутрішні стани (бхава-нішпатті). У ньому також вичерпані всі пізнавальні активності та всі ідентичності (джняна-нішпатті). У такій божественній свідомості немає его, яке хоче діяти, отримувати плоди й результати, немає менталітету діяча (картритва-буддхі), немає авторства, немає приписування собі, натомість є спонтанна маніфестація енергії божественної волі та інших дій.

Оскільки божественна енергія маніфестується вільно, спонтанно відгукуючись на різноманітні ситуації, вона абсолютно грайлива, має порожню недвоїсту природу, тому святі, особливо такі, як Шріпада Валлабхачар'я, ніколи не діють, а завжди грають. Карма не може навіть торкнутися їх, оскільки вони вийшли за межі причинно-наслідкових зв'язків. Так само в поведінці (у дії) для нас духовне зростання, шлях до звільнення — це рух від карми, причинно зумовлених дій, до гри — розпізнавання божественної гри, входження в божественну гру, становлення божественним гравцем і здійснення божественної волі як божественної гри в цьому та інших вимірах.

Живі істоти, підвладні кармі, є рабами своїх імпульсів, васан, самскар, і вони рухаються за суворо визначеними траєкторіями. Ці траєкторії спрямовують божества, володарі карми, прокреслюють планетарні божества, а внутрішні божества в каналах, реагуючи, завершують цю картину, спонукаючи уми й тіла діяти в певному напрямку. Це дуже чіткий, дуже суворий напрямок. Закони карми, закони психології суворіші навіть за закони математики чи фізики, але коли йогін вичерпує всі свої дії, усі свої бхави (внутрішні стани) й усі види ідентичності, пізнавальної активності, божественна енергія використовує його тіло як посудину, і він стає провідником божественної гри та бачить світ як божественну гру. Він відкриває для себе вимір божественної гри.

Виявляється, що те, що люди бачать як причинно-наслідкові зв'язки, карми, траєкторії життя, траєкторії долі, відплату за гріхи чи винагороду за заслуги, з погляду божеств і сиддхів, подібних до Шріпади, проявляється як божественна ліла (гра).

Розпізнавання божественної гри

Божественна гра означає: дія може бути схожою, але вона має зовсім інший характер, і коли ми починаємо споглядати та звільнятися від его, ми починаємо дедалі більше розпізнавати божественність усього, що відбувається, дедалі більше розпізнавати гру. Гра зазвичай включає в себе божество, що здійснює божественну волю, того, хто грає, процес самої гри та місце, де гра розгортається (локу). Коли ми починаємо все це розпізнавати: світ як мандалу, локу як божество, гравця як саме божество, а процес дії як гру — усі ці три чинники означають, що ми розпізнаємо будь-яку ситуацію, що відбувається, як божественну гру. У цій божественній грі ми розпізнаємо свідомість (принцип Шиви) та енергії (принцип Шакті); коли вони поєднуються, проявляються боги, божества, аватари, люди та інші живі істоти.

Уміння розпізнавати як божественну гру все, що відбувається як усередині, так і зовні, — це ознака чистого бачення, оскільки чисте бачення легко й бездоганно прозріває божественну гру, але нечисте, затьмарене бачення, тобто кармічне бачення з вадами, ніяк не може осягнути божественну гру. Божественна гра здається йому чимось кармічно зумовленим, але чисте незатьмарене бачення здатне її бачити. Отже, шуддха-дрішті бачить божественну гру. Доша-дрішті — нечисте, затьмарене кармічне бачення з вадами — бачить карму. Це два шляхи, два вибори для живих істот між сансарою та нірваною, між шляхом мокші й шляхом страждань, шляхом карми та шляхом звільнення.

Для нас дуже важливо те, як ми бачимо світ і який вибір робимо. Щоб побачити карму нечистим, затьмареним баченням, не потрібно докладати багато зусиль — це приходить природно, ми й так усе це бачимо. Це бачення звичайної істоти, але, щоб побачити божественну гру чистим баченням, потрібен чинник усвідомленості, потрібні підвищена енергія та підвищене усвідомлення, потрібен глибший зір.

Це подібно до того, що для споглядання великих об'єктів у небі, наприклад Місяця чи Сонця, не потрібно докладати зусиль: ми подивилися — і все видно. Але щоб побачити дуже далекі об'єкти, наприклад якусь радіогалактику Лапласа, яку взагалі не видно неозброєним оком, потрібні радіотелескопи, «Габбл» та якесь інше суперобладнання, більше вівеки (розрізнення), і тоді це також можна побачити. Так само, щоб побачити божественну гру, потрібні глибше бачення, чистіший зір, чисті очі, а те, що посилює нашу вівеку, посилює наш чистий зір, — це чинник енергії усвідомленості (вімарша-шакті).

Коли в нас накопичується енергія усвідомленості, ми можемо завжди й усюди бачити божественну гру, можемо завжди перебувати в чистому баченні. Накопичення енергії усвідомленості — це завжди накопичення двох типів бхав — див’я-бхави та брахма-ахам-бхави.

Див’я-бхава та брахма-ахам-бхава

Див’я-бхава пов’язана з чистим сприйняттям енергії, брахма-ахам-бхава пов’язана із Шива-таттвою, з перебуванням у недвоїстості, у порожнечі, у вимірі нірвани та ототожненням себе з «Ахам Брахмасмі». У міру виявлення природи Ума та поглиблення практики споглядання виявлення божественної гри також відбуватиметься легко, але навіть якщо ви просто тренуєтеся від самого початку, нагадуйте собі: «Це божественна гра», нагадуйте собі: «Це світ мандали божественного виміру, це божества, я сам є ілюзорним тілом, формою прояву божества». Така звичка нагадувати собі й перебувати в чистому вимірі, у чистому баченні поступово вестиме до виявлення божественної гри та звільнення від карми.

Карма та божественна гра

У той момент, коли ви виявляєте божественну гру, карма відступає, вона вже не панує над вами, але якщо ви її не виявляєте, то опиняєтеся в чіпких обіймах карми, і позбутися її не так уже й просто. Припустімо, хтось щось заявляє, а вам це не подобається, і у вас з’являються думки: «А чому він це заявляє? Які його повноваження, та хто він такий?», і вам це не подобається. Ваші думки починають розгалужуватися, і ви перебували в такому піднесеному, величному, благодушному стані, а раптом через п’ять хвилин опиняєтеся вже в похмурому стані, немов голодний дух, — це обійми карми. Карма повела вас шляхом оцінних суджень, думок, і ви забрели в якийсь змінений тунель реальності, де немає див’я-бхави, і вже почалася карма, і ви ходите в похмурому стані, і мантру читати вже не хочеться, севу виконувати не хочеться, і «очі б мої нікого не бачили».

Мирські бажання чекали, доки ваша див’я-бхава ослабне, доки цей заслін, силовий бар’єр упаде, тому що проти див’я-бхави вони не можуть вистояти, не виживають: як радіація для живих істот, так і ваша див’я-бхава, ваша споглядальна усвідомленість для бажань. Але щойно ви перейшли в нижчу бхаву — див’я-бхава зникла, з’явилося щось більш схоже на доша-дрішті (затьмарене бачення), — мирські бажання одразу ж нагадують тобі: «А давай поїмо цукерок? Давай поспимо, а давай помріємо? Давай пограємо, а давай щось іще». І ви вже відчуваєте, що якось уже й практикувати не хочеться, і якихось бажань та карми багато, і ваші домінівні васани, імпульси, тенденції цього життя знову починають проявляти ваші риси характеру, особистості. Ви думали, що вже перемогли їх, свою особистість, а вони знову нагадують про себе: «Ось ми тут, давай зараз почнемо», — і гордість, і заздрість, і щось іще. А все це сталося лише тому, що ви не розпізнали божественну гру, припустилися думок, оцінних суджень, які відвели вас убік.

А якби на самому початку, почувши, що хтось щось заявляє, ви розпізнали божественну гру й витлумачили це в чистому баченні, то сказали б: «Треба ж, як тут Шива грає! Які в нього бувають незбагненні ігри», або: «Як проявляється Даттатрея, або як проявляються Сарасваті, Лакшмі».

Ваше чисте бачення не дозволило б виникнути оцінним судженням і бажанням, ваша практика не послабилася б, і ви, навпаки, отримали б із цієї ситуації імпульс благословення (даршан Ануграха-шакті). Усередині вас щось розчинилося б, зрушилося, і ви зрозуміли б, наприклад: «Даттатрея і так може грати, якщо що». Ось тут пролягає вододіл: ідете ви шляхом сансари чи шляхом нірвани, звільняєтеся ви просто зараз, цієї миті, чи ні, тому що в тонкому тілі душ під час переродження відбуваються подібні процеси. Тільки там немає тіла, і коли душа починає про щось замислюватися, то вона так занурюється в роздуми, що її думки вже тягнуть її за собою, вона вже не в змозі їх контролювати, і підключаються прани, які ведуть її до нового народження; або, якщо вона входить у чистий вимір, то її прани спрямовують її до чистої країни. Там цей процес має велику силу: чи народитися в нижньому світі, чи у вищому, чи залишитися в стані рівноваги й усе розчинити.

Механізм самозвільнення

Ці механізми самозвільнення садху повинен дуже добре відстежувати, і механізм самозвільнення та споглядання завжди пов’язаний із розпізнаванням божественної гри. Щойно ви розпізнали ігровий характер того, що відбувається, ви отримали даршан, видобули дів’я-бхаву, не покинули природної усвідомленості — і все добре, ви продовжуєте споглядати. Ви відпускаєте ситуацію такою, якою вона є, дозволяєте їй залишатися такою, якою вона є, за принципом залишити все як є, продовжуєте споглядати й залишаєте свої думки, не покидаючи природи Ума; вони розчиняються, не змінюючись, без мантри, без візуалізації та трансформації тантричними методами, природно вивільняються у своїй основі. Усе це — розпізнавання божественної гри.

Безперервність божественної гри

Божественна гра — немає жодної секунди, коли б вона не відбувалася. Не можна говорити, що божественні ігри відбуваються лише тоді, коли сходить якийсь аватар, наприклад, був Крішна — була Крішна-ліла, був Рама — була Рама-ліла, було ще якесь втілення — і була відповідна йому ліла, суворо за аватарами, але насправді всі живі істоти, навіть звичайні істоти, звичайні люди, звичайні садху, також є амшами. Амша-аватар означає часткове втілення Бога. Це означає, що будь-яка жива істота, будучи амшою, проявляє божественну гру, тобто божественна гра ніколи не припиняється. Це означає, що вона ніколи не припиняється, але іноді припиняється наше бачення: ми бачили божественну гру, а потім чомусь перестали бачити.

Щойно ми перестаємо бачити божественну гру, ми бачимо карму, а щойно ми бачимо карму — карма починається всередині нас; ви не можете бачити карму відсторонено, якось незалежно: якщо ви бачите карму зовні, то ця карма неодмінно вже починає карму всередині вас, реагують ваші думки, емоції, канали та механізм его. Усе це взаємопов’язано, ви не можете бачити карму зовні, а всередині переживати щось величне — це неможливо, але коли ви бачите божественну гру зовні, то всередині вас також божественна гра, і ваші внутрішні асури, клеші, карми втихомирюються, очищуються та переходять у чисте бачення.

Чисте бачення як основа споглядання

Споглядати означає, крім усього іншого, наприклад, настанов атма-вічари, простору, потрійної санкальпи, дванадцяти санкальп, опанування трьох золотих принципів тощо, у зовнішньому вимірі безперервно виявляти божественну гру. Бачити світ чисто означає завжди й усюди бачити божественну гру, у шиваїзмі вона називається чіт-шакті-віласа.

Коли ви навчитеся бачити божественну гру, ви здобудете надзвичайну стійкість свідомості, ані радість, ані горе більше не зможуть вразити ваше серце, і ви однаковою мірою, у єдиному «смаку», зможете зустрічати і хулу, і похвалу (шану й ганьбу), жодні двоїсті затьмарені думки більше не затьмарять вас. Коли ви виявляєте божественну гру — сева здійснюється легко, практика також виконується легко, і саме життя також змінюється, якість життя набуває такого карнавально-святкового благословенного характеру. Саме життя перестає бути якимось складним, заплутаним або важким. Саме життя стає таким безперервним святом, безперервною окрасою, безперервним блаженством і радістю, адже гра завжди має такий характер.

Благодать, накопичення інсайтів (спалахів духу), одкровень у вимірі божественної гри відбувається легко, але коли божественна гра не розпізнається — життя здається складним, навіть життя садху. Практикувати складно, дотримуватися принципів складно, якось через волю, через силу потрібно десь змушувати себе. Здається, що благодаті немає до вас діла, наче ви не створені для благодаті. Ви немовби потрапляєте в інший вимір, де все інакше.

Коли ми це зрозуміємо, ми відкриємо секрет того, як завжди бути щасливими, як садху, як практикувати й досягати радісно, з благословенням, граючись, як жити у світі граючи, не діючи, а граючи. Жоден святий на нашому вівтарі не діє, усі грають — такий секрет; жодне божество, жоден святий не діють, діють лише люди, тварини, можливо, духи — усі, хто пов'язаний кармою. Святі, божества грають, тобто світ гри — це світ шуддха-адхв (чистих вимірів). Вони грають не з его, не від себе, а грають із сили божественного, тобто его не може грати, его іноді може імітувати гру, заявляти: «А це моя ліла», але воно не може грати, тому що грати може лише Бгаґаван, Абсолют, своїми енергіями, але оскільки вони єдині з Бгаґаваном — Бгаґаван може грати через них. Розпізнавання божественної гри — це ключ до входження в чисте бачення і початок звільнення.

Ліла Шріпади Шрі Валлабги

У Шрішайлі Шрі Бапанар'я провів у минулому велику яг'ю і передав енергію із сонячної сфери до Маллікарджуна-лінгама. Лише завдяки цьому відбулося втілення Шріпади Шрі Валлабги. Звідти Він у йогічний спосіб вирушив до сонячної області в тілі, схожому на палаючу вогняну кулю. Потім він вирушив до Дхруви, а звідти — до зорі Ардра. Через чотири місяці він повернувся до Шрішайли із зорі Ардра. На прохання Махаріші із зорі Ардра він організував у Шрішайлі конференцію сіддха-пуруш. Було сформульовано нову божественну йогу пізнання, яку він проповідував на цій конференції. Він відправив сіддха-пуруш назад до зорі Ардра. Його плани незбагненні. Він є єдиним володарем багатьох мільйонів всесвітів. Через деякий час він досяг божественного місця під назвою Курунгадда.

Перемога Шріпаді Шрі Валлабзі! 

Шрі Шріпада Шрі Валлабга кі — джей!

Запитання: Є сім принципів практики божественної гри. Перше — перебування в аманасці, ясності, потім об'єднання з енергією та інтеграція. З енергією — це означає інтегруватися з цією ясністю, яка народилася з цієї усвідомленості, правильно? Інтеграція — це змішане об'єднання, воно ніби зливається, ніби стає єдиним, правильно?

Так, інтеграція завжди означає, що ми включаємо у свою свідомість зовнішній світ, зовнішній вимір. У момент такої інтеграції відбувається розчинення двоїстих уявлень і видобування імпульсів Ануґрахи саманья-вішеша-спандою (із зовнішніх об'єктів), тобто божественної благодаті з таттв (із зовнішніх об'єктів). Кажучи простою мовою, ми починаємо бачити Бога в усьому зовнішньому вимірі, переживати благодать не лише всередині, а й під час сприйняття зовнішніх об'єктів.

Запитання: Дотримання принципів божественного, усвідомлення того, що світ — це проєкція, і ключові точки, практики ілюзорного тіла, правильно? Перше — це проявлення розумом, друге — це підтримання божественної гордості, а третє — чисте бачення.

Так, усі ці принципи тантрійські, і тантрійські принципи переважно єдині. Бачення світу чистим, бачення живих істот як божеств, бачення всіх проявів як божественної гри — усе це називається йогою повсякденності з погляду йоги ілюзорного тіла. Йога повсякденності означає, що ми привносимо свою йогу ілюзорного тіла та ключові точки в повсякденне життя, привносимо пам'ятання. Коли ми візуалізуємо себе в образі божеств, ключові точки, палац, чисту країну, ми одночасно породжуємо усвідомлення порожнинності, ілюзорності та чистоти того, що уявляємо. Потім, коли візуалізація завершилася, ми під час медитації увійшли в тіло, поєднали сприйняття з тілом, почали ходити, діяти, наша медитація має тривати, і всі ці настанови також мають зберігатися. Це йога повсякденності ілюзорного тіла, зокрема сприйняття божественної гри.

Запитання: Шосте, сьоме — це зародження ліли та місії? Ліла вже йде як наслідок?

Так, вони самі зароджуються, як і включення самого себе в цю божественну гру. Це означає, що зв'язок із божественною волею встановлено і божественна мудрість та інші сили починають спонтанно, вільно грати через вас, як через посудину.

Запитання: Це вже виходить місія?

Так, люди називають це місією. Для людей це називається місією, для божественних істот — лілою.

Запитання: Руйнування, завершення — це енергія Рудри?

Так, Рудра усуває невідання. Це велике самозвільнення: так само як ми розчиняємо думки, Рудра, що руйнує всесвіт, — це ніби руйнівна еманація Шиви (Брахми, Вішну, Рудри). Рудра показує: «Дивіться, адже все це порожнеча. Адже все це недвоїстий, чистий розум».

Запитання: Якщо її, то вона здається дуже-дуже тихою порівняно з іншими. Це правильно? Адже вона, навпаки, має бути буйною?

Енергія Рудри?

Запитання: Не Рудри, а руйнування, завершення — коли вони дуже тихі?

Так, насправді енергії Рудри — Шива нічого не руйнує, він лише називається руйнівником. Насправді він просто не підтримує цей всесвіт, гру енергії своєю свідомістю, і перебуває у спокої. Тобто це не так, що Шива розбушувався: «Так, влаштуємо тут землетрус, зорі з неба падають». Руйнування всесвіту відбувається не так: «Час, зараз скрутимо його в баранячий ріг», — ніби він вирішив тут усе знищити. Ні, це не так; енергія руйнування має інший характер — це лише людські уявлення. Енергія руйнування означає, що Шива перестає активувати ті сили вселенського розуму, які відтворювали цей всесвіт, — він просто входить у спокій. Це так само, як ви перебуваєте у спокої під час медитації, і все звільняється, і все зупиняється — ось що це таке. Це правильне спостереження.

Запитання: Чи можна, виходячи із цього, виростити справжню віру, ніби поглибити її, зародити істинну віру в серці? Коли его справді відступає, схиляється перед ним, тобто коли копнеш трохи глибше, воно вилазить, показує себе, показує, що має величезну силу і що всі ці речі — ніщо порівняно з його силою, але водночас є ж ця істина, яка?..

Істина є. Якщо ви перебуваєте у правильному погляді, у правильному спогляданні, то хоч би як глибоко ви копали, ви не втратите цієї істини, і це буде істинною вірою. Просто тримайтеся правильного погляду й правильного споглядання без відволікань. Правильний погляд і правильне споглядання пронизують усі три світи, і те, що виходить зсередини, — карми, якісь тенденції — не може їх похитнути. Правильний погляд живиться брахма-ахам-бхавою та див’я-бхавою. Коли ви увійшли в нього, щоб він утримався й не пішов, його треба постійно живити. Він відточується йогою, самовіддачею та смиренням. Сприйняття божественної гри — це також самовіддача і смирення: коли ви упокорюєтеся, залишаєте своє чисте бачення й приймаєте, ви розумієте, що це божественна гра, яку треба поважати, а не генерувати власні мисленнєві проєкції, накладаючи на божественну гру проєктувальну силу свого розуму. Ви віддаєте себе сутнісній свідомості у стані довіри, коли бачите божественну гру й приймаєте її, адже побачити божественну гру означає внутрішньо прийняти її, погодитися: «Так, Бог може так грати». Божественні ігри теж бувають такими — і тоді жодних проблем немає.

Запитання: Тобто це і є трайя-санкальпа, уже спроєктована розумом, санкальпа Сон, правильно?

Трайя-санкальпа — це метод. Так, це метод, який дає змогу це реалізувати, але сама сутність полягає в підтриманні погляду та споглядання. Трайя-санкальпа утримує споглядання належним чином, прозріває його.