Коментар до тексту «Дів’я ліла упадеша Ратнамаліка», тринадцятий розділ «Шлях божественної гри»
Зараз ми поговоримо про практики самозвільнення тіла, мовлення та ума. Коли ми медитуємо, мало досягти заспокоєння, а слід проникнути в порожнечу. Коли ми проникли в порожнечу сидячи, то цього мало, тому що слід привнести порожнечу в період після медитації. Коли ми привнесли порожнечу в період після медитації, то й цього недостатньо, а слід дуже гнучко об’єднати її з різними діями тіла, мовлення та ума. Тобто слід утримувати порожнечу, коли проявляються саттвічні, або мирні, дії тіла, мовлення та ума; коли проявляються раджасичні, або нейтральні, дії тіла, мовлення та ума; коли проявляються тамасичні, або гнівні, дії тіла, мовлення та ума. Такий істинний шлях пробудження всіх святих.
Йдучи цим шляхом, усі досягають просвітлення. Говориться, що таким шляхом досягли пробудження всі святі минулого. Таким шляхом досягають усі святі теперішнього. Йдучи таким шляхом, досягнуть і всі святі майбутнього. Не йдучи подібним шляхом, неможливо досягти просвітлення. Тому, коли ми говоримо про просвітлення, ми маємо на увазі саме подібний спосіб практики.
Багато людей і вчень говорять просто про певну святість відчуттів. Деякі говорять про досягнення небес у наступному житті. Деякі говорять про реалізацію порожнечі в сидячій медитації. Але коли йдеться про стани справжньої святості, ми бачимо, що це завжди дуже тонка й глибока майстерність. І доки ми не оволодіємо цією майстерністю, просвітлення не реалізується.
Ці методи дуже важливі. Якщо ви спробуєте їх добре зрозуміти, то для вас проясниться те, що раніше не було зрозумілим. Це саме методи, які дозволяють продовжувати перебувати в спогляданні. Можна сказати, що вони описують вищі стадії реалізації, коли ми змішуємо порожнинність природного стану з проявами тіла, мовлення та ума.
Можливо, деякі виконували такі практики, як «ілюзорна біографія», «поширення хибних даних», «сміх гнівних божеств», «стійка ваджри», «шість світів сансари», «вак’я-садхана», «аксюпо» та інше. Але, можливо, ви їх просто виконували, але так і не вловили суті. Зараз ми спробуємо їх глибше розібрати, щоб повністю прояснити принцип цих практик.
Це тринадцятий розділ тексту «Дів’я ліла упадеша Ратнамаліка» («Шлях божественної гри»). Цей текст написаний мною на основі тантричних текстів і настанов святих. Фактично він містить витяги з квінтесенцій учень про практику самозвільнення. Аналізуючи різні тексти, я бачив, що в них даються деякі методи, але деталізації, роз’яснення я поки не знайшов у тих текстах, що були мені доступні. А в цьому тексті описуються методи й те, як їх сприймати. Коли ви розумієте сутність цих методів, глибоке розуміння самозвільнення також виникає у вашому умі. Навіть не виконуючи їх, а просто слухаючи відповідні роз’яснення, деякі можуть прояснити для себе суть цих методів.
Самозвільнювальні методи для ума
Навіть якщо ми відкрили певний смак природного стану й можемо споглядати, наші уми, як і раніше, дуже часто вводяться в оману. Варто лише трохи проявитися будь-яким думкам, почуттям або діям, і ми підпадаємо під їхню владу. Це схоже на те, як гра Абсолюту під час творення всесвіту затуманюється й підпадає під вплив енергій самого всесвіту.
Наприклад, якщо вам раптово дати дуже цікаву концепцію або теорію, коли ви перебуваєте в спогляданні, то через деякий час ви побачите, як порожнинна основа вашого ума втрачена, а ви жадібно вчепилися в думки й розвиваєте їх. Це приклад того, як настає омана.
Або, якщо ви споглядаєте, а потім раптово у вас виникає бажання створити музичний твір, написати поему, вірш або зробити що-небудь дуже красиве й цікаве, то ви побачите, як ваша прана збуджується, ви в передчутті, що з вас вийде щось дуже чудесне. У вас з’являється сильний азарт, ви думаєте: «Що ж із мене вийде таке чудесне?» Ви починаєте строчити рядок за рядком або щось вигадувати. Ви відчуваєте, що ваша основа (усвідомленість) втрачена під час того, як ця прана з вас випромінюється. Це приклад того, як дії думок не самозвільняються, тобто так природний стан вводиться в оману внутрішніми даними.
Таким самим чином ми можемо вводитися в оману діями мовлення або тіла. Якщо ж ми вміємо правильно споглядати, то такими діями в оману ввестися не можемо.
Саме на цьому етапі настає стадія ліли (гри). Тобто ліла – це творча робота випромінюваної енергії, яка повністю самозвільнена. Це входження в чистий простір, це вже життя в іншому вимірі.
Життя в іншому вимірі настає тоді, коли ми діємо, виходячи з Джерела, коли ми більше не помиляємося через наші власні енергії. Це не означає, що ви переноситеся кудись на небеса в п’ятивимірний простір. Ви живете тут, звичайно, серед цих людей і будинків, проте ваша свідомість справді перебуває в іншому вимірі.
Методи очищення розуму
Мирні практики для розуму
Віддавайся благочестивим роздумам, породжуючи такі думки:
про користь заслуг,
про Бога, про Абсолют, обране божество, Гуру, Дхарму,
про святих,
про заповіді,
про закон карми,
про відданість і священні книги,
про ритуали та йогу.
Спостерігаючи думки, відкрий їхню основу – чисте «Я-єсмь», подібне до простору неба. Розділи в собі чисту основу (шлях нірвани) і саттвічні думки (шлях сансари).
Так утвердись в основі всіх думок. Потім, повернувшись до думок, визнай їх досконалою, чистою грою великого «Я», не приймаючи й не відкидаючи. Так думки самозвільняються.
Коли у вас виникають чисті думки про Дхарму, ви спостерігаєте їх і намагаєтеся знайти основу. Коли ви знайшли основу, то бачите, що вона окрема від чистих думок про Дхарму. Чиста тонка свідомість подібна до дзеркала. Саттвічні думки про Дхарму відмінні від них. Навіть найкращі думки про Дхарму – це не пробуджений розум. І ви розумієте це, ви чітко розділяєте ці дві речі. Ви ставите думки на один полюс, а чисту основу – на інший. Ви чітко їх розділяєте без жодних сумнівів і потім утверджуєтеся в порожнинній основі поза всякими думками.
Коли ви утверджуєтеся в порожнинній основі поза думками, то раптово виявляєте, що повністю вільні. Тепер ви більше не накладаєте жодних думок на реальність, а перебуваєте в стані істинної таковості. Потім ви повертаєтеся назад до думок і визнаєте рух думок просто саттвічною грою цієї таковості. Тепер думки більше вас не чіпляють, не заволодівають вами, а просто визнаються без відкидання. Проте вони визнаються вже як гра, а не як щось самосуще. Так виникає самозвільнення думок, приходить кінець омани.
Нейтральні практики для розуму
Віддавайся звичайним мирським думкам
про жінок і чоловіків,
про їжу, про погоду,
про справи й турботи,
про бажання та їхні задоволення.
Споглядаючи, вияв чисте Джерело цих думок – усвідомленість за межами всіх думок. Відділи чистий образ нірвани від мирських нейтральних думок, шляху сансари.
Існує два шляхи: шлях нірвани і шлях сансари. Коли ми утверджуємося в стані за думками – це шлях нірвани. Коли ми потураємо їм, слідуємо за ними несвідомо, розвиваємо й підпадаємо під їхній вплив – це шлях сансари. Ми чітко це розуміємо й розділяємо ці два шляхи.
Потім визнай прояв мирських думок чистою грою Всевишнього «Я» і вияв святість і чистоту мирських думок. Тоді думки самозвільняються.
Коли ми утверджуємося в основі всіх звичайних мирських думок, ми бачимо, що наша свідомість повністю незалежна і не пов’язана мирськими думками, що вона абсолютно окрема. Думки зовсім не можуть дістатися до цієї чистої основи. І тоді ми розуміємо, що всім думкам одна ціна – порожнеча. Вони не мають сутності. Ми можемо розслабитися і більше не сприймати їх серйозно, вони нас більше не дошкуляють. Ми не намагаємося навіть заблокувати думки, а просто розслабляємося, знаючи, що вони не завдадуть нам шкоди, так само як опудало лева або тигр, що виник у дзеркалі як проєкція чогось. Коли людина дуже пильно вдивляється п’ятнадцять хвилин у дзеркало, то замість її обличчя починають виникати химерні зображення. Вона може навіть злякатися їх, але насправді це просто оптичні ефекти. Таким самим чином і йогін починає розуміти порожнинність думок.
Коли він виявив порожнинність думок, він повинен позбутися ілюзій прийняття-відкидання і розглядати прояв звичайних думок як чисту гру Джерела, основи. Таким чином, навіть у звичайних думках він знаходить святість. Він бачить, що енергія звичайних думок не важлива, а глибинна енергія, яка проявляє ці думки, у своїй чистій основі священна. Це не означає, що треба без причини потурати мирським думкам. Це означає, що коли вони виникають, ви бачите їх по-іншому. Ваше ставлення до цих думок змінюється.
Це дуже тонкі речі, які вам обов’язково слід зрозуміти. Можливо, ви розкриєте їх повністю лише через роки або навіть десятиліття. Це дуже тонкі речі, як скальпель.
Гнівні практики для ума
Тренуючись, породжуй
гнівні думки,
хтиві думки,
думки, що розпалюють пристрасть,
гордовиті думки,
заздрісні думки,
думки прив’язаності,
жадібність та інше.
Споглядаючи, як вони виникають, вияви їхнє Джерело, основу – чистий, досконалий, безкінечний простір великого «Я».
Це практика не для новачків. Припустімо, практикуючий сутри міг би взагалі дуже здивуватися, оскільки йдеться про те, що потрібно відтинати всі гнівні думки і в жодному разі їх не допускати. Звичайно, це так. Доки ви не досягнете контролю над своїми думками, немає сенсу породжувати ще якісь спеціальні. У вас може вистачати своїх гнівних, хтивих, гордовитих або заздрісних думок, від яких вам поки що нікуди подітися під час медитації. А якщо ви до цих думок додаватимете ще якісь, то нічого доброго з цього не вийде. Проте ви повинні знати принцип практики.
Коли ви утвердитеся у спогляданні, то можете спробувати цей метод. Ви просто відпускаєте свій ум, періодично викликаючи такі думки. При цьому ви, звісно, не йдете за ними, подібно до мирської людини, яка підпадає під їхній вплив. Ви односпрямовано перебуваєте у спогляданні, бажаючи поглибити свою присутність. І тоді, споглядаючи, як вони виникають, ви виявляєте їхнє чисте Джерело, основу – чистий безкінечний простір. Раптом ви бачите, що те, що виникає, більше не забарвлює ваш ум. Енергія цих думок більше не може вас дістати.
Розділи шлях нірвани і шлях сансари.
Утвердься в основі. Перебуваючи в чистій основі, подібній до простору, подивися на гнівні думки і визнай їх досконалою гнівною грою чистого Ума.
Завдання полягає в тому, щоб визнати будь-які прояви грою, а не чимось справжнім. Якщо щось проявляється, то від вас це не залежить, ви не можете на це впливати, оскільки воно жорстко підпорядковане закону карми. Коли проявляється що-небудь, наприклад якась ситуація, вона не під вашим контролем. Але коли йдеться про гру, то це частина свідомості. Можна сказати, що гра – це те, що складається зі свідомості, на що можна впливати свідомістю. Це те, що самоосвобождене. Воно не підкоряється якимось кармічним законам, наприклад закону світобудови, а залежить саме від вас, від сили вашого ума. Тому говориться: «Визнай їх гнівною грою чистого Ума». Тобто визнай їх просто творчою проявлюваною енергією, яка виходить із цієї основи.
Побач, що вони чисті й священні у своїй суті та подібні до гнівних божеств.
Так переверш прийняття й відкидання та вияв єдиний «смак» усіх думок. Увійди в мандалу Ума – у поле чистої гри мирних і гнівних думок.
Яку користь дає ця практика? Це означає, що чи з’являються у вас чисті або нечисті думки, але ваш стан завжди чистий. Ви більше ніколи не помиляєтеся. Раніше ви каялися в нечистих думках, але тепер вам немає потреби спеціально складати руки. Ваше каяття відбувається до того, як думки забарвили вас. Можна сказати, що це дуже тонке каяття і миттєва переоцінка. Ще до того, як негативна думка виникла, ви одразу ж прозріваєте її сутність, і вона одразу ж самозвільняється у свій чистий стан. Вона проявляє свою гру і свій чистий прояв як гнівне божество, а це означає, що ви чисті й досконалі. Тому гнівні думки ніяк не відбиваються в потоці вашого ума, ви не накопичуєте карми й більше не вводитеся в оману.
Сприймай усе священним, досконалим, чистим, як енергії Абсолюту, і будь завжди вільним.
Такими є практики самозвільнення для ума.
Однак думки – це самий початок. Окрім думок, наша атма-шакті випромінюється на рівні мови й тіла. Мова й тіло – це ще грубіший прояв нашої енергії. І довести самозвільнення до рівня думок – це ще не так уже й багато означає. Це просто означає, що ви хороший практик, що ви можете самозвільняти мисленнєву енергію. Однак якщо проявиться сильніша енергія, то можливо, що вам не вдасться самозвільнити її.
На цьому рівні, коли ви можете самозвільняти думки, у вас у душі вже ніколи немає проблем із самим собою. Ви стаєте цілісним і на рівні думок можете повністю приймати самого себе. У вас більше немає ні розгубленості, ні страху, ні омани. Ваші думки більше не можуть ввести вас у розгубленість. У вас можуть бути труднощі з контролем тіла, з підкоренням енергій, але з думками, із внутрішнім станом труднощі більше не виникають. Навіть якщо в зовнішньому світі ситуація йде проти вашої волі, то в душі ви завжди перебуваєте в стані величезної радості й блаженства, тому що до вашої свідомості вже ніщо не може дотягнутися.
Практики для мови
Практики для мови також бувають мирні, нейтральні й гнівні.
Слухаючи парадоксальне запитання, дозволь природній мудрості відгукнутися й проявитися в повноті. Так знайди те, що за межами логіки. Утвердься в ньому, визнавши логіку концепцій і парадокси однаково досконалою грою, що не має самобуття.
Спочатку ми дуже скуті логічним мисленням. Коли ми споглядаємо, то можемо вийти в парадоксальний стан. Це означає, що ви можете відповісти на запитання «Як урятувати Накікара в печері?» або «Як допомогти рогатому кролику?». На парадоксальне запитання можна відповісти тільки виходячи з парадоксального стану. Якщо ви пов’язані логікою, як би ви не билися, ви не зможете відповісти на запитання, ви не зможете з ним інтегруватися. Це означає, що ви ще не відкрили цей стан, вам треба з цим працювати.
Тільки увійшовши в неконцептуальний стан порожнинності, ви можете відкрити парадоксальний стан і відповісти на парадоксальне запитання (уласа), проінтегрувавшись із ним. Тут говориться, що коли ми відкриваємо природний стан, ми потім визнаємо як логіку концепцій, так і парадокси речами одного плану, однаковою грою природного ума. І тоді для нас звичайна мова стає парадоксом, а парадокси стають логікою, тобто ми цілком можемо оперувати ними. Наше мислення справді стає парадоксальним. Просто парадокс і логіка в нас урівнюються. Ми бачимо, що людська логіка – це повний абсурд, у ній немає ні краплі самобуття. Тобто її логічність – це певна ілюзія. Ми звикли сприймати її логічно через те, що живемо вже достатньо довго й звиклися з тим, що логіка у відносному світі працює.
Припустімо, на рівні навіть буденних дій ми знаємо, що коли відчинимо двері, то вийдемо із зали в коридор. Нам навіть на думку не спадає, що коли ми відчинимо двері, перед нами може з’явитися щось цілком неймовірне, наприклад величезний лев. Такого ніколи не траплялося. За наше життя ми відчиняли двері приблизно сімнадцять тисяч разів, але за весь цей час лев жодного разу не з’являвся. У результаті в нас виник стійкий логічний ланцюжок, ментальний патерн: відчиниш двері — потрапиш у коридор. Але якби нас із дитинства навчали так, що ми відчиняємо двері й бачимо там лева, то в нас на рівні підсвідомості закріпився б відповідний рефлекс, тому ми просто жахалися б дверей. У нас була б ціла фобія, бо ми б знали: варто лише відчинити двері — з’являється лев. Якби нас із самого дитинства тренували десять тисяч разів, що за відчиненими дверима щоразу з’являється паща лева, то в нас би це закріпилося. І тоді ми б боялися й смикалися, підходячи навіть до звичайних дверей у супермаркеті чи в храмі, бо очікували б, що зараз знову перед нами з’явиться лев.
Здавалося б, жодної логіки, але логіка є, якщо ми просто зафіксувалися на цьому. Тобто логіка не має жодної сили, це просто результат закріплених дій, які повторювалися багато разів. І так відбувається щодо всього.
Кармічне бачення і відносність логіки
Наприклад, нам здається, що якщо ми покладемо їжу до рота, то настає насичення. Але голодні духи цього не відчувають, їхня логіка інша. Вони кладуть їжу до рота, а їх після цього пече зсередини. І так із ними відбувається весь час. Це логіка іншого кармічного бачення. Тобто на цій стадії ми розуміємо, що логіка повністю абсурдна, нереальна, вона сформувалася виходячи з умов. І тоді ми позбавляємося нашої прив’язаності до логіки та концепцій. Ми користуємося логікою лише в утилітарному, прагматичному сенсі. Ми знаємо, що це добре працює, поки я тут. А за інших обставин це, можливо, зовсім не працюватиме.
Практика самозвільнення автобіографії
12. Розповідай про себе як про іншу людину, уяви все її ілюзорне життя від моменту народження до теперішнього часу. Так відкрий ту чисту свідомість, що не народжувалася, і відділи істинне від поверхового. Потім визнай грою чистого Ума все, що народжувалося: своє життя, біографію тощо.
Це практика, коли ви розповідаєте про себе як про іншу людину, повністю уявивши її ілюзорну біографію. Споглядаючи, ви відділяєте споконвічний стан і знаходите те, що за межами народження. Тоді ви зрівнюєте те, що сталося в результаті такої вашої ілюзорної розповіді, і ваше власне життя. Ви розумієте, що ці явища є речами одного порядку, ви зрівнюєте їх і розглядаєте як прояв гри споконвічного усвідомлення. Так самозвільняється ваша автобіографія, ваша прарабдха-карма.
Якщо раніше ви сприймали себе як щось однозначно дане, то тепер ви сприймаєте цю карму просто як гру природного стану. Вона могла б бути однією або іншою. У ній немає чогось однозначного. Ви перестаєте ставитися до себе як до якоїсь закостенілої особистості.
Багато людей дуже прив’язані до сформованого досвіду. Вони кажуть: «Я виконував те й те, я був знайомий із цим і з цим, я працював там-то й там-то». У них надто великий тягар карми.
Коли ми надто прив’язані до такого ілюзорного образу самого себе, ми не можемо зрозуміти його єдину основу. З єдиної основи може проявитися все що завгодно. І доти, доки ми не звільнимося від цього тягаря карми, ми не зможемо трансформувати себе в божественну сутність.
Відсікання его і трансформація в божественну сутність
Що означає трансформувати себе в божественну сутність? Можна сказати, що це означає зректися всього досвіду, відмовитися від минулого «я». Коли кажуть «відсікти его», то це означає не що інше, як відсікання минулого досвіду, відсікання оцінок і суджень. Зазвичай кажуть так: «Споглядай, не виносячи оцінок і суджень». За рахунок чого виносяться оцінки й судження? Звичайно, за рахунок минулого досвіду. Якщо у вас немає минулого досвіду, ви не зможете винести жодної оцінки. Тому коли йдеться про самовіддачу, про відсікання его, це завжди означає, що необхідно відсікти весь свій минулий досвід, повністю від нього відмовитися, відсторонитися. Що означає відсікти минулий досвід? Це не означає, що з ним потрібно щось робити. Треба просто перестати сприймати його як щось реальне.
Багато махасіддхів до того, як стати махасіддхами, були розбійниками, прачками, гравцями в кості, перелюбниками і просто звичайними людьми з нижчих каст. Якби вони не змогли перевершити свій сформований досвід, вони б ніколи не змогли стати махасіддхами. Іншими словами, вони перестали вірити, що були прачками, гравцями в кості, розбійниками, і здобули нову віру у своє істинне «Я» за межами сформованого досвіду. Вони повірили, що є божествами, що вони – це Сам Абсолют, і здобули реалізацію. Їхня віра була настільки глибокою і сильною, що вона витіснила віру в старий сформований досвід. Коли така віра витісняє стару віру, то кажуть, що відбувається відсікання его. Відсікання его означає, що треба повністю відмовитися від свого старого «я».
Іноді мені хтось каже: «Я в мирському житті є тим-то», а я думаю: «Співай, пташко, співай. Поки до тебе ще не дійшло, хто ти є насправді».
Якщо ви хочете відкрити споконвічний стан, ви повинні забути про те, хто ви взагалі. Зрозуміло, пам’ять втрачати не треба, щоб вас не відвезли кудись. З погляду споглядання забути – це означає перестати надавати цьому значення, ставитися до цього як до гри, як до повної ілюзії. І коли ви можете це відсікти, ви насправді зможете відкрити споконвічний стан. Треба повністю перестати вірити, що ви є людиною з тягарем певної карми, і здобути віру в те, що ви – Абсолют, божество, священна істота. Ця нова віра створює вас нових, коли ви впізнаєте себе як божество, як Абсолют, як те, що є і завжди було.
Те, що я кажу, дуже непросто. Ви повинні повністю довіряти цьому стану, щоб здобути таку нову віру, яка могла б витіснити минулу ідентифікацію. Це називають термінами «самотрансценденція» і «самовпізнавання».
У момент просвітлення виникає свідомість, яка взагалі не має жодного стосунку до вашої особистості, наче стара людина кудись повністю поділася. Зрозуміло, ум пам’ятає дії тіла, мови й ума, але тепер він більше не відносить це до свого істинного «Я», тому що народжується повністю новий стан істоти. Це слід зрозуміти.
А як же бачиться сформований досвід, минуле особисте життя та інше? Як чиста, досконала гра Абсолюту, як божественна ліла. Тобто це все не відкидається, у вас є про це розумова пам’ять, але повністю переглядається ставлення до цього: тепер усе це бачиться в чистому баченні. Усе це було лілою – божественною грою. Тепер усі ваші страхи, невдачі, погані вчинки в чистому баченні сприймаються як ліла, як абсолютно чиста й досконала гра, як те, що прояснювало духовний шлях. У вас більше немає якихось душевних ран, комплексів, фобій, немає старих вражень, що зв’язують ум. Вас більше не можна ввести в замішання, нагадавши вам про пережиті події. Ви ставитеся до них як до повністю чистої гри Абсолюту, тому що розумієте, що від самого початку вас як особистості не було. Коли ви діяли раніше, ви не могли цього зрозуміти. Ви вважали себе особистістю і були зв’язані своїми діями. Але тепер ви повністю переглядаєте всі свої оцінки. Це не буде лицемірством чи підтасовуванням, а буде найповнішим, щирим і правильним переживанням. Більше того, це не буде навіть якоюсь ілюзією, а буде найсправжнішою і правильною картиною світу. Вона буде вірнішою, ніж ваше попереднє сансарне сприйняття самого себе. У це нелегко повірити, якщо ви не витіснили старе сприйняття самого себе. Тим не менш усе саме так, як говориться.
Утвердження безглуздого
13. Утверджуй безглузде. Так відкрий чистий простір усвідомленості за межами сенсу й тверджень і знайди в ньому опору. Усе інше – сенс і безглуздя – визнай однаковою грою всевишнього Ума.
Принцип дій тіла, мови й ума однаковий. Ми виконуємо якусь практику, де випромінюється наша атма-шакті, а потім утверджуємося в чистому просторі усвідомленості. Ми розділяємо шлях нірвани і шлях сансари. Шлях сансари настає тоді, коли ми пов’язуємося з будь-якою енергією, яка з нас виходить. Шлях нірвани настає тоді, коли ми бездоганно споглядаємо чистий ум, не пов’язуючись з енергіями, які з нас виходять. А потім ми об’єднуємо енергію і чисте дзеркало «Я», визнаючи все, що виходить, спонтанною і досконалою грою. І тоді кажуть, що ми ввели в мандалу споглядання ці енергії. Ми їх приборкали, утихомирили. Тоді сенс і безглуздя набувають єдиного «смаку», тобто ми утверджуємося у великій рівності.
Самозвільнення хули і хвали
14. Слухай, як тебе хвалять, а потім хулять, і, споглядаючи, вияв те чисте спостерігаюче «Я», що за межами хули і хвали. Утвердись у ньому і визнай хулу і хвалу чистою, досконалою, радісною грою в просторі чистого «Я». Так звільнися від прийняття і відкидання.
Якщо ми несвідомі, то хула – це одне, хвала – це інше, і це впливає на наш ум. Якщо ми усвідомлені й перебуваємо в порожнинному стані, для нас немає ні хули, ні хвали, а є лише чистий простір «Я». Якщо ми ще більше інтегруємося і перебуваємо в спогляданні, то для нас знову виникають і хула, і хвала, але тепер вони мають один «смак». Ми бачимо, що як хвала не має жодної сутності, так і хула теж не має сутності. Усі вони є грою чистого дзеркала Ума. У нас виникає до них рівнісне ставлення. Ми перестаємо сприймати їх як щось реальне, а сприймаємо просто як гру. Коли ми так практикуємо, кажуть, що ми самозвільнили ситуацію, пов’язану з мовою.
Це не означає, що вам треба переборщувати в цьому. Припустімо, керівник вам каже: «Тобі дали завдання виконати певне служіння. І це все, що ти зробив?» А ви думаєте: «Нехай побільше мене сварять, тому що хвала і хула – один «смак». Яка різниця».
Приймати все як гру – це означає, що ми можемо прийняти всі умови, в яких ми діємо, і керуватися відносними законами, однак ми вже приймаємо це не як реальність, а як гру. Тобто наше глибинне усвідомлення через це постраждати не може. Якщо ж ми думаємо: «Добре було б перевірити свій єдиний «смак», виходимо на площу і починаємо всіх лаяти, викликаючи вогонь на себе, щоб нас у відповідь почали сварити, практикуючи таким чином і розвиваючи єдиний «смак», то це можливо. Однак нічиї прокляття вас не зіб’ють лише в тому разі, якщо у вас дуже потужна енергія. Ця практика належить до розряду гнівних. Деякі махасіддхи саме так і практикували. Але щоб діяти так, потрібно мати енергію «як у слона», щоб ні слова, ні думки чужих не могли тебе похитнути. Це дуже високий рівень.
Наприклад, практикуючі зі школи капаліків свідомо поводилися як божевільні. Вони перебинтовували якусь частину тіла, видаючи себе за каліку, або зображали із себе юродивих, дражнячи доброчесних ґріхастх своїм огидним виглядом, тобто вони будь-якими способами постійно викликали вогонь на себе. Це робилося для того, щоб звільняти такі енергії. Можна сказати, що вони були божими безумцями, юродивими. Це дуже високий рівень практики. У християнстві теж є юродство. Кажуть, що юродивий жертвує свій розум і образ Богові, щоб посилити свою любов до Бога.
Однак до цих практик можна приступати лише тоді, коли ти вже володієш великою духовною силою. Наша ж практика полягає в тому, що ви періодично слухаєте хулу і хвалу.
Самозвільнення мови і розвиток трьох тіл
15. Вимовляй спонтанно звуки, які заманеться, споглядаючи їхнє Джерело. Споглядай так, доки не розділяться звуки і чистий простір «Я», звідки вони виникають. Утвердись у чистому «Я», потім визнай спонтанні звуки й осмислену мову рівноцінною грою великого Ума.
Для самозвільнення мови існують вісім основних методів.
Коли ви опановуєте ці основні вісім методів самозвільнення мови, вузол у вішуддха-чакрі розв’язується. Ваша вішуддха-чакра звільняється. Звільнення мови означає, що тонкі думки, пов’язані з підсвідомістю, звільняються, ваші сновидіння очищаються.
Коли ви опановуєте методи для ума, вузол рудра-грантхі, ваша аджна-чакра звільняється. Тонкі двоїсті думки, пов’язані з поверхневою свідомістю, розчиняються.
Нарешті, практики тіла, коли ви самозвільняєте ще грубіші енергії тіла, означають, що найглибинніший стан двоїстого ума й енергії всередині вас самозвільняється. Це найгрубіші за впливом, але найнедосяжніші для свідомості енергії, розчинивши які, ви отримуєте право на безперервну свідомість у сні без сновидінь. Вони пов’язані із самозвільненням енергії муладхари, свадхістани, маніпури.
Зазвичай вважається, що ми починаємо із самозвільнення думок, переходимо до самозвільнення мови, а потім, нарешті, до самозвільнення дій і тіла.
Коли ви повністю звільняєте всі три стани (тіла, мови й думки), поверхнева свідомість, підсвідомість і надпідсвідомість стають чистими. Ви відкриваєте Основу для прояву трьох чистих тіл.
Ці три чисті тіла такі:
- тіло мудрості, пов’язане з умом (дхармакая),
- тіло енергії, пов’язане з мовою, вішуддха-чакрою (самбхогакая),
- тіло прояву, пов’язане з маніпура-чакрою (нірманакая).
Ці три тіла в потенції існують прямо зараз, але через те, що ці свідомості забруднені, вони ще не розвинені. Коли ж ми самозвільняємо і визнаємо грою усе, що проявляється з них, ці три тіла починають проявлятися спонтанно. Достатньо самозвільнити думки, щоб спонтанно проявилося тіло мудрості. Щоб проявилося тіло енергії, достатньо самозвільнити вішуддха-чакру. Нарешті, найскладніше пов’язане із самозвільненням нижніх чакр.
Самозвільнити — це означає визнати всі енергії, які проявляються з цих станів, чистою, спонтанною досконалою грою і не відокремлювати їх від природного стану. Тоді кажуть, що відбулося інтегрування в мандалу споглядання.
Істинне розуміння ліли
Я часто бачив багатьох людей, які зроблять щось, а потім кажуть: «А це була моя ліла». Але недостатньо просто сказати це. Практика самозвільнення чистого бачення набагато глибша. Вона пов’язана з успіхами в безперервному спогляданні, у подоланні двоїстих станів на найглибших рівнях. Вона також пов’язана з гнучкістю.
У нас був один монах (Адвайтананда), який уперше став монахом ще в 1996 році в Сімферополі. Він був дуже начитаний і дуже любив Бхагавана Раджніша, тому й вирішив через деякий час стати монахом. Він був монахом три або шість місяців, а потім прийшов і сказав, що хоче піти з монахів. Я йому сказав:
– Зазвичай так не робиться. Навіщо ж ти ставав? Треба було раніше подумати, бо це не дуже добра карма. Тобто ти можеш піти, але легковажне ставлення до обітниць — це недобре.
Він тоді подумав і сказав:
– Я начебто й не ставав монахом.
Я запитав:
– Так? Кому ж видавалася курта?
Він відповів:
– А я це сприймав як лілу.
Я сказав:
– Ні, це не зовсім так. Ти, може, й хотів це сприймати як лілу, але все одно на твою підсвідомість це справило вплив, відбиток залишився. Ти не повинен так легковажно ставитися до цього, бо в область ліли ти ще не проник. Область ліли починається, коли ти реалізував Ясне Світло, а ти ще перебуваєш у певних кармах.
Зрозуміло, ми повинні все сприймати чистим і бачити як лілу, доки не утвердимося в такому баченні. Однак ми не повинні перегинати палицю. Слід дуже виважено підходити до цього.
Ліла передбачає гармонію в тому, що ти робиш, повне прийняття ситуації. Ліла означає здатність зануритися в будь-яку ситуацію і прийняти всі її обмеження без жодних проблем. Гнучка ліла означає, що ти повністю в гармонії з будь-якою ситуацією, коли ти приймаєш із повнотою відповідальності будь-яке рішення.
Розуміючи, що все є гра, ми все ж повинні завжди поводитися обережно. Чому? Припустімо, ми починаємо сприймати все як гру й утверджуємося в такому сприйнятті. У нас з’являється певний смак свободи. Ми беремо й убиваємо якусь живу істоту, наприклад коника, і думаємо: «Це ж моя гнівна гра». Однак убивство комахи закликає гнівні ліли. Тобто ми закликали гнівну шакті, і вона тут як тут. Вона каже: «О! Ти хотів пограти зі мною в гнівні ігри? Давай, ти ж закликав мене. Я така рада з тобою пограти». І гнівна шакті починає тебе торкатися.
Або, наприклад, ти вирішив погратися мовленням: сказав щось грубе, образив когось, увів у ступор, а сам думаєш: «Ось такий класний сталкінг. Бачите, він повівся, а я не повівся». Тобто ти вирішуєш розігрувати інших, але через деякий час прикликана таким чином шакті починає вас торкатися, карма відгукується. Ці енергії навколо вас теж починають випробовувати вашу присутність. А ви ж іще не знаєте, що можете самоосвободити, а що ні. Тобто ліла — це не якась безшабашність, не якась відвага й вседозволеність, мовляв, усе є грою, тому роби, що хочеш. Ні, навпаки, це дуже глибоке розуміння, ясність і усвідомлене прийняття відповідальності. Іншими словами, якщо ти вирішуєш прийняти відповідальність за щось, то ти повністю це приймаєш. Якщо ти бачиш, що це тобі не під силу, ти поки що в ці ігри не граєш. Тобто в нас завжди є можливість обирати ігри, в які грати і які поки що треба контролювати. Прикликавши якусь енергію, ми прикликаємо ці енергії, які теж хочуть із нами погратися. Однак деякі енергії можуть бути для нас іще не відповідними, складними для інтеграції з ними.
Усвідомлений вибір духовних ігор
З погляду недвоїстості війна — це гнівна енергія. Але чи відповідають вашим цілям гнівні ігри? Не зовсім. Чи готові ви як практик грати в них так само, як, наприклад, Крішна на полі бою? Ні. У такому разі немає сенсу їх прикликати.
Приблизно так міркує практик, коли намагається бачити все як божественну гру. Він знає, що певні ліли йому підходять, наприклад: чернецтво, практика, самодисципліна. Але він також знає, що є ліли, які йому як практику не підходять, і якщо він спробує з ними грати, то й з ним можуть також зіграти, тільки контроль у цьому разі буде не на його боці. Тобто в досвідченого практика вже дуже тонка, мудра й гнучка свідомість.
Повчальна історія про неусвідомлену гру
Я розповідав про одного мого знайомого, прабху Сергія, якого побив Оллі Нідол на лекції одного лами. Зрозуміло, цей прабху отримав якесь переживання, тому що він три роки був монахом у Бурятії. Але, мабуть, не було кому дати йому відповідні настанови, тому в цьому стані він багато чого почав собі дозволяти. І коли він сприймав усе як гру, він часто перегинав палицю.
Тому, коли він напідпитку починав вигукувати на лекції одного Рінпоче, він прикликав цю гнівну енергію. Він сказав: «Ну що, Оллі, побоксуємо?» Оллі Нідол спустився, добряче надавав йому і вигнав його із зали. Іншого разу цей прабху намагався грати в ресторані. Він сприймав усе приблизно так: увесь світ — мандала, усі дії — ігри, тому можна робити все, що хочеш. Після сутички в одному з ресторанів він навіть потрапив до лікарні.
Тобто потрібно знати, що ти можеш самоосвободити, а що ні, і бути в цьому дуже грамотним. Не можна бути таким безшабашним, навіть усвідомлюючи, що все є грою.
