Коментар до тексту «Тірумантірам», тантра 3, шлока 668
Перелік сіддх:
1. Здатність ставати крихітним, як атом, – аніма.
2. Здатність ставати непохитним і великим за розміром, безкінечно розширюючись, – махіма.
3. Здатність ставати важким, як гора, – гаріма.
4. Здатність ставати невагомим і легким, як пара, – лагхіма.
5. Здатність виходити з тіла і вселятися в чужі тіла – паракая-правеша.
6. Повне знання про минуле, теперішнє і майбутнє; здатність проникати куди завгодно, навіть на інші планети й зорі, – прапатьї.
7. Здатність перебувати в усіх речах, контролюючи події; здатність здійснювати всі свої бажання, досконала проникливість розуму й почуттів – пракам’я.
8. Здатність ставати творцем усього сущого і мати повну владу як над живими, так і над неживими об’єктами всесвіту – ішитва.
9. Здатність бути всюдисущим і перебувати в будь-якій точці, здатність керувати всім за допомогою думки й слова – вашитва.
Тут вийшло дев’ять сіддхі, але в інших джерелах паракая-правеша віднесена до малих сіддхі.
Далі Ріші Тірумулар говорить:
«Коли досягнуто вісім сіддх, тепер він – майстер, який упорався з практикою і здобув вісім сіддх. Тепер він – бог всесвітів і світів, і його блиск прикрашений гірляндою перемоги. Його дихання звернене до незрівнянного світла».
На сьомому році практики йог стає легким, як вітер. Його ноги можуть не торкатися землі, і він може ширяти в небі. Він може читати й передбачати думки інших істот. На восьмому році практики він набуває молодого тіла, яке назавжди позбавлене сивого волосся, обвислих м’язів і зморшок. На дев’ятому році практики він може приймати будь-яку подобу і входити в тіла різних істот.
Шакті дарує як сіддхі, так і мукті. Той, хто виконує йогу, зможе реалізувати сіддхі, але вони не повинні бути першочерговою метою, оскільки свобода, звільнення (мукті) незмірно вищі за них. У процесі практики вони відкриються самі собою, оскільки первісна сила дарує їх усім, хто звернеться до неї.
Сіддхі на стадії десятих, одинадцятих і дванадцятих років: на десятому році практики йог може розширюватися до безкінечності й жити в будь-якій точці космосу. На одинадцятому році йог може приймати форму, про яку розмірковує. На дванадцятому році практики йог реалізує всі вісім сіддх, набуваючи можливості мандрувати всіма світами. Його тіло випромінює вогненне світло, воно більше не старіє і не підвладне законам часу. Він може приймати будь-яку форму, стаючи творцем, створюючи світи. Сяючи, як тисяча сонць, він спалює гріхи тих, кому пощастило його побачити.
Тірумулар говорить, що ці сіддхі не є самоціллю, а приходять спонтанно в результаті практики, і він називає їх початковими. Справжньою найвищою сіддхою він називає звільнення в недвоїстості.
Він говорить:
«Йог, володіючи сіддхами, може приймати розмір атома або входити в тіла різних істот, а потім повертатися у свою природну форму. Реалізувавши стадію сіддх, йог просувається далі, працюючи з процесами нада-йоги і мантрою Ом. Так він реалізує найвище звільнення – мукті».
Принцип творення реальності свідомістю
Світ, у якому ми живемо, є нічим іншим, як модифікацією свідомості. Іншими словами, світ стає таким, яким ми його задумуємо в думках. Як ми себе проєктуємо в майбутнє, таке майбутнє й проявляється. Якщо ваша воля бездоганна, якщо ваша іччха-шакті активізована, якщо вона ґрунтується на джняна-шакті (силі знання), ви можете моделювати своє майбутнє, спрямовувати події свого майбутнього так, як ви того бажаєте. Якщо ви знаєте принцип споглядання, поєднуєте його з іччха-шакті (волею) і ваша іччха-шакті запліднює вашу крійя-шакті (силу дії), спонтанно всередині вас розквітають здібності творення, підтримання, руйнування перешкод, приховування і проявлення божественного.
Наші думки творять навколишню реальність. Світ, у якому ми живемо, – це наша застигла уява. Вона перебудовується не одразу, оскільки складається з інертних таттв (елементів), проте саме так це й відбувається. Якщо ми змінюємо нашу уяву, то й світ навколо нас також змінюється.
Отже, йогін, вправляючись у пракам’я-сіддхі й намагаючись оперувати своєю іччха-шакті, прагне постійно концентрувати свою уяву на необхідних думках – на думках, які ведуть його до звільнення і сіддхі. Він прагне постійно відводити свій ум від небажаних думок, які не ведуть його до цього.
Про що ми постійно думаємо, те зростає в нашій душі. Якщо ми про щось постійно думаємо день у день, це починає проростати в нашій свідомості немов насіння і давати плоди. Якщо ми робимо це день і ніч, вранці й увечері, сконцентрувавши всю свою духовну силу, це починає проростати, і з часом ми самі стаємо тим, про що думали. Це подібно до того, як гусінь, думаючи про те, як стати метеликом, перетворюється на метелика.
Коли ми концентруємо думки в бажаному напрямку, ми тим самим змінюємо себе зсередини. Ці думки, транслюючись у простір, змінюють нашу бхаву, наше світовідчуття, кармічне бачення. Наприклад, навіть якщо людина мала фактор прета (нижчих духів) або була звичайною людиною, але спрямовує свої думки на те, щоб стати божеством, і постійно думає про це, то через деякий час вона стає носієм бхави, світовідчуття, кармічного бачення божества. Нове світовідчуття починає резонувати зі вселенськими силами (шакті) і притягувати їх у її долю. Ці вселенські сили змінюють оточення навколо неї, енергію і навіть її власне тіло. Таким чином реальність навколо неї поступово змінюється.
Взаємозв’язок трьох шакті й прийняття відповідальності
Якщо ми розуміємо принцип взаємовідносин джняна-шакті, іччха-шакті та крійя-шакті, тобто сили мудрості, сили волі й п’яти сил, притаманних дії, ми отримуємо у свої руки важелі управління своєю долею, еволюцією та духовним життям. Ми тепер починаємо розуміти, що все залежить від нас. Саме ми самі творимо реальність силою нашої свідомості. Коли ми розуміємо, що все залежить від нас, це означає, що ми вперше усвідомлюємо свою відповідальність. Прийнявши відповідальність, ми розуміємо: куди ми спрямуємо думки, так і буде.
Саме тому, що людство не знає механізму управління реальністю, воно не може прийняти відповідальність. У світі відбуваються різні труднощі, катаклізми, війни, непорозуміння, тому що кожна окрема людина не відчуває себе владно-вольовим оператором, вона в кращому разі відчуває себе статистичною одиницею, безвольною істотою, не здатною вплинути на щось глобальне в цьому світі. Але коли ми відкриваємо секрет джняна-шакті та іччха-шакті, ми відчуваємо, що саме від нашої свідомості залежить дуже багато. Принаймні ми можемо активно впливати на власну долю, застосовуючи наші духовні знання. По суті, йога – це не що інше, як зміна власної долі, власних пран, тіла, моделювання свого майбутнього й очищення свого минулого.
Питання в тому, наскільки наші обмеження дозволяють очищати минуле, моделювати майбутнє, наскільки вони взагалі дозволяють нам мислити подібним чином. Якщо ми ставимо собі обмеження і говоримо: «Я не можу, це неможливо», то, звісно, це стає неможливим. Якщо ми дозволяємо собі це робити, усуваємо обмеження й віримо у власний потенціал, власну джняна-шакті та іччха-шакті, якщо ми маємо безстрашність прийняти відповідальність за ту реальність, у якій живемо, то цей потенціал починає розквітати й приносити плоди. Кожен сіддх і кожне божество саме таким чином усвідомлюють себе.
Повнота реалізації трьох шакті
Реалізація порожнечі – це лише перший крок. Реалізація порожнинного стану недвоїстості Брахмана означає активування власної джняна-шакті. Але тільки джняна-шакті все не вичерпується. На наступному етапі наша активізована джняна-шакті пробуджує нашу іччха-шакті, тобто наші вольові функції. Іччха-шакті, притаманна кожній людині, – це божественна вселенська сила, дана їй від народження, вона по праву нею володіє. І коли ми запліднюємо нашу волю силою джняна-шакті, воля починає розквітати як п’ять сил дії.
- Сила творення означає, що у вас з’являються творчі здібності.
- Сила підтримання означає, що ваша воля може гармонізувати світ навколо.
- Сила усунення перешкод означає, що ваша воля, запліднена мудрістю, може вирушати в майбутнє й очищати наближувані негативні самскари, уникати ударів долі. Вона може вирушати в минуле й очищати негативні переживання. Вона може огортати вас у майбутньому захисною оболонкою.
- Сила приховування означає, що ваша воля, запліднена мудрістю, може приховувати ваші таємні риси від негативних впливів.
- Нарешті, сила самопізнання й розкриття божественного означає, що ваша воля, запліднена мудрістю, може проявлятися у зовнішньому, передаватися іншим людям, розквітати у творах мистецтва, у книгах, у діях – у чому завгодно, просто бути шактипатом.
Таким чином, воля запліднює п’ять сил, притаманних кожному йогіну. Божества, сиддхи – це ті, хто розкрили не лише джняна-шакті, а також власну іччха-шакті та крійя-шакті. Саме тому вони стали знаменитими.
Насправді існує дуже багато святих, але вони не такі відомі, тому що реалізували лише аспект джняна-шакті – порожнинну свідомість. Але коли ми говоримо про Даттатрею, Сараху, Матсіендранатха, ми завжди маємо на увазі, що вони реалізували також іччха-шакті, тобто свої вольові сторони. Ба більше, їхня іччха-шакті розквітла в різноманітті просвітлених дій.
Саме подібна реалізація є пурна, тобто повнотою реалізації всіх духовних сил у житті людини. Той, хто не здатен зрозуміти взаємозв’язок джняна-шакті з іччха-шакті і те, як вона проявляється в дії (крійя-шакті), не може вловити таку повноту реалізації.
Бачення майбутнього людства і реалізація пранава-дехам
Я думаю, що якщо ми створимо намір і висловимо таку санкальпу, то це неминуче почне матеріалізовуватися, оскільки сила колективного наміру може бути дуже потужною і здатна змінювати простір. Наприклад, за моїми розрахунками й наміром, через десять років людство, і ви зокрема, зможе здобути безсмертя, а через п’ятнадцять років людство зможе подорожувати Сонячною системою у квантовому тілі, подібно до богів.
Боги, на відміну від людей, не мають у тілах елемента землі й елемента води. Боги пристрасті мають лише елемент вогню. Боги верхнього світу форм не мають у своїх тілах навіть елемента вогню, вони мають лише тіла з елемента вітру. Завданням йоги завжди було створення такого тіла. Звісно, у фізичному тілі, в якому є елемент землі, навряд чи можна подорожувати Сонячною системою. Але тіло, яке було одухотворене й вирощене внаслідок духовної практики та майстерних засобів, у якому немає елемента землі й води, яке складається лише з вогню, вітру, простору й свідомості (махататтви), або яке складається лише з вітру, простору й махататтви, цілком може бути безсмертним і подорожувати Сонячною системою. Воно може усунути бар’єр між фізичним і тонким світом, скасувати примусову смерть і реінкарнацію.
Те, що я кажу, не є фантастикою. Це записано в авторитетних текстах нашої традиції. І подібна реалізація називається реалізацією пранава-дехам – безсмертного тіла з енергії. Власне, це і є метою нашої духовної практики. Реалізація порожнечі має передувати реалізації цього тіла. Якщо ви створюєте істинний намір, така реалізація обов’язково почне матеріалізовуватися. Відповідно до цього, через двадцять років можна буде усунути бар’єр між фізичним і тонким світом, скасувати примусову смерть і реінкарнацію. Через п’ятдесят років людство може в основному завершити свою глобальну історію і розпочати нову історію – історію божеств, пов’язану не з расою, родом чи нацією, а пов’язану з кожною окремою людиною, яка стає божеством у центрі мандали.
Питання в тому, наскільки ми маємо обмеження у свідомості або наскільки ми від них звільняємося, щоб реалізувати подібний варіант подій у всесвіті. У моєму кармічному баченні подібний варіант розвитку подій існує. Чи існує він у вашому кармічному баченні? Усе залежить від вас.
Коли подібний варіант розвитку подій охопить мільярди людей, колективний тунель реальності людства почне змінюватися, і тоді відповідно до законів парасатарка-логіки реальність почне змінюватися. Почнуть відкриватися нові тунелі кармічного бачення, де подібні речі є чимось нормальним.
Справжня духовна практика сиддхів
Саме таким чином практикували давні сиддхи, боги та святі. Духовна практика – це завжди містика, велика таємниця, що перевершує найнеймовірнішу фантастику. Духовна практика, релігія – це аж ніяк не ортодоксальні догми і не бабусі в хусточках. Істинна духовна практика сиддхів – це завжди щось позамежно-фантастичне. Це щось, що повністю усуває ваші обмеження, що відкриває вам цілковито нові горизонти й дає можливість повністю змінити уявлення про світ і про себе. Саме такий підхід до духовної практики є справжнім, дієвим. Саме так практикували великі махасиддхи, які не мали жодних обмежень. Вони ставили глобальні великі цілі й були достатньо безстрашними, щоб їх здійснювати. Вони не мали обмежень у свідомості, щоб дозволити собі їх здійснювати. Саме таку свідомість мають боги. Боги не мають тих обмежень у свідомості, які мають люди. Саме тому вони можуть вільно оперувати часом, простором, причинністю, моделювати майбутнє, змінювати минуле. Вони дозволяють собі це, тому що вірять у своє вище «Я», у свою джняна-шакті.
На жаль, люди, маючи скукожений розум, не дозволяють собі цього. Ба більше, вони навіть уявити собі цього не можуть і повірити в це. Проте всі священні тексти нашої традиції постійно говорять про це. Питання в тому, наскільки ми можемо вірити в наш власний потенціал і дозволяти це робити та наскільки наш розум вільний від наших обмежень.
