Як ви знаєте, протягом січня ченці складатимуть решту іспитів. Ми вступаємо в наступний навчальний рік. Я думаю, що у 2007 році процес навчання буде глибшим. Я сподіваюся, що ви докладете аж ніяк не малих зусиль у боротьбі за досягнення високих результатів.
Якось я розмовляв з одним ченцем, і він висловив таку думку: «Я ж практикую не заради рейтингу, оцінок». Звісно. Рейтинги, оцінки — це лише відображення тих внутрішніх процесів духовного зростання, які відбуваються, вони є своєрідним дзеркалом. Нам дуже важливо оцінювати себе з позиції дхарми, розуміти, на якому ступені ми перебуваємо, розуміти, як нас оцінюють ті, хто вище. Це зроблено насамперед для того, щоб стимулювати нашу практику, наш саморозвиток і застерегти від будь-яких відхилень. Я думаю, це буде дуже сприятливо.
Звісно, ступінь не заради ступеня. Ступінь заради реалізації. Але просто так ступінь не дається, ступінь — це ціла віха в житті. Щоб її скласти, треба постаратися виробити в собі безліч якостей, пройти дуже серйозні практики. Присвоєння ступеня означає, що ви подолали певне випробування сиддхів, пройшли певний рубіж, довівши самим собі, що ви гідні його пройти. Саме в цьому сенсі слід розглядати процес навчання, тобто все це працює заради нашого блага і заради нашої реалізації.
Звісно, кожному зрозуміло, що реалізація — це річ внутрішня, але ця річ може бути якось описана, оцінена, проявлена, її завжди можна коригувати. Наша духовна реалізація обов’язково повинна якось проявлятися, стимулюючи нас у духовній практиці. І тоді процес досягнення звільнення не виглядає складним.
Учень запитує: «Як досягти просвітлення?» Я йому кажу: «Склади іспит на сьомий ступінь. Якщо ти зможеш його скласти, а оскільки тобі доведеться дуже серйозно попрацювати й пройти дуже багато практик, то це буде підтвердженням і показником того, що ти це здобув. Та й сама твоя свідомість на той час стане істинною».
Система оцінок і підтверджень існує в різних монастирях. Наприклад, у дзенському монастирі вона також існує, але там вона трохи інша. Вам ставлять запитання, ви відповідаєте і замість оцінки отримуєте палицею, наприклад.
Принципи духовного зростання в монастирі
Сенс полягає в тому, що нам треба у 2007 році виявити уважність до тих оцінок, які ми отримуємо, до того рейтингу, який у нас існує, до того ступеня, на якому ми перебуваємо, і докладати зусиль для підвищення свого рівня. Життя в монастирі — це постійний виклик своїм можливостям, підвищення свого рівня, безперервна робота над собою, безперервне розширення своєї свідомості, своїх якостей і розвиток нових творчих здібностей. Якщо ми застоюємося, якщо в нас немає зростання, це для нас сигнал про те, що ми чогось не допрацьовуємо. Саме в цьому сенс усієї системи навчання.
У монастирі немає обраних, немає улюбленців і віддалених. Усі рівні, усі однаково дорогі Богові й гуру, але є різні здібності, різні рівні. І гуру завжди буде щасливий, якщо всі його учні здобудуть найвищі ступені й найвищу реалізацію — від найпершого ченця до найновішого послушника. І це мрія гуру — допомогти всім здобути необхідний рівень реалізації. У проміжку між усім цим і існує система навчання.
Часові рамки проходження ступенів
Як правило, перший ступінь ви складаєте за один-два роки перебування в монастирі. Другий — приблизно до четвертого або п’ятого року. Приблизно до шостого року ви підходите до третього ступеня. Щоб скласти третій ступінь, вам доведеться постаратися, можливо, декому доведеться буквально брати його штурмом. Я вже не кажу про четвертий. Як правило, четвертий ступінь можна реалізувати за 12 років. Оскільки 4-й ступінь передбачає ваш доволі високий рівень. Щонайменше кожен із вас повинен завершити 12-річне навчання з 4-м ступенем. Це буде ваша перепустка й перехід до ордену свамі — до ордену ченців, які вже практикують заради справжньої святості.
Якщо хтось підніметься до 5-го, а тим більше 6-го ступеня — це справжнє благословення. Він отримає справжню користь від учення, стане передавачем лінії вчення й отримає мої благословення на утримання лінії передачі. Поки що в нашій Всесвітній громаді лайя-йоги лише один з учнів має 6-й ступінь — Васудева.
Декому знадобиться, можливо, пів життя, щоб перейти з одного ступеня на інший, або навіть ціле життя, оскільки здібності людей неоднакові. Я це чудово розумію. Але, з іншого боку, наші здібності до трансформації та навчання, розкриття в собі внутрішнього потенціалу — усе це в наших руках.
Самооцінка та робота над собою
Нехай кожен звіряється й звертає увагу на те, як просувається його процес навчання. Наприклад, якщо людина вже 8-й рік перебуває в сангсі й має 1-й ступінь навчання, це явно певний сигнал, що вона «надто швидко зростає». Якщо всі її духовні сили, інтелектуальні та творчі здібності зупинилися на рівні першого ступеня, який миряни складають за 2–3 роки, то це явний сигнал, що вона звернула зовсім не туди. Їй потрібно працювати над цим. Якщо в людини з року в рік рейтинг не піднімається вище початкового рівня, це явний сигнал про те, що їй є над чим працювати. Іншими словами, справжній практик завжди вимагає від себе, і доволі суворо. Він завжди намагається працювати над собою, щоб безперервно підвищувати свій рівень. Він працює над своїми обмеженнями, своїми ілюзіями без жодного остраху, кидаючи виклик самому собі. Постійно йти вперед, не боячись кидати виклик самому собі, — це і є процес звільнення.
Слабка пам’ять — читатиму мантру, концентруватимуся на аджна-чакрі, розвину її. Немає жодних проблем, усе досяжне. Постійне пустослів’я — візьму сувору обітницю мауни. Проблеми з чакрами та здоров’ям — займуся практиками шакті-янтри, зроблю це сенсом свого життя на найближчі 20 років, досягну того, що всі чакри мені підкорятимуться. Не розумію інтелектуального навчання — висловлю санкальпу стати махапандитом у цій галузі й досягти найвищої досконалості. Є тупість у медитації чи спогляданні — зроблю головний акцент на практиці споглядання. Таким чином, постійно кидаючи собі виклик і виробляючи ті якості, яких нам бракує, ми просуваємося в духовній практиці.
Перетворення на божество та найвищі взірці
Духовна практика означає поступове перетворення себе на божество. Зрозуміло, божество здатне мати високі оцінки, високі ступені, для нього це не складно. Це означає, що, аби піднятися до рівня божества, нам потрібно постійно старатися.
Система навчання побудована таким чином, щоб ми прагнули кращого, вищого, орієнтувалися на найвищі взірці в поведінці, свідомості, інтелекті. Ми не будемо опускатися до нижчих взірців поведінки, свідомості, бачення дхарми. Ми, навпаки, намагатимемося допомогти їм піднятися. Я якось говорив, що гуру не заспокоїться, доки кожен його учень не стане богом Брахмою. Саме для цього ми вдосконалюємо процес навчання.
Якщо хтось із вас за 12 років навчання підтвердить реалізацію 6-го ступеня — він здобуде справжнє благословення практики. Якщо він дістанеться 5-го ступеня, то набуде справжньої зрілості й стане тим, хто є справжнім монахом, кандидатом у святі, тим, хто бездоганний, діє без вад, здатний до самонавчання, гнучкий, усвідомлений, має досвід самадхі та відбувся як монах-свамі. Той, хто реалізує 4-й ступінь, — це справжній віра-йогін без страху й докору, який іде шляхом святості. Саме таким чином і слід практикувати.
Висновок про духовну освіту
Я бажаю вам цього року й у наступні на порядок підвищити свій рівень практики, свій рівень розуміння дхарми. І я докладу всіх зусиль, щоб і надалі належним чином передавати вчення та доносити його до практиків.
Зараз у філіях і дхарма-центрах з’являється багато учнів, які висловлюють бажання складати іспити на перший-другий ступені. Іншими словами, миряни починають трохи підвищувати свій рівень. Зрозуміло, усе це можна розглядати як лілу (гру), тут немає якогось змагання тощо. Усе це призначене для того, щоб ми розуміли, що маємо потенціал, що нам є куди далі розвиватися, над чим працювати та які нові якості виробляти в собі.
Оскільки ми Монастир-академія, тобто навчальний заклад, ми навчаємося на «святих» і «божеств». Це на порядок перевершує найскладніші світські дисципліни у світі, оскільки духовна наука — річ надзвичайно складна і навіть вельми витончена. І навіть вельми обізнані у світських науках люди часто бувають спантеличені, коли вони приступають до духовного навчання, це я можу точно сказати, оскільки я спілкувався з багатьма людьми, які мають науковий ступінь. Наші наукові ступені дещо інші — це медитативність, напрацювання самадхі, бездоганне проникнення в сутність священних текстів, відкидання хибного его, усвідомлення, напрацювання нових творчих сил і здібностей.
