Об’єднання присутності з енергією в чакрах
Слід мати на увазі, що хоча всі ці види блаженства виникають унаслідок таємної тігле під впливом вогню туммо, вони не є великим блаженством, яке виникає тоді, коли прани входять у центральний канал і розчиняються в ньому; це ми детально обговорюватимемо нижче.
Оскільки утримання тігле під час переживання екстазу має першорядне значення, слід дати певний коментар. Якщо говорити загалом, більшість практикуючих зазвичай здатна утримувати тігле, якщо вони можуть ясно й чітко візуалізувати три наді та чотири чакри за допомогою певних вправ, таких як шість рухів Наропи тощо. Але є практики, чиї тігле дуже непостійні й важко піддаються контролю, тож коли вони виконують вправи для посилення блаженства, їм важко утримувати потік тігле.
Тут ідеться про пробудження енергії та переживання її в чакрах. Коли енергія пробуджується, ми відчуваємо різні переживання в чакрах і наді. Коли енергія входить у чакри, сутнісні елементи, що складають чакру, починають плавитися, тому їх називають бінду або тігле. Коли вони плавляться, розв’язуються наші кармічні вузли.
Поглиблення недвоїстості через кундаліні-йогу
Для того щоб, практикуючи кундаліні-йогу, посилити переживання недвоїстості, йогін має з величезною увагою спостерігати природу блаженства, що виробляється внутрішнім вогнем, а також природу Ума і його проявів. Коли ми просто споглядаємо, у нас є певне переживання недвоїстості, однак щоб його поглибити, ми практикуємо очищення й циркуляцію прани, концентрацію на енергетичних центрах.
Коли такий внутрішній вогонь, тепло (шуддхі-ушанам) починає плавити елементи в центрах, виникає блаженство, яке є основою всіх інших дрібних блаженств, наприклад мирських переживань блаженства від чуттєвих задоволень: зустріч когось близького або родича дає переживання радості в анахата-чакрі, стан азарту — блаженство у вішуддха-чакрі тощо.
Ці різні види блаженства є вторинними.
Первинне блаженство — це те блаженство, яке міститься в сутності елементів і не пов’язане безпосередньо з об’єктами чи мирськими бажаннями. Тому, коли ми очищаємося, ми можемо відчувати таке блаженство. Йогіну більше немає потреби відчувати потяг до об’єктів, він може відчувати те саме блаженство, але воно в нього відбувається завдяки циркуляції його прани.
Коли можна відчувати таке блаженство, не спираючись на зовнішні об’єкти? Коли прана, що витікає з чакри, повністю очищена і може вільно циркулювати в очищених наді, розтікаючись по тілу. Якщо ж наді в чакрах засмічені, то вітер, піднімаючись по наді, не може проходити далі, тому в чакрі відчувається не блаженство, а неприємний тиск, і щоб цей тиск прибрати, людині доводиться задовольняти мирське бажання.
Коли відчувається блаженство в чакрах, потрібно з великою уважністю бачити порожнинну природу всіх речей і залишатися в споконвічному стані якомога довше.
У тантрах існує опис видів блаженства, які виникають унаслідок танення елементів у чакрах і входження в центральний канал. Із переживанням кожного виду блаженства переживається особливий вид присутності, відмінний від іншого.
Поєднання блаженства з порожнечею
Говориться: «Практикуючи кундаліні-йогу, йогіну необхідно намагатися поєднати блаженство з порожнечею (шуньятою)».
У канонічному тексті «Йога-кундаліні-упанішада» говориться так:
«Йогін повинен постійно поміщати манас у шакті, а шакті — у манас».
Манас можна перекласти як звичайний ум, однак цей переклад у цьому випадку не підходить. Під манасом тут мається на увазі споглядальна присутність, порожнинне усвідомлення, а шакті — це блаженство, яке виникає в тілі.
Якщо ви розумієте цей принцип, то під час практики, коли виникають різні переживання, ви інтегруєте переживання блаженства і власної ясності. Тоді раптово ви починаєте розуміти, що означає споглядати тілом, що означають п’ять порожнинних просторів у тілі.
Можна сказати, що ця практика належить до вищого пілотажу. Для послушників, можливо, вона не зовсім актуальна, однак достатньо зрозуміти основний принцип, щоб розуміти особливості роботи з енергетичними переживаннями в тілі.
Зазвичай я рекомендую учням займатися такою практикою в ретриті, коли є можливість багато місяців виконувати шат-чакра-дхарану, концентруючись на чакрі, приділяючи кожному центру по кілька місяців. Коли в тілі виникають різні переживання, тоді можна об’єднувати порожнинне усвідомлення з цими переживаннями. Це є загальним принципом практики недвоїстості. Для тих, хто вже осягнув порожнечу і сутність ума, цих кількох слів буде цілком достатньо.
Для тих, хто ще не досяг цього, потрібно додати таке. Для того щоб глибше осягнути недвоїстість, йогіну слід присвячувати цьому від половини до двох третин часу кожної медитації. Якщо йогін уже досяг певної стабільності в самадхі, він має застосувати це досягнення для вдосконалення порожнечі. Якщо ж ні, то спочатку йому слід досягти стабільності в самадхі завдяки практиці пранаям, контролю вітру та іншим способам, тому що, якщо його самадхі нестійке, він не здатен досягти успішного споглядання й досягти недвоїстості.
Основа практики — самадхі
Основою має бути самадхі, реалізоване практикою сутри, тобто медитація махашанті. Якщо ви можете надовго зупиняти ум і перебувати в безмисленні, то настає момент, коли ви прориваєтеся, послідовно переживаючи дг’яни, або, навіть якщо ви не оволоділи дг’янами, у вас у стані неспання є постійне усвідомлення, споглядальна присутність.
Коли така основа реалізована, ви можете тренуватися в поєднанні цієї основи з енергією тіла, причому це можна практикувати не лише в ретриті, а й у повсякденному житті. Припустімо, ви їсте прасад, і виникає відчуття блаженства від смаку. У цьому випадку, якщо ваші наді очищені, ви можете відокремити сам прасад, смак прасаду і блаженство: прасад — у тарілці, смак — на язиці, а блаженство — у маніпура-чакрі. Тоді вам потрібно помітити саме блаженство маніпура-чакри і об’єднати з ним ваше усвідомлення, тобто знайти джерело цього блаженства й виявити порожнинне усвідомлення.
Коли ви проникаєте в суть блаженства під час приймання прасаду, раптово ви бачите, що джерело блаженства — це не самі банани, наприклад, чи фініки і не язик, а джерело цього блаженства — ваша власна споконвічна Ясність, природа Ума. Раптово ви починаєте відчувати приголомшливий, чудовий, божественний смак прасаду, ваш центральний канал починає наповнюватися, і вас відкидає в глибокий стан усвідомленості. Можна сказати, що тоді ініціацію отримано.
Просвітлююча порожнеча і звільнення від сумнівів
Тоді йогін досягає усвідомлення того, що незбагненна сутність ума являє собою просвітлюючу порожнечу, що всі прояви й постійно мінливі думки самі по собі порожнинні. І таким чином він назавжди звільняється від усіх сумнівів і страхів.
Необхідно спостерігати за тим, як усі мисленнєві процеси виникають, залишаються на якийсь час і зникають. Крім того, надзвичайно корисною буде практика ототожнення порожнечі зі звуком, із проявленими формами та ясністю.
Тут ідеться про те, як об’єднувати порожнечу зі звуками нада, із зовнішніми явищами та внутрішньою ясністю.
Третя частина кожного періоду медитації має бути присвячена заняттям пранаямою, стримуванням дихання. Після медитації йогіну необхідно намагатися утримувати усвідомлення й ототожнювати всі свої переживання зі шляхом споглядання.
Ми зараз не будемо детально розбирати різні види самадхі, пов’язані з кундаліні-йогою та іншими речами. Слід зрозуміти основний принцип, і якщо ви його розумієте, ви інтуїтивно самі починаєте відкривати для себе нове бачення.
Щоразу будь-яке переживання можна відчувати двояко: або воно просто виникає як певні брижі на поверхні ума, або ви завжди виявляєте його порожнинність. Наприклад, якщо ви практикуєте Чотири Безмежні, то у вас з’являється певна хвиля емоції, а потім вона виникає навіть як стан енергії. Якщо ви постійно налаштовуєтеся на цю хвилю, розпізнаючи її порожнинність, то це означає, що ви не просто практикуєте Чотири Безмежні, а об’єднуєте енергію Чотирьох Безмежних із присутністю, розпізнаючи її порожнинне джерело, і тоді це стає безперервною практикою споглядання.
