Якщо ви читатимете «Йогу Васіштху» або читали «Тріпуру Рахасью», тобто фундаментальні тексти вчення Адвайти, там ви часто можете зустріти вислови: світ є проявом свідомості, світ проявляється, стає таким, яким ти його задумуєш у думках. Спочатку це виглядає як певна філософія, а потім, якщо ви глибоко замислюєтеся, то починаєте виявляти, що це ціла нова парадигма життя.
Ми довгий час існували, жили в невігластві, були спокушені матеріалістичним атеїстичним поглядом на життя, на світ, на фізичні закони. Але завжди існувало знання, яке було передане великими святими, посвяченими, божественними істотами. Те знання, яке було передане, дуже сильно відрізняється від тієї лінійної картини світу, яку ми довгий час засвоювали. Відповідно до цього знання говориться, що є три погляди на існування всесвіту, на теорію створення всесвіту.
Срішті-дрішті-вада: теорія поступового творіння
Лінійна картина світу — теорія великого вибуху, початок причинно-наслідкового зв'язку — це найнижча картина всесвіту. Вона теж потрібна, але до певного рівня, для дитячого садка. Фізика Ньютона, причинно-наслідкові зв'язки — це перша теорія творіння, так звана теорія поступового творіння. Перша називається срішті-дрішті-вада.
Дрішті-срішті-вада: свідомість творить реальність
Друга теорія, складніша, називається дрішті-срішті-вада. Ця теорія прямо пов'язує свідомість і реальність, і говорить про те, що світ миттєво, щомиті, щосекунди твориться силою нашого розуму. Тобто ми є не пасивним суб'єктом історичного процесу і не об'єктом історичного процесу, а ми є всі в потенціалі суб'єктами психоісторичного процесу. Тобто історія насправді залежить від нашої свідомості. Історія насправді — це психоісторія. Вона твориться розумом людей і їхнім спільним кармічним баченням. Якщо зміниться бачення людей, то історичні процеси також підуть інакше, закони фізики зміняться. Тому що все визначається свідомістю.
Наприклад, у багатьох священних текстах є такий вислів:
«Боги бачать річку як нектар. Асури бачать річку як зброю. Люди бачать її як воду, звичну нам. Тварини або риби бачать її як середовище проживання, місце для життя. Прети бачать річку як гній та випорожнення, щось нечисте — голодні духи. А істоти пекла бачать річку як розпечену лаву, в яку вони бояться впасти».
Залежно від бачення одна й та сама річка може бути різною. Таким же чином, залежно від нашого бачення закони фізики, причинно-наслідкові зв'язки і взагалі інтерпретація реальності може бути різною.
Васіштха говорить постійно, Даттатрея постійно говорить у своїх наставляннях, Васіштха наставляє Раму, Даттатрея наставляє Парашураму. Приблизно в один і той самий час вони жили, майже однаковими словами вони говорять:
«Подумай, світ не такий, яким ти звик його бачити. Світ інший. Але ти не розумієш цього через те, що твій розум поки не вловлює свою внутрішню сутність. Світ сам по собі порожній, ілюзорний, він подібний до міражу у воді, він подібний до сновидіння».
Як у сновидінні тіло людини складається зі сну, будинки, в які вона входить, усі складаються зі сну, і люди теж складаються всі з психічної суб'єктивної матерії тонкої уяви. Уві сні все складається з одного матеріалу. Таким чином, святі кажуть, що і наш фізичний світ теж складається зі свідомості в першу чергу, але ця свідомість здається нам грубоматеріальною.
Аджата-вада: світ ніколи не створювався
Нарешті, є третя теорія погляду на існування всесвіту. Це ще складніша теорія. Вона говорить про те, що світ взагалі ніколи не створювався, що світ спочатку ніколи не існував. І те, що ми вважаємо існуванням світу, це просто наша точка зору, не найглибша. Ця теорія називається аджата-вада.
Поступове розуміння трьох рівнів
Розуміння цих трьох рівнів, поглядів на існування, виникнення всесвіту нам доступне не відразу. Спочатку ми звикаємо до теорії поступового творіння, як учили в школі на уроках фізики: теорія великого вибуху, галактики, що розвиваються, сонця. А із сонця виділяються різні маси, які обертаючись, утворюють планетарні основи для планет і майбутніх супутників. Потім відбувається конденсат: вода, у воді зароджується життя, земноводні виходять на сушу, стають ссавцями, приматами, природний відбір, міжвидова боротьба, успадкування різних ознак, втрата одних ознак, поява інших, еволюція в процесі природного відбору, з'являються ссавці і так з'явилася людина, мавпа... і так далі. І нарешті, гомосапієнс, людина розвинулася. І ось вийшли всі сходи еволюції людини. Але коли ми далі поглиблюємо свідомість, ми можемо зрозуміти, що це просто одна з легкотравних, прийнятних для певного рівня точок зору, не більше.
Васіштха чітко каже, що світ створюється щомиті в нашій свідомості, баченні. Якщо ми швидко змінимо бачення, то структура світу може змінитися, і вся історія, і всі погляди на минуле, і навіть наша пам'ять — повністю все може змінитися.
Практичні приклади зміни реальності свідомістю
Коли ми підходимо до другого типу погляду на будову всесвіту, ми виявляємо, що світ не лінійний, світ багатоваріантний, історичні процеси визначаються домінуючим поглядом конкретної маси населення або живих істот, що її населяють. Тобто якщо глобальна точка зору на історію буде іншою, така історія і буде. Сила розуму витіснить старі історичні процеси, навіть артефакти зникнуть — археологічні, історичні, документальні свідчення, і з'являться нові. Це важко зрозуміти, але це дійсно існує. Це глибша точка зору.
Наприклад, був такий цілитель Грабовой, він зараз в іншому місці перебуває. Проте він писав про те, що силою свідомості йому вдавалося змінювати долі людей і історичні процеси. Наприклад, була померла людина, він її намагався воскресити. Померлу людину поховали, була надгробна плита, запис у журналі. Силою санкальпи, певними практиками він намагався воскресити цю людину. Що відбувалося? Зникав запис у журналі, губився номер її могили, не могли знайти, а потім раптово цю людину десь зустрічають, вона не пам'ятала цей період, де вона перебувала. Відбувалися певні факти. Ці певні факти назвали просто воскресінням. А я вважаю, це не було воскресінням. Просто був зсув певної локальної точки простору в бік альтернативного ходу причин і наслідків, де ця людина існувала. Звичайно, суспільство виявилося не готовим до таких радикальних поглядів. Тим більше це не відкривалося таємно, а всіляко легко популяризувалося, за що він і поплатився. Зазвичай духовні знання завжди тримають у таємниці. Якщо занадто широко непідготовленим масам їх відкривати, то можуть розіп'яти, як Христа. Проте зараз подібна точка зору поступово просочується. Вона змінює погляди на світ. Свідомість визначає реальність.
Ілюзорність світу: приклади з життя
Нарешті, ще вища третя точка зору, якої дотримуються дуже великі душі та святі, вона говорить про те, що взагалі світ не те щоб твориться щомиті свідомістю, але світу взагалі не існує, є тільки свідомість. Це навіть нам практикуючим важко прийняти. Це психологічно важко, неможливо навіть. Ця точка зору говорить про те, що, можна навести такий приклад тут: припустимо, є камінь. Здалеку ви дивитеся, і камінь вам здається як фігура дівчини, ваша уява розігралася і вам здається, ніби вона там стоїть, квітку тримає. А ще придивилися — собачка поруч. Ви думаєте: ось там стоїть дівчина з квіткою, собачка. Ви переконуєтеся в цій картині. А підходите ближче і раптово бачите, ніякої дівчини немає, просто це гра світла і тіні. Ось приблизно таким же чином святі кажуть, те саме і світ. Наш світ насправді не існує. Це наша уява розігралася, і ми бачимо багато чого тут, відчуваємо, усвідомлюємо. Але нічого цього немає, так само як дівчини з собачкою в камені. Є просто певна субстанція, а наша свідомість може надати їй будь-яку форму.
Одного разу я їхав на семінар у Бердянськ. Здалеку, з вікна машини я дивлюся, щось стоїть таке руде, чотири кінцівки — стоїть руда собачка біля узбіччя і не рухається. Але коли ми під'їхали ближче, я побачив, це стоїть стілець, а на ньому банка з медом. Мені було дуже смішно, як може бути таке. Розум може проектувати одне, а в реальності зовсім інше — ніякої собачки не було.
Весь наш всесвіт — це як такий погляд, коли ми думаємо, що там якась руда собачка, але насправді її ніколи не було, там зовсім інше, вона ніколи не творилася. Для нас вона здається існуючою, реальною, такою, що розвивається. Але спочатку це тільки уява, проекція нашої свідомості, яка зайшла занадто далеко і в якій ми сильно переконалися.
Традиційно у священних текстах канонічних такий приклад пов'язують із мотузкою та змією. Кажуть, лежить мотузка, але в темряві вона здається змією, людина йде, вона всіх лякає. Хтось думає, що змія на нього накинеться. Але якщо вранці прийти туди, то можна побачити, що ніякої змії там спочатку не було, а була просто мотузка. Мотузка нам здається змією, але коли ми прояснюємо своє знання, ми починаємо думати, а може це не змія, починаємо лекції про це читати, практикувати, переконуємо себе, вона зовсім не кусається. Ми ще не можемо зрозуміти, що вона спочатку була мотузкою, і ніякої змії взагалі не було, це ми придумали. Але оскільки сила інертності нашого розуму така, що він відразу не може це зрозуміти, йому треба переконати себе, що вона не кусається і так далі, висунути гіпотезу і обґрунтувати її логічно.
Відповідальність за реальність
Таким чином, якщо ми приймаємо другу точку зору — психоісторія, альтернативна історія, нелінійність, багатоваріантність, ми можемо зрозуміти, що наша свідомість здатна впливати на світ навколо нас. Як тільки ми з'ясовуємо це, тоді раптово у нас з'являються важелі владно-вольового оперування історією, реальністю, тобто ми раптом раз і отримуємо. Відразу тоді ми замислюємося, а який світ ми хочемо створити? Якщо виявляється, світ не відокремлений від нашої свідомості, якщо він прояв нашого розуму. Якщо наша свідомість творить реальність, то все може бути по-іншому. Тоді постає питання, а що б ми зробили для цього світу? Яким би ми його хотіли побачити? Що треба для цього зробити? Тоді ми можемо зрозуміти, що світ подібний до такого полотна, яке ми можемо розмалювати будь-якими фарбами і в будь-яких конфігураціях. Немає ніякої заданості минулого, немає ніяких обмежень майбутнього. Все залежить від нас. Які ми фарби візьмемо, і які контури нанесемо, такий світ і буде. Раптово ми стикаємося з феноменом персональної відповідальності за реальність. Тепер уже реальність залежить від нас.
У разі лінійного ходу історії ми не несли ніякої відповідальності за історію. Нас учили в підручниках, ми це приймали, ми тут до чого? Ми просто тріски, що несуться по хвилях історії. Але у випадку, коли ми приймаємо точку зору святих про те, що світ твориться силою свідомості, тоді ми відразу включаємося у відповідальність. Ми є активними суб'єктами психоісторичного процесу. І тоді постає питання нашого мислення, що ми повинні робити, які санкальпи виражати, як правильно думати, чого ми хочемо взагалі?
Очищення свідомості як ключ до зміни світу
Часто можна помітити, що в тих місцях, де виникає соціальна, національна напруженість, міжрелігійна напруженість, виникають катаклізми, відбуваються землетруси, війни, великі катастрофи. Це один із прикладів того, як неправильна свідомість може формувати неправильні тунелі реальності. Тоді можна припустити, якщо всі люди почнуть очищати свій розум, практикувати, медитувати, то і реальність теж зміниться. Реальність може стати красивою, прекрасною, сакральною, божественною, якщо наші розуми будуть чистими, сакральне запанує. Якщо наші розуми будуть сприймати світ через призму чистого бачення, то Земля через деякий час теж стане Чистою Країною, покращаться закони, збільшиться тривалість життя, покращиться здоров'я людей, кліматичні умови стануть м'якшими. Світ навколо стане красивішим. Зникнуть війни, злочини, армія, поліція, все це можливо. Тобто ми можемо жити по-іншому зовсім в інших умовах. Навіть закони фізики зміняться. Генетика людини може змінитися. Ми можемо жити зовсім інакше, по-іншому, наприклад, не за законом людей обмежено, а за законом богів.
Який ключ тут? Ключ — це очистити себе, змінити себе. Зародити глибше чисте бачення. Наприклад, якщо люди бачать річку як воду, а боги бачать як нектар, чому вони бачать по-різному? Тому що в богів божественна свідомість, більш божественне бачення. Це означає, коли ми, розвиваючи себе і вправляючи свою свідомість, вийдемо на рівень божественного бачення, то в цей же момент річка стане нектаром. Вона перестане бути просто річкою. І якщо цей процес охопить мільйони, то і це чисте бачення, ці зміни теж охоплять великі області простору.
Таким чином, коли ми молимося, коли присвячуємо заслуги благу звільнення всіх живих істот, ми саме це припускаємо. Мої благопобажання всім, щоб наше бачення очищалося далі, і щоб світ теж освітлювався і очищався далі.
