Свідомість творить реальність: йогічні сили та природа світу

Коментар до тексту «Трипура-рахасья», глава 12 «Прояв реальності всесвіту залежить від сили волі, вкладеної у творення»

«Світ стає таким, яким його звикаєш бачити у своїх думках і уявленнях. Це твердження підкріплюється здійсненням (матеріалізацією) йогами об’єктів, які вони уявляють у своїй уяві, бажаючи отримати їх».

«Світ стає таким, яким ти його звикаєш бачити у своєму уявленні» – це фундаментальний постулат, який слід запам’ятати. Коли ми стикаємося з розмаїттям явищ, насправді всі явища взаємозумовлені. Світ такий через ум, ум такий через світ.

Наприклад, коли деякі з учнів приходили до Марпи, одні бачили його у вигляді стовпа світла, інші – у вигляді потоку води, треті – у якомусь іншому вигляді. І всі запитували, чому він так проявлявся. Марпа говорив: «Ваше бачення зумовлене кармами, присутніми у вашій свідомості. Я нічого спеціально не робив, я просто перебував в одному з видів самадхі, але оскільки ваші карми поєднувалися з моїм самадхі, то одні сприймали мене одним чином, інші – іншим».

Практикуючи, ми звикаємо бачити світ у чистому баченні. З часом він справді проявляється у чистому баченні й відкривається нам як мандала. Кому не так пощастило, хто продовжує бачити світ у забрудненому баченні, тому мандала не відкривається. І вона не відкриється йому доти, доки він не змінить щось у собі.

Історія царя Сушени та ріші Гани

«У зв’язку з цим я наведу приклад одного давнього й чудесного випадку.

Жив колись дуже мудрий і прославлений цар на ім’я Сушена, який правив дуже священним градом Сундара в країні під назвою Ванга. Його молодший брат, Махасена, був його вірним і виконавчим підданим. Цар правив своїм царством настільки добре, що всі піддані любили його.

Одного разу він здійснив жертовний ритуал ашвамедхи. Усі найвідважніші царевичі пішли за конем на чолі великої армії».

Ашвамедха-яджня (жертвопринесення коня) – це знаменитий ритуал, який виконували у ведичні часи. «Ашва» – це кінь. Після відповідного ритуалу коня, обраного особливим чином і прикрашеного знаками царської влади, відпускали на волю. Йому дозволялося скакати за межі царства, і в той бік, куди він прямував, ішла царська армія. Коли він перетинав кордон, він вторгався в чиюсь державу. Але оскільки це був царський кінь, то вважалося, що та місцевість, куди він забіг, тепер належить державі того царя, який провів цей ритуал. А якщо інший цар із цим не погоджувався, він міг це оскаржити, кинувши виклик армії, яка йшла за конем, і вступивши в бій. Якщо цар, який проводив ашвамедха-яджню, був могутнім і за конем ішла велика армія, то за кілька днів або тижнів кінь проходив кілька держав, які оголошувалися власністю цього царя. Таким чином цар розширював свої володіння. Якщо ж іншому царю це не подобалося, то починалася війна.

Подібним же чином ці брати йшли за конем у надії на те, що все царство відійде їм після цього ритуалу.

«Їхня хода була переможною, доки вони не досягли берегів річки Ірраваді.

Вони були настільки сп’янілі своїми перемогами, що пройшли повз умиротворено сидячого раджаріші на ім’я Гана, не виявивши йому належних знаків уваги.

Син Гани помітив їхнє образливе ставлення до його батька, і це розгнівало його. Він упіймав жертовного коня й розгромив тих героїв, що охороняли його.

Вони оточили його, але він на їхніх очах увійшов разом із конем на територію пагорба під назвою Ганда. Помітивши його зникнення в заростях пагорба, загарбники атакували пагорб. Син мудреця з’явився знову, але тепер уже з величезною армією, вступив у бій із ворогами, розгромив їх і знищив армію Сушени. Він захопив багато військовополонених, включно з усіма царевичами, а потім знову повернувся всередину пагорба. Кілька воїнів, яким вдалося врятуватися, побігли до Сушени й розповіли йому про все, що сталося».

Природа часу і простору в йогічному розумінні

Що таке цей пагорб? Цей пагорб, створений містичним чином, мовою сучасної фізики, являв собою «сферу Шварцшильда» – чорну діру, яка викривляє час і простір, темпоральний кокон, у якому світло замикається саме на себе, не виходячи за його межі. Оскільки чорна діра має колосальну масу, час і простір у ній не можуть виходити назовні, у ній може бути ув’язнений цілий всесвіт.

З точки зору буденної свідомості час і простір існують самі по собі, незалежно, як певні константи матеріального світу. З точки зору магії, а тим більше з точки зору духовних учень, подібних до адвайти, час і простір вторинні щодо свідомості. Це означає, що спочатку існує суб’єкт, спостерігач, присутність, а потім цією свідомістю породжуються перебіг часу, просторово-часові координати, виміри.

Залежно від якостей свідомості час може плинути певним чином. В інших світах, де істоти мають інше кармічне бачення, час може плинути під кутом до нашого. І якщо ми потрапимо в цей світ, станеться просторово-часовий парадокс. Наприклад, у нашому світі мине десять років, тоді як у їхньому світі може минути лише один день.

У текстах тибетського буддизму існує оповідь XIX століття про одного мисливця, який, полюючи в горах Тибету, забрів у печеру. Забрівши в печеру, він відчув затьмарення свідомості й опинився в місці, де люди були дуже радісні та привітні, а їхні домівки були добре влаштовані. Вони поговорили з ним, розповіли про закони свого світу, просвітили його на шляху пробудження, показали багато дивовижних речей і запропонували йому залишитися з ними. Але він відмовився, оскільки вдома в нього залишилися наречена й сім’я, і повернувся назад. У печеру він зайшов із рушницею, а коли повернувся назад, то виявив, що його рушниця зітліла. Виявилося, що у світі людей минуло близько 200 років. Коли він повернувся в село, його ніхто не впізнав, сам він також нікого не впізнав. Лише після розпитувань місцевих жителів він знайшов нащадків, тобто тих, хто був йому родичами, для кого він сам був прапрапрадідом. І ці нащадки розповіли, що справді був такий мисливець, який одного разу пішов у гори й не повернувся, його вважали зниклим безвісти. Він знайшов своїх прапраправнуків, які були старші за нього. Можна сказати, що він потрапив в інший вимір свідомості, де час плинув інакше, сам же він анітрохи не змінився.

У наші дні в Шотландії стався випадок, коли чоловік зібрався очищати колодязь, і односельці, обв’язавши його мотузками, опустили на глибину приблизно дев’яти метрів. Усе йшло нормально доти, доки він не почав відчайдушно смикати мотузку, щоб його витягли. Коли його витягли, усі були шоковані побаченим: коли його опускали в колодязь, він був здоровим тридцятирічним чоловіком, а витягли вони старця з довгою бородою, сивим волоссям і постарілим тілом, який нічого не міг пояснити, перебуваючи в неосудному стані. Найімовірніше, він потрапив в одну з так званих хрональних дір, де час ішов зовсім інакше, і, заплутавшись у ній свідомістю, провів там довгий час.

Це свідчить про те, що такі фізичні константи, як час і простір, не є чимось непорушним: якщо ви потрапляєте в інше кармічне бачення, там усе плине зовсім інакше.

Це відкриває йогіну можливість ширшого розуміння всесвіту. Він знає: якщо він глибоко змінюватиме свою свідомість, то й зовнішній світ буде глибоко змінюватися. А це означає, що, зміщуючи свою свідомість, він може подорожувати гілками часу й простору. Він може зісковзувати з одних гілок часу й переходити на інші. Я на власному досвіді можу сказати, що це справді можливо. Коли ви отримуєте такі досвіди, це, звісно, завжди вражає.

Зустріч Махасени з ріші Ґаною

«Сушена здивувався і сказав своєму братові:

«Брате! Іди до того місця, де перебуває мудрець Гана. Пам’ятай, що мудреці, які звершують тапас, володіють чудесною могутністю, і навіть боги не здатні здолати їх. Тому я прошу тебе умилостивити його, щоб він дозволив тобі забрати назад царевичів і жертовного коня, бо час жертвопринесення швидко наближається. Гордість, виявлена перед мудрецями, завжди буде осоромлена, змушуючи гордія змиритися. Якщо їх розгнівати, вони знищать світ, обернувши його на прах. Звернися до нього з належною повагою, щоб наша мета могла бути виконана».

Махасена послухався і негайно взявся до виконання доручення, яке йому довірили. Він прийшов до обителі Гани і знайшов мудреця, що умиротворено сидів у нерухомій позі, подібно до кам’яної брили, з його чуттями, умом і розумом, які перебували під досконалим контролем».

Цар уявляв себе дуже могутньою людиною, але насправді простий ріші, йогін-аскет був набагато могутніший за нього. На Землі існують сили, які можуть володіти дуже великою могутністю, проте вони можуть не проявляти себе. Можна сказати, що Земля — це поле дії різних сил. Коли певна потужна сила актуалізується, вона стає видимою, проявленою, але це не означає, що так буде завжди. Світ постійно перебуває в нестійкій рівновазі, у постійному русі, і кожному періоду часу відповідають свої владно-вольові оператори — тобто могутні істоти, здатні проводити іччха-шакті. На зміну одним з’являються інші й можуть повністю змінити світ, задавши йому новий вектор напряму, нове кармічне бачення. По суті, весь світ — це гра різних кармічних бачень. У нечистому кармічному баченні це завжди проявляється як хід історії, зіткнення і боротьба політичних, релігійних або іншого роду кланів, національних егрегорів тощо. В абсолютному, чистому баченні все це ліли, тобто ігри єдиної шакті, через яку проявляється Брахман.

Пробудження мудреця із самадхі

«Мудрець, який був занурений у найвищу Сутність, нагадував безтурботне море, чиї хвилі думок ущухли. Махасена мимоволі простерся перед мудрецем і став прославляти його, і з таким шанобливим почуттям він залишався на цьому місці протягом трьох днів.

Син мудреця, який спостерігав за новим відвідувачем, був задоволений цим і, підійшовши до нього, сказав:

«Я задоволений повагою, яку ти виявляєш моєму батькові. Скажи мені, що я можу зробити для тебе, і я негайно зроблю це. Я — син цього великого Гани, незвичайного відлюдника. Царевичу, послухай мене. Зараз не час для розмов із моїм батьком. Він нині перебуває в кевала-нірвікальпа-самадхі, і він вийде з цього стану лише після перебування в ньому протягом дванадцяти років, з яких п’ять уже минуло, а сім ще попереду.

Скажи мені тепер, чого ти бажаєш отримати від нього, і я зроблю це для тебе. Не недооцінюй мене і не думай, що я — лише впертий юнак, негідний свого батька. Немає нічого неможливого для йогів, які звершують тапас».

Вислухавши його, мудрий Махасена привітав його зі складеними долонями і сказав:

«О сину мудреця! Якщо ти збираєшся виконати моє бажання, то спершу я хочу звернутися з невеликим проханням до твого мудрого батька, коли він вийде зі свого самадхі. Прошу тебе, допоможи мені в цьому, якщо це не утруднить тебе».

На це син мудреця відповів таке:

«Царевичу, непросте твоє прохання. Але, пообіцявши виконання твого бажання, я не можу тепер відступитися від своїх слів. Тепер я повинен просити тебе зачекати півтори години, протягом яких ти зможеш спостерігати за моєю йогічною силою. Мій батько зараз перебуває в позамежному умиротворенні. Хіба може хтось розбудити його зовнішніми зусиллями? Чекай! Я зроблю це негайно за допомогою тонкої йоги».

Сказавши так, він сів, відвів назад свої чуття від зовнішнього світу, поєднав вхідне і вихідне дихання, видихнув повітря і залишався нерухомим протягом короткого часу».

Син ріші вирішив увійти в стан савікальпа-самадхі, щоб поєднати свою свідомість зі свідомістю свого батька і вивести свідомість батька в стан неспання. Для цього він виконав один із методів, описаний у «Віг’яна Бхайрава тантрі», поєднавши вхідне й вихідне дихання, – тобто він розпізнав проміжок між двома диханнями, об’єднав із ним присутність і ввів прану в центральний канал.

«Таким чином він увійшов в ум мудреця і, схвилювавши його, повернувся у своє власне тіло. Тієї ж миті мудрець повернувся в цей світ чуттєвих відчуттів і побачив прямо перед собою Махасену, який простягався перед ним і вихваляв його».

Якщо ви можете відводити чуття всередину, спрямовувати свідомість у тонке тіло, вводити прану в центральний канал, ви можете входити в уми інших. Це не так складно, як здається. Входячи в уми інших, ви можете бачити їхню тонку роботу свідомості. Ви можете бачити астральне тіло цієї людини своїм тонким тілом, розуміти, про що вона думає, який її стан, настрій. Ви можете зрозуміти це настільки, наскільки дозволить ваша сприйнятливість. Це проявляється у вигляді образу, який виникає в міжбрів’ї або на рівні серця. Ви можете навіть поговорити з тонким тілом цієї людини, дізнатися потрібну вам інформацію або її думку з певного приводу.

Учення про тапас і емоції

«Він замислився на мить, осягаючи всю цю ситуацію силою своїх дивовижних здібностей.

Перебуваючи в досконалому умиротворенні й блаженстві, він покликав свого сина і сказав йому:

«Хлопчику, не повторюй такої помилки в майбутньому. Гнів руйнує тапас. Тапас можливий лише в тому разі, і він може безперешкодно прогресувати лише тому, що цар захищає йогів. Перешкоджати здійсненню священного жертвоприношення – завжди ганебно, і це ніколи не схвалюється доброчесними людьми».

Тапас руйнується не лише гнівом, а будь-яким емоційним почуттям, з яким ми ототожнюємося. Тапас (буквально – «запалення») – це накопичена внаслідок споглядання, аскетизму, концентрації та самадхі духовна сила. Це контакт нашої поверхневої свідомості з буддхі (інтуїтивним усвідомленням) і з Атманом. Завдяки контакту з буддхі й Атманом йогін може задіяти власну силу знання (джняна-шакті). Також він може задіяти силу волі (іччха-шакті) і проявляти її як силу дії (крійя-шакті). Коли він задіює ці три сили, він може проявляти їх у зовнішньому світі як дії творення, руйнування перешкод, підтримання гармонії, приховування або проявлення божественного. Якщо він допускає вклинювання емоцій і ототожнюється з ними, його інтуїтивна свідомість затьмарюється, контакт з Атманом затьмарюється, усі його духовні сили зникають.

Емоції як енергія не руйнують сіддхи лише в тому разі, якщо йогін знає, як із ними об’єднуватися. Якщо це могутній майстер практики споглядання, який має великий досвід, він може дозволяти проявлятися будь-яким емоціям, поєднуючи з ними присутність, і ці емоції самозвільняються в природний стан. І тоді, замість того щоб руйнувати тапас, вони йому допомагають. Це справді можливо, якщо йогін може перебувати в присутності й емоція не є такою, що збиває щодо присутності. Тоді відбувається те, що називають «інтеграція», або «перетворення клеш на мудрість». Однак це непросто, більше того, це доступно лише справжнім йогінам. Навіть розгнівавшись, такий йогін не зруйнує результат свого тапаса, тому що не буде ототожнений із гнівом і продовжить перебувати в присутності; його гнів буде проявом гри. Який би емоційний стан він не переживав, це буде просто лілою, що виходить із центру його присутності й спрямована на допомогу живим істотам. Звичайна людина, побачивши це, не зможе навіть зрозуміти, у чому річ. Лише майстрам доступні подібні прояви.

Звільнення полонених та історія мудреця

«Будь хорошим хлопчиком і негайно поверни коня та царевичів. Зроби це просто зараз, щоб жертвоприношення змогло відбутися у призначений строк».

Отримавши ці вказівки, син мудреця одразу ж охолодив свій гнів. Він зійшов на пагорб, повернувся з конем і царевичами та звільнив їх із превеликою радістю.

Махасена відіслав царевичів із конем до міста. Він був здивований побаченим і, вітаючи мудреця, з повагою запитав його: «Господи, будь ласка, скажи мені, яким чином кінь і царевичі були сховані на пагорбі».

Тоді мудрець відповів:

«Послухай, о царю, колись я був імператором, що правив імперією, оточеною морями. Після багатьох років такого царювання на мене зійшла милість Бога, і в мені з’явилася відраза до цього світу, немов я був лише мотлохом у світлі внутрішньої свідомості. Я зрікся царства на користь своїх синів і усамітнився в цьому лісі. Моя сповнена почуття обов’язку дружина вирушила зі мною. Кілька років ми здійснювали тапас. Одного разу моя дружина уклала мене у свої обійми, і цей син народився в неї, коли я був у самадхі. Вона привела мене до тями, залишила малюка зі мною і померла.

Цей хлопчик був вихований мною з любов’ю і турботою. Коли він виріс, він почув, що колись я був царем; він захотів стати таким самим царем і благав мене задовольнити його прохання. Я посвятив його в йогу, якою він займався з таким успіхом, що виявився здатним силою свого бажання створити власний світ у цьому пагорбі, яким він тепер править. Кінь і царевичі утримувалися там. Тепер я розповів тобі таємницю цього пагорба».

Завдяки своєму тапасу син царя-йогіна створив власний тунель реальності – мандалу, у якій воцарився як божество. Він створив її завдяки тому, що йому вдалося відкрити власну природу Ума, увійти в єдиний «смак», возз’єднатися з єдиною Сферою, а потім задіяти вселенські сили: джняна-шакті, крія-шакті та іччха-шакті.

Проникнення у світ пагорба

Вислухавши цю відповідь, Махасена знову запитав: «Я з великим інтересом вислухав твою чудову розповідь про цей пагорб. Я хочу його побачити. Чи можеш ти задовольнити моє прохання?»

Почувши це прохання, мудрець наказав своєму синові: «Хлопче! Покажи йому це місце і задовольни його прохання». Сказавши це, мудрець знову занурився в самадхі; і його син відійшов із царевичем.

Син мудреця увійшов у пагорб без жодних труднощів і зник, але Махасена не зміг увійти на територію пагорба і тому став кликати сина мудреця. Той також кликав царевича, перебуваючи всередині пагорба. Потім син мудреця вийшов із пагорба і сказав царевичу:

«О царевичу, у цей пагорб не можна проникнути з тими мізерними йогічними силами, якими ти володієш. Для тебе це буде надто щільною перешкодою. Але, хай там як, ти маєш потрапити всередину пагорба, як наказав мій батько. Залиш зараз своє грубе тіло в цьому тунелі, прихованому чагарником; увійди в пагорб разом зі мною у своїй ментальній оболонці».

Син мудреця порадив царевичу залишити фізичне тіло і вийти в тонкому тілі. Але для царевича це було як знущання, оскільки він, звісно, не міг ні пройти в пагорб у фізичному тілі, ні витягти своє тонке тіло. Син мудреця не потребував того, щоб виділяти тонке тіло, – він проходив у пагорб просто у фізичному тілі. Чому? Тому що його фізичне тіло складалося вже не з нечистих елементів, як у царевича, а з шуддха-таттв – чистих елементів, об’єднаних з енергією ясного світла.

Таке відбувається, якщо ми розкриваємо ясне світло, а потім дуже довго займаємося практикою інтеграції з п’ятьма елементами й об’єднуємо бхаву, споглядальну присутність, енергію ясного світла з формою фізичного тіла. Тоді форма фізичного тіла розпізнається як повністю чиста у своїй основі.

Коли божественна гордість проникає на рівень пран, наді та клітин фізичного тіла, фізичне тіло розпізнається не як щільноматеріальне, а як тонкоматеріальне, що вібрує на дуже високій частоті. Саме тому святі махасіддхи, перебуваючи в глибокому самадхі, об’єднаному з тілом, могли залишати відбитки в каменях.

Методи виділення тонкого тіла

Царевич не міг цього зробити, і він запитав: «Скажи мені, святий, яким чином я маю скинути це тіло? Якщо я зроблю це за допомогою сили, я помру».

Святий усміхнувся на це і сказав: «Видно, йога тобі не відома. Гаразд, заплющ свої очі».

Існує безліч способів виділення тонкого тіла. Якщо ви успішно проходитимете ретрити з сіддха-йоги, ви самі в цьому переконаєтеся. Один зі способів – керування вітрами й каналами, оволодіння силою кундаліні. Коли у вас прана пробуджена в муладхара-чакрі й входить у центральний канал, у вас стільки енергії, що, просто сконцентрувавшись на маківці, ви можете піднімати прану вгору. Якщо ви перебуватимете в позі лежачи (шавасані) або в позі сидячи, прана повністю збиратиметься в голові, ви відчуватимете наповнення хребта, розпирання в ділянці голови, обертання; перед вами миготітимуть різні видіння і світло. Потім ви відчуватимете, як вислизаєте з маківки й зависаєте над своїм фізичним тілом. Так відбувається виділення тонкого тіла методом кундаліні-йоги.

Або ви відчуватимете, як прана збирається в одній із чакр, наприклад у горлі. Спочатку горло розпирає, а потім ви відчуваєте, ніби ваше тонке тіло згортається в трубочку, відчуваєте обертання й вислизаєте з фізичного тіла. Подібні досвіди є чимось дуже природним, особливо коли ви інтенсивно практикуєте в ретриті. Я це знаю з власного досвіду.

Але крім кундаліні-йоги існує безліч інших способів виділяти тонке тіло. Один із них – йога сновидінь. Якщо ви досягли успіху у виділенні тонкого тіла методом йоги сновидінь, то тоді, перебуваючи в стані неспання, ви трохи ніби засинаєте наяву, і тонке тіло вислизає з фізичного. Це відбувається завдяки силі наміру.

Шамани, чаклуни й маги зазвичай використовують особливим чином приготовлену «летальну мазь», якою вони натирають фізичне тіло. До її складу входить мандрагора, дурман звичайний, блекота та безліч інших інгредієнтів. Однак якщо ваші наді, прани чисті, а ум досить сильний, вам не потрібна «летальна мазь», щоб виділяти тонке тіло.

Для йогіна пізнання тонкого тіла дуже важливе, щоб повністю зрозуміти – «я не є цим фізичним тілом». Вважається також, що, якщо ви успішно виконуєте ретритні практики шат-чакра-йоги, концентруючись на маніпура-чакрі, і потім навчаєтеся об’єднувати присутність із маніпура-чакрою, у вас буде дуже багато досвідів бардо-йоги, у сновидіннях ви переживатимете багато виходів тонкого тіла і за життя пізнаєте світ бардо.

Перенесення свідомості іншій істоті

Царевич заплющив очі, і тоді святий одразу проник у його свідомість і витягнув тонке тіло царевича з грубого, залишивши останнє в тунелі.

Потім за допомогою своєї йогічної сили святий увійшов у пагорб разом із цим тонким тілом царевича, витягнутим із грубого, щоб виконати бажання царевича побачити імперію, що знаходиться всередині пагорба.

Ця дитина, якій, напевно, було багато тисяч років, володіла приголомшливою могутністю і приголомшливими йогічними силами. Вважається, що можна здійснювати перенесення свідомості іншому, виводячи його тонке тіло з фізичного, якщо ти знаєш, як це робити. Один із методів полягає в тому, щоб йогін об’єднував свій центральний канал із центральним каналом іншої істоти. Виконуючи таке об’єднання і займаючись візуалізацією, можна «витягнути» тонке тіло іншої істоти з фізичного й здійснити для нього перенесення, спрямовуючи силою своєї візуалізації або бхави.

Колись я експериментував із подібними речами, але на тваринах. Одного разу я спробував об’єднати свій центральний канал із центральним каналом кота, займаючись інтеграцією. Щойно я це зробив, кіт підстрибнув приблизно на півтора метра. На цьому експеримент закінчився.

Вважається, що у вас має бути серйозна мотивація співчуття або допомоги, щоб займатися такими речами. Зазвичай подібні практики також застосовуються в йозі перенесення свідомості (якщо це свідомість людини, що залишає тіло), щоб спрямувати душу у вищий світ.