Коментар до тексту «Кодекс Майстра»
Глава 54. Перший крок. Терпіння.
1. З чого учень починає свій Шлях, коли він увійшов у ворота школи Майстра?
2. Він вправляється в безмежному терпінні, здатності чекати й вірити. Днями, тижнями, місяцями, роками поспіль він терпляче чекає, подібно до самотнього таємничого дракона в печері, виконуючи свою роботу, доки його терпіння не зросте, породивши безмежну віру, волю, силу духу та владу над собою й подіями.
Спочатку ми породжуємо терпіння, щоб здобути владу над собою й подіями, здобути безмежну волю та силу духу. Ми роками терпляче виконуємо нашу внутрішню роботу, нашу алхімію, ми плекаємо наше усвідомлення. Часто, коли ви слухаєте лекції про недіяння, про споглядальну присутність, може здаватися, що звільнення досягається легко, але це, звісно, не так. Коли сиддхи говорять про недіяння та споглядальну присутність, то вони говорять це зі свого найвищого рівня реалізації. Але перш ніж вони реалізували це, вони пройшли дуже тривалу, сувору садхану та навчання. І дуже важливо не переоцінювати свої можливості, а намагатися паралельно з розумінням вищого вчення приділяти увагу найголовнішим базовим практикам.
Ми дотримуємося традиції сиддхів, а це означає, що ми дотримуємося лінії давніх майстрів та їхніх підходів до практики навчання. Традиція давніх майстрів робить наголос одразу на двох речах: по-перше, учневі одразу кажуть про те, що вище вчення — це пряме бачення шуньяти, по-друге, наголос робиться на ґрунтовній підготовці, на ретельному плеканні методу, на тривалому тренуванні. Саме завдяки такому підходу в нашій традиції досягається істинна реалізація. Приблизно такий самий підхід існує в давніх традиціях бойових мистецтв. Коли учень приходить, йому кажуть: «Перші два роки тобі потрібно виробляти стійкість тіла». І завдяки ретельній підготовці учень може досягати високих результатів.
3. Шлях до влади над собою пролягає через терпіння.
4. Терпіння, що відточується роками, стає долею учня і способом життя.
5. Тим, хто здобув безмежне терпіння, Дух Шляху відкриває велику таємницю. Він показує, що Шлях, який обрав учень, — це Шлях вічності. Вічність позаду, вічність попереду. Метушня тут недоречна, швидкі успіхи неможливі. Шлях терпіння відсікає всі ілюзії та фальш в учневі, уперше змушуючи його по-справжньому поважати свій вибір.
Коли хтось має «поспішливий» розум, я кажу йому: «Зачекай, тут інший час. Куди ти так поспішаєш? Просто увійди в цей смак, у це інше бачення. У тебе попереду роки, десятки років. Ти маєш ретельно, з усією акуратністю увійти в це бачення, не поспішаючи, не припускаючись помилок, нічого не пропускаючи. У тебе попереду ціле життя, і ти повільно, поступово входиш у світ сиддхів. Не очікуй, що тобі все відкриється одразу. Будь готовий до того, що багато речей будуть для тебе закриті десятки років. І це не тому, що від тебе щось приховують, а тому, що тобі потрібно накопичити нове бачення, щоб ти був здатний це побачити. Іди планомірно до своєї мети, без ривків і без озирання назад — це і є терпіння. Плекай, тренуйся день у день, рівно, без очікувань, без великих надій».
Усі великі надії руйнуються, а практика без великих очікувань, навпаки, дає здійснення найвеличніших надій. Звісно, усі хочуть стати буддами, але спочатку потрібно хоча б виконати десять тисяч простягань. Це набагато простіше. Це ж елементарно. Наприклад, я чув, що мирянка в Одесі вже завершила десять тисяч простягань. Технологія практики така, що учневі даються завдання, які поступово ускладнюються. І ними потрібно наполегливо оволодівати. Наприклад, після виконання базових практик необхідно реалізувати уважність, першу дг'яну. Нарощуючи зусилля й майстерність, ви роками рівно йдете до своєї мети, не відволікаючись, не зупиняючись. Це істинний шлях до прозріння.
Поступово ви поглиблюєте бачення Дгарми. Спочатку ви проходите короткі ретрити, потім вони подовжуються, поступово акценти зі служіння переносяться на практику, ви вирушаєте на ще триваліші ретрити, а далі настає тривалий період самітництва й темного ретриту, де ви повністю зрікаєтеся всієї сансари та за життя входите в бардо (світ після смерті), і переживаєте досвіди джйоті-йоги, працюючи з особливими настановами. Потім ви виходите з ретриту, щоб інтегрувати в повсякденність новий досвід, і вчитеся з цим новим баченням жити, практикувати недіяння, а потім знову входите в тривалу практику.
6. Набуваючи терпіння, учень уперше розуміє, як дивитися на себе і світ очима вічності. Ті, хто здався, кому не вдалося пройти щабель терпіння й набути цілісності, усе життя продовжують марити, бо Дух вічності не торкнувся їх.
Один учень прийшов до вчителя з таким проханням: «Гуру, я хотів би, щоб ви навчили мене проходити крізь стіни й телепортуватися». Учитель сказав: «Звісно. Але спочатку йди до корівника, там треба прибрати за коровою». Учень був дуже розчарований. Але у Дхарми свої закони. Коли якийсь учень запитує про споглядальне недіяння, я кажу йому: «Тобі треба увійти в нову свідомість. А з цією свідомістю, навіть якщо я тобі розповім про нього, ти не зможеш це застосувати». Тому спочатку ми займаємося тим, що змінюємо кармічне бачення, виробляючи нову свідомість.
У них єдиний Шлях — почати Шлях терпіння спочатку.
Другий крок. Плекання волі
Що відбувається далі, коли терпіння вироблено? Далі необхідно розвивати силу волі та концентрацію.
Глава 55. Другий крок. Плекання волі.
1. Який другий крок учня на Шляху? Він вправляється в набутті безмежної волі. Воля є енергією самого Духа.
2. Воля є безцінним даром Безмежного Духа людині. Але скористатися ним може лише той, хто довів своє право здобути владу над нею.
Багато хто розуміє такі якості, як воля та інші, як щось особистісне й суто психологічне. Але це не так, тому що всі наші особисті якості є прообразом вселенських шакті, зокрема воля є проявом іччха-шакті всередині нас. Розвивати волю всередині — це водночас підкорювати вселенську іччха-шакті, за допомогою якої можна змінювати кармічне бачення.
3. Як здобувається влада над волею? Владу над волею здобути неможливо, адже вона сама і є джерелом верховної влади. Однак можна отримати її заступництво, заслуживши її повагу й узявши її в союзники.
4. Сила волі Майстра така безмежна, що навіть боги поважають його. Учневі належить набути цієї сили.
Отже, також слід займатися концентрацією, тренуючи волю. Воля — це сила нашого наміру, здатність односпрямовано утримувати у свідомості обраний об'єкт, здатність зосереджуватися й повністю віддаватися тому, що робиш. Це ще називають «мистецтвом санкальпи». Коли санкальпа виражається сильно, простір буквально «підлаштовується» під наміри йогіна, «прогинається», кармічне бачення змінюється на очах. Тому багато великих йогінів могли змінювати цей світ силою своєї санкальпи.
Подолання могутніх сил усесвіту
5. Шлях до свободи перегороджують могутні сили всесвіту, що керують долями всіх істот. Вони володіють безмежною волею, якій не може протистояти ніхто з людей, ніщо не зможе якось змусити їх змінити свій намір, окрім іншої, ще могутнішої безмежної волі — волі людини, яка стала Майстром.
Отже, коли ми говоримо, що шлях до звільнення пролягає через очищення карми, то це не абстрактні речі. Можна сказати, що коли ми йдемо шляхом звільнення, ми повинні звільнитися від наміру Брахми, від колективного кармічного бачення, від наміру Ями та багатьох інших тонких енергій, які керують сансарою. Ці енергії водночас є як внутрішніми, так і зовнішніми, і звільнитися від їхнього впливу — це означає породити волю, яка перевершує їхні наміри, і тоді на небесах Ями вас викреслять із книги смерті, сказавши: «Цей джива гідний, він заслужив на те, щоб вийти з числа смертних».
Цей світ, усесвіт — це воля Брахми, абсолютної істоти. Його воля поширюється на всіх живих істот, але по-різному. На живих істот, які не мають усвідомлення, вона поширюється як карма, що супроводжує сансару. На істот, які розвинули своє усвідомлення, — вона поширюється інакше: як звільнення, як вище переродження. І коли ми розвиваємо волю, ми таким чином демонструємо своїм внутрішнім вселенським силам готовність до звільнення.
Як це можна висловити? Наприклад, уві сні ви бачите істот, які перевершують вас і чинять вам перешкоди. Якщо у вас є усвідомленість, то ви можете пробудитися уві сні, і тоді це сновидіння розсіюється силою вашої концентрації. Якщо у вас немає усвідомленості, то це сновидіння домінує над вами, ви його не контролюєте. Приблизно те саме відбувається в бардо. Коли жива істота залишає тіло, слуги Ями одних тягнуть, а інших просто супроводжують до Яма-локи, щоб там відбувся суд над душею, переглянули записи секретаря Чітрагупти, зважили кармічні діяння й визначили місце наступного перевтілення.
І Чітрагупта, і Яма, і ямадути (слуги Ями) є енергіями, які жива істота інтерпретує в такий спосіб. Але оскільки ці енергії більш свідомі й сильніші, жива істота підкоряється їм, вона нічого не може вдіяти. Це подібно до того, як ви підкоряєтеся сновидінню, якщо не усвідомлюєте себе уві сні. Але розвиток усвідомлення й волі означає здатність продемонструвати силу ясності, яка перевершує записи Чітрагупти, Ями та ямадутів, проігнорувати закон реінкарнації й сказати приблизно так: «Я не простий смертний, я сиддха-йогін, тому не підпадаю під загальні закони переродження, я вільний від вашої влади». Сказати — означає виразити бхаву, проявити санкальпу й переконати ці тонкі енергії та божеств у своєму глибокому усвідомленні. Переконати — означає самозвільнити ці енергії.
Кажуть, що йогін, який може це зробити, керує реінкарнацією за власним бажанням. Тоді ці тонкі енергії кажуть: «Так, цей йогін справді досяг високого рівня свідомості, він сам може розпоряджатися своєю реінкарнацією, тому залишимо його. Він не підпадає під наші правила». У цих тонких енергій існує безліч правил, що стосуються різних класів живих істот, і відповідно до рівня йогіна вони кажуть йому: «Цей йогін перероджується за правилом свободи вибору». Ось що означає сила ясності й волі, яка дає змогу перевершити закони сансари.
6. Тільки безмежна воля Майстра здатна втрутитися в перебіг давніх подій і перевести стрілки долі. Звичайній безвольній істоті це не під силу, тому вона подібна до в’язня в темниці, мухи, що загрузла в меді, птаха, який заплутався в сильцях
7. Розвинувши безмежну волю і ставши Майстром, учень набуває сили спрямовувати події так, як того бажає він і ніхто інший.
Коли говориться «як того бажає він», це не означає якесь егоїстичне бажання. Можна сказати, що він спрямовує події так, як бажає в ньому вища сутність, Бог усередині нього.
Його бажання й бажання Безмежного Духа стають єдиним цілим, тому події підкоряються йому й рух Шляхом стає можливим.
8. Коли здобуто хоча б частину волі, немає у світі того, чого учень не міг би досягти. Коли бездоганна воля спрямовується на бажане — результат приходить сам.
Спочатку учень тренується, плекає свідомість, споглядання й самадхі. Колись, ставши майстром, святим, він переходить на наступний щабель еволюції, стає божеством, і тоді він уже сам починає творити внутрішні всесвіти, спрямовувати події, змінювати кармічне бачення. Силою його волі, його наміру духовне життя переходить у нову фазу. Це період небожителів, це час гри й творчості, коли його бездоганна воля впливає на кармічне бачення, проявляючи мандалу чистого бачення.
Якщо результат не приходить, це означає, що воля не розвинена або обрано неправильний напрямок. Розвинена воля дає учневі безмежний контроль над собою та будь-якими подіями у своєму житті. Єдине, що неможливо контролювати, перед чим безсила навіть безмежна воля, — Безмежний Дух, адже воля — лише його енергія, його частина.
Воля і шлях недіяння
Практикувати шлях недіяння не означає просто безвільно плисти за волею хвиль. Розвиток волі не суперечить шляху недіяння, ба більше, справжнє недіяння відкривається, коли в нас уже достатньо розвинена воля сили йоги. Милість Бога найповніше сходить у посудину, яка очищена й повністю підготовлена. Шлях беззусильного перебування в низходженні абсолютної сили найкраще проявляється в тому розумі, який володіє силою волі, іччха-шакті.
Наприклад, раніше я намагався силою своєї свідомості забезпечити учням досвід безперервної свідомості та самадхі світла за шість місяців. Був навіть один учень, який отримав шактіпат. Ці учні за короткий час здобували досвід, який декому важко отримати навіть за двадцять років практики: самадхі світла, безперервне світло у свідомості вночі, зупинка дихання. Потім я припинив це робити, розуміючи, що учням бракує сили волі та концентрації, щоб утримати цей досвід. Я подумав, що немає сенсу давати такі переживання, якщо сила волі ще не розвинена.
9. Ті з учнів, хто набув терпіння, але не зумів розвинути безмежну волю, уміють лише вірити й сподіватися. Вони не можуть спрямовувати події та досягати бажаного. Перевести стрілки долі їм не під силу, оскільки воля могутніх істот, які контролюють їхнє життя, виявляється набагато сильнішою.
Що це за могутні істоти, які контролюють життя? Не слід розуміти їх етерналістично. Це карма і клеші, про які ми говоримо. Карма і клеші — це не обов'язково лише щось внутрішнє у вигляді свідомості, вони можуть проявлятися у вигляді тонкоматеріальних істот, внутрішніх божеств, демонів, духів, що чинять перешкоди, та іншого. Монахи, які довго займалися спогляданням, розуміють, про що йдеться.
Часто, коли йогін багато медитує, очищується, він зустрічається віч-на-віч із кармічними кредиторами, які виставляють йому різні рахунки. Це і є істоти, які контролюють його життя в цей момент. І коли він хоче від них звільнитися, починається те, що називають «битвою з бісами», спокусою та іншим, оскільки ці контролюючі істоти, кармічні кредитори, не поспішають відпускати учня на волю. Але якщо сила свідомості йогіна велика, він проходить цей період, і його карма очищується.
11. Як іще плекається воля? Через зречення. На шляху розвитку волі немає у світі такої речі, від якої учень не міг би зректися, навіть якщо ця річ — він сам. Безмежна воля плекається лише за допомогою Майстра, самому її здобути неможливо, хіба що в мріях. Адже, рухаючись самостійно, рано чи пізно учень захоче переконати себе, нібито він її вже здобув.
12. Істинний Майстер, навчаючи учня, завжди починає з того, що вчить його терпіння й безмежної волі. Якщо він не вчить цього учня, то це може означати лише дві речі: або Майстер не має долі навчати, або учень уже їх має
13. Жодне навчання неможливе, доки терпіння й безмежна воля учня не розвинені. Розвинути безмежну волю не означає втратити легкість, любов, творчість, грайливість і спонтанність на Шляху. Це означає надати їм нескінченної глибини.
Розвиток волі через концентрацію і дх'яни
Отже, яким чином розвивається воля? Через концентрацію. Зазвичай у концентрації ви маєте розвивати дх'яни, тобто рівні медитативного занурення. Як переживається дх'яна? Наприклад, у завданні монахів є такий пункт: реалізувати першу дх'яну за три роки. Реалізація першої дх'яни, самадхі першої дх'яни, вказує на те, що йогін здатний переродитися на небесах Брахмана в наступному житті. Це означає, що йогін здатний будь-якої миті увійти в першу дх'яну, коли забажає.
Що означає перша дх'яна? І що означає підступаюча концентрація? Спочатку ви концентруєтеся на точці або полум'ї свічки. Потім ви концентруєтеся на внутрішньому образі. Концентрація має бути такою, щоб ваш розум безперервно, немов струмінь олії, що ллється, торкався візуалізованого об'єкта або точки доти, доки свідомість і точка не зіллються воєдино, доки дихання не почне зупинятися, а тіло не відчуватиметься легким. Ви починаєте з п'яти хвилин, додаючи по одній хвилині на тиждень. І так протягом пів року, доки тривалість вашої концентрації не досягне години. На стадії години ви зможете відчувати занурення в першу, другу й третю дх'яну. Таке занурення настає, коли ви можете безперервно утримувати об'єкт концентрації, не відволікаючись, протягом двадцяти дев'яти хвилин.
Попередня стадія (підступаюча концентрація).
Думки, що заважають, долаються. Інші думки, усвідомлення чуттєвих сприйняттів тіла залишаються. Переважає думка про головний об’єкт концентрації. Можуть виникати почуття захвату, щастя, урівноваженості. Думки про головний об’єкт концентрації, одного разу виникнувши, підтримуються. Іноді можуть бути спалахи світла або відчуття легкості в тілі.
Отже, на стадії наближеної концентрації головний об’єкт утримується, але думки ще виникають і рухаються на периферії. Загалом, головний об’єкт на стадії наближеної концентрації вже не зникає. Немає якогось сильного збудження чи розпливчастості. Зазвичай ми говоримо, що головні вороги ченця в медитації — це розпливчастість і збудження, але ці вороги не постійні. Тобто в певний момент їх долають, і тоді настає переживання наближеної концентрації, першої дг’яни.
Перша дг’яна.
За тривалого безперервного зосередження розуму на об’єкті медитації настає момент, коли поверхнева свідомість уперше долається. Це є повним поглинанням, або дг’яною. Розум раптово наче занурюється в об’єкт і залишається в ньому нерухомим. Думки, що заважають, повністю зникають. Немає ані чуттєвих сприйняттів, ані звичайного усвідомлення свого тіла. Фізичний біль не відчувається. У свідомості переважають захват, блаженство й односпрямованість. Коли вони настають одночасно — це ознаки дг’яни.
Отже, у першій дг’яні є односпрямованість, захват і блаженство. Що таке досягнення першої дг’яни? Це коли можеш без зусиль утримувати об’єкт двадцять дев’ять хвилин. А що таке досконалість? Це коли можна, занурившись у цей об’єкт у будь-який час, сидіти стільки, скільки вважаєш за потрібне (п’ять годин, добу, три дні — скільки завгодно), і не виходити з цього стану.
Коли це настає, то кажуть, що йогін опанував здатність, яка називається сам’яма. Що таке сам’яма? Сам’ямою називається тріада — дгарана, дг’яна, самадгі. Тобто концентрація й медитація, які переростають у самадгі, називаються сам’ямою. Силою сам’ями долається кармічне бачення й досягаються будь-які здібності; йогін досягає різних видів самадгі.
Сам’яма і знання світів
Що про це сказано в «Шанділья-упанішаді»:
Через сам’яму на Ом він осягає всі речі. Утримуючи розум на кінчику носа, він набуває знання світу Індри; утримуючи його нижче, він набуває знання світу Агні. Через сам’яму на чітту ока він набуває знання всіх світів; вуха — знання світу Ями; обабіч вух — знання світу Нірріті.
Сам’яма для нас дуже важлива як базове тренування під час концентрації на точці, потім вона важлива під час концентрації на чакрах. Коли сам’яма виконується на різних ділянках тіла, генеруються енергії, що рухаються каналами тіла. Завдяки цим енергіям йогін може встановлювати зв’язок зі світами, які відповідають каналам його тіла, оскільки мікрокосм тіла тотожний макрокосму. Ваші лоб, ніс, вуха та інше є своєрідними порталами входу до інших світів. Якщо ви виконуєте сам’яму на якійсь точці тіла, активізуючи прани й наді в цій точці тіла, через деякий час у вас виникає відповідний містичний досвід. Ви можете бачити божеств, що відповідають світам, з якими пов’язані ці канали.
«Позаду вуха — знання світу Варуни (вод); на чітту лівого вуха — знання світу Ваю (вітру)».
Наприклад, коли йогін концентрується на слуховій свідомості лівого вуха, він усвідомлює тонкі аспекти прани.
«Горла — знання світу Соми (місяця); лівого ока — знання світу Шиви; голови — знання світу Брахми (Брахма-локи); передньої частини стоп — знання світу Атали».
Світ Атали — це один із пекельних світів, світ найнижчих грубих енергій.
«Стоп — знання світу Вітали; щиколоток — знання світу Нітали; литок ніг — знання світу Сутали».
У всіх цих світах панують гнівні енергії, гнівні божества як правителі. Це дуже жорсткі світи. Зазвичай туди потрапляють грішники, у яких прана була зафіксована в ногах. Практикам-початківцям, зрозуміло, немає сенсу опускатися в ці світи. Лише йогін, який володіє великими здібностями до сублімації енергії та здатний проявляти гнівні прани як частину природного стану, може відвідувати ці світи, тому концентрація на стопах, нижніх частинах тіла нижче муладхари не практикується.
«Колін — знання світу Махатали; стегон — знання світу Расатали; попереку — знання світу Талатали; пупка — знання світу Бху; живота — знання світу Бхувар; серця — знання світу Свар».
Світ Бхувар означає астральний план, світ Свар означає верхній світ богів, верхній світ форм.
«У місці вище серця — знання світу Махар; на чітту горла — знання світу Джана; на чітту місця між бровами — знання світу тапаса».
Точки вище анахата-чакри й до міжбрів’я — це все різні рівні каузального світу, або світу без форми.
«На чітту голови — знання Сатья-локи (світу істини). Виходом за межі дхарми й адхарми пізнається минуле та майбутнє. Сам’ямою на звук, породжуваний будь-якою істотою, пізнається значення звуку цієї живої істоти».
Йогін, який може виконати сам’яму на звук, що походить від живої істоти, може пізнати мову птахів і звірів.
Отже, сам’яма й точки тіла — це окрема тема, що потребує ґрунтовних пояснень. Ключем до всіх цих досягнень і розуміння є здатність до концентрації, заснована на силі волі, яка переростає в самадхі.
Сам’яма на карму й розум інших
«Сам’ямою на санчита-карму пізнаються свої попередні народження».
Якщо у вас сильна концентрація й ви можете реалізувати сам’яму, ви входите у свою підсвідомість і починаєте аналізувати самскари, розташовані у вашому тонкому тілі. Це подібно до того, як ви переглядаєте файли в комп’ютері: тоді самскари показують ваші минулі життя. Зазвичай це супроводжується голосом, який пояснює вам це, або ви бачите себе, і все дуже швидко розгортається. За кілька хвилин головні аспекти вашого життя розгортаються, немов на кіноплівці.
«Сам’ямою на розум іншого пізнаються його думки».
Якщо у вас сильна концентрація, то ви можете входити в тонке тіло іншого й пізнавати його думки. Це не так важко. Раніше я таким чином спостерігав за учнями. Навіть якщо поверхнева свідомість людини говорить одне, то її душа — це більш істинний стан. У поверхневій свідомості людина може не проявляти навіть ознак реалізації, але її тонке тіло може бути дуже піднесеним. Воно може бути прихованим. І коли силою сам’ями ви можете увійти в тонке тіло іншої людини, ви можете побачити її істинну мотивацію.
Наприклад, одного разу я медитував у Шивананда-центрі в Сімферополі. Повз проходили учні з-поміж мирян. Коли я концентрувався на їхніх умах, усі учні в тонких тілах пройшли як зазвичай, але астральне тіло однієї матаджі зробило намасте. Це означало відданість, прихильність на рівні підсвідомості в тонкому тілі. Іншого разу я спілкувався з тонким тілом монаха, який поводився як зазвичай, але коли я розмовляв із ним у тонкому тілі, у нього була підсвідома схильність дратуватися, яку він ретельно приховував. Так само ви можете знати істинний намір людини, якщо входите в її тонке тіло. Воно проявляється дещо інакше, оскільки живе наче своїм незалежним життям.
Одного разу один монах поїхав у подорож. Я довго не отримував від нього звісток і подумав: «Чим він там займається?» Коли я сконцентрувався, то побачив духів-захисників, які оберігають чернечі обітниці. Ці духи-захисники сказали: «Ходімо, ми зараз тобі покажемо. Дивись, бачиш, ось він». Ви можете бачити уми інших людей, лише опанувавши силу концентрації. Ви можете отримувати інформацію про людину, безпосередньо бачачи її розум, або вам можуть повідомляти про це духи, якщо вам це цікаво. Але оскільки останні років п’ять мені це нецікаво, то я цим більше не займаюся.
Проєкція тіла та інші здібності
«Через сам’яму на кая-рупу (фізичне тіло) стають видимими інші тіла».
Це особливий момент, що потребує пояснення. Якщо виконується сам’яма на фізичне тіло, йогін може проєктувати своє фізичне тіло в інші місця. У вас виникає здатність виразно проєктувати тонке тіло, яке набуває обрисів вашого фізичного тіла в іншому місці, наприклад в іншому місті.
«Сам’ямою на силу здобувається сила Ханумана».
Коли я тривалий час практикував у ритриті, одна матаджі зателефонувала й запитала: «Ви приходили до нас?» Я сказав: «Я не приходив до вас у фізичному тілі, я просто на цьому зосереджувався». Моє тонке тіло було реально видиме очима, а потім воно зникло. Я не вважаю це великою сиддхою. Це звичайний результат йогічної практики концентрації. Навіть дві черниці й один мирянин у нас робили подібне після інтенсивних ритритів.
«Сам’ямою на сонце здобувається знання тонких світів. Сам’ямою на місяць здобувається знання сузір’їв. Сам’ямою на Полярну зорю пізнається рух небосхилу. Сам’ямою на власну сутність пізнається Пуруша».
Для нас цей рядок з Упанішад найважливіший. Перебувати в природному спогляданні — це сам’яма на власну сутність. Ми зосереджуємося на природі Ума, доки повністю з нею не зіллємося, і тоді говориться: «Пізнається Пуруша, пізнається абсолютний Дух у свідомості». Уся практика природного споглядання — це не що інше, як безперервне зосередження на внутрішній сутності.
«Сам’ямою на пупок здобувається знання кая-в’юхи (містичного взаємозв’язку всіх частинок тіла, що дає людині змогу відпрацювати всю свою карму за одне життя)».
Сам’яма на пупок дає змогу усвідомити тонке тіло й отримати багатий досвід астрального світу.
«Сам’ямою на горло здобувається свобода від голоду й спраги. Сам’ямою на курма-наді (яка розташована в горлі) здобувається непохитність. Сам’ямою на тару (зіницю ока) здобувається бачення сиддхів. Стаючи володарем акаші у своєму тілі, він здатен переміщатися в акаші. Опанувавши сам’яму, йогін здобуває надприродні сили, притаманні тому об’єкту, на якому він зосереджується. Сам’ямою на будь-що він здобуває всі здібності, пов’язані з цим об’єктом його сам’ями».
Сам’яма як шлях до Всевишнього Джерела
Для нас надприродні сили не є метою. Сам’яма для нас важлива в контексті зв’язку з Всевишнім Джерелом. Можна сказати, що споглядання — це сам’яма, яка триває безперервно. Ми зосереджуємося на Всевишній Сутності й постійно її утримуємо. Ми робимо це утримання гнучким, привносячи його в повсякденність. Усі інші види сам’ями є лише розширенням цієї головної сам’ями та її підмогою.
