Три методи роботи з клешами
Тут наведено деякі цитати із сутр і тантр, які я хотів би прокоментувати.
Як ви знаєте, у вченні праджня-янтри, коли ми практикуємо, ми робимо акцент або на спогляданні та практиці роботи із санкальпою, вправляючись у ясності, або на бхаві й підтриманні божественної гордості та чистого бачення, або на присутності, подібній до простору.
Залежно від того, у якому розділі ви більше вправляєтеся, ви застосовуєте різні методи, у вас виникають різні переживання.
Наприклад, для того, хто вправляється у спогляданні, дуже важливо зрозуміти принцип роботи із санкальпою. Для того, хто вправляється в божественній гордості, бхаві, дуже важливо зрозуміти принцип див’я-бхави — божественного світовідчуття. Нарешті, для того, хто працює з присутністю, подібною до простору, важливо застосовувати методи роботи з простором, такі, наприклад, як шамбхаві-мудра. Усі ці розділи взаємопов’язані, але вони мають свої особливості.
Ці настанови належать до розділу, пов’язаного зі спогляданням.
Сутність пробудження серед клеш
Сутність пробудження пронизує всіх живих істот. Ці приклади ілюструють те, як вона присутня, незважаючи на клеші (забруднення).
«Сутність пробудження присутня посеред прихованого бажання, так само як Будда присутній у непривабливому зародку».
Коли ми аналізуємо свою свідомість, ми виявляємо всередині неї затьмарення, клеші. Деякі затьмарення пов’язані з тамасом (неусвідомленістю), деякі — з бажаннями. І духовна практика полягає в очищенні від цих затьмарень і клеш. Дуже багато людей цього не розуміють. Дуже багато людей перебувають у різноманітних фантазіях на теми інопланетян, шостої раси, вищого розуму, контактерів із Плеяд і багатьох інших подібних речей, дуже привабливих для розуму, вважаючи, що розмовляти, ділитися якимись своїми фантазіями на цю тему — це і є духовна практика. Вони поглинаються всіма цими речами, але зовсім випускають з уваги, що духовна практика полягає в очищенні себе від клеш і затьмарень, це набагато глибший шар, ніж такі поверхові інтереси.
Я нещодавно зустрів одного з учнів, який прийняв Прихисток рік тому на Бердянському ретриті. Він сказав: «Лише тепер я зрозумів, що означає бути вашим учнем, коли мені довелося боротися за те, щоб не їсти м’яса, не пити кави, не втрачати сім’я під час сексу. Я багато разів усе це порушував, і в мене виникло розуміння власної безпорадності в тому сенсі, що я побачив, наскільки слабко все це контролюю. Мої ілюзії розвіялися, тому що, як виявилося, навіть для того, щоб здобути контроль над такими простими речами, треба вийти на зовсім новий рівень».
Принцип розпізнавання сутності пробудження
«Сутність пробудження присутня посеред прихованого бажання, так само як Будда присутній у зародку».
Сама клеша (затьмарення) — це нерозпізнана сутність пробудження. Тобто в тому разі, якщо ми не розпізнаємо її як сутність пробудження, вона є клешею (затьмаренням), коли ж ми розпізнаємо її як сутність пробудження, вона постає тим, чим вона є і завжди була, — живою, порожнинною грою енергії. При цьому розпізнати — це не ментальний акт, коли ви просто думаєте: «Я розпізнав», а вміння об’єднатися, інтегруватися, розчинити цю енергію до чистого бачення.
Наприклад, якщо в когось є бажання і він, замість того щоб іти об’єднуватися, просто каже: «Я розпізнаю їх як сутність пробудження», але ці бажання продовжують його терзати, то чи можна назвати це сутністю пробудження?
Термін «розпізнати сутність пробудження» означає, що бажання повністю приборкане, його енергію доведено до чистого бачення. Тобто з цієї грубої необтесаної енергії бажання створено божество, щось чисте й піднесене, невіддільне від споглядальної присутності. Саме це мається на увазі, коли ми говоримо про об’єднання присутності, самозвільнення клеш. Тобто це самозвільнення шляхом залишення як є.
Проте, навіть якщо ми не вміємо самозвільнятися, ми маємо однозначно й чітко розуміти принцип погляду. А погляд полягає в тому, що сутність пробудження присутня посеред прихованого бажання. Посеред затьмарень і клеш усе одно присутня сутність пробудження.
Коли ми маємо таке піднесене, велике й чисте бачення, навіть якщо ми ще не оволоділи повним контролем над енергіями та бажаннями, проте цього достатньо, щоб хоча б на рівні розуму не впадати в якісь затьмарені стани, розмірковуючи на цю тему.
«Сутність Будди присутня посеред прихованого гніву, як мед серед бджіл, і посеред прихованого невігластва, як зерно в лушпинні, посеред виникнення сильного бажання, гніву та невігластва (тобто проявлених емоцій), як золото у вигрібній ямі.
Сутність Будди (пробудження) присутня серед звичок до невігластва різних практиків, таких як архати, шраваки та інші, як скарб у землі».
Тантричний принцип роботи з енергіями
Початково тантричний принцип, або принцип лайя-йоги, полягає в тому, щоб розпізнавати сутність пробудження серед різноманіття всіх об’єктів, не відкидаючи їх і не прив’язуючись до них. Різні прояви енергій усередині нас, емоції, клеші та обмеження у своїй глибинній основі мають сутність пробудження. Питання в тому, що часто ми не можемо розпізнати цю сутність пробудження. Наприклад, нас хилить у тамас, і навіть якщо тіло втомилося й засинає на поверхневому рівні, то якась тонка частина, якщо вона розуміє цей принцип, може розпізнавати сутність пробудження, і ми залишатимемося в усвідомленій присутності.
Одного разу я виконував техніку ходьби з інтеграцією з простором, із небом. І за день я пробіг кілометрів двадцять або навіть тридцять, оскільки бігати чи швидко ходити було легко, це не було проблемою. Я виконував її на безлюдних путівцях. І лише о другій годині ночі я завершив її. Тіло було досить утомленим, але розум і прана залишалися спокійними. Попри те, що тіло було втомленим, свідомість дуже глибоко об’єдналася з простором, і всю ніч я переживав дуже добрі досвіди ясності, пов’язані з простором. На тлі тамасу, що виник у тілі та пранах від утоми й бігу, було бездоганне розпізнавання пробудженої сутності всього цього.
Коли ми відчуваємо гнів, якщо в нас правильне бачення, ми можемо розпізнати, що посеред прихованого гніву існує сутність пробудження, як мед серед бджіл. Питання в тому, що ми не дозволяємо цьому гніву затьмарювати наш розум, тоді цей гнів є живою, дуже активною енергією, і ця енергія навіть надає певного імпульсу нашій ясності.
Момент, коли наша ясність зустрічається з цією живою енергією, називається маха-мелана, або велика зустріч, тобто принцип Шиви зустрічається з принципом Шакті, і тут постає питання, хто кого: або Шакті почне топтати Шиву ногами й танцювати на ньому, і тоді гнів стає неконтрольованим, або Шива приборкає Шакті й встановиться самйога (рівновага). Якщо Шива повністю придушить Шакті, то у вас буде просто виразна ясність, енергія швидко заспокоїться, але якщо встановиться рівновага, тоді жива енергія циркулюватиме в тілі, проте ясність не затьмарюватиметься. У момент дотику ясності до живої енергії в тілі відбувається вивільнення цієї енергії та очищення. Це означає, що гнів не вихлюпується безконтрольно, але й не пригнічується, стаючи джерелом стресу. Він втягується в центральний канал, циркулює тілом і стає чистим, перетворюючись на енергію божества.
Чи перетворюється енергія на енергію божества, чи ні, вказує на те, чи відбувається у вас сублімація. Справжня сублімація, справжнє самозвільнення означає, що енергія будь-якої клеші повністю перетворюється на чисте бачення, причому без використання тантричних методів трансформації. Якщо ж енергія не перетворюється, то говорити про самозвільнення ще зарано.
Наприклад, часто, коли я виїжджав до міста, вправляючись у спогляданні, було багато різних відволікальних чинників: зустрічі з іншими людьми, метушня, оточення, вокзали тощо. Проте це мені не заважало, і завдяки тому, що споглядання об’єднувалося з усіма ситуаціями, виникало багато творчих моментів. Тобто чуєш музику — виникає ідея нової мелодії для бхаджану. Стикаєшся із ситуацією — виникає ідея щодо розвитку монастирських планів служіння. Стикаєшся з інформацією, яка, здавалося б, може змести твою ясність, — виникає ідея якихось філософських трактатів.
Ваша ясність є потужним шаром, який живиться всім цим і все перетворює на чисте бачення, перетворює на Дхарму.
Потенціал пробудження в усіх об’єктах
«Подібно до насінини манго, що має потенційну здатність породити плоди, подібно до коштовного зображення пробудженого, загорнутого в лахміття, подібно до ембріона королівського нащадка в лоні бідної непривабливої жінки, подібно до шматка золота в багнюці, сутність пробудженого присутня серед усіх об’єктів сприйняття».
Сутність пробудження присутня посеред усіх об’єктів сприйняття як насіння, здатне дати плід. Чи стане воно плодом, залежить від того, наскільки ми породимо ясність.
Перебувати в пробудженні — це означає перебувати в безперервній ясності й генерувати таку ясність, поєднуючи її із затьмареннями та клешами, тобто з повсякденною свідомістю, яка, по суті, й складається з таких затьмарень і клеш, і безперервно очищувати їх.
Це подібно до того, як ви берете яскравий ліхтар і заходите до старої кімнати або комори, що символізує затьмарення та клеші. Там павутиння, бігають щури, усе поросло мохом, зі стелі капає, а ви привносите туди світло цього ліхтаря й усе освітлюєте. І коли ви все освітлюєте, усе починає очищуватися. Або це подібно до того, як ви берете шланг і поливаєте все водою, змиваючи весь бруд, доки ця кімната не почне сяяти.
Так само, коли ми відкриваємо свою пробуджену сутність і вправляємося в її підтриманні, із часом у нас генерується ясність, яку ми спрямовуємо на стан свого розуму, позбавляємо його тамасу й раджасу, залишаючи лише саттву. Або, якщо це раджас, то він перебуває під повним контролем. Потім ми спрямовуємо цю ясність на свою прану, і з часом грубі вітри заміщуються чистими пранами мудрості. Потім ми поширюємо цю ясність на зовнішнє, і тоді наше зовнішнє оточення також очищується.
По суті, перебувати в правильному спогляданні — це означає перебувати в ясності й безперервно генерувати її, виходячи з беззусильного стану.
Природне генерування ясності
Якщо ми намагаємося генерувати таку ясність, виходячи зі збудженого розуму, з раджасу, це подібно до зусиль мирських людей. Від цього немає великої користі. Через деякий час ми відчуємо лише розчарування й спустошення.
Генерування ясності відбувається саме завдяки беззусильній, розкутій присутності. Воно відбувається природно, тобто без планів, бажань і намірів. Це подібно до того, як природно світить сонце — воно не прагне освітлювати землю. Люди кажуть, що сонце дарує нам радість, тепло тощо, але сонце про все це ніколи не замислювалося: просто випромінювати й у такий спосіб проявляти тепло — це його властивість. Так само випромінювання й прояв ясності стають природними, коли ми вкорінилися у своїй пробудженій природі.
Завдяки чому ми можемо генерувати ясність? Завдяки тому, що наш розум розкутий, розкритий, незаплямований і ми перебуваємо у свободі від концепцій та взагалі від будь-чого, що має ім’я і форму. Перебування в такому розкутому стані наділяє йогіна небувалим натхненням, небувалою проникливістю. Його якості день у день не слабшають, а зміцнюються.
Зазвичай у молодості ми сповнені амбіцій. У нас багато прани, і нам здається, що ми готові гори звернути, тому всі молоді люди дуже амбітні. Але з роками запас прани поступово вичерпується, а набутий досвід, фіксовані ідеї та зумовленості примножуються, розум стає скутим. Тому ближче до сорока люди стають набагато смиреннішими й менш амбітними. Є навіть таке прислів’я: «Укатали Сивку круті гірки». Можна сказати, що сансара ставить їх на місце.
Лише практик не втрачає своєї Шакті, і сансарі не вдається його вгамувати. Зовні він може бути смиренним, але його внутрішній дух із роками розквітає, тому що його ясність і життєва сила накопичуються; з роками він відчуває дедалі більше натхнення, оскільки його розум розкривається все ширше, він очищує в собі дедалі більше простору. Унаслідок такого натхнення в ньому безперервно генерується ясність, яка очищує все те нечисте, що було в його кармічному баченні.
