Отже, відкриття трьох тіл пов’язане з поняттям трьох просвітлених тіл, які є одним із плодів дорогоцінного Вчення Лайя-йоги. У кожному Вченні є Основа, Шлях і Плід. Основа — це те, на що ми спираємося, у що ми віримо, що робимо відправною точкою. Наприклад, у нашій традиції Основою є розуміння Абсолюту, яке дане у священних писаннях, розуміння Брахмана, а Шляхом є наша практика, щоб його реалізувати, а Плід — це те, що ми отримуємо в результаті, наприкінці, це наша фінальна точка прибуття.
Отже, що є плодом тієї Дгарми, яку ми практикуємо? Найвищим Плодом і Лайя-йоги, і Адвайти, і Санатана-Дгарми є досягнення повного Визволення, повного Просвітлення, злиття з Абсолютом. Саюджа-мукті. Але це не лише саюджа-мукті, коли Душа з’єднується з Абсолютом і розчиняється, це також досягнення статусу Брахми-Творця Всесвіту. Тобто енергія розвивається настільки зі стану саюджа-мукті, що йогін набуває найвищої джняна-шакті, іччха-шакті, сватантрія-шакті, айшвар’я-шакті, крія-шакті, ананда-шакті. І ось таке найвище положення енергій (шакті) уособлює Брахма-Творець Всесвіту, а також усі боги, які перебувають на його рівні. І таке досягнення — це стан 16 кала, найвищий стан, шістнадцята стадія реалізації.
Однак коли ми станемо подібними до Брахми-Творця Всесвіту, може минути ще, можливо, тисяча життів. Тобто це дуже далека, віддалена мета на майбутнє. Проте кожен зможе стати Брахмою, Творцем всесвітів. І підтвердження цьому — «Йога Васіштхи», яка описує історію десяти братів Інду, «Трипура Рахасья», глава «Всесвіт усередині пагорба», яка описує йогіна, що створив Всесвіт усередині пагорба, будучи для неї Брахмою-Творцем. Тобто це найвищий стан — апогей розвитку нашої свідомості та нашої енергії.
Також є проміжні плоди практики Вчення. І одним із таких плодів є набуття трьох Просвітлених тіл.
Природа свідомості та створення тіл
Що є основою для розуміння трьох просвітлених тіл? Основою для цього розуміння є таке твердження, що наша свідомість не залежить від фізичного тіла. Це недвоїстий божественний простір Світла. І ця свідомість силою розуму може створювати будь-яке тіло, у будь-якій точці простору, незалежне від реінкарнації. Залежно від карми, вона може створювати таке тіло з грубих таттв, у яких є тамас, раджас, саттва. Або вона може створювати тіло лише з чистих таттв, зі стану чистої саттви. І ось таке тіло, створене з чистої саттви, називається шуддха-саттва-рупа.
Наприклад, наші тіла створені з нечистих таттв. Фізичне тіло складається з тамаса. Енергетичне тіло складається з раджаса. Астральне, ментальне, причинне складаються із саттви з різними домішками. І наш розум, наша свідомість подібні до такого принтера, який створює тривимірний об’єкт, що може надрукувати будь-яке тіло, у будь-якому вимірі, будь-яку ситуацію. Наш розум — це нескінченно вільна Свідомість, яка дарувала нам повну свободу.
І навіть коли ми страждаємо, наприклад, отримуємо якісь негативні карми, отримуємо тіло навіть в адських вимірах, це лише тому, що ми маємо свободу. Тобто наш внутрішній Господь, наша природа розуму говорить: «Ти повністю вільний. Як ти захочеш, так і буде. Я виконаю будь-яке твоє бажання. Подобається тобі тіло в образі тварини — ти можеш його отримати, якщо ти даєш мені команду стати твариною. Подобається тобі бути асуром — я дам тобі тіло асура. Я виконаю будь-яке твоє побажання, тому що ти — мій господар, будь-яке. Тобі дана повна свобода.
Бог дає нашій Душі повну свободу, тому що безмежно її поважає. Він говорить: «Усі твої думки, усі твої наміри, санкальпи я абсолютно поважаю. Я дозволяю всім їм здійснитися. Як ти захочеш, так і буде». І коли ми, будучи незадоволеними, починаємо аналізувати: «Чому так? Чому Господь мене покарав?» Насправді Господь нас не карав. Насправді наша нинішня карма є продовженням наших минулих думок. Діє простий Закон: ми отримуємо те, про що думаємо. Хочете знати про своє минуле життя — подивіться на себе нинішніх. Хочете знати, ким ви будете в наступному житті — подивіться на хід своїх думок. Так діє Закон Карми.
І наш розум у стані невідання нагадує такий скажений 3D-принтер, який друкує й друкує різні речі, і все це безконтрольно, і ми отримуємо й отримуємо грубі тіла в сансарі. Це відбувається лише тому, що ми даємо йому такі команди. Але якщо ми змінимо свій розум, навчимося ним керувати, навчимося давати йому правильні команди, виражати правильні санкальпи, то наш розум може створювати прекрасні, божественні речі. Він може створювати такі прояви енергій нашого «Я», які не будуть пов’язані з тамасом і раджасом, а міститимуть у собі чисту саттву — просвітлену енергію реалізації божественного.
І ось три просвітлені тіла — це три чисті виміри, у які може відлитися наша свідомість, коли ми практикуємо.
Джняна-деха — Божественне Тіло Мудрості
Джняна-деха — це вимір нашої свідомості як порожнечі, як недуальності. Коли ми займаємося медитацією Махашанті, Атма-вічарою, ми всередині себе можемо виявити чистий порожній простір свідомості, якщо глибоко ввійдемо в переживання дг’яни. І в цій свідомості немає імені, немає форми, немає суб’єкта, немає об’єкта, є чиста світлоносність, яка перебуває за межами п’яти оболонок. І коли ми глибоко досліджуємо й утверджуємося в цій свідомості, то зрештою приходимо до реалізації Божественного Тіла Мудрості, джняна-дехи.
Тіло Мудрості — це просто умовний термін. Насправді це реалізація своєї недуальної природи як Абсолюту, реалізація Порожнечі. Шунья (Порожнеча) — це не лише буддійське поняття, це поняття також існує й в Адвайта-Веданті.
Брахман є Шунья. Природа Брахмана — це порожнеча від ілюзорних об’єктів. Але Шунья у ведичній традиції розуміється трохи інакше, ніж у буддійській. Порожнеча у ведичній традиції є формою повноти. Порожнеча в тому сенсі, що немає якостей, визначень, немає суб’єкта й об’єкта. Це стан поза розумом, який ні на чому не ґрунтується — ніраламбха.
І поступово, займаючись медитацією, практиками споглядання, відсікаючи свій егоїзм, практикуючи панча коша вівеку — розпізнавання п’яти оболонок, ми відкриваємо в собі тонкий світлоносний шар недуального усвідомлення. І коли ми утверджуємося в цьому світлоносному шарі так, що можемо жити в ньому вдень і вночі, окремо від розуму й тіла, коли всі наші ілюзії зникають, то кажуть, що людина реалізувала Тіло Мудрості. Це вічна незмінна Свідомість. Вона сама стала Нескінченністю, Всевишнім Мета-розумом, подолавши суб’єкт і об’єкт, минуле, теперішнє й майбутнє, вийшовши за межі матеріальної природи.
Джняна-деха (божественне Тіло Мудрості) створюється, коли ми виходимо за межі причинного тіла й проникаємо в чисте світло недуальності. Можна сказати, що воно складається з розуміння, притаманного причинному тілу, і світла недуальності. Коли наше розуміння, наша пізнавальна активність і світло недуальності поєднуються, тоді настає реалізація Божественного Тіла Мудрості.
Що відчуває людина, яка реалізувала Тіло Мудрості (джняна-деху)? Вона відчуває себе як безмежний простір Свідомості, що перебуває за межами тіла. Як безмежний простір Божественної трансцендентної Свідомості, яка всюдисуща, всезнаюча, всепроникна й всемогутня. Можливо, вона реалізувала це не повністю, але вдень і вночі усвідомлює себе всюдисущим, недуальним простором Свідомості за межами суб’єкта й об’єкта. Вона є самою Нескінченністю. І в Адвайта-Веданті вираженням такої нескінченності є махавак’я: «Ахам Брахмасмі» — «Я є Брахман».
Це неможливо описати. Можна прочитати дуже багато лекцій, але кажуть, що навіть якби Брахма всіма чотирма головами протягом багатьох мільярдів кальп намагався описати цей стан, зробити це було б неможливо. Тому що він перебуває за межами розуму й логіки. Але принаймні натякнути можна, сказати так: «Воно поза іменем і формою. Воно поза суб’єктом і об’єктом. Воно поза всіма п’ятьма оболонками. У ньому немає часу: минулого, майбутнього, теперішнього. У ньому немає ні внутрішнього, ні зовнішнього. У ньому немає ні землі, ні води, ні вогню, ні вітру, ні простору. У ньому немає жодної думки, і в ньому відсутні три забруднення (мала): анава-мала (відчуття «я — маленька особистість»), карма-мала (відчуття «я — діяч, плоди належать мені, я дію») і майя-мала — ілюзія різноманіття (відчуття «це все різні об’єкти»). Це Свідомість, яка бачить світ очима недвоїстості, коли суб’єкт і об’єкт повністю возз’єдналися. Це Свідомість перебування в Божественному. І коли ця Свідомість реалізується, пробуджується Джняна-шакті — сила божественної Мудрості. Джняна-шакті означає не лише мудрість і розуміння, а й певну силу долати невідання, розсіювати невідання.
Вічний, всюдисущий, вічно вільний, всемогутній, той, хто ніколи не народжувався і не помирав, — це Бхагаван Даттатрейя. Він є самим Абсолютом. Коли ми реалізуємо Тіло Мудрості, ці якості ми можемо бачити в самих собі.
Пранава-деха — Божественне Ілюзорне Тіло
Інше з трьох тіл — це Майя-рупа-деха — ілюзорне тіло. Розділ Учення, який називається Нідра Янтра, якраз пов’язаний із досягненням цього ілюзорного тіла. Майя-рупа-деха, або ілюзорне тіло у формі божества (інша назва — Пранава-деха), створюється тонкими вітрами й складається з тонкого просвітленого Розуму та тонких пранів.
І якщо Джняна Деха діє у причинному світі та за його межами, у недвоїстому трансцендентному світі, тобто уві сні без сновидінь і за межами сну без сновидінь (Тур’я, Джняна-деха, про яку ми говорили), то Пранава-деха (божественне безсмертне ілюзорне тіло) діє у тонкому, астральному світі. Астральний світ також називається Антар-Лока. Причинний світ — Шива-Лока, астральний світ — Антар-Лока.
Ілюзорне тіло складається з тонких пранів нашого тонкого тіла, які повністю очищуються, і недвоїстого стану розуму. Коли недвоїстий стан розуму й тонкі прани поєднуються за допомогою візуалізації та мантри, призивання божества й передачі, створюється бездоганне божественне тіло у формі обраного божества, наділене тридцятьма двома божественними ознаками. Про Ілюзорне тіло ми говоритимемо ще пізніше.
Сіддха-деха — Божественне Енергетичне Тіло
Нарешті, Сіддха-деха. Основою для створення Сіддха-деха є наше енергетичне тіло — прана-майя-коша. Коли наша енергія очищується до належного стану, вона може набувати будь-якої форми. Наприклад, людина, яка здобула Сіддха-деха, може втілитися в будь-якому зі світів. У будь-якому грубому світі вона може проявитися як Просвітлена Істота, не затьмарюючись входженням у лоно. У будь-якому грубому світі, що складається з тамаса, із щільних елементів, вона може проявлятися як Божественна Істота.
Коли ми займаємося очищенням нашої енергії, працюємо з праною, ми саджаємо насіння й створюємо умови для створення Сіддха-деха — Божественного енергетичного тіла. Коли ми медитуємо на тонке тіло, займаємося читанням мантр, візуалізацією, ми саджаємо насіння для створення Пранава-деха — Божественного Ілюзорного Тіла.
Основою для Ілюзорного тіла є наше психічне тіло, яке зазвичай виникає в нас у сновидіннях. Нарешті, коли ми медитуємо на Природу Розуму, Порожнечу й недвоїстість, ми саджаємо насіння для здобуття Джняна-деха — Просвітленого Тіла Недвоїстості.
Даттатрейя — джерело трьох просвітлених тіл
І всі ці три тіла ми пов’язуємо з виміром Бхагавана Даттатрейї. Тому що Даттатрейя — це сама сутнісна природа недвоїстості. Даттатрейя — це чиста Свідомість, яка є основою для реалізації цих трьох тіл. Здається, ніби Даттатрейя — це Божество, яке має шість рук, три голови й сидить на лотосі. Але насправді це лише одна з форм Даттатрейї, яких у нього дуже багато. І він може набувати найнеймовірніших і парадоксальних форм. Але сам Даттатрейя — це безмежність, це Божественний Метарозум, всезнаюча, всюдисуща, всемогутня Свідомість, безмежна Свідомість, яка зі співчуття набуває звичної для нас форми.
Якщо ми візьмемо текст «Даттатрейя сахасранама» («Тисяча імен Даттатрейї»), то в ньому говориться так:
«Вклоняюся Даттатрейї, одягненому в сторони світу, умазаному попелом, який перебуває поза розумом, темнотілому, зануреному в Брахма-самадхі».
Даттатрейя — це водночас сам Абсолют, який містить у собі таких богів, як Брахма, Вішну та Шива, це сам Парабрахман. Про це говориться в Шанділья-упанішаді. Водночас Даттатрейя — це і божество, яке перебуває у вищих божественних світах, у Даттатрейя-локі. Однією з таких лок є Шветадвіпа. Це місце, на яке ми можемо медитувати на просунутих стадіях самадхі, щоб потрапити до цього дуже священного місця. Місця, у якому всі володіють самадхі, просвітленими реалізаціями, перебувають у божественних тілах, медитуючи на Даттатрейю у формі Нараяни.
Водночас Даттатрейя — це великий йог, авдхута і святий сиддха, покровитель усіх йогів, усіх орденів Натхів, покровитель нашого ордену Джуна Акхара, первісний Гуру всіх гуру, який жив у Сатья-юґу, у Трета-юґу, у Двапара-юґу, який ніколи не помирав, який безсмертний і живе досі. І відвідує своїми благословеннями тих, хто закликає Його у стані віри, смирення та відданості.
«Ом Даттатрейяя Намаха» — поклоніння Даттатрейї! «Ом Маха Йогіне намаха!» — поклоніння Великому йогіну!
Даттатрейя — великий йогін, тому що спочатку він народився, володіючи повнотою реалізації. Деякі джерела стверджують, що Він народився як втілення бога Вішну після того, як мати Анасуя отримала благословення від трьох богів — це відома історія. Деякі стверджують, що він народився як повне втілення всіх трьох богів. Даттатрейї не потрібно було займатися духовною практикою, Він втілився в родині ріші Атрі та матері Анасуї як аватар, тобто повністю просвітлена божественна істота. Сам Вішну зійшов на Землю, щоб дати людям Санатана Дхарму, вказати їм Шлях Визволення. Тому Він називається Великим Йогіном.
«Ом Йогішая Намаха!» — Ом, поклоніння Владиці йоги! Даттатрейя є джерелом усіх мантр, усіх тантричних методів, усіх стародавніх учень різних шкіл, таких як натхи, капаліки, агхори та інших, родоначальником усіх тантричних учень світу. Саме вони походять від нього. Ім’я Адінахи в давнину спочатку приписувалося Даттатрейї. Потім ним почали називати Шиву. Але спочатку ім’я Адінахи носив Даттатрейя. Тому Його називають Владикою Йоги.
«Ом Чирандживіне Намаха!» — поклоніння Господу безсмертних! Існує безліч безсмертних істот. Деякі з них живуть на Землі, у таємних місцях, таких як Гімалаї, гора Кайлас. Деякі з них мають фізичну форму, потай живуть серед людей. Іноді приходять на Кумбхамелу. І ви можете побачити якогось дивного юнака й подумати: «О, який молодий саньясі!» А це може бути Даттатрейя, йому може бути п’ять тисяч років, а ви не знаєте. Але якщо ви побачите його духовним зором, то можете побачити, що це не просто саньясі, це Найвеличніша Душа, яка прийняла людське тіло.
Є безсмертні, які живуть на Кайласі в Сіддха-пурі, у місті сиддхів у тонкому тілі, і мені вдалося з ними поспілкуватися, коли ми були в Дорчені перед подорожжю на Кайлас. Є безсмертні, які приховано живуть серед людей, але вони ведуть дуже таємне, приховане життя, недоступне простим людям, проявляючи себе лише тоді, коли потрібно. Є безсмертні, чиї тіла перебувають у печері в постійному самадхі. Але силою розуму вони можуть створити ілюзорне тіло з п’яти елементів. І в цьому ілюзорному тілі проповідувати Дхарму, займатися різними справами, і дуже важко здогадатися, що це їхнє несправжнє, ілюзорне тіло. Воно може будь-якої миті розчинитися. А справжнє тіло сидить дуже далеко, закапсульоване в самадхі, можливо, вже років п’ятсот.
Є безсмертні, які живуть закритими групами в Гімалаях. Є безсмертні, які спілкуються з людьми, але про це ніхто не знає. Є безсмертні ріші та сиддхи, які живуть переважно в тонкому світі, і коли їм потрібно, вони діють через людей, обираючи своїх учнів, відданих, на деякий час входячи в їхні тіла для втілення якоїсь місії. Іноді вони обирають серед майстрів, святих або навіть простих людей і передають їм свої санкальпи та ідеї, щоб вони були їхніми провідниками в цьому світі, щоб вплинути на людство.
Боги та сиддхи, які не мають тіла, не можуть мати тіла, тому вони діють через тіла інших людей. І Даттатрея є володарем усіх цих безсмертних. Він є самою Найвищою та Найшанованішою Душею. Як китайських безсмертних, так і гімалайських безсмертних Санатана Дгарми, а також безсмертних будь-якої релігійної традиції. Тому що Він є Найдавнішою та Найвеличнішою Реалізованою Душею в цьому світі.
«Ом Мунайє Намаха!» — Тому, хто перебуває в мовчанні, поклоніння! Даттатрея — це Великий Мовчальник. Він постійно перебуває в мовчанні. Його розум мовчить. Навіть якщо Він коли-небудь говорить, Він перебуває в мауні.
Практика мауни та стан аманаски
Сьогодні на ритриті, поки ви сидите, ви будете дотримуватися мауни ці два дні. Мауна потрібна для того, щоб наш розум замовк і ми змогли відкрити таємний простір сердечного усвідомлення. Але розум Даттатреї мовчить завжди, тому що Він практикує, точніше, перебуває в стані аманаски. Аманаска — перебування поза межами розуму, коли відбулася мананаша — повне руйнування подвійного розуму, і Світло Атмана сяє без будь-яких перешкод з боку розуму.
Наш розум зазвичай на Шляху реалізації є найголовнішим ворогом і суперником. І ми повинні приборкати цей розум, очистити його та перемогти. Іноді це можна зробити так, як сильний перемагає слабкого. Але ще невідомо, хто сильний, а хто слабкий. Розум може сказати: «Ми ще подивимося, хто з нас сильний, а хто слабкий». Іноді садху може зазнати невдачі в перемозі над своїм розумом. Розум може показати йому, що він набагато сильніший. Іноді ми можемо перемогти розум через віру, відданість, указавши йому об’єкт віри та відданості. Тому шраддха (віра) дуже важлива. Без віри неможливо перемогти свій розум, неможливо перемогти карму.
Шаранам (притулок) дуже важливий. Завжди й усюди закликайте святих Дерева Притулку, спирайтеся на божеств і святих Дерева Притулку, спирайтеся на їхні благословення, щоб перемогти карму та перемогти свій розум.
Дігамбара — одягнений у сторони світу
«Дігамбарайя Намаха!» — Одягненому в сторони світу поклоніння!
Часто Даттатрею зображують оголеним. І ось така оголена форма — це форма Даттатреї як дігамбари.
«Дігамбара» означає — «той, хто одягнений у сторони світу». Тобто сторони світу — це простір. А «одягнений у простір» означає, що Даттатрея не має жодних матеріальних прив’язаностей, він не одягнений у жодні атрибути, жоден одяг, форми чи ознаки. Його одягом є елемент простору — найтонший і найчистіший із п’яти елементів. Він не забруднений водою, землею, вогнем чи вітром, Він перебуває як найчистіший простір Свідомості — це Його одяг.
Наш одяг може бути з бавовни, з вовни. Одяг Даттатреї — з простору. Напевно, кожен хотів би мати такий одяг. Це одяг, який ніколи не брудниться й не рветься, не зношується, його не потрібно знімати чи одягати. Цей одяг не має форми, імені чи кольору. Це одяг безсмертних і богів. Кожному з нас належить одягнутися в одяг з елемента простору, але для цього потрібно очистити свій розум і відкрити свою сутнісну природу. Зрозуміти: я не є землею, водою, вогнем чи вітром, я не є грубим тілом, енергетичним чи астральним.
Дитячий стан і причинне тіло
«Ом Балайя Намаха!» — «Дитині поклоніння!»
Даттатрея у цій формі уособлює чисту, незаплямовану, юну свідомість. Так само, як у немовляти немає сформованого досвіду й оцінювального розуму, Даттатрея, подібно до немовляти, перебуває у стані безсмертного божественного зародка Всесвіту. Немовлячий стан вказує на причинне тіло. Саме в причинному тілі корениться сутність Душі кожної людини. Саме в причинному тілі міститься ніби матриця нашої Душі — лінга-матра. Лінга-матра — це корінь, основа нашої душі (дживи).
Проникати на шлях Визволення — означає проникати в причинне тіло, у той стан, де немає минулого, теперішнього й майбутнього, немає подільного часу — кханда-кала, де є акханда-кала — неподільний час. Проникати в причинне тіло — означає входити у своє обличчя до народження.
До того як народитися, ми вісім-дев’ять місяців перебували в самадхі в утробі матері. А перед тим, як ми увійшли в утробу матері, ми, можливо, були духом, можливо, пітрісом, можливо, гандхарвою або навіть деватою. Ми всі входили в утробу матері з метою отримати людське народження, можливо, за порадою своїх духовних наставників, Гуру у світі пітрісів, можливо, у світі деватів, у тонкому світі. Ми хотіли отримати досвід матеріального світу, матеріального тіла. Можливо, ми давали якісь обіцянки: «я перероджуся на благо всіх живих істот», щоб пізнавати Божественну Мудрість і служити Божественній Волі.
Але потім під час переродження, можливо, щось пішло не так, і ми втратили пам’ять. Двадцять років ми взагалі не могли згадати, навіщо народилися, «хто я такий? який сенс мого життя?» Тому що під час втілення, входження в грубі, щільні шари матерії навіть святі оскверняються грубою матерією. І нам знадобилося багато часу, щоб усвідомити свою Душу й згадати всі свої обіцянки, які ми давали.
У мене є досвід, коли перед втіленням до мене приходили різні душі на даршан. Я говорив так: «Часу вже немає, я збираюся втілюватися. Тому, якщо хочете, можете втілитися разом зі мною, а там, на Землі, я вас знайду або ви мене знайдете». І потім відбувалося втілення. Деякі з моїх учнів знайшли мене. Саме ті, кому я це говорив.
Отже, перед тим як втілитися, перед тим як отримати астральне тіло, ми перебуваємо у причинному світі, у причинному стані. Якщо наша реалізація висока, наприклад, ми досягли реалізації п’ятої, шостої, сьомої або восьмої дх’яни в медитації, ми можемо перебувати у причинному стані дуже довго. Причинний стан — це ще не повне Визволення, це ще не повна реалізація. Але істоти у причинному світі можуть жити мільйони й мільярди років за людськими мірками. Вони живуть як нескінченні космічні духи. У них є відчуття «я», відчуття індивідуальності, але їхня свідомість подібна до нескінченного простору.
Цей причинний стан є основою нашого тонкого тіла й фізичного тіла. Ананда-майя-коша — це коша, оболонка, з якої потім народжується віджняна-майя-коша — оболонка інтелекту, маномайя-коша — астральне тіло, оболонка розуму, прана-майя-коша — енергетична оболонка й анамайя-коша — фізичне тіло. І Даттатрея під цим ім’ям — це Свідомість як причинне тіло.
Свобода від майї
«Ом Муктайє Намаха!» — «Поклоніння вільному від майї!»
Даттатрея вільний від майї. Що таке майя, ілюзія? Майя, або майя-шакті, — це одна із вселенських енергій. Її також уособлює богиня Калі або богиня Дурґа. Іноді богиню Калі зображують так, ніби вона танцює на Шиві. У своєму танці вона топче Шиву. Шива уособлює принцип Брахмана, недвоїстої Свідомості, а Калі уособлює принцип пракриті. Тобто енергія у своєму танці, у своїй динаміці ніби затьмарює принцип недвоїстості, повністю топче його й танцює на ньому. Ось що таке стан майї.
Існує три типи енергій:
Зовнішня енергія, її називають майя-шакті, або бахіранга шакті, — це весь матеріальний світ
Внутрішня енергія — атма-шакті — це енергія Бога, сат-чит-ананда
Між цими двома — прикордонна енергія — джива шакті — це енергія нашого тонкого тіла
І ось майя-шакті — це все зовнішнє, включно з нашим фізичним тілом. І коли ми перебуваємо в невіданні, у нас виникає таке поняття, ніби ми можемо бути щасливими за рахунок майя-шакті. І ми починаємо встановлювати зв’язок із зовнішньою матеріальною енергією. Ми вважаємо, що, задовольняючи органи чуттів, станемо щасливими. І ми прагнемо жити так, щоб якомога більше накопичити матеріальної енергії, якомога більше нею володіти, ми віддаємо багато сил і часу.
Але якщо в нас є розум, ми виявимо, що матеріальна енергія не дає того щастя, на яке ми розраховували. Вона діє за принципом: якщо ми попросимо в неї рубль, то натомість вона попросить мільярд. Ми позичаємо в неї щось, вона нам дасть, але натомість попросить набагато більше. Це як позичати в мафії. Вони скажуть: «Так, ми можемо дати тобі невеликі гроші, але потім відпрацюєш». Людина дуже багато думатиме, чи варто їй взагалі зв’язуватися з мафією.
Матеріальна енергія (майя-шакті) — це така енергія, яка здатна дещо нам дати, але натомість вона повністю бере нас у полон, у рабство. Вона каже: «Я дам тобі трохи, але за це ти повністю станеш моїм». Тому йоги намагаються жити так, щоб бути незалежними, самодостатніми від зовнішньої матеріальної енергії. У них є принцип: не проси зайвого, будь задоволеним тим, що є, сантоша. Вайраг’я — будь неупередженим, будь неприв’язаним щодо матеріальної енергії.
Неможливо отримати Визволення, доки ми не виховаємо в собі вайраг’ю і сантошу — безпристрасність і задоволеність, доки не перенаправимо свій розум від матеріальної енергії до внутрішньої — атма-шакті. Даттатрея вільний від матеріальної енергії, вона ніяк на нього не впливає, він ніяк із нею не пов’язаний, він повністю живе за рахунок внутрішньої сили — атма-шакті. Коли ми розвиваємо атма-шакті, усередині відкриваємо недвоїстий простір, і цей недвоїстий простір містить усе, що може дати нам матеріальний світ. Але ми повинні опанувати цією енергією, щоб вона дала нам це, щоб ми були повністю щасливими.
Усунення безумства душі
«Ом манамахайя Намаха!» — «Поклоніння тому, хто усуває безумство!»
Даттатрея усуває безумство душі, поглинутої ілюзією матеріального світу, він усуває двоїсті уявлення та его. Варто відкрити у своєму серці принцип Даттатреї, і раптово ви розумієте всі свої помилки.
Коли Равана викрав у Рами Сіту, він хотів домогтися її любові. Але він хотів домогтися її любові за згодою, не силою і не примусом. І він вдавався до різних хитрощів: дарував їй різні красиві речі, заради неї створив сад. Сіта весь час відкидала його. Вона казала: «Равано, ти не вартий навіть мізинця Рами. Навіть не думай, що я тебе покохаю, що ти мені сподобаєшся. Ти просто дурний і безсердечний, бо ти не знаєш, що Рама зрештою вб’є тебе».
Але Равана був дуже самовпевненим. Він увесь час хотів зачарувати Сіту, щоб вона по-справжньому його покохала. Для цього він набував вигляду Рами та інших образів. І він приходив в ілюзорному тілі, набувши вигляду Рами. І Сіта бачила, що це не Рама, а Равана, бо відчувала енергію, бхаву Равани, і все одно відкидала його.
І тоді один мудрець порадив йому: «Равано, ти набуваєш ілюзорної форми Рами, але Сіта бачить, що це ти, бо вона відчуває, що бхава інша, емоції, світовідчуття, розум — інші. Спробуй налаштуватися на бхаву Рами. Спробуй увійти в той стан розуму, в якому він перебуває».
І тоді Равана одного разу сів у медитацію, налаштувався на Раму як втілення Бога. І спробував увійти в стан недвоїстості за межами его, у якому завжди перебував Рама, у стан самадхі. І коли він увійшов у нього, у ньому пробудилася Брахма Ахам бхава — переживання «я є Абсолют». І він побачив усю дурість свого его, і йому вже не захотілося ні Сіти, ні воювати з Рамою, у нього зникли всі бажання. І тоді він злякався, вийшов і сказав: «Тоді мені не потрібна Сіта, не потрібна війна з Рамою, у мене немає жодних бажань. Який у цьому сенс? Якщо я стану Рамою, то все припиниться».
Щойно він ставав Рамою в медитації, налаштовуючись на його бхаву, вся дурість його его як Равани ставала очевидною. Йому потрібно було лише покаятися й усунути своє невідання. Тому він подумав: «Ні, такий метод мені не підходить», бо його его хотіло продовження.
Даттатрея — це той, хто усуває безумство розуму, поглинутого сансарою, безумство его та безумство душі. Доти, доки наш розум не втихомирений і ми не осягнули принцип недвоїстості, наша душа перебуває в такому безумстві. Я колись давно читав, що Бхагаван Шрі Раджніш сказав так: «Усі люди — вони трохи божевільні, ті, хто живуть, спираючись на его. Хто божевільний аж надто — тих поміщають до лікарні, а решта ніби перебуває в межах соціальної норми».
Поки ви живете его, своїм розумом, поки не знаєте Бога, поки не втихомирили розум, ви завжди перебуваєте в такому фундаментальному невіданні, завжди у фундаментальній омані. І це завжди приносить страждання. Але Даттатрея усуває це. Пробуджуючись у нашому серці у вигляді недвоїстого простору, у вигляді чистого світла свідомості, Він бездоганно показує всі наші ілюзії, усі чіпляння нашого его, усю дурість его.
І раптом ми розслабляємося і сміємося. Ми думаємо: «Яким же дурним я був! Як же я міг так прив’язуватися, як я міг бути таким егоїстичним, адже я — це не его, я — це безмежне Світло, я — це чистий простір недвоїстої Свідомості»! І тоді ми сміємося і відкидаємо весь цей тягар, який ми несли як его. Ми стаємо легкими, порожніми й подібними до простору. Ми відчуваємо, що справді наші клеші, прив’язаності, чіпляння, надії, страхи зникли.
Можливо, ми ще не повністю просвітлені, але принаймні усунули те безумство, яке несло его: гординю, егоїзм, прив’язаності, клеші, різноманітні страхи, засновані на егоїзмі. І коли ми все це усуваємо, проявляються початкові ознаки єдиного смаку. У будь-якому одязі ми щасливі, будь-яка їжа — ми щасливі, у будь-якому місці ми щасливі, у будь-якому становищі ми щасливі, ми щасливі завжди. Тому що більше немає его, яке прив’язувалося б до чогось, мало амбіції. Тому що розум повернувся всередину й тепер споглядає Божественне, і ніщо не може цьому перешкодити.
Авадхута — за межами всіх рамок
«Ом Авадхутає Намаха!» — «Поклоніння Авадхуті!»
Даттатрея — авадхута. Це означає, що він — не мирянин, не монах, не брахмачарі, не ванапрастха, не саньясі. Він — за межами всіх соціальних норм, за межами всіх соціальних статусів, за межами всіх рамок і визначень, за межами як світської, так і духовної моралі та етики, за межами всіх культур, за межами всіх релігій. Даттатрея — повністю запредельна, трансцендентна Істота, тому що Він є самим Абсолютом.
Люди у відносному матеріальному світі завжди поглинуті якимись рамками, умовностями, обмеженнями. Іноді це зовнішні рамки, а іноді — рамки в розумі. І все це — різні клітки, у які потрапляє наша свідомість і сама себе поневолює. Іноді ці рамки походять від соціуму, від культури, від моралі, іноді ці рамки походять від его, від клеш, власних фіксованих ідей.
Одного разу, коли Даттатрея був присутній на ягьї, у цій ягьї брав участь один брахман. Він побачив, що Даттатрея перебуває як юнак серед шанованих мудреців, довгобородих старців, а сам він поводиться якось несерйозно — тримає в руках собаку (хоча за ведичними уявленнями собака вважається нечистою твариною), сміється в найсерйозніший момент ягьї, якась жінка перебуває поруч із ним. І він відчув якесь нерозуміння щодо Даттатреї, хоча всі мудреці завжди приходили до нього з величезною пошаною і схилялися до його стоп.
Він подумав: «Як це молодий чоловік, мабуть, своїм гіпнозом загіпнотизував усіх мудреців і ввів їх у якийсь стан, через що вони так його поважають. А сам він — якийсь дивний бродячий жебрак, незрозумілий, не видно, щоб він був святим». І коли він прийшов до Даттатреї, у нього все ж вистачило пошани, щоб поклонитися йому й поставити запитання. Він сказав: «Тебе багато хто називає Господом усіх йогінів і Господом Даттатреєю, але я не розумію, до якого статусу ти належиш. У Ведах описано чотири основні статуси: брахмачарі (юнаки-учні), грихастхи (домогосподарі), ванапрастхи (ті, хто відійшов від справ) і відлюдники-монахи (саньясі). Ти не схожий на жодного з них. Хто ти?»
Даттатрея сказав: «Я перебуваю у п’ятому статусі, він за межами цих чотирьох, і про нього нічого не говориться у Ведах». Що це за статус? Це статус за межами всіх статусів. Це статус авадгути. Потім він дав настанови цьому брахману. Настанови, що стосуються недвоїстої природи. І він говорив приблизно так: «Сьогодні я сміюся й гладжу собаку або заграю з жінками, а завтра я ходжу по Сонцю та п’ю розпечену мідь. Сьогодні я подібний до людини, завтра я перебуваю у світах Богів. Мій розум повністю вільний, він не обмежений жодними рамками, жодними соціальними нормами, жодними культурами, жодними поняттями, жодними статусами, тому що Я є Безмежною Грою енергії та Свідомості, яка діє на благо всіх живих істот».
Але потім, правду кажучи, Він сказав йому: «Але ти не здумай наслідувати мене, тому що те, що правильно для богів, може бути неправильним для людей». Після цього брахман повністю задовольнився його відповіддю і з глибокою пошаною вклонився Даттатреї.
Даттатрея уособлює принцип безмежної свободи. І на свідомість Абсолюту неможливо накласти жодних рамок — ні соціальних, ні культурних, ні релігійних, ні філософських, ні понятійних. Це Абсолютна Свобода. Однак Абсолютна Свобода завжди передбачає й високий ступінь відповідальності. Той, хто абсолютно вільний, добровільно приймає на себе обмеження, якщо це потрібно, заради блага інших живих істот.
Тому Даттатрея, будучи авадгутою, свого часу, коли він втілився, повністю прийняв санньясу. Тому що до нього звернулися мудреці й попросили: «Господи Даттатреє, для того, щоб встановити дгарму й подати приклад молодим садгу, будь ласка, прийми санньясу. Цим ти врятуєш і приведеш до Визволення безліч живих істот».
Даттатрея не потребував формального прийняття санньяси. Він міг бути ким завгодно і чим завгодно. Але для того, щоб принести користь і надихнути санньясі, Він прийняв санньясу. Сам Даттатрея перебуває за межами будь-яких рамок, тому що Він уособлює нашу свідомість. Свідомість не можна нічим обмежити — ні рамками, ні концепціями, ні поняттями.
Але коли свідомість проявляється у відносному світі через енергію, то природним чином виникають різні обмеження. І енергія, пракріті, накладає обмеження на свідомість. І ми чітко можемо зрозуміти: «Так, у світогляді моя свідомість може бути подібною до Даттатреї, але енергія постійно мене обмежує. І щоб стати по-справжньому вільним, як Даттатрея, я маю перемогти цю матеріальну енергію».
