Уроки Сатурна: Подолання обмежень на духовному шляху

Коментар до тексту «Сатурн»

Усе життя садху — це прагнення до Бога, прагнення до свободи. На цьому шляху є обмеження, і ці обмеження пов’язані з планетами, планетарними впливами, чакрами в нашому тілі, божествами. Усе це називається кармою. Шлях садху — це подолання різних обмежень.

Парадокс полягає в тому, що обмеження існують доти, доки ми не знаємо своєї природи, і перемогти обмеження можливо лише знанням своєї божественної природи. Джняна (знання божественної природи), віддання себе божественній природі, усунення аджняни — тільки вона дозволяє позбутися обмежень. Інакше обмеження мають величезну владу над нами, над будь-якими істотами. Коли ми вивчаємо планетарні впливи, це спосіб розібратися в природі цих обмежень.

Отже, ми продовжуємо вивчати вплив Сатурна, божества Сатурна (Шані-дев). Шані-дев Махарадж присутній у нашому житті, так само як Сур’я, Шукра (Венера), Будха (Марс) та інші божества. Вони незримо впливають на наше життя, визначають наші думки, вчинки й долі, і ми, хочемо цього чи ні, перебуваємо в постійній грі з цими божествами.

Розвиток нашої свідомості полягає в тому, щоб навчитися грати так, аби це приносило нам користь і звільняло, а не сковувало й не зв’язувало. Божества — це дуже сильні суперники. Спочатку ми їм програємо, тому карма має над нами величезну владу. Але коли ми розвиваємо свідомість, ми також стаємо гравцями, які володіють мудрістю, і можемо так грати з цими енергіями, що це перестає шкодити нам, сковувати нас, зв’язувати, а іноді навіть починає благословляти й допомагати.

Принцип часу й терпіння

«Ефект Сатурна визначає час для всього. Марс спонукає людину сіяти насіння, тоді як Сатурн впливає на час і характер урожаю. Марс орієнтований на дію, саме ефект Марса змушує нас сіяти, але те, як воно проростає, стає рослиною і дає плоди, — це ефект Сатурна. Щоб приготувати рис для їжі, ми повинні зібрати рисові зерна, очистити їх, змішати рис із відповідною кількістю води, помістити все це в рисоварку й поставити на конфорку. Усе це — робота Марса. Потім ми повинні зачекати, чекати необхідно, щоб рис зварився. Ця функція очікування і є Сатурн. Якщо ми не почекаємо стільки, скільки потрібно, у нас не буде доброго рису».

Щоб стати ченцем, треба навчатися 12 років. Це Сатурн. Щоб отримати досвід самадхі, потрібно практикувати тривалий час, вправлятися в дх’яні, він не прийде одразу — це також Сатурн. Сатурн встановлює нам обмеження, ми йдемо й долаємо ці обмеження та завдяки цьому зростаємо. Ми повинні зрозуміти принцип часу, принцип терпіння, принцип всеприйняття часу й смирення. Коли ми це зрозуміємо, Сатурн прибере ці обмеження.

Тому що він діє так: що нетерплячіші ми, що більше в нас надій і чіплянь, то далі відкладаються плоди нашої реалізації. І навпаки, що більше ми приймаємо, перебуваємо у всеприйнятті, то отримуємо це просто зараз.

«Якщо ж ми знаємо час, у нашому житті завжди відбуватимуться правильні речі. Коли ми знаємо, як воно є, Сатурн — позитивний учитель. Але якщо ми цього не знаємо — він зупиняє нас».

Що означає «знати, як воно є»? Татхата, Сугатагарбха, істинна таковість, природа всіх пробуджених сугат, природний розум, сахаджа-праджняна. Одвічний стан божественного, що лежить в основі всього, — це той недиференційований, квантовий, позамежний стан всесвіту, де час іще не розпочав свого плину, де всесвіт іще не народився, де таттви ще перебувають у непроявленому стані, наше обличчя до народження.

Для того, хто знає цю точку, Сатурн є сприятливим учителем, він веде його й допомагає йому. Хто ж її не знає, для того він стає жорстким обмежувачем. Бог Яма в Бардо для багатьох виглядає лячним і страшним, а для святих він виглядає сприятливим. Це один і той самий бог Яма. Але одних він зустрічає з гнівними атрибутами, у лютому образі, до нього їх приводять на аркані ямадути (слуги Ями). Інших він зустрічає через парадний вхід, робить намасте, запитує: «Як дістався?» — і виявляє знаки уваги та пошани. А треті його взагалі не бачать, тому що вони повністю розпізнали порожню природу Ями, бачать його як порожнечу, світло, гру енергій свого розуму. Усе це визначається кармічним баченням. Так само нашим кармічним баченням визначаються всі енергії, які є у всесвіті.

Священна функція обмежень

«Коли ми готуємо рис, якщо ми його переваримо, то не зможемо його їсти, і якщо не доваримо — також не зможемо. Ось як Сатурн установлює час і дає нам знати про нього. Таким чином, процес пізнання — це навчання в Сатурна. Сатурн утримує частину праці людини поза її контролем, доки не буде осягнуто граничний лад речей. Він не дозволить нам робити ті чи інші речі, доки ми для цього не придатні».

Наприклад, у людини є мрія, є бажання, і вона дуже хоче щось отримати, чогось досягти, можливо, якоїсь речі чи якоїсь високої посади в суспільстві, або якоїсь сиддхи, якщо вона неправильний садху. Сатурн ніби показує їй можливість, але не дає її. Він каже: «Доки не розвинеш у собі якості — не сподівайся». Людина може роками, десятиліттями йти до цього, а Сатурн дивитиметься, чи має вона потрібні якості. Їй не треба складати іспити, саме життя є іспитом, який ми йому складаємо. Щойно з’являються якості — Сатурн це дає, щойно якостей немає — Сатурн не дає.

«Є люди, які ходять по воді, як Ісус чи Шанкарачар’я, але якщо спробуємо ми — ви знаєте, що вийде. Припустімо, якщо ми пливемо на кораблі, то не станемо вислизати з нього, щоб іти морем, ми подумаємо, що чинити так безглуздо, чи не так? Відчуття, що ходити по воді безглуздо, — це обмеження, яке походить від Сатурна, і захист Сатурна. Він захищає нас від ходіння по воді, створюючи відчуття, що це безглуздо. Якщо дитина користується ножем або бритвою, ми відразу ж забираємо їх у неї, кажучи, що безглуздо допускати дитину до леза. Природа також притримує від нас деякі види діяльності й речі, доки не визнає нас придатними для них. Це вельми священна функція Сатурна. Він притримує речі, а потім дає їх одну за одною в міру того, як природа визнає нас придатними для цього».

«Пересічна людина розглядає це як обмеження, як вплив жорстокої долі. Ми лаємо долю за те, якими ми є сьогодні, але насправді це не жорстока доля. Наразі для нас добре бути такими, якими ми є зараз. Коли ми опануємо наступний крок, нам буде дано наступну річ. Ми не знаємо, чому нам не даються деякі речі, чому наші бажання не здійснюються. Ми думаємо, що ці речі добрі, і тому просимо їх. Але коли ми справді отримаємо їх, вони можуть ускладнити наше життя, ми не знаємо, що нам насправді потрібно. Усе, чого ми бажаємо, — не обов’язково те, що нам потрібно».

Важливо зрозуміти цю фразу: «Усе, чого ми бажаємо, — не обов’язково те, що нам потрібно». Ченцям у цьому сенсі простіше, тому що вони позбуваються бажань, намагаються не просити нічого, крім Бога, служіння, реалізації.

«Таким чином, природа притримує від нас деякі речі, тому що вона не жорстока, а благодатна, і її підхід — захисний і материнський. Так само все, чого ми бажаємо, якщо воно приходить, стає для нас проблемою. Так природа утримує це доти, доки ми не будемо готові це отримати, — це також священна функція Сатурна. Він виконує всю неприємну роботу, діючи з позиції захисту».

Шані-деву зображують у вигляді кульгавого старого. Він забирає хліб у голодного, меч у самурая. Якщо даршан Шані-деви не розпізнається, це страждання, обмеження. Але якщо ми перебуваємо в природі бачення реальності такою, якою вона є, то ми розпізнаємо цей даршан як допомогу нам на духовному шляху, як відсікання зайвих надій, відкидання фальшивого і пробудження істинного. Святі завжди розпізнають даршани Сатурна як благословення. Тому що вони перебувають у природі всіх речей, у Всевишньому Джерелі. І Сатурн над ними не владний.

Один ріші дуже довго медитував на березі Ганги, і його син теж медитував поруч. Коли він вийшов із самадхі, минуло дуже багато років, і він побачив, що його син перетворився на скелет. Він подумав, що час вчинив дуже несправедливо, і приготувався здійснити тапасью та проклясти час, божество часу. Десять тисяч або сто тисяч років він перебував у самадхі й вирішив витратити весь тапас на прокляття часу, покарати його за те, що він відібрав у нього сина.

Божество часу (Маха Кала) постало перед ним із гнівними атрибутами, тримаючи в руках череп, чашу, сокирку, вбране в панцир, дуже могутнє, і сказало: «Це нерозумно з твого боку, адже ти святий, мудрець, і збираєшся витратити свій тапас на те, щоб проклясти мене? Навіть боги не можуть мене вбити, що мені твоє прокляття? Усе приходить завдяки часу, твій син увійшов у самадхі й багато разів отримав досвід перевтілень, а тепер він уже ходить в іншому тілі. Чого ти, не розібравшись, хочеш мене проклясти? Я лише функція, виконую функцію Брахми». Тоді святому стало соромно, він сказав: «Так, ти все знаєш, а ми розуміємо мало». Це історія з «Йога Васіштхи», яка свідчить про те, як мало ми розуміємо про час. Зрозуміти час можливо лише тоді, коли ми розуміємо природу свідомості.

Подолання диктату Сатурна через всеприйняття

«Сатурн керує відчуттям часу, він також називається хроносом — равликом часу. Ми хочемо, щоб усе робилося швидко, але він рухається ходою равлика. Сатурн змушує нас обрати правильну швидкість. Людина переживає цикли часу у своєму розумі, і в міру того, як вона очікує більшої віддачі від предметного світу, її уявлення про ці цикли стають щільнішими. Є точка, до якої людині дозволено увійти в об'єктивний світ, а після неї настає суб'єктивність».

Як подолати диктат Сатурна? Це терпіння, смирення.

«У нашому житті настає момент еволюції, коли ми повинні будемо зробити вибір: гнатися за предметним чи залишатися в суб'єктному. Звичайна людина намагається уникати нецікавого, неприємного та нещасливого досвіду. Це показує слабкість, присутню в її психічній природі на ментальних рівнях. Єдиний шлях позбавлення цієї слабкості — зустрітися з обмеженнями віч-на-віч і перевершити їх».

У житті буває багато неприємних досвідів, але якщо ми обираємо позицію уникати їх, то це все одно, що ми не засвоюємо уроків. Учення Лая-йоги, учення Адвайти й ведична астрологія, що розглядає принцип Сатурна, кажуть, що не треба нічого уникати. Треба йти оптимальним шляхом, але коли приходить неприємний досвід, не треба відчувати відразу.

Шокомохобхайя (шоко — це неприємне переживання, коли ми стикаємося з тим, що нам не подобається, мохо — це надія на те, що щастя в матеріальному світі можливе, у зовнішньому світі без мудрості, бхайя — це страх, страх перед майбутнім, що плани не здійсняться). І коли нам щось не подобається, ми щось переживаємо не так, ми відразу ж починаємо думати, оцінювати, панікувати, і нам не спадає на думку прийняти це, вправлятися у всеприйнятті, ми шукаємо різні способи, як цього позбутися. Ми хочемо просто егоїстично перетворити погану ситуацію на хорошу.

Але якщо ми хочемо пізнати єдиний смак святих і сиддхів, нам треба вчитися перебувати у всеприйнятті, у відкритості, щоб виявити, що погане і хороше — це два боки однієї медалі. Нам не треба аж надто прагнути хорошого. Тому що якщо ми сильно прагнемо хорошого, то наразимося на погане, адже хороше йде в комплекті з поганим. Саме по собі воно не приходить, воно йде в одному пакеті. А ми через наївність хочемо: «Дайте хороше, дайте хороше». «Бери!». «А-а-а, чому погане?» «Так вони в одному пакеті йдуть!» Нам не спадає на думку ця подвійність.

Один послушник у християнському монастирі почав нарікати на долю. А інший, старший монах, запитав: «Скажи, ти грішник чи ні?» Той відповів: «Ну, усі ми грішники». «Ні, конкретно ти грішник чи ні?» «Напевно, грішник». «То чому в тебе, грішника, усе має бути добре?» Ось так він йому сказав.

Коли ми прагнемо лише хорошого, ми відразу ж стаємо вразливими, ми також підпадаємо під сильний вплив поганого, а хороше й погане йдуть разом — 50 на 50. Коли ми відкидаємо погане, ми також стаємо вразливими. Вчення сиддхів, пратьякша-адвайта, Лайя-йога говорить: «Перебувай у всеприйнятті». Як казав Шрі Рамана Махарші, його запитували: «Чи є біль в Атмані?» Рамана Махарші відповідав: «Атман є все, будь-які переживання; біль — то й біль».

Коли щось приходить, ми залишаємося в спогляданні, в усвідомленості, у всеприйнятті. Замість панічного відкидання чогось ми, навпаки, намагаємося розкритися, відкритися й об’єднатися. Відбувається диво алхімії, трансформації: неприємне переживання раптом перестає бути таким уже неприємним, бачиться порожнинним, а потім із порожнечі воно перетворюється на божество, на чисте бачення і стає приємним. Нам потрібно постійно вправлятися в такому всеприйнятті, доки погане й хороше не зрівняються і не стануть єдиним смаком.

Зауважте, скільки протягом дня ми переживаємо різних речей, які нам не подобаються, але самі речі не є ані поганими, ані хорошими. Як кажуть святі: «Немає нічого хорошого, а є те, що тобі подобається. Немає нічого поганого, а є те, що тобі не подобається». Ми бачимо світ крізь призму наших оцінок, але не бачимо світ таким, яким він є. Як же побачити світ таким, яким він є? Позбутися прив’язаності до хорошого й відрази до поганого. Лише святі бачать світ у єдиному смаку.

Сатурн як космічний поліцейський

Цього нас навчає Сатурн. Він каже: «Поки ти цього не навчишся, не здобудеш єдиного смаку, не чекай, що станеш святим, я тобі цього не дам, я стоятиму й навчатиму стільки, скільки потрібно. Не навчишся в цьому житті — буде наступне, буде ще одне життя, я все одно тобі цього не дам». Це дуже серйозний гуру — Шані-дев. Він навчатиме вас, хочете ви цього чи ні.

Наприклад, я не можу навчати вас проти вашої волі; якщо ви скажете: «Не хочу вивчати Лайя-йогу, не хочу складати іспит», я скажу: «Жодних проблем, ти вільна душа, роби, що хочеш, ти прийшов до мене з власної волі». Але Шані-деву ви так не скажете. Він скаже: «Хочеш ти вчитися чи не хочеш, я тебе не запитую — ти будеш учитися, і все». Таке життя, карма. Оскільки ми в сансарі, у сансарі життєві уроки відбуваються в добровільно-примусовому порядку. Ми добровільно сюди потрапили, але після того, як ми сюди потрапили, нас не запитують, хочемо ми вчитися чи ні, — нас навчатимуть.

Один чоловік вступав до льотного училища, а потім передумав. Щоб не вступати, не вчитися й не бути військовим, він нічого не написав, здав порожній аркуш. Він подумав: «Тепер мені поставлять двійку й відрахують». Раптом йому кажуть: «Тебе зарахували, тебе прийняли». Він думає: «Що таке? А можна подивитися мою екзаменаційну роботу, я ж там нічого не написав...». Він подивився, а на цьому чистому аркуші написано: «Здоров’я в тебе добре, тож: не можеш — навчимо, не хочеш — змусимо».

Шані-дев діє приблизно за цим принципом. Він каже: «Якщо ти не можеш — я тебе навчатиму, але якщо ти не хочеш — я тебе змушуватиму». Тому Юпітер (Бріхаспаті) називають Гуру, а Сатурна називають поліцейським, космічним поліцейським, який зобов’язує нас дотримуватися законів всесвіту.

Прийняття неприємного як шлях зростання

Обхідного шляху немає. Неприємне ми повинні спробувати прийняти, тому що, приймаючи його, ми зростаємо. Тому Сатурн занурює людину в досвід, який потрібен їй самій.

Коли учень із власної волі починає повертатися шляхом своєї карми, наближаючись до низки необхідних досвідів, вплив Сатурна на його нижчу природу припиняється, оскільки його роль у цьому виконана.

Це означає, що, стикаючись із неприємними ситуаціями, ми не повинні від них тікати, ми повинні непохитно стояти й працювати з ними. Тоді ми зможемо нейтралізувати карму. Поки ж ми не досягнемо цього стану, Сатурн чинитиме необхідне спустошення, доки ми не приймемо його; він відіграє роль шкідника, але в ту мить, коли ми зможемо прийняти його, він стане нашим провідником.

Для мирської людини він створює біди лише в тих аспектах її життя, у яких вона найбільш чутлива. Він торкатиметься тих точок, у яких ми по-справжньому відчуваємо занепокоєння. Він не торкатиметься інших точок, а лише ваших слабких місць. Там, де ви сильні, він вас не чіпатиме, а де ви слабкі, він торкнеться й скаже: «Як вам це подобається?» Якщо вам сподобається, він дасть ще, і ще, і ще, доки нарешті не скаже: «Усе гаразд, ви пройшли! Можете переходити до наступної зали».

Якщо людина надто переймається грошима, її турбуватимуть невдачі та перешкоди у фінансових справах.

Методи навчання Шані-дева

Шані-дев уважно спостерігає за нашими пристрастями, прив’язаностями, виявляє їх і в найнесподіванішу мить завдає свого удару. Він наче говорить: «Дивись, ти тут неправильно прив’язався, ти тут ототожнився, ти створив неправильний розум, я тебе навчу». Але в нього свої методи: він навчає через відсікання, через обмеження. Він наче говорить: «Зрозумій мій урок». Він дає натяк. Він говорить, що «це все ілюзія, але ти страждаєш через свої прив’язаності, тому я забиратиму в тебе те, до чого ти прив’язався».

Щойно ми це розуміємо, уся проблема зникає. Дуже багато людей страждають, не розуміючи цього, але коли вони змінюють свій розум, якщо вони можуть змінити свій розум, то їхні обмеження та страждання зникають. Іноді, щоб позбутися проблеми, хвороби, ситуації, достатньо просто змінити ставлення, змінити свій розум.

Як можна діяти в цьому випадку? Можна зрозуміти: адже якщо Вчення говорить, що все відбувається в нашій свідомості, тоді можна створити іншу свідомість, створити іншу бгаву, іншу санкальпу, тоді й ситуація також зникне. Ритуальні практики, яґ’ї, теургії — усі вони побудовані на цьому. Ми намагаємося створити інший розум, інший настрій у розумі.

Так само, якщо ми надто сильно прив’язані до когось, неодмінно відбудеться розлука з ним. Таким чином, Сатурн переслідує людину то в одній сфері діяльності, то в іншій, доки вона не переросте всі подібні ментальні прив’язаності.

Це означає, що Сатурн «випарує» з людини весь липкий матеріал. Де б ми не прилипали, він переслідуватиме нас; щойно весь липкий матеріал вийде, він скаже: «Добре, можете продовжувати». Але він робить це малими дозами, це не робиться за один раз; якби це робилося за один раз, ми б цього не витримали. Тож він робить це кожні 30 років, коли з’єднується з нашим натальним Місяцем.

Способи впливу Сатурна

Як діє Сатурн? Він діє через час, він може діяти через тонкий світ, він може діяти через інших людей. На певний час у нашу долю приходять люди — носії Сатурна, які уособлюють цей принцип і говорять: «Ось, відмивають карму». Насправді це Сатурн покликав цих людей, щоб поєднати їх із нами й щоб ми побачили свої болючі місця, щоб ми очистили їх. Для мирян це може бути просто сусід по сходовому майданчику, чоловік або дружина, чи дитина, і коли діє цей період, він може таким чином накладати на нас обмеження.

Якщо ж це садху, свята людина, мудрець, то Сатурн приходить у більш сприятливому вигляді, у дгармічному, наприклад, він приходить у формі вінаї, тобто віная — це те, що ти сам береш на себе, добровільно й з радістю. Тому що ти вважаєш, що тобі потрібна тапасья, тобі потрібні певні йогічні принципи, ти сам їх поважаєш і сам їх приймаєш. Тут Сатурн уже не так завдає страждань, тому що ти сам поважаєш ці правила, і Сатурн просто проявляється у формі правил, етики, або він приходить у формі ретриту, коли ти сам приймаєш певну тапасью, обмеження, щоб краще практикувати. Це означає, що Сатурн уже стає для тебе сприятливішим, він не приносить тобі страждань, він стає джерелом твоєї мудрості.

Сатурн як форма Ями

Також у меншому масштабі це відбувається й кожні сім із половиною років. Сатурн — це одна з форм представлення Ями — владики регулювання, який править... Сатурн — одна з його форм. Яма — означає Плутон, Плутон — це більший вимір Сатурна, і тому сказано, що Сатурн — син Плутона. Яма — владика смерті, який постає перед грішниками огидним, але перед праведниками — приємним.

Коли з’являється владика смерті, він здається нам таким жахливим, тому що ми побоюємося помирати, але тим, хто справді сповнений світла, він постає добрим другом, який виглядає блискучим, сяйливим і навіть прекрасним.

Моральність окреслюється Юпітером і примусово підтримується Сатурном. Він змусить нас бути моральними, а якщо ні, то завдасть нам одного чи двох ударів, щоб ми стали такими. Юпітер задає правила гри, а Сатурн карає, якщо ми не дотримуємося правил.

Таким чином, ми відчуваємо присутність поліцейського набагато сильніше, ніж присутність законодавця. Законодавець каже, що ми повинні їхати правим боком вулиці, коли керуємо автомобілем, у Європі такий закон. Якби поліцейського не було, ми могли б не підкорятися цьому, але якщо ми знаємо, що поліція працює ефективно, то неодмінно триматимемося правого боку, а інакше були б схильні їхати лівим. Ось так працює Сатурн, як поліцейський. Він перебуває на стороні обмежень, щоб утримувати нас на правильному боці життя.

Характеристики роботи Сатурна

Робота Сатурна дуже повільна, дуже глибока й довготривала. Він дає нам добрі уроки, які запам’ятовуються на все життя. Його хватка повільна, але надійна. Він повільно охоплює нас. Сатурн керує речами, постійними цінностями та планами дуже стійкої природи. Він — планета, що повільно рухається й обходить зодіак раз на тридцять років. Під час свого першого оберту він торкається всіх чутливих точок нашого гороскопа й змушує людину набувати достатнього досвіду.

У фізичному тілі Сатурн керує шкірою, зубами, кістками, нігтями та волоссям. Для учня духовного шляху він відіграє дуже значну роль, він виконує важливу роботу для нас. Поряд із Меркурієм він керує горловим центром, на вищих рівнях учнівства горловий центр є вихідною точкою для багатьох старших посвячень. Контроль над думками, словами й діями, задоволеність, витримка, досвід і невпинні зусилля роблять людину придатною для шляху учнівства та вибудовують її антахкарану. Це приводить до вирівнювання зовнішньої людини з внутрішньою, з тонким боком її існування. Це називають окультним розумінням, що веде до усвідомлення істини.