Коментар до тексту «Шива-гіта», глава 7 «Вішварупа-сандаршана-йога» (2020-05-13)
Шрі Рама сказав: «О Свамі! Я не отримав пояснення щодо мого головного сумніву. Як усі істоти виникають із твого тіла в пізнаваному й обмеженому розмірі? Як вони виживають і як вони знову розчиняються в тобі? Як ти присутній у формі Брахми та інших божеств, які виконують свої обов’язки, і як ти перебуваєш у формі цих величезних чотирнадцяти світів? Будь ласка, поясни це. Ти вже говорив про це, але це питання для мене все ще не є ясним, тому в мене є цей сумнів, і лише ти можеш його розсіяти».
Шрі Бгаґаван сказав: «О Рамо, у цьому світі, як у маленькому насінні міститься гігантське дерево баньян, і коли настає час, із серцевини маленького насіння виростає дерево. Так і все творіння та істоти виникають із мого тіла, а наприкінці часу вони знову входять лише в мене. Сіль розчиняється у воді та зливається з нею, а коли вода випаровується, сіль знову набуває своєї первісної форми. Так само всі ці світи народжуються з мене й входять лише в мене».
Фундаментальний постулат шиваїзму
Фундаментальний постулат учення шиваїзму — думка про те, що ми перебуваємо всередині величезного гігантського тіла Шиви. Ми перебуваємо всередині величезної великої живої істоти, яка породжує всі світи. Усі світи містяться всередині цієї величезної великої живої істоти. І ми є її частиною, і від того, як ми зрозуміємо себе, усвідомимо свій зв’язок із цією величезною живою істотою, свою роль, своє місце, зрозуміємо, як нам думати, як бути в унісон із цією величезною живою істотою, як нам споглядати та як нам поводитися з її енергіями, залежить те, як ми взагалі надалі житимемо в цьому світі.
Віра — це коли ми вирішуємо встановити зв’язок із цією живою істотою, коли приймаємо цей факт і вирішуємо серйозно якось вибудувати з нею зв’язок. Медитація означає, що ми налаштовуємося на цю живу істоту в стані нерухомості, зупинивши розум, а споглядання означає, що ми налаштовуємося на неї вже завжди в русі, незалежно від зупинки розуму.
Чим більше ми збігаємося з цією великою єдиною божественною істотою, тим більше в нас можливостей, свободи, щастя та мудрості. Чим менше ми збігаємося, тим більше в нас замішання, страждань і дисгармонії. Причина страждання та щастя не в тому, що хтось не має грошей, хтось не має успіху, хтось не має стосунків або хтось не має хорошої долі — усе це наслідок. Причина страждання, нещастя — у збігу або незбігу зі свідомістю цієї єдиної божественної істоти. Ті, хто з нею збігаються, перебувають у щасті та мають великі можливості. Ті, хто не збігаються, перебувають у стражданнях, їхні можливості обмежені — так влаштований цей всесвіт. Це не залежить від наших уявлень, від того, чого ми хочемо або чого не хочемо, — так влаштований цей всесвіт.
Ієрархія божественних проявів
Вище за всі виміри перебуває Парамашива. Парамашива — це запредельний трансцендентний Шива, з якого виходять усі всесвіти. Це непізнаване чисте свідомість, і в ньому як можливості містяться всі світи, які проявляються на щільніших рівнях. Часто наводять такий приклад: у яйці павича в потенції вже міститься весь сам павич, включно з забарвленням його хвоста. Яйце являє собою потенціал, згущений концентрат, і ось цей Парамашива — це яйце павича. У ньому, як у згущеному концентраті, містяться всі світи.
Потім починається період розгортання, проявлення таттв, і проявляється просто Шива. Це був Парамашива — цей згущений концентрат, у якому нічого не проявлено, але все існує у вигляді можливостей, а потім проявляється просто Шива. Просто Шива — це перша Шива-таттва, це нескінченно досконале «Я» без домішок, гранична, нескінченна, блаженна суб’єктність.
У вимірі Шиви він є володарем цього простору, володарем цієї первинної порожнечі всесвіту, але там уже є живі істоти, які усвідомлюють себе як частини Шиви; їх називають акалами або шамбгавами на рівні Шива-таттви. Акали, шамбгави — вони нескінченно усвідомлюють себе як досконале «Я» без будь-яких домішок і постійно насолоджуються радістю буття як нескінченною чистою свідомістю, наділеною нескінченною могутністю.
Потім постає Шакті, із Шиви виділяється вібрація, потенціал творення, певна рефлексія — це називається Шакті-таттва. Шакті — це верховне божество цього виміру, і там також живуть акали. Акали означають позбавлені ознак, безформні, безякісні, але їх уже називають шакти. Шакти — це космічні істоти, що уособлюють потенціал прояву енергії, вібрацію. Вони також є нескінченно досконалими «Я» без домішок і теж насолоджуються радістю буття як нескінченної чистої свідомості.
Після цього з’являється істота, що називається Садашива. Садашива — це іпостась Парамашиви, яка контролює Садашива-таттву, верховний Господь Садашива-таттви. Верховний Господь Шива-таттви — це Шива. Верховний Господь Шакті-таттви — це Шакті. Верховний Господь Садашива-таттви — це Садашива. На рівні Садашива-таттви підконтрольними божествами Садашиви є мантрамахешвари. Це також істоти, які не мають форми, є чистою свідомістю, вони усвідомлюють недвоїстість, єдність у різних аспектах і проявах. Вони насолоджуються єдністю у вічному бутті у стані «я є це».
Після цього постає верховне божество Ішвара-таттви, його називають Ішвара. Ішвара керує мантрешварами. Мантрешвари також насолоджуються недвоїстістю свідомості у різних станах, у вічному бутті, але це вічне буття відчувається як «це є я» — це божества Ішвара-таттви. Це боги-творці, нескінченні, вічні, досконалі, які творять світобудову, ніби малюючи сценарій світобудови, створюючи найпотойбічніші картини світобудови, започатковуючи план творення. У Садашива-таттві в божества Садашива-таттви переважає відчуття «я», а в божества Ішвара-таттви переважає відчуття «це», тобто вже тенденції зовнішнього.
Нижче Ішвари перебуває божество Анантанатха. Анантанатха — це нескінченний Господь, «ананта» — нескінченний, «натха» — Господь. Анантанатха контролює Садвідью (чисте божественне знання), п’яту таттву. Його підопічні — це божества, які називаються мантри та відьєшвари, — повністю просвітлені, чисті, досконалі істоти. Це божественно могутні, чисті, нескінченні суперрозуми, що насолоджуються блаженством буття. Тут уже «я» і «це» перебувають у розділеності, проте мають єдину основу свідомості.
Нижче Анантанатхи розташована іпостась Шиви, яка називається Господь Шрі Кантханатха. Шрі Кантханатха — це саме Господь усього матеріального світобудування, усього матеріального всесвіту. Він охоплює двадцять три таттви — від буддгі до землі; якщо Анантанатха контролює таттви в царині буддгі, то Шрі Кантханатха контролює таттви від буддгі до землі, до матеріальної Пракриті, до самих глибин. Вважається, що саме Господь Шрі Кантханатха струшує Пракриті (матеріальну енергію) у момент її руйнування, але й загалом іноді струшує її, тобто струшувати означає спричиняти в ній зміни. Коли зображують танець Шиви, то саме Шрі Кантханатха танцює, використовуючи матеріальні гуни й таттви.
Той Шива, якого всі знають на картинах — із місяцем у волоссі, з Гангою, що живе на Кайласі разом із Парваті, з яким відбуваються різноманітні ігри, — як аватар є аватаром Господа Шрі Кантханатхи, одним з одинадцяти Рудр. Його називають Умапатинатха (пурана Умапатинатхи), тобто описаний у пуранах володар Уми, чоловік Уми, який живе на Кайласі, — це аватар Шрі Кантханатхи, це його прояв. Він має одинадцять основних проявів — Рудр, тому Шива-яг’я завжди триває одинадцять днів, коли шанується кожен з аспектів Рудр.
Отже, Парамашива як верховний потойбічний Господь, Шива, потім Шакті, потім Садашива, потім Ішвара, потім Анантанатха, потім Шрі Кантханатха, а потім Умапатинатха, і ми поклоняємося формі, причому ця форма Умапатинатхи — Шиви — є Господом Уми, що живе на Кайласі. Залежно від наших здібностей у цій формі ми можемо прозрівати і Шрі Кантханатху, і Анантанатху, Ішвару, Садашиву, Шакті та Шиву, і навіть Парамашиву. Коли ми поклоняємося в дусі адвайти, то прозріваємо Парамашиву. Парамашива — це верховний Брахман. Коли ми поклоняємося в дусі шиваїзму, то маємо на увазі і Парамашиву, і Шиву, і Шакті.
Отже, Шива керує акалами, які називаються шамбхавами. Шакті керує акалами, які називаються шакти, не в тому сенсі, що керує — тут немає елемента управління, як ми звикли це розуміти, — радше панує в цій області, де живуть ці божественні істоти. Садашива панує в області мантрамахешварів і керує Садашива-таттвою, керує таттвами, а також там, де панують божественні істоти. Ішвара керує Ішвара-таттвою, панує в області мантрешварів. Анантанатха керує Садвідья-таттвою і панує в області мантр і відьєшварів. Шрі Кантханатха керує двадцятьма трьома таттвами — від буддгі до землі — і, відповідно, панує над усіма божественними істотами в цій проявленій обителі. Такою є структура світобудови, структура внутрішнього тіла Шиви. Осягнути це внутрішнє тіло Шиви — велике таїнство, глибока містерія.
Божественне бачення і сила свідомості
Шрі Рама сказав: «О Маханубхава! Як би ти не пояснював мені цю концепцію, які б приклади не наводив, я, як людина, збита з пантелику й не здатна щось усвідомити, не можу належним чином цього зрозуміти. Як мені бути?».
Шрі Бхагаван сказав: «О Рамо! Усе це рухоме й нерухоме творіння живе в моєму чреві. Ти не маєш достатньої сили та здатності, щоб бути свідком цього видовища. За допомогою цих плотських очей, без моєї милості, ні людина, ні божество не можуть побачити мою сяючу космічну форму. Тому, о сину Дашаратхи! Я даю тобі божественне бачення (дивья-дрішті). Не бійся і як слід поглянь на мою божественну космічну форму».
Нам не вдається осягнути глибину свідомості Шиви, Брахмана, що лежить в основі світобудови, через недостатню силу свідомості та недостатню шакті (енергію). Кожна жива істота має певну силу свідомості; її сила свідомості — це здатність проникати в таємниці світобудови, у таємниці таттв і в таємниці Абсолюту. Наприклад, комаха має одну силу свідомості, тварина — іншу, люди — більш розвинену силу свідомості, пітріси — ще більшу силу свідомості, гандхарви, якші — ще більшу силу свідомості. Сиддхи, відьядхари мають ще більшу силу свідомості, ріші — ще більшу силу, а деви, махадеви — ще більшу силу свідомості. Усе це визначається нашим рівнем енергії та здатністю, силою свідомості, силою чистоти свідомості.
На певній стадії приходить звільнення від нечистого, обумовленого, подвійного бачення, коли наша сила свідомості досягає необхідної сили. Шива дає Рамі дивья-дрішті (божественне бачення), на певний час позичаючи йому свою силу свідомості; якщо божество, садху або сиддх дуже сильний, він на певний час може передати свою силу іншому, позичити йому свою силу.
Наприклад, двоє сиддхів ішли Гімалаями; один залишив відбиток руки й стопи в скелі. Другий посміявся, взяв свою собаку, передав їй силу й лапою собаки залишив відбиток у скелі, тобто собака на певний час набула таких сиддхі.
Одного разу сиддхи подорожували Гімалаями, але інший йогін був лише початківцем. Сиддх сказав: «Міцніше тримайся за мою сумку». Він схопився за сумку, і вони миттєво перенеслися з Гімалаїв до Європи. При цьому самі ці сиддхи були каліками, безногими, тому що в якомусь вісімнадцятому столітті брали участь у війні, отримали поранення і, будучи пораненими, усе життя сиділи в печері в Гімалаях, досягли звільнення, досягли сиддхі, але фізичні тіла залишилися такими самими. Вони були безногими, але могли силою сиддхі подорожувати по всьому світу й навіть переносити інших людей. Це приклад того, як може передаватися сила, і Шива на цей час передав частинку своєї сили, щоб Рама міг його побачити.
П’ять стадій кундаліні-йоги
Завдяки чому виникає така прониклива свідомість? Завдяки медитації, концентрації та кундаліні-йозі. У кундаліні-йозі є п’ять стадій, які переживаються у висхідному порядку.
Коли кундаліні пробуджується, канали очищуються, перша стадія називається ананда — коли переживається спалах реалізації та смак блаженства, коли свідомість розширюється, а енергія піднімається до сахасрари сушумною.
Друга стадія називається удбхава. Удбхава означає короткочасне проникнення в тонке світло чистої свідомості, коли ви зустрічаєтеся зі світлом, що сяє подібно до блискавки. Це означає, що сушумна чиста, чакри очищені, канали очищені, ви достатньо сиділи в падмасані, достатньо поєднали прану, апану й саману, кундаліні піднялася без перешкод, і ви на деякий час проникли у внутрішнє тонке світло, а це світло перебуває за межами звичайної свідомості. Ця енергія змушує тіло відчувати раптовий поштовх угору — це називається удбхава.
Третя стадія називається кампа. Кампа означає тремтіння тіла в міру того, як звичайне усвідомлення наповнюється переживанням божественної могутності, а ототожнення з тілом розчиняється в чистій свідомості. Хтось переживав під час пранаями тремтіння тіла, підскакування тіла? Усі мають це переживати, треба добре виконувати кумбхаки, тіло підскакує, ви робите пранаями — воно підскакує ще більше. Коли ваша кумбхака триває дві з половиною, три з половиною хвилини, тіло починає тремтіти й підскакувати, а якщо ви доводите до чотирьох кумбхак — починає стрибати по всій кімнаті, бо зсередини з куприка виривається найсильніша енергія. На ретриті постарайтеся займатися кундаліні-йогою.
Це ще називається дардрі-сиддхі, бхучарі-сиддхі (сила стрибучості, як у жаби), вам здається, що вам просто хочеться підстрибнути, а з боку ви стрибаєте по всій кімнаті, але це не те, що ви спеціально стрибаєте — вам просто хочеться підстрибнути, бо з куприка виривається якась незрозуміла сила, вона підкидає вас знову й знову. Якщо багато практикувати, тіло може навіть зависнути в повітрі, але для цього потрібно мати дуже чисті канали.
Існує методика, що дає змогу зробити тіло легким і на деякий час зависнути в повітрі, але потрібно дуже-дуже сильно на цьому концентруватися, однак мета не в цьому, а в тому, щоб дійти до цієї стадії, яка називається кампа. Якщо ви дійшли до стадії кампа, то в будь-який момент, щойно починаєте виконувати пранаяму, ваша кундаліні пробуджується, а це означає, що ви пережили хрещення вогнем і водою, входження у світло, і також уже на цій стадії тонке тіло починає виходити. Ви також можете трохи читати думки, можете трохи бачити віддалені події або майбутнє, минуле чи зчитувати пам’ять місцевості, або трохи бачити минулі й майбутні життя, а ваші сновидіння стають яскравими. Це ознака того, що ви дісталися стадії кампа в кундаліні-йозі.
Наступна стадія називається нідра. Нідра означає сон, або гхурні, або маха-в’япті. На цій стадії, поки практик не утвердився в чистій свідомості, він відчуває сонливість і такий перехід у підсвідомість, перехід у тонке тіло; виникає легке обертання голови, викликане екстазом під час реалізації універсальної свідомості «я». Це і є стадія гхурні. На стадії гхурні або на стадії нідра ви часто входите в подібний до трансу стан тонкого тіла. Навіть якщо ви трохи попрактикували пранаяму, виникли вібрації, потім починається обертання голови, і прана насичує сушумна-наді, насичує бінду-вісаргу, починається нектар, і тонке тіло активується, виникає видіння, ви втягуєтеся у видіння й легко входите в савікальпа-самадхі. Або ви лягаєте в шавасану, енергія піднімається сушумною, згущується в аджна-чакрі, усі відчуття згортаються, тіло стає невагомим, і ви вислизаєте з тіла. Вислизнувши з тіла, ви вирушаєте або в інший світ, щоб поспілкуватися з якимись божественними істотами, або блукаєте в цьому світі, розуміючи, що я не є цим тілом.
Наступна стадія називається анава-самавеша, що означає поглиненість своїм «я». На цій стадії ви пронизуєте тонке тіло й входите в причинне тіло, ви поглинені безмежним простором чистого усвідомлення та світла. У цей час переживається біле й біло-золоте світло, подібне до низхідного білого пилу над маківкою. Дихання зупиняється, і йогін може тривалий час перебувати в самадхі.
Йоги, які успішно реалізували стадію кампа, стадію нідра, можуть залишати своє тіло й подорожувати в тонкому тілі, а також на деякий час робити його видимим, і навіть на деякий час згущувати його, матеріалізувати та робити щільним.
Мій учень ще дуже давно, у дев’яносто дев’ятому році, коли практикував у темному ритриті, мав подібний досвід. Я особисто запечатував його печаткою його темну кімнату в ритриті, він не міг вийти й стежив за нею, за пластиліновою печаткою. Він вийшов із тіла й вирушив поспілкуватися з одним мирянином у тонкому тілі. Прийшов до нього додому, поговорив із ним, мирянин навіть не зрозумів, що той був у тонкому тілі, потім розчинився, просто зник, і мирянин був настільки шокований, що пожертвував свою дачу для ритритів і поїхав до Ізраїлю.
Це стадія нідри, але на стадії анава-самавеші йогін долає тонке тіло й поглинається своїм вищим «Я». Він п’є нектар божественного самоусвідомлення і переходить до наступної стадії, яка називається Шива-самавеша, він виходить за межі досвіду кундаліні-йоги, і тут уже починаються джняна-йога та лайя-йога. Він починає поглинатися Брахманом.
Подорожі в тонкому тілі та дослідження тонких світів
Багато йогів не поспішають поглинатися вищим «Я» і досягати Шива-самавеші, доходити до вищих стадій, реалізувавши кундаліні-йогу, тому що їхні карми ще потребують напрацювання тонкого тіла. Натомість вони входять у самадхі, залишають фізичне тіло в якійсь печері й живуть у тонкому тілі тривалий час — по кілька місяців і навіть років. Вони створюють тонке тіло й подорожують тонким світом, вивчаючи структуру всесвіту, спілкуючись із богами в різних світах.
Деякі створюють грубе фізичне тіло, подорожуючи землею невпізнаними. Їхнє фізичне тіло сидить у печері в самадхі, але їхнє тонке тіло згущується й стає щільним, вони створюють інше фізичне тіло. Якщо в когось були якісь нереалізовані бажання, то вони можуть реалізувати їх у цьому тілі.
Наприклад, сиддх Харі Баба — одного разу Пайлот Бабаджі побачив його в Європі, у Лондоні, у казино, у шикарному костюмі. Він там робив ставки, дуже добре виграв і віддав усі жетони Пайлоту Бабаджі, а потім зник. При цьому це не було його фізичне тіло, це було грубе тіло, але створене силою розуму — фізичне тіло не перетинало кордонів.
Багато хто таким чином входить у тіла тварин або птахів, інші гуляють серед людей, розважаються, тоді як їхнє фізичне тіло перебуває в самадхі. Вони просто грають у цьому світі, тобто по-справжньому усвідомлюють цей світ як ілюзію, як сон, по-справжньому перебувають у вимірі ліли. Навіть важко сказати, чим вони займаються, які таємниці, незбагненні ігри вони ведуть.
Деякі в такому тілі можуть проповідувати, робити севу, будувати храми, хоча їхнє фізичне тіло може тривалий час перебувати в самадхі. Гуру Нанак допомагав черпати землю, разом з іншими будувати храми у своєму божественному ілюзорному тілі.
Була така тибетська свята мати Мачіг Лабдрон, засновниця практики тибетської чод, але насправді вона була аскетом, який сидів у печері й залишив своє тіло, створивши ілюзорне тіло в образі жінки. Він проповідував учення чод, і в цієї жінки було п’ятеро дітей, якийсь чоловік, сама вона була початковою черницею. Ці п’ятеро дітей згодом стали сиддхами — усе це була така безумна гра цього відлюдника-аскета, який сидів у печері. Багато хто був невдоволений тим, що вона проповідує вчення, і приходив з’ясувати, що це за вчення. Він говорив: «Я не жінка. Я аскет, і моє тіло там, у печері, сидить».
Запитання: Гуруджі, як здобути справжню відданість? Справжню, щоб дійсно залишити его.
Це справа всього життя, чиста відданість — це найвеличніша річ, навіть складніша за кундаліні-йогу. Треба завжди й усюди закликати божественну милість — через джапу, через налаштування на святих.
Багато людей зупиняються на стадії нідри для того, щоб досліджувати тонкий світ, тонке тіло, і поступово приходять до анава-самавеші (поглиненості вищим «Я») та Шива-самавеші, тому що це дуже великий стрибок — із земного світу тридцять шостої таттви одразу стрибнути в першу таттву. Дуже багато тонких карм необхідно розчинити в тонкому тілі й у причинному тілі, тому існує багато садху, чиї тіла зберігаються на землі тисячі років і які є джангамами в тонкому тілі — космічними мандрівниками всім мирозданням. Усе це процеси кундаліні-йоги.
Вселенська форма Шиви
Шива позичив свою енергію для того, щоб Рама міг побачити його вселенську форму, тому ця глава називається «Вішварупа-сандаршана-йога».
Сута сказав: «Сказавши це, Господь Шива благословив Раму божественним зором. Потім Господь Шива відкрив свої уста. Вони були широкими, немов Пата-лока, і яскраво сяяли мільярдами розрядів блискавки. Побачивши це страшне видовище, Шрі Рама, тремтячи від страху, упав на землю навколішки. Він розпростерся ниць на землі й багато разів молився Господу Шиві.
Потім цей могутній озброєний воїн Рама, набувши трохи сил, знову подивився на космічну форму Ішвари, руйнівника трьох міст. Він побачив мільярди всесвітів, немов земляні горіхи, що обпалюються палаючим вогнем. Він побачив у вустах Махадеви Меру, Мандару, Віндх'ю, величезні гори, сім великих океанів, сонце, місяць, планети, п'ять елементів, усіх божеств, усі густі ліси.
Також він помітив могутнього змія Аді-Шешу, чотирнадцять світів, у кожному всесвіті він помітив війни божеств і демонів, їхню причину та наслідки. Також він помітив десять основних втілень Господа Вішну, їхні ролі, обов'язки та діяння. Він побачив доблесть Бога, знищення Шивою трьох міст. Він побачив усіх істот, які ще мають народитися, які народилися в минулому та які народжуються тепер».
Шива показав йому свою вселенську форму. Вселенська форма означає насамперед п'ять таттвішварів (п'ять правлячих божеств), про яких ми говорили, що вони керують п'ятьма чистими таттвами, тобто Шива, Шакті, Садашива та Ішвара, а також Господь Шрі Кантханатха, володар цього всесвіту з усіма світами, якими він керує.
Вселенська форма у формі різноманітних аватарів і божеств — це відмінна особливість Ішвари. Якщо ви читали «Бгаґавад-ґіту», то також Кришна показав свою вселенську форму Арджуні, коли Арджуна ставив запитання, а Кришна дарував йому даршан у формі Ішвари. Тут Шива дарує Рамі даршан вселенської форми.
Вселенська форма означає повне поєднання недуального бачення та відносної поведінки, повне поєднання відносної й абсолютної істини, що притаманне лише Ішварі. Вселенська форма означає, що жива істота здатна бачити реальність такою, якою вона є, — божественну реальність у її чистому вимірі, яка зазвичай не видима, прозрівати всі світи, всі часи, усіх божеств і всі таттви одночасно.
«Більше того, він побачив знищення всього творіння. Побачивши це жахливе видовище, Шрі Рама, незважаючи на те що був мудрою людиною, тремтів від страху й знову і знову виявляв пошану Господу Шиві».
Гімн Рами на славу Шиви
Потім Рама оспівав квінтесенцію всіх упанішад як гімн на хвалу Господу Шиві: «О Верховний Боже! О Господи, який прибирає страждання, коли йому заманеться! О Володарю Всесвіту (Вішвешвара)! О Той, кому поклоняється світ (Вішваван-дхья)! О Господи, який тримає на голові Богиню Гангу! О Той, хто носить півмісяць! Будь милостивим до мене. Тепер я немов сирота. Будь ласка, захисти мене від страху сансари.
О Ішваро! Подібно до того, як дерева народжуються й помирають на землі, так само всі ці всесвіти народилися від тебе, перебувають у тобі, о Шиво, і розчиняються лише в тобі! О Той, хто тримає Тризуб! Брахма, Індра, марути, гандгарви, якші, асури, সিদ্ধхи; Ганга та інші великі річки; сім великих океанів — усі перебувають у тобі, о Той, хто носить півмісяць.
Увесь цей всесвіт створила твоя Майя (ілюзія), лише всередині тебе вона стає видимою, але через невігластво люди перебувають під впливом ілюзії, не усвідомлюючи цього. Ти єдиний, чиє сяюче світло освітлює всі ці світи. О Первісний Господи! О Махадево! Якби твоє світло зникло хоча б на мить, ці всесвіти перестали б бути видимими!
Маленька частинка не може підтримувати величезний об'єкт, але всередині твоїх уст я бачу, як підтримується все творіння. Усе це — твоя Майя. О Нілакантхо, подібно до того, як змія живе в мурашнику, так само й у тобі, єдиному в Атма-сварупі, народжуються всі всесвіти під впливом твоєї вищої сили ілюзії.
Навіть якщо під час всебічного аналізу дійсності я скажу, що твоє тіло — основа всього цього космосу, то це свідчитиме лише про моє невігластво. Ти перебуваєш у кожному у формі свідомості та блаженства».
Типи блаженства в Брахма-вічарі
Якщо ви виконуєте Брахма-вічару, то переживаєте різні види блаженства. Ці види блаженства — відблиск вселенського блаженства Ішвари (Шиви). Якщо ви виконуєте Брахма-вічару, у вас зароджується вівека, де ви починаєте розпізнавати форми Ішвари, різноманітні сили, енергії. Ваш розум набуває певного ходу думок (юкті), певної суворості, яка завжди спрямовує вас до Бога.
Набуття такої юкті, пов’язаної з Богом, з Ішварою, дуже важливе, тому що ваша мисленнєва енергія впорядковується, і ви ніколи не впадаєте в оману, пов’язану з почуттями, емоціями чи думками. Завжди й усюди спрямовуйте свій розум до Бога.
Запитання: Гуруджі, коли спливає якийсь сильний кармічний страх, настає такий момент, коли ти або піднесеш його, або піддашся йому. Ця розвилка періодично виникає — ось тут саме час підносити.
Саме час, ніколи його не втрачайте. Досвідчені садху підносять його, перебуваючи в сахаджа-аманасці, у сахаджа-авастсі (у природному стані). Початківці здійснюють таке підношення через мантру «Ом Намах Шівая» або інші мантри, наприклад, «Брахма-мантру» тощо, або мантру ішта-девати.
Які типи блаженства переживаються?
Перший тип називається ніджананда — це блаженство, пов’язане з порожнечею (шуньєю), природне переживання блаженства під час споглядання власного індивідуального я-свідомості. Воно переживається у стані неспання й дозволяє проникнути у сон зі сновидіннями (джаграт-свапна), і це блаженство пов’язане з праною.
Другий тип блаженства називається нірананда — це блаженство від споглядання порожнього індивідуального я-свідомості, воно також пов’язане з праною, переживається у стані джаграт-свапна. Коли ви починаєте переживати ці типи блаженства, це означає, що ви починаєте переживати глибокі рівні Шиви.
Третій тип блаженства називається парананда. Це блаженство пов’язане з апаною, і воно також переживається у вимірі джаграт-свапна. Практика розслаблення на підйомі активної прани, яка радісно поглинає все об’єктивне існування та споглядається в апані, приплив стану блаженства — так переживається парананда. Якщо говорити простіше, ваше споглядання або ваша енергія зупиняється у свадхіштхана-чакрі, свадхіштхана-чакра очищена, і порожнє усвідомлення пробуджується у свадхіштхана-чакрі, а апана входить у сушумну, виникає тонке блаженство, переживання порожнечі в області свадхіштхана-чакри.
Четвертий тип блаженства називається брахмананда, у ньому споглядається єдиний аспект усіх проявів зовнішнього світу, відбувається екстаз, і досягається це завдяки роботі самана-ваю. Відбувається проникнення у вимір сушупті (сну без сновидінь). Той, хто дістався блаженства рівня брахмананди, починає усвідомлювати себе уві сні без сновидінь. Той, хто дістався перших трьох блаженств, починає усвідомлювати себе уві сні зі сновидіннями.
Переживання усвідомленості уві сні без сновидінь досягається через контроль самана-ваю, входження в причинне тіло — це контроль елемента вогню (самана-ваю).
П’ятий тип блаженства називається махананда. Удана-ваю розчиняє всі уявлення про об’єкти прамати, засоби пізнання, прамани, прамею та засоби пізнання (прамана). Йогін входить у єдність суб’єкта й об’єкта. Махананда переживається під час роботи з удана-ваю, коли удана-ваю активна завдяки медитації, спогляданню та кундаліні-йозі, і махананда за допомогою удана-ваю переживається у вимірі тур’ї — вихід за межі сну без сновидінь у трансцендентний четвертий стан.
Шостий тип блаженства називається чидананда — це блаженство переживається за допомогою в'яна-ваю, і воно пов'язане з проникненням у тур'ятиту, у ще вищий вимір. Чидананда — це всепроникна життєва сила в'яна-ваю, космічна вселенська прана, вічно вільна від усіх зовнішніх посудин, упадгі (обмежень) і не залежна від жодних зовнішніх речей. Вона дає поштовх блаженству, не вимагаючи жодного об'єкта. Вселенська, розлита по всьому Всесвіту, по всьому мирозданню найтонша космічна прана в'яна-ваю. Вона дає можливість проникнути у вимір тур'ятити. Саме з в'яна-ваю створюється божественне ілюзорне тіло в йозі ілюзорного тіла.
Нарешті, ще існує джагадананда — найвище й найтонше. Це фундаментальне, нескінченне, найвище блаженство абсолютної свідомості, що сяє своєю універсальною всюдисущністю, яка споконвіку зростає завдяки нектару досконалої свідомості. Так описано в «Тантра-лока». Джагадананда — це саме блаженство Шакті-таттви, найтонше блаженство як щастя, притаманне первісному мирозданню, вже не пов'язаному з жодними вітрами в тілі людини. Воно переживається лише чистою свідомістю.
Абсолютна й відносна істина в поклонінні
«О руйнівнику трьох міст (Трипурарі)! Кажуть, що ти даруєш плоди тим, хто задовольняє тебе шляхом виконання великих діянь, але це тепер також стало абсолютною неправдою, бо немає нічого, крім тебе (або відмінного від тебе), о Господи. Невігласи-мудреці через безрозсудність навчають, що тебе задовольняє поклоніння, упачара та дари різних підношень. Яка користь тобі, тому, хто перебуває поза формою, від комфорту й насолод?»
Рама проник у недвоїсту сутність таттви, він прозрів. Це не означає, що він впав у нігілізм, радше він зрозумів абсолютний аспект Шиви й усвідомив, наскільки малі людські підношення та людські уявлення про Шиву.
«Ти стаєш дуже задоволеним людиною, яка пропонує тобі листя білви з водою, і можеш дарувати їй як винагороду царство трьох світів, але я все ж сумніваюся в цій думці як у переконанні, що виникло лише через невігластво. Ти — первісний Пуруша (Свідомість), який один пронизує сторони світу й увесь світ. Навіть коли вони руйнуються, ти незнищенний, пронизуючи ефір (простір).
Подібно до того, як одне-єдине сонце здається множинним, коли дивитися на нього у відображенні багатьох горщиків, так і ти один-єдиний, хто існує, але для очей ти здаєшся подвійним. У створенні, підтриманні та розчиненні Всесвіту немає для тебе особливої вигоди. Через накопичені тіла, засновані на кармі, ти даєш їм виникнути, залишитися й розчинитися в тобі, і ти розвиваєш їх як гру уві сні».
Оскільки все творіння цілком нереальне й Абсолют (Шива) насправді не потребує нічого на кшталт підношень.
Тут Рама викладає справжні факти веданти, але це не означає, що те, про що говорили мудреці, є абсолютно неправильним і абсурдним. Після того як Рама побачив космічну форму Абсолюту, він сповнився ведантою, тому й промовив наведені вище слова, але насправді мають рацію і Рама, і мудреці.
Існує два порядки реальності: абсолютний порядок реальності та відносний порядок реальності — в'явахарика. Оскільки все творіння цілком нереальне, а Абсолют (Шива) насправді не потребує нічого на кшталт підношень, бо немає нічого, крім нього, то в абсолютному порядку реальності, коли ми це говоримо, правдою є те, що здійснювати підношення Шиві — нерозумно. Лише після здобуття реалізації можна набути розуміння, але в Бога не кам'яне серце, щоб відкидати те, що підноситься з любов'ю. Якщо ми є відданими й з повною любов'ю та почуттями підносимо листя білви або насправді будь-що, Шива неодмінно буде задоволений.
Відданий (бгакта) Каннапа був мисливцем. Із чистої відданості та любові до Шиви він подумав, що Шива може бути голодним. Щоб наповнити шлунок Шиви, він підніс м'ясо свині, і Шива радісно поглинув його. Тут остаточна істина, абсолютний порядок істини непридатні. Це таттва, яку слід розуміти у світлі відносного порядку істини. Тут Шива не став визначати, яким пізнанням Абсолюту володіє ця людина. Шива оцінив її, виходячи з міри її любові до Господа.
Існують різні шляхи досягнення Шиви. Найважливіші серед них — бгакті та джняна. Бгакті перебуває у відносній істині, а джняна діє в абсолютній, але зрештою обидва ведуть до Шиви. Тому те, що сказали мудреці, вони говорили не через невігластво, а в значенні відносної істини. Те, що усвідомив Рама, є абсолютним фактом у значенні абсолютної істини, тому Рама також має рацію на своєму рівні.
Отже, і Рама, і мудреці мають рацію зі свого боку, а читачі, ґрунтуючись на своїх схильностях, можуть обрати шлях бгакті або джняни.
«О Господи, який знищив три міста! Між тобою та грубим, тонким і причинним тілами дживи немає ані найменшої відмінності. Ось чому у Ведах сказано, що ти — єдина причина всього щастя й печалі. О Господи володарів! О Махадево! Я складаю шану тобі — лебедю в океані буття, усвідомлення та блаженства. Шана тобі, о Нілакантхо (Синьогорлий), тобі, Калатмака, тобі, о Руйнителю гріхів.
У справі експорту-імпорту трьох тіл, які насправді є нереальними, ти залишаєшся тим, хто насолоджується плодами карми (як джива), тому моя шана тобі такому».
Сута сказав: «Звертаючись до Ішвари в космічній формі, Рама зі складеними долонями та схиленою головою промовив: «О всепроникний Господи Махадево! Будь ласка, згорни свою космічну форму. З твоєї милості я став свідком єдності всього всесвіту з тобою».
Шрі Бгаґаван сказав: «О Рамачандро! Поглянь на мою космічну форму! Зверни увагу, що, крім мене, немає нікого, хто існує».
Сута сказав: «Після того, як Господь Шива повідомив це Рамі, він згорнув свою космічну форму. Після цього Шрі Рамачандра став цілком задоволеним і вмить побачив перед собою триокого, п’ятиликого, синьогорлого Господа Шиву, який сидів на пагорбі в позі тигра, носив як одяг тигрову шкуру, усе його тіло було намазане попелом, а на голові був півмісяць; одна його рука перебувала в жесті благословення, а в багатьох руках він тримав сокиру, оленя та інше. Він був єдиним володарем усього світу. Такого Махадеву Рама побачив іще раз. Потім Рама знову виявив йому шану і, з дозволу Шиви, сів перед ним».
Шрі Бгаґаван сказав: «О Шрі Рамо, якщо в тебе є запитання на якісь інші теми й ти хотів би, щоб я відповів на них, можеш запитувати. Немає кращого Гуру за мене, який би розвіяв твої сумніви, о Рамо».
Так завершується сьома глава «Шива-ґіти» з «Падма-пурани», Уттаракханда.
