Коментар до тексту «Великий йог Тибету Міларепа»
«Перебуваючи у стані порожньої усвідомленості, слід щиро присвятити плоди досягнень загальному благу. Я осягнув, що це найвищий шлях».
У практиці дуже важлива мотивація. Ми прагнемо досягти просвітлення в цьому житті, йдучи коротким шляхом, щоб найефективніше допомагати живим істотам. Іншими словами, стаючи на шлях пробудження, ми підключаємося до вселенської шакті, просвітлювальної сили (Ануграхи), ми ніби резонуємо з нею. Це є сама енергія абсолютного Ума. Коли відкриваються монастирі, з’являються монахи, святі, друкуються тексти з дхармою, то це ліли цієї вселенської енергії (шакті).
«Подібно до того, як голодного насичує їжа, а не думки про неї, так і той, хто бажає осягнути порожнечу, має пережити її сенс у медитації. Я зрозумів, що для здобуття досконалого прозріння необхідно постійно в проміжках між медитаціями практикувати накопичення заслуг і самоочищення».
Порожнеча осягається в медитації, а весь інший час ми накопичуємо заслуги. Чому є третя коштовність — сангха? Тому що, якщо у вас немає умов для медитації, ви ніколи не пройдете всі щаблі, а якщо немає об’єкта накопичення заслуг, ви не зможете накопичувати заслуги. Накопичуючи заслуги, ми створюємо нові причини, відкриваємо нові канали, входимо в інше кармічне бачення. Важко зрозуміти механізм накопичення заслуги.
Наприклад, поставити статую Даттатреї — це означає відкрити канали світу Даттатреї, почати входити в його бачення. Зробити якусь мирську річ — це означає відкрити всесвіт мирських бажань, увійти в це бачення, закликати цю енергію. Таким чином, будь-яка наша дія відгукується у вигляді тисяч найдрібніших переплетень причин і наслідків. Лише коли ми глибоко занурені в споглядальну присутність, кожна дія подібна до накопичення заслуги.
Чотири аспекти осягнення та необхідність Учителя
«Загалом я побачив, що розуміння медитувальником порожнечі речей, їхньої єдності, їхньої невизначеності та відсутності відмінностей становлять чотири аспекти осягнення. Щоб це знання проявилося в мені, я відмовився від догоджання тілу, позбавивши його їжі, приборкав ум і здобув спокій при зустрічі з будь-якими перешкодами, навіть перед лицем смертельної небезпеки».
Тексти рекомендують навчатися медитації під керівництвом Учителя. Це так.
Поки людина не приступила до цього, її ще не можна назвати духовним шукачем; якщо в неї і є якийсь пошук, то цей пошук зовнішній. Вона сама ще не розуміє, що ж означає істинний пошук: вона починає один метод, а потім кидає його, вивчає одне вчення, а потім захоплюється іншим. Ніщо не може глибоко трансформувати таку людину. І відбувається це через нестачу заслуг.
Це подібно до того, як якби людина прийшла на іподром і спочатку поставила на сірого коня, потім вона змінила своє рішення і перед самим початком перегонів вирішила поставити на руду кобилу. А посеред забігу вона раптом схаменується і каже: «Ні, мабуть, я зроблю ставку на того жеребця». І поки вона постійно змінює своє рішення, до неї підходять працівники іподрому й кажуть: «Сер, перегони завершилися. Ви так і не поставили ні на якого коня, тому ваші гроші пішли».
Те саме відбувається і з деякими духовними шукачами. Треба, зрештою, сісти хоч на якогось коня й скакати вперед. За великим рахунком будь-який кінь добрий. Якщо ти добрий вершник, то він привезе тебе туди, куди треба, це лише питання практики. Але якщо ти ще не сів на коня і не скачеш, то слід очікувати, що твої гроші можуть згоріти, адже час цих перегонів обмежений. Я не втомлююся повторювати це практикуючим мирянам.
Бачення дакіні та вчення про перенесення свідомості
«Приблизно в цей самий час лама відвідав північний район Уру. Якось увечері після ритуального підношення їжі в домі Марпи дакіні роз’яснили ламі Марпі якесь символічне послання, передане Наропою, яке Марпа тоді не зрозумів. Поки лама за велінням дакіні збирався відвідати Наропу, мені уві сні з’явилася прекрасна дівчина синього, як небо, кольору зі сяючими бровами й віями, у парчевому вбранні. Звернувшись до мене, вона сказала: «Сину, ти маєш знання вчення Великого Символу та настанови шести таємних учень, які можуть привести до найвищого пробудження за допомогою тривалої медитації. Але ти не маєш особливого вчення про перенесення свідомості в мертве тіло. Попроси дати тобі це вчення, за допомогою якого можна негайно досягти стану будди», – і вона зникла. Я почав розмірковувати: «Ця дівчина була одягнена, як дакіні. Що це – знак богів чи пастка демонів? Я не знаю, але хай там як, мій учитель – будда минулого, теперішнього й майбутнього, і він точно знає, що це таке. Йому відомо все, він знає не лише те, як стати буддою, а й те, як склеїти розбитий глиняний посуд. Якщо це божественний знак, я маю попросити дати мені вчення про перенесення свідомості в мертве тіло». Зруйнувавши перегородку, я вийшов назовні й вирушив до мого Гуру, який закричав: «Чому ти вийшов із затвору? Це завадить твоєму просуванню. Що ти накоїв?» Я розповів йому про дівчину і про те, що вона мені сказала, і запитав: «Що це – передбачення чи перешкода? Я не знаю. Але якщо це одкровення, я прошу дати мені вчення про перенесення свідомості». Деякий час лама сидів мовчки, а потім сказав: «Безсумнівно, це одкровення від дакіні. Перед моїм поверненням з Індії мій Учитель Наропа говорив мені про перенесення свідомості в мертве тіло, але оскільки я вже йшов, то, можливо, не запитав про це вчення. Треба пошукати його серед моїх індійських рукописів».
