Парамартхіка-сатья (pāramārthika-satya) — найвищий рівень реальності в адвайта-веданті, що позначає абсолютну, неминущу істину, не схильну до змін і таку, що виходить за межі всіх відносних категорій. Це реальність Брахмана або Атмана, єдина вічна й незмінна реальність.
Етимологія
Термін «парамартхіка-сатья» (pāramārthika-satya) складається з двох санскритських слів:
Парамартхіка — утворене від «парама» (parama), що означає «найвищий», «довершений» або «граничний», і «артха» (artha), що означає «мета», «сенс» або «реальність».
Сатья (satya) — означає «істина» або «реальність».
Таким чином, парамартхіка-сатья буквально означає «найвища істинна реальність» або «абсолютна істина».
Філософське значення
Парамартхіка-сатья є основним філософським принципом адвайта-веданти, що вказує на незмінний, вічний і абсолютний рівень буття. Згідно з ученням Шанкари, це єдина реальність, яка існує сама по собі й не залежить від чогось іншого.
Основні аспекти:
Ототожнення з Брахманом: У системі адвайти парамартхіка-сатья ототожнюється з Брахманом — безособовим, позбавленим якостей абсолютним принципом. Це також реальність Атмана — істинного «Я», що виражається в махавак’ї «Tat tvam asi» («Ти є Те»).
Відсутність подвійності: На цьому рівні відсутні будь-які відмінності, множинність або подвійність (адвайта). Тут немає ані суб’єкта, ані об’єкта, ані того, хто пізнає, ані того, що пізнається.
Природа реальності: Парамартхіка-сатья характеризується як сат-чіт-ананда:
Сат — чисте існування.
Чіт — чиста свідомість.
Ананда — чисте блаженство.
Осягнення: З погляду сприйняття вона неосяжна для звичайного чуттєвого або розумового пізнання. Її можна осягнути лише через безпосереднє духовне усвідомлення (апарокша-джняну) або вищу мудрість (джняну) після усунення невідання (авідьї).
Відношення до світу: Світ множинності є результатом накладання (адхьяси) або проєкції на незмінну реальність Брахмана через майю. Однак майя діє лише на рівнях в’явахаріка-сатьї та пратібхасіка-сатьї, не зачіпаючи парамартхіка-сатью.
Приклади парамартхіка-сатьї
Чиста свідомість: Вона залишається незмінною за всіма явищами досвіду. Вона присутня в кожному з трьох станів свідомості: неспанні, сновидінні та глибокому сні, зберігаючи свою цілісність (сакшин).
Золото та прикраси: Прикраси мають різні форми й назви, але їхня сутність — золото — залишається незмінною. Аналогічно, множинність світу — лише різні форми й назви (нама-рупа), накладені на єдину реальність.
Практичне застосування
Розуміння парамартхіка-сатьї має глибоке практичне значення:
Становить основу практики атма-вічари (самодослідження) для розрізнення вічного Атмана й минущого досвіду.
Реалізується в процесі шравани-манани-нідідхьясани (слухання, роздумів і медитації).
Медитація на такі махавак’ї, як «Aham Brahmasmi» («Я є Брахман»), спрямована на пряме усвідомлення цієї реальності, що приводить до мокші (звільнення).
Той, хто досяг цього стану, стає дживанмуктою — звільненим за життя, який постійно усвідомлює абсолютну реальність.
У текстах
Концепція парамартхіка-сатьї глибоко вкорінена в класичних працях:
Упанішади: Опис природи найвищої реальності в Мандук’я-, Брігадараньяка- та Чхандог’я-упанішадах.
Брахма-сутри: Вказівки на природу абсолютної реальності, особливо в Чатух-сутрі.
Аді Шанкара: Систематична розробка теорії рівнів реальності в коментарях і трактатах, таких як «Вівека-чудамані» та «Упадеша Сахасрі».
Пізніші вчителі: Розвиток концепції у працях Відьяраньї («Панчадаші») та Мадхусудани Сарасваті («Адвайта-сіддхі»).
Див. також:
Емпірична реальність (в'явахаріка-сатья)
Ілюзорна реальність (пратібхасіка-сатья)
Абсолют (Брахман)
Істинне «Я» (Атман)
Космічна ілюзія (майя)
Накладання (адх'яса)
Звільнення (мокша)
Категорії:
Фундаментальні принципи та концепції
Рівні та типи реальності
Філософські категорії та методологія
