П’ять кош (pañcakośa) — це п’ять «оболонок» або «покривів», що послідовно огортають істинну природу людини (Атман), створюючи ілюзію обмеженого індивідуального існування. Ця п’ятирівнева модель пояснює будову людини від грубого фізичного тіла до найтоншого причинного тіла.
Етимологія
П’ять (pañca): санскр. pañcan — «п’ять»
Санскритський термін «कोश» (kośa) буквально означає «оболонка», «покрив», «піхви» або «посудина». Етимологічно він походить від кореня «कुश्» (kuś), що означає «оточувати» або «охоплювати». У текстах використовується образне порівняння кош із піхвами, у які вкладено меч (Атман), або з шарами цибулини, що приховують центр. Таким чином, pañca-kośa буквально означає «п’ять оболонок».
Філософське значення
Концепція п’яти кош (pañca-kośa) є ключовою для розуміння будови людини згідно з адвайта-ведантою. Вона докладно описана в Тайттірія-упанішаді, де представлена як модель п’яти вкладених одна в одну оболонок, що послідовно приховують Атман (істинне Я).
Згідно з адвайтою, людина помилково ототожнює себе з різними рівнями своєї проявленої істоти — від фізичного тіла до тонкого причинного тіла. Це відбувається через авідью (незнання) і механізм адх’яси (накладання). Система п’яти кош допомагає зрозуміти цю структуру помилкових ототожнень.
Головна філософська ідея полягає в тому, що жодна з кош не є істинним Я. Адвайта використовує метод неті-неті («не те, не те»), послідовно відкидаючи кожну оболонку як «не-Атман». За всіма п’ятьма оболонками перебуває незмінний, вічний Атман, тотожний Брахману.
П’ять кош, від найгрубішої до найтоншої:
1. Аннамайя-коша (annamaya-kośa)
Аннамайя-коша — оболонка, «що складається з їжі», або фізичне тіло. Це найгрубіша з усіх оболонок, що включає кістки, м’язи, органи, тканини, клітини. Вона формується з елементів їжі та піддається народженню, росту, хворобам, старінню і смерті.
У «Панчадаші» (глава 1, шлока 28) Відьяранья говорить:
«Те, що народжується із сутності їжі, росте завдяки їжі та руйнується за відсутності їжі, — це грубе тіло, відоме як аннамайя-коша, воно не є істинним Я (Атманом)».
2. Пранамайя-коша (prāṇamaya-kośa)
Пранамайя-коша — оболонка, «що складається з прани», або енергетичне тіло. Вона включає систему прани (життєвої сили) з п’ятьма основними функціями: праною, апаною, в’яною, уданою і саманою.
У «Панчадаші» (глава 2, шлока 30) сказано:
«Прана, що входить через ніздрі, разом з органами дії (кармендріями) утворює пранамайя-кошу. Ця оболонка пронизує аннамайя-кошу і приводить її в дію, як повітря наповнює ковальський міх».
3. Маномайя-коша (manomaya-kośa)
Маномайя-коша — оболонка, «що складається з розуму», або ментальне тіло. Вона відповідає функції манаса (розуму) і включає сприйняття через органи чуття, думки, емоції та бажання.
У «Панчадаші» (глава 3, шлока 15) Відьяранья зазначає:
«Розум разом з органами пізнання (джнянендріями) утворює третю оболонку, маномайя-кошу. Саме через цю оболонку виникають усі двоїсті переживання, такі як "я щасливий", "я нещасний"».
4. Віджнянамайя-коша (vijñānamaya-kośa)
Віджнянамайя-коша — оболонка, «що складається з розрізнювального знання», або інтелектуальне тіло. Вона відповідає функції буддхі (інтелекту) і включає здатність до розрізнення, самоаналізу та вищих когнітивних функцій.
У «Панчадаші» (глава 3, шлока 18) говориться:
«Буддхі, визначальний інтелект, разом з органами пізнання формує четверту оболонку. Цей буддхі має функцію розрізнення: "Це горщик, а не тканина"».
5. Анандамайя-коша (ānandamaya-kośa)
Анандамайя-коша — оболонка, «що складається з блаженства», або причинне тіло. Це найтонша з усіх оболонок, яка проявляється у стані глибокого сну та слугує сховищем кармічних відбитків.
У «Панчадаші» (глава 1, шлока 40) Відьяранья описує:
«Причинне тіло [анандамайя-коша], що проявляється у стані глибокого сну, є оболонкою блаженства для індивідуальної душі. У цьому стані все різноманіття розчиняється, але насіння майбутнього становлення зберігається».
Співвідношення кош зі станами свідомості та тілами
Коші співвідносяться з трьома основними станами свідомості:
Аннамайя-коша та пранамайя-коша найактивніші у стані неспання (jāgrat)
Маномайя-коша та віджнянамайя-коша проявляються як у стані неспання, так і у стані сновидіння (svapna)
Анандамайя-коша домінує у стані глибокого сну (suṣupti)
Четвертий стан, турія (turīya), виходить за межі всіх кош і відповідає чистому Атману.
Згідно з коментарями Аді Шанкари, п’ять кош об’єднуються у три тіла:
Стхула-шаріра (грубе тіло) — аннамайя-коша
Сукшма-шаріра (тонке тіло) — пранамайя-коша, маномайя-коша та віджнянамайя-коша
Карана-шаріра (причинне тіло) — анандамайя-коша
Практичне застосування
Розуміння концепції кош має важливе значення в духовній практиці адвайта-веданти:
Самоспостереження та самодослідження. Практик навчається розрізняти різні рівні своєї проявленої істоти та спостерігати процеси ототожнення. Практика атма-вічари (самодослідження) використовує метод заперечення «я не тіло, я не розум...» для усунення хибних ототожнень.
Робота з праною. Практики очищення та гармонізації пранамайя-коші за допомогою дихальних вправ (пранаями) і технік контролю життєвої сили.
Заспокоєння розуму. Робота з маномайя-кошею включає практики концентрації, повторення мантр, контролю емоцій і трансформації нездорових психічних патернів.
Розвиток розрізняльної мудрості. Робота з віджнянамайя-кошею пов’язана з розвитком вівеки (розрізнення реального та нереального) через вивчення текстів (шравану), розмірковування (манану) та медитацію над їхнім змістом (нідідх’ясану).
Трансцендування причинного тіла. Подолання анандамайя-коші досягається через глибоке самодослідження та усвідомлення того, що навіть блаженство є лише відображенням істинної природи.
У «Панчадаші» (глава 7, шлока 18) Відьяранья підкреслює практичну важливість розуміння кош:
«Той, хто пізнав відмінність між п’ятьма оболонками та Атманом, більше не ототожнює себе з ними. Така людина звільняється від страждань, навіть продовжуючи жити в тілі».
У текстах
Класичний виклад концепції кош міститься в Тайттірія-упанішаді (2-га та 3-тя глави), де описується послідовність п’яти оболонок у формі «людини» (puruṣa).
Аді Шанкара в коментарі до Тайттірія-упанішади пояснює, чому жодна з оболонок не може бути істинним Я, і вказує на їхню матеріальну природу.
У Вівека-чудамані (вірші 154–164) описуються п’ять кош і метод їх заперечення як не-Атмана:
«Жодна з цих минущих форм — від фізичного тіла до оболонки блаженства — не є істинним Я. Вони подібні до рисового лушпиння, яке потрібно видалити, щоб знайти зерно» (вірш 156).
«Панчадаші» Відьяраньї містить найдокладніше обговорення системи кош, особливо в главах:
«Таттва вівека» (глава 1) — опис кош у контексті трьох тіл
«Панча-коша вівека» (глава 3) — докладний опис кожної коші
«Чітра-діпа» (глава 6) — метафора кош як шарів хмар, що закривають Сонце Атмана
У «Дріґ-дріш’я-вівеці» коші розглядаються в контексті відношення між спостерігачем і спостережуваним, стверджуючи, що всі коші, будучи об’єктами сприйняття, не можуть бути істинним суб’єктом — Атманом.
Див. також:
Атман
Антахкарана
Авідья
Три стани свідомості
Нетi-нетi
Шравана-манана-нідідг’ясана
Три тіла (шаріра-трая)
Категорії:
Структура людської істоти
Антропологія та психологія
Фундаментальні принципи та концепції
Садхана і практика адвайти
