Провідний дослідник компанії Google DeepMind Александр Лерхнер у своїй нещодавній науковій праці дійшов однозначного висновку: штучний інтелект, як і будь-яка інша комп’ютерна система, ніколи не зможе стати свідомим.
Ця заява виглядає особливо показовою на тлі активного просування керівниками технологічної індустрії ідеї про швидку появу штучного загального інтелекту (ШІ загального призначення), який нібито зможе зрівнятися з людською свідомістю.
Останнім часом великі мовні моделі продемонстрували настільки вражаючі результати, що питання про можливість розвитку в них певної форми свідомості почало активно порушуватися як у науковому середовищі, так і в суспільних дискусіях. Стрімке зростання обчислювальних потужностей наштовхувало на думку, що з часом ШІ може стати достатньо складним для розвитку комплексної поведінки, яка традиційно вважається унікальною рисою людини.
Сам Ілля Суцкевер, співзасновник і колишній науковий керівник OpenAI, ще у 2022 році припустив, що «великі сучасні нейронні мережі можуть бути дещо свідомими». Керівники компаній, зайнятих розробками у сфері ШІ, активно використовують цю гіпотетичну можливість для залучення інвестицій у концепцію ШІ загального призначення, яка обіцяє глобальну соціально-економічну революцію. Крім того, сама ідея свідомого ШІ породила серйозні дискусії щодо питань добробуту та моральної відповідальності стосовно таких технологій. Проте гіпотеза про свідомий ШІ залишається вкрай суперечливою.
Низка досліджень уже вказувала на те, що математичні алгоритми, реалізовані на графічних процесорах, не здатні розвинути свідомість через відсутність у них складного біологічного субстрату. Однак їхні просунуті лінгвістичні здібності, призначені для точного наслідування людського мовлення, можуть легко вводити в оману щодо їхньої справжньої природи. Саме цю позицію й посилює своєю роботою Александр Лерхнер із Google DeepMind.
У своїй статті, опублікованій на внутрішньому сервері компанії, він пише, що функціоналізм, який домінує в сучасних дебатах про свідомість ШІ, отримує від нього фізично обґрунтоване спростування, що дає змогу усунути нинішню невизначеність навколо цього питання.
Функціоналізм — це гіпотеза, згідно з якою суб’єктивний досвід, що лежить в основі свідомості, може виникати з абстрактної причинно-наслідкової топології незалежно від конкретного фізичного носія.
Лерхнер рішуче відкидає цей підхід, стверджуючи, що будь-яка система ШІ за своєю природою залежить від активного когнітивного агента — людини-розробника, яка отримує та організовує послідовності ідей і даних. Сама по собі така система не здатна розвинути складну поведінку, подібну до свідомості. Простими словами, дослідник наполягає на тому, що існування свідомості неможливе без складного фізичного тіла, живого організму.
Професор когнітивної інформатики Лондонського університету Марк Бішоп, коментуючи висновки Лерхнера, заявив, що поділяє 99 відсотків його ідей, зазначивши водночас, що всі подібні аргументи вже були наведені багато років тому. Своєю чергою, біолог і філософ Йоганнес Єгер висловився критичніше, припустивши, що дослідник дійшов цих висновків самостійно, «винайшов велосипед» і демонструє недостатню обізнаність у філософських питаннях та біології.
Єгер пов’язав це з відносною закритістю дослідницької спільноти у сфері ШІ, яка зосереджена на вузьких галузях і працює в умовах високого тиску без достатнього часу для вивчення суміжних дисциплін. Обидва експерти, однак, зійшлися на думці, що сам факт публікації такого дослідження співробітником Google DeepMind є позитивним, хоча й виглядає дивовижним з огляду на схвалення його роботодавцем.
Марк Бішоп припустив, що Google може мати вагомі фінансові та законодавчі причини підтримувати висновок про нездатність обчислень породити свідомість. За його словами, якби протилежне було правдою, то в Європі вже робилися б спроби ухвалити закон, який надає права комп’ютерним системам, що виглядає абсурдно.
Відповідно, Google буде вельми радий, якщо його системи не вважатимуться свідомими, оскільки це знижує ризик додаткового законодавчого регулювання у США та інших країнах світу. Водночас у самому дослідженні Лерхнера міститься примітка, що зроблені висновки можуть не відображати офіційну позицію, думку чи стратегічну політику його роботодавця.
Джерело: https://new-science.ru/issledovatel-google-deepmind-dokazal-chto-iskusstvennyj-intellekt-nikogda-ne-obretet-soznanie/
