Причина нинішніх проблем. Як відкинути хибні уявлення. Як поєднати погляд адвайты з прагненням до мокші. Як зрозуміти що таке визволення. Що кажуть ачар'ї. Як розмірковувати. Як молитися.

Дорогоцінні настанови

щодо виховання наміру до визволення

ОМ

Моя безмірна повага і шана:

• богу Ганеші,
• Витоку всього сущого – Махадеву,
• великій Сарасваті,
• Аді-гуру Даттатреї,
• сіддху-авадхуті Брахмананді,
• Сомнатху Гірі махараджу (махайогу Пайлоту Бабаджі)
• і всім святим древа Прихистку лінії сіддхів!

Ось дорогоцінні настанови учневі або відданому Дхармі та гуру шукачеві про виховання мумукшутви (наміру до визволення та просвітлення), засновані на текстах святих ачар'їв. Вони – істинна дорогоцінність, оскільки без мумукшутви мокша (визволення) неможлива.

Причина нинішніх проблем

1. Чому ти страждаєш?

Тому що в минулому не створив сильний намір до визволення.

2. Чому ти народився смертною, обумовленою кармою людиною в сансарі, а не став грайливим божеством у тілі світла, що живе в чистих обителях? Чому ти підвладний непостійності, старості, хворобам, смерті?

Тому що в минулому не створив намір до визволення, не прагнув до нього, а якщо навіть створив і прагнув, то вельми слабко. Тому що в минулому не зародив прагнення до мокші.

А тому намір досягти мокші, цілеспрямоване виховання такого наміру – найважливіше для садху.

• Без нього не стати садху.
• Без нього тапас марний, бо дасть лише тимчасові результати.
• Без нього мантри, що читаєш, дадуть лише тимчасові сили.
• Без нього заслуги, що старанно накопичуєш, витратяться даремно.
• Без нього невігластво не зруйнується, а отже, страждання не припиняться, навіть якщо ти народишся в майбутньому сансарним богом на небесах.

3. Чому йдуть роки, а ти стоїш на тому ж місці, поглинений своєю кармою?

Тому що в минулому не створив сильний намір до визволення.

4. Чому ти такий нерішучий і не можеш іти шляхом тапасу та самовіддачі віра – йогів-героїв?

Тому що в минулому не створив сильний намір до визволення.

Як відкинути хибні уявлення

1. Якщо прагнеш іти шляхом святих, шляхом мокші, відкинь усі хибні уявлення, що заважають, наприклад:

• Про те, що нібито «прагнення до визволення плекати не слід, бо воно, це прагнення, нібито лише плекає его».
• Про те, що нібито «достатньо, розслабившись, бути «тут і зараз», і все станеться саме собою, без твоєї участі, з божої ласки», бо твоєї чутливості та відданості Богу недостатньо для такого рівня безусильного сприйняття божої ласки.
• Про те, що «таке уявлення від розуму, а Бог і мокша – поза розумом».
• Про те, що «треба радіти життю, маючи те, що є, і не прагнути кудись іще».
• Про те, що нібито «прагнення до мокші – це теж бажання его, яке не відрізняється від інших бажань, а тому його виховувати не треба».

2. Подібні твердження можливо і були почуті від святих людей, але потрапили в невідповідні вуха і були невірно зрозумілі та витлумачені, тобто не відповідно до місця, часу та обставин, незгідно з якостями учня та його кармою, а тому вони для тебе марні або навіть можуть заважати.

3. Ці слова має почути досвідчений учень, який пройшов досвід тапасу і самадхі, не від будь-кого, а лише від свого гуру особисто і в потрібний час, тоді вони йому допоможуть.

Для початківців же подібні твердження невірні та відповідають праманам і пракарана-грантхам адвайты – твердженням ачар'їв, які стосуються чотирискладової практики (садхана-чатуштая), та чотирьом зв'язкам (анубандха-чатуштая).

4. Немає ліку подібним хибним уявленням людей, які щось почули про Дхарму, але не є знавцями, проте вони нікого ще не рятували. Адже поки четверта бхумі не осягнута, всі ці уявлення та досвіди будуть поверхневими, мирськими, вони не знищать невігластво і не визволять душу від нових народжень.

5. Якщо зіб'єшся на хибний шлях, засвоївши поверхневі уявлення про вроджену досконалість, про тотожність дживи та Брахмана, без розуміння їхньої суті та роз'яснення від гуру, без досвіду, підтвердженого гуру та шастрами, нічого не здобудеш у садхані.

6. Твердо виріши:

«Хто б і що б не говорив, а я буду прагнути до визволення як вчать святі, як у святих. Нехай усі шукають розваг, задоволень, насолод, мирського успіху, мирського щастя, багатства, влади, впливу, слави, а я буду шукати мокшу, поки не знайду».

Як поєднати погляд адвайты з прагненням до мокші

1. Перебування в сахаджі, опора на погляди адвайты, усвідомлення власної досконалості через махавак'ї «Ахам Брахмасми» та «Шивохам» не суперечать вихованню мумукші; навпаки, вони тільки прояснюють її.
2. Головне тут – за допомогою гуру треба зрозуміти різницю між шуддха-джняною та крійя-джняною, апарокша-джняною та парокша-джняною, поглядом і поведінкою, відносною істиною та абсолютною.

Як зрозуміти що таке визволення

1. Визволення є таке осягнення Брахмана, Абсолюту або Шиви, Ішвари, яке назавжди руйнує все невігластво душі, розчиняє карму, проявляє вроджену мудрість і силу, достатні щоб покинути коло сансари і жити в чистих вимірах.
2. Щоб не сумніватися в тому, що таке істинне визволення, вивчи вчення про сім джняна-бхумі, описане в упанішадах.
3. Тимчасове розчинення розуму (манолайя), розчинення всіх концепцій (вікальпа-кшая), знищення ототожнення з розумом (манонаша), знищення васан (васана-кшая), просвітлення (бодха) різних рівнів – такий процес стадії визволення в адвайті.
4. Яма, ніяма, асана, пранаяма, пратьяхара, дхарана, дх'яна, савікальпа-самадхі, нірвікальпа-самадхі, сахаджа-самадхі – ось стадії визволення в йозі згідно з шастрами.
5. Шубхекча, вічарана, тануманаса, саттвапаті, асамшакті, падартха-бхавана, тур'яга – такими є сім стадій визволення, згідно з сімома бхумі, заповідані Шивою, Васіштхою, Даттатреєю, всіма святими, описані в упанішадах та інших шастрах. Все це слід вивчити, щоб знати, куди прагнути.
6. Слід прислухатися до цих настанов, щоб не збитися з розуміння, що є таке істинне визволення.

Що кажуть ачар'ї

1. Ачар'я Шанкара у «Вівека чудамані» каже:

«Перш ніж практикувати шлях садху та антар-тапасью в адвайта-веданті, учневі слід виховати: розрізнення (вівеку) істини та неістини, тобто Абсолюту та ілюзії, Брахмана та майї; зречення від невігластва та сансари (вайраг'ю); мумукшутву (прагнення до визволення); шестикратне багатство (шат-сампат), тобто якості саттви, такі як шама, дама, упараті, тітікша, шраддха та самадхана».

2. Ачар'я Саданандана в «Сутності веданти» («Веданта сара») каже:

«Адхікарі (учень) повинен володіти чотирма якостями (садхана-чатуштая): розрізнення, безпристрасність, шість досконалостей і жага до визволення». 

3.  Ріші Васіштха каже Рамі в «Йога Васіштхі»:

«Зціпивши зуби, треба прагнути до визволення»

      Святі – сама істина. Значить, те, чого вони вчать, – непохитна істина. А садху має слідувати істині.

Як розмірковувати

1. Вивчай писання святих мудреців, упанішади, сутри, тантри, життєписи святих і розмірковуй так:

«Усі святі говорять про важливість визволення, тому і я буду прагнути його досягти».

2. Потім аналізуй це життя і розмірковуй так:

«Безсумнівно, світ непостійний, усе непостійне, усе підвладне впливу часу. Живі істоти народжуються, живуть у мирській метушні, а потім помирають, розлучаючись з усім, що їм було дороге, так і не розуміючи, що відбувається з ними. Єдине, що неруйнівне – стан визволених. А отже, прагнути до визволення – це єдино вірна і мудра мета».

3. Потім розмірковуй так:

«На жаль, усе в цьому світі підвладне стражданню. Страждання приходить від непостійності через старість, хвороби, смерть і переродження. Єдині з благородних істот, хто не підвладний стражданню, – святі, які досягли визволення. А тому і я буду прагнути увійти в їхнє число, досягти стану визволеного святого. Нехай інші шукають собі мирського щастя в буденному житті, чуттєвих задоволеннях, багатстві, престижі, владі, мистецтві, інформації, науках, славі, приємних розвагах, я ж піду прямо – шляхом визволення».

4. Потім розмірковуй так:

«На жаль, у цьому світі все підвладне закону карми. Старі причини спонукають усіх діяти відповідно до нього і породжують нові наслідки. Потім доводиться помирати і перероджуватися знову і знову, крутячись у цьому колесі народжень-смертей, і цьому немає кінця. Єдині, хто вільний від цього, – святі, які досягли визволення від карми та цього коловороту. А тому і я буду всією душею своєю, всіма силами прагнути досягти визволення».

5. Потім розмірковуй так:

«Це народжене тіло людини подібне до човна, а визволення подібне до іншого берега, до якого треба прагнути припливти. Тож буду я прагнути до визволення!»

6. Потім розмірковуй так:

«Не кожен з народжених у світі людей готовий стати на шлях визволення (мокші), а лише той, чия заслуга дуже велика. Таке народження – просто унікальна дорогоцінність, що дорожча за всі діаманти та коштовності світу разом узяті. Тож буду я всіма силами прагнути до визволення!»

7. Потім розмірковуй так:

«Безсумнівно, щоб іти шляхом визволення, мені було необхідно в минулих життях накопичувати величезну кількість заслуг. О, яке ж щастя, що я їх зміг накопичити, нехай навіть я і не пам'ятаю; як же це чудово, що в минулому я думав, говорив і чинив так, що в цьому житті я можу йти до визволення!»

8. Потім розмірковуй так:

«О, як же багато живих істот народжуються тваринами (собаками, вовками, котами, птахами, оленями, левами, черепахами, щурами, мухами та іншими комахами), деревами, духами привидів (бхутами), голодними духами (претами), пекельними істотами, а мені пощастило народитися людиною! О, як багато людей народжується у варварських, бідних або диких країнах, де у людей дуже мало заслуг і немає ні зручностей, ні прав, ні освіти, де зовсім неможливо слідувати Мокша Дхармі через їхній уклад життя та звичаї, а мені пощастило народитися в хорошій країні! І таке народження – дорогоцінне. Його треба цінувати, щоб не впустити свій шанс стати на шлях мокші!»

9. Потім розмірковуй так:

«О, як багато людей народжується в хороших і процвітаючих країнах, де у людей є комфорт, зручності, всі права та освіта, багато матеріальних заслуг, але там навіть не почути слова «Дхарма» і «Мокша», люди, які живуть там, думають лише про мирські задоволення, матеріальний достаток і процвітання, а я народився в хорошому місці, де є вчення, вчителі та можливості практикувати Дхарму! Безсумнівно, це ознаки дорогоцінного людського народження, коли є всі умови, щоб іти до визволення. І таке народження – дорогоцінне. Його треба цінувати, щоб не впустити свій шанс стати на шлях мокші!»

10. Потім розмірковуй так:

«О, як багато людей народжується в хороших процвітаючих країнах, але у них обмежені можливості або немає належного розуму та здібностей, або їхня пам'ять слабка, або вони мають вади розуму, а тому не здатні вивчати Дхарму і думати про неї. Я ж народжений з хорошим розумом, здібностями до навчання, пам'яттю і всіма органами чуття. Безсумнівно, це вказує на дорогоцінне народження людиною, здатною до шляху визволення. І таке народження – дорогоцінне. Його треба цінувати, щоб не впустити свій шанс стати на шлях мокші!»

11. Порозмірковувавши належним чином над усім цим, зароди в розумі непохитну рішучість (санкальпу):

«Віднині в цьому і в усіх наступних життях нехай буду я всією душею, всім серцем прагнути до визволення. Як би там не було, як би не впливала карма, як би не чинили перешкоди мари, а я буду прагнути до визволення».

Як молитися

1. Потім установи вівтар із зображеннями богів і святих Прихистку, запали пахощі, зроби підношення, подзвони в дзвіночок, поклонися, торкнувшись підлоги п'ятьма частинами тіла (панчанга-пранам), і виголоси таку молитву:

«О святі та божества древа Прихистку! О лініє гуру, о корінний гуру, о парам-гуру! Молю, зверніть на мене погляд своїх співчутливих очей! Прошу вас, благословіть мене стати на бездоганний шлях вищого визволення, чистий, подібний до лотоса!»

Потім повтори: «Віднині в цьому і в усіх наступних життях нехай буду я всією душею, всім серцем прагнути до визволення. Як би там не було, як би не впливала карма, як би не чинили перешкоди мари, а я буду прагнути до визволення». Виголоси це і зроби уклін.

2. Потім зароди такий намір:

«Я буду прагнути до визволення не тільки для себе, а й на благо своїх рідних, друзів, родичів, а також усіх відчуваючих живих істот сансари, які, перероджуючись у незліченному минулому, всі були моїми добрими батьками, дбали про мене і любили мене». Промовивши так, виконай саштанг-пранам (повне простягання).

Виконуй цю практику вранці та ввечері на висхідному місяці перед вівтарем, повернувшись обличчям на схід, не маючи на тілі прикрас, протягом одного або трьох місяців, і, безсумнівно, зародиш сильну мумукшутву, яка змінить твою долю і приведе на шлях прихистку, садхани, тапасу та до мокші.

Закінчена «Мумукшутва упадеша чінтамані».

Упадеша написана на благо всіх учнів та щирих шукачів, що йдуть великим шляхом визволення (Мокша Дхарми).

ОМ ТАТ САТ

Панч дашанам Джуна акхара Махамандалешвар Шрі гуру свамі Вішнудевананда Гірі. «Трімурті ашрам», 2021 рік

Примітки:

Анубандха-чатуштая (санскр.) буквально означає «чотири зв'язки»; отже, він має чотири аспекти за своєю природою та змістом, а саме:

• а) адхікарі («кваліфікований учень»), який розвинув екаграту («односпрямований розум»), чітта-шуддхі («чистота розуму») і вікшепа («свобода від неспокою та нечистоти») або адхікара (здібності);
• б) вішая («предмет» або «тема»), що відноситься до дживи – Брахман ідентичності;
• в) прайоджана («результат» або «плід»), що є ат'янтика-дукха-ніврітті («повне припинення печалі») і парамананда-прапті («досягнення вищого щастя»), тобто мокші.
• г) самбандха («відносини») між адхікарою, вішаєю та прайоджаною.

Святий Садананда нагадує: 

«Попередні питання веданти – це визначення компетентності учня, предмета, його зв'язку з ученням, шастрою та необхідності її вивчення».