Пракаша (санскр. प्रकाश, prakāśa) — фундаментальна метафізична категорія кашмірського шиваїзму, що позначає первісне Світло свідомості, самосвітний аспект вищої Реальності (Парамашиви), який слугує основою всіх проявів і є невіддільним від вимарші (саморефлексії).
Етимологія
Термін prakāśa походить від санскритського кореня √kāś (काश्) — «світити», «сяяти», «проявлятися», із префіксом pra- (प्र), що посилює значення й надає відтінку «вперед», «інтенсивно». Буквальне значення — «сяйво», «світіння», «прояв», «одкровення». У філософському контексті термін указує на самосвітну природу первісної свідомості, яка не потребує зовнішнього джерела для свого прояву.
Філософське значення
У метафізичній системі кашмірського шиваїзму пракаша являє собою один із двох фундаментальних аспектів вищої Реальності (Парамашиви), нерозривно пов’язаний із вимаршею. Якщо пракаша — це аспект самосвітного Світла, то вимарша — аспект самоусвідомлення цього Світла. Ця подвійність у недвоїстості є ключовою для розуміння онтології Трики.
Згідно з ученням Пратьябхіджня, розробленим Утпаладевою та Абхінавагуптою, пракаша являє собою чоловічий, статичний принцип, тоді як вимарша символізує жіночий, динамічний аспект. Їхня нерозривна єдність описується як [[Шива-Шакті]] — два аспекти єдиного Абсолюту.
У контексті космогонії кашмірського шиваїзму Пракаша є первісним принципом, з якого через динамічний аспект вимарші розгортається весь всесвіт із його 36 таттвами (категоріями реальності). Абхінавагупта в Тантралоці докладно описує, як із первісного Світла свідомості (Пракаші) через самоусвідомлення (Вимаршу) проявляються всі рівні буття.
Важливим аспектом розуміння Пракаші є її всепроникна природа. Навіть у стані майї (космічної ілюзії), коли проявляється позірна множинність, Пракаша залишається незмінною основою. Кшемараджа в Пратьябхіджня-хрідаям (10-й сутрі) вказує, що усвідомлення цього всепроникного Світла — ключ до духовного звільнення.
У традиції Спанда, розвиненій Васугуптою та його учнем Каллатою, Пракаша співвідноситься з принципом вібрації (Спанда) як її незмінний субстрат. Спанда-каріка підкреслює, що пульсація (Спанда) відбувається в просторі первісного Світла (пракаші), не змінюючи його сутнісної природи.
Філософи школи Кула пов’язують Пракашу з концепцією Самвіт (вищої свідомості), розглядаючи її як основу для прояву енергій Шакті у формі Шакті-чакри (кола енергій). У традиції Крама пракаша розуміється як основа послідовного розгортання (крама) космічних циклів, що забезпечує безперервність досвіду.
У практичному аспекті одним із методів осягнення своєї первісної природи є практика Хамса-дг’яна — медитація на спонтанному диханні, де вдих співвідноситься з пракашею (Шивою), а видих — із вимаршею (Шакті). Через цю практику йогін усвідомлює нерозривну єдність цих принципів у своєму досвіді.
У текстах
Поняття пракаші трапляється в багатьох фундаментальних текстах кашмірського шиваїзму:
У Шива-сутрах (I.1) проголошується: «चैतन्यमात्मा» (caitanyamātmā) — «Свідомість є Атман», що коментатори інтерпретують як указівку на самосвітну природу свідомості (пракашу).
Спанда-каріка (I.1) починається з ушанування Шанкари, «чия природа — пракаша» і який є основою вібрації (спанди).
В Ішвара-пратьябхіджня-каріці Утпаладева систематично обґрунтовує самосвітну природу свідомості як пракаші, невіддільну від вимарші.
Тантралока Абхінавагупти містить розлогі міркування про пракашу, особливо в перших трьох розділах, де розкривається її роль у космогонії та епістемології.
Пратьябхіджня-хрідаям Кшемараджі дає стислий, але глибокий опис природи пракаші та шляхів її усвідомлення.
Віджняна-бгайрава-тантра містить численні медитативні техніки, спрямовані на безпосереднє переживання пракаші.
Парамартхасара Абхінавагупти описує пракашу як первісну реальність, що проявляється через різні рівні буття, але зберігає свою сутнісну природу.
Див. також
Вимарша (Vimarśa)
Парамашива (Paramaśiva)
Самвіт (Saṃvit)
Спанда (Spanda)
Шива-Шакті (Śiva-Śakti)
Сватантрія (Svātantrya)
Ануттара (Anuttara)
Категорії
Метафізичні принципи
Фундаментальні метафізичні концепції
Філософські концепції та терміни
Онтологічні категорії
