
Шакті (śakti) у кашмірському шиваїзмі є не просто божественною енергією чи силою, а фундаментальним принципом недвоїстої реальності — динамічним виміром статичної свідомості Шиви. На відміну від дуалістичних традицій, де Шакті розуміється як окрема від Шиви сутність, кашмірський шиваїзм стверджує їхню абсолютну єдність (śivaśaktyaikātmya), у якій Шакті є невіддільною творчою могутністю самого Парамашиви. Ця недвоїста концепція Шакті пронизує всю філософську систему кашмірського шиваїзму — від метафізичних принципів Тріки та динамічної філософії Спанди до практичних методів Кули й епістемології Пратьябгіджні. Шакті тут — це










